4) Наукових відкриттів;

.>) промислових арапів;

(>) корисних моделей;

7)товарних знаків, знаків обслуговування і юртових ваавтя позначень, найменування місця походження;

8)притшення недобросовісно! конкуренції, в також всіх інших результатів імк лемуальїкн діяльності в промисловій, на­уковій, літературній або художній областях

Інтелектуальна власність, яка ВЖЄДВВНО визнана у промис-дово розвинутих країнах, сьогодні внкорнстовуї гься як важлн-

ВИЙ ІНСТрумеНІ ДУХОВНОГО, ГеХНОЛОГІЧНОГО іа економічного [ЮЗ-

витку і в основному в країнах, що розвиваються. Більшість з них розуміють, що к їхніх Інтересах створити національні системи інтелектуальної власності, зміцнити га вдосконалити Існуючі сн і геми, які були успадковані а минулого і нжг не відповідають .і іекватио новим потребам та пріоритетам. Гам, де належним чи-иом сприяють Інтелектуальній діяльності, досяпм гься високий рівень добробуту народу, зміцнюються морально їм и-іпчпі заса­ди суспільства. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльнії і ь і вміло використову­ють її здобутки.

Статус України як незалежно] держави, перехід П до |>пико-вих відносин зумовили багато нових проблем у соціальній, еко помічній та майновій сферах діяльності Хоча тепер і епос герігаї гься вшгане піднесення виробництва, однак аотреба у роз-

гортанні науково-технічних досліджень у напрямі переоснащення

виробництва, посилення роп гехиологічиих чинників у соціаль­но-економічному РОЗВИТКУ І ЗНачеННЯ ЦИХ ДОСЛІДЖеНЬ ДЛЯ иа|ЮД-

ііою господарства неперервмо аростп

Слід пам'ятати, що Україна мас сформований ДЕСЯТИЛІТТЯ­МИ потужний науковий га науково- технічний потенціал, який да можливість формувати і.мали науково-технічно] діяльності, орІЄИ іоваиоі па перележ і иву, В і а іузі < і пореї і ня нових матеріал пі.

10

технологій, інженерних рішень тощо. Науковий потенціал Ук-раіни. напрацьований не одним поколінням, < надбанням нації.

Розвиток науки і гехнікм повинен сприяти вирішенню еко помічних і соціальних задач, які стоять перед українським суспільством, прискоренню переходу економіки па шлях інтенсив­ного розвитку, підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Виходячи і того, що в найближчі роки вітчизняна промін ювість повинна забезпечити випуск машин, обладнання, при ладів, матеріалів га іншої продукції, яка відповідає за своїми іі-\нім) економічними показниками світовому рівню, перед на мнім суспільством постають п:а основні завдання:

1. Покращити систему науково-технічно! Інформації й па- геятно-ліцензійну |юботу-

2. Всебічно сприяти подальшому розцінку творчості ви­ нахідників і раціоналізаторів.

Винахідницька діяльність с проявом творчої ініціативи робітників, інженерів, технічного персоналу, вчених. З цк О діяльністю безпосередньо пов'язані темпи науково-технічного прогресу, підвищення продуктивності праці Тому від подальшо­го вдосконалення, покращання організації і розвитку ви­нахідницької діяльності багаю в чому залежить успішне виконав ня економічних і соціальних задач нашою суспільства.

БеЗСуМНІВНО, СуСПІЛЬНе ВИробнИЦТВО УСПІШНО ро.ишвас ГЬСЯ її тих країнах, де висока винахідницька активність, де ви нахідництво добре і пащ гюеться, дедіє налагоджене правове ре­гулювання цього виду ТВОрЧО] дія. паюс і і. СВІТОВИЙ ДОСВІД Підтверджу* цей неспростовний висновок. Наприклад, Японія відзначаї гься досить високою винахідницькою діяльністю і, як і.уть,резу н.іаіи очевидні

Ефективне використання науково гехнічного потенціалу Ук­раїни і меТОЮ ПОДОЛаННЯ КРИЗИ, ЗДІЙСНеННЯ СТРУКТУРНО] перебудо­ви економіки і а соціально економічною розвитку України ПОВ НЄ Із Встановленням ОСОблНВОГО режиму П правової охорони.

Проведення економічних іа правових реформ для подолан­ня кризи її науково-технічній сфері, посилення впливу держави па процеси формування інноваційною потенціалу, структурних перетворень ■ коно.міки, а також забезпечення державної піл і рим

11

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Вступ

ки розвитку науки, техніки і культури в Україні тісно пов'язані і наявністю нормативної та правової бази у сфері охорони Інтелек-гуа.іьної власності.

І [оступальния рух України по шляху розвитку державності, входження в міжнародне науково гехнічне співробітництво зумо­вили необхідність розробки законодавства у сфері охорони Інте лектуальної власності.

В 'країні основи законодавства про науково-технічну творчії• т > було накладено одразу після проголошення незалеж­ності. Основними джерелами лаконодавства України про інтелек­туальну власність є:

1. Закон України ..Про власність", лютий 1991 р.

1. Закон України ..Про ОСНОВИ державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності", грудень 1991 р.

2. Закон України ..Про науково-технічну Інформацію", чер­ вень 1993 р.

3. Закон України ..Про авторське право і суміжні права", грудень 1993 р.

4. Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", грудень 1993 р.

5. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки", грудень 1993 р.

6. Закон України ..Про охорону прав на знаки для товарів і послуг', гравень 1993 р.

7. Закон України .Про охорону прав на сорти рослин", квітень 1993 р.

2. Закон України ..Про видавничу діяльність", червень 1993 р.

10. Закон України ..Про телебачення і радіомовлення", гру­ день 1993 р.

11. Закон України .Про приєднанім України до Бернської конвенції про охорону дігсратурних і художніх гворів", травень 1995 р.

12. Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну річ страцію прав автора на твори науки, літератури і ми­ стецтва", липень 1995 р.

13. Закон України „Про захисті від недобросовісної конку­ ренції", червень 1996 р.

12

14. Закон України „Про охорону прав на топографії інтег­ ральних мікросхем", листопад 1997 р.

15. Закон України „Про охорону прав на зазначення поход­ ження товарів", ..Про внесення змін до Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", чер вень 1999 р

16. Закон України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм", березень 2000 р,

17. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", чер­ вень 2000 р.

18. Закон України „Про внесення змін до деяких законодав чих актів України щодо правової охорони інтелектуаль­ ної власності", травень 2003 р.

19. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., ЯКИЙ набрав чинності з 1 січня 2004 року, а також У кали Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України стосовно права інтелектуальної власності.

Цими л.іконами передбачаі гься здійснення комплексу за ходів по підвищенню рівня розвитку техніки, більш широкому ви­користанню відкриттів га винаходів, вдосконаленню системи па­тентної інформації, розвитку гворчої активності винахідників та раціоналізаторів. Необхідність них заходів полягає у великому значенні відкриттів і винаходів у прискоренні науково технічного прогресу та зростанні питомої ваш винаходів у зовнішньоторго­вих операціях.

Відповідно до з них законів керівники міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ зобов'язані розро-битн і здійснити заходи по розвитку винахідництва і підвищен­ню ЙОГО ефеКТИВНОСТІ. При ньому необхідно Сіп-іема Пічно ВИКО-ристовувати ВІДКриї ГЯ і Винаходи на ВСІХ папах розробки і опа­нування нових виробів, матеріалів і технологічних процесів; спрямовувати діяльність конструкторів, розробників і іідників на створення принципово нових об'єктів з ураху­ванням останніх досягнень винахідництва; створювати лабора­торії і спеціальні групи по реалізацЦ винаходів та раціоналіза-юрських пропозицій

13

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавсгво

Вступ

Окрім цього закони передбачають ряд заходів по підвищен­ню ефективності патентної інформації! забезпеченню патентно! чистоти техніки, мк;і розробляється і випускаї гни. покращанню планування використання винаходів, підвищенню ролі державної патен гної експері нзи винаходів.

Особливого іначеиня робота по винахідництву і раціоналізації, а гакож по захисту прав винахідників і раціоналізаторів набув» в світлі Конституції України. Згідно зі (і і) Конституції України:

кожен мін право володіти, користуватися та розпоряджати­ся своєю власністю, результатами свої і Інтелектуальної, творчої

ЛІ;і [ЬНОСТІ

Відповідна до ст. 54 Конституції Украпім громадянам га­рант їм я свобода літературної, художньої, наукової та гехнічноі ГВОрчості, лампі пі іс.кк іуа.іьноі плаї носі і. їхніх авторських прав, моральних і ми геріа пьних інтересів, що виникаюі і. \ зв'язку .і різними видами Інтелектуальної діяльності

Кожний громадянин має право па результати своєї інтелек-гуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без тип згоди, за винятком випадків, встановле­нні (аміном.

Питання використання і охорони обік гін промислової власності, тобто винаходів, „ноу-хау", товарних знаків, промисло­вих зразків, корисних моделей сгаш невід'ємною частиною міжнародних угод по економічною і науково технічного співробітництва. Співпраця щодо винахідництва і патентної спра­ви ста» областю міжнародних угод і економічного і науково гехнічного співробі і нищ на. що швидко розвнваї їм /і

і. дні оснонні іипімонов'я.іані підстави. :<а якими країни приймають закони, спрямовані на охорону промислової власної гі

ііі|іііі.і це необхіднії п. -її- і іавчо оформити нора іьні і

економічні прана авторів Інтелектуальної діяльності; друга прагнення стимулювати в рамках урядової політики гворчу ак гивяість июдей, розповсюдження та використання П результатів, а також іаохочувати приватну торгівлю.

Загалом це сприяі економічному і соціальному розвитку суспі іьства.

14

Сучасний грамотний інженер, випускник вузу повинен во лоліти псиними :шаннями в області винахідницької діяльності. Відсутність на даний час цих знань у інженера або наукового співробітника приводить до значного зниження ефективності їх праці, а ІНОДІ і до ні рані пріоритету нашої держанії н деяких роз робках. Поясню* гься це гим, що м значної кількості поданих за явок на винаходи близько полонини відхиляються державною па-гені по і е\ м іч пою експертизою, ЩО обумовлено педос та і ПЬОЮ па-теитною підготовкою сучасних інженерів і наукових співробітників. Отже назріла необхідність \ підвищенні патент­них знань.

Саме це мас :»а мсту курс „Патентознавство", який читається для студентів фізичного факультету.

Мста курсу полягав В ознайомленні л загальними питання­ми винахідницької, патентної і раціоналізаторської діяльності, ос-нонами законодавства України з питань інтелектуальної влаг пості та охорони прав на винаходи.

.і.інл.іпіг.і курсу дати майбутньому спеціалк гу знання, які необхідні для того, щоб:

Орк нтуватися в патентній Інформації і документації;

Досліджувати і правильно формувати ознаки новизни п роз­роблюваних об'єктах, допомагати н створенні нових техно юіічних процесів;

Грамотно оформити манку на винахід;

Грамотно аналізувати технічні рішення і метою визначення їх охороноздатності і патентної чистоти по різним країнам.

15

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1. Система інтелектуальної власності

1.1 .Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності

Виникнення терміна .інтелектуальна власність" пригодиться на кінець XVII ст. Він уперше з'явився у француаь кому законодавств] на грунті теорії природного прана, яке одер жало свій найбільш послідовний розпиток саме в працях фран­цузьких філософів-просвітителів (Вольтер, Дідро, ГольбаХ, Гель-вецій, Руссо). Відповідно до ції і нори прано творця будь-якого гворчого результату (чи то літературною гвору, чи винаходу) є його ні-иід'с мним природним правом, що викикаї із самої сутності гворчої діяльності та „існує незалежно від визнання цього прана державною владою'.

14 липня 1967 р, була створена Всесвітня організація інті лектуальноі власності (ВОІВ), яка .і грудня 1976 р. набула статусу спеціалізовано] установи Організації О6'« вданих І Іаній. Але фак гичне започаткування цієї організації слід віднести на кінець XIX СТ., коли 20 березня 1883 р. було укладено Паризьку конвенцію про охорону промислової власності. Пізніше, а гамі в 1886 р., було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних і ху-ло/кш.ч творів. Обидві конвенції передбачали створення секре­таріату, який називався „Міжнародне бюро". У 1893 р. ці секре-іаріати були об'єднані в один, який діяв під різними назвами.

Всесвітня організація Інтелектуальної власності у поняття інтелектуальної власності включає:

1. промислову власність, що головним чином охоплю* вина­ ходи, товарні знаки і промін іоні зразки;

2. авторське прано, яке СТОСуі ГЬСЯ літературних, музичних, художніх, фотої рафічних і аудюв&уадьних гворів.

Нині поняття Інтелектуально] власності включає значно

більше результатів інтелектуальної діяльності. Коло об'єктів інте-

. іекіуальної плаі'постісьогодні можи.і поділити на гри основні групи

— перша це результати наукової, літературної і художньої

гворчості, які охороняються авторським правом і

суміжними правами;

16

Розділ і Система інтелектуальної власності

• Оруга• результати науково гехнічноі гворчості, що охо- роняються патентними правом або, точніше сказати, пра­ вом промислово] власності;

• третю групу складанні, засоби індивідуалізації учас- никін цивільного обороту, товарів і послуг, які прирівняні до результатів Інтелектуальної діяльності

Оіже, інтелектуальна власність - це результати гворчої діяльїкк п її об'єктом, проте, і не матеріальні носії, и яких ре-алізовані резу іьтати гворчосі і. а саме ті ідеї, думки, міркуван­ня, образи, символи тощо, які ре.і [іауються чи втілюються у певних матеріальній носіях. Це специфічна особливість інн-лектуальноі власності - її об'єктами в нематеріальні речі, а са­ме безтілесні ідеї тощо. Проте не будь-які ідеї, а лише такі, що можуть бути втілені в матеріальних носіях, тобто їх автори повідомляють, як ту чи іншу ідею можна втілити і використа­ти, або вона вже втілена в науковому, літературному чи худож­ньому творі. Це одна із ознак інтелектуальної власності, яка підрити її від звичайної власності. Ті ідеї, що містять резуль­тати науково-технічної творчої п і претендують на визнання об'єктом промислової власності, мають бути кваліфіковані як такі уповноваженими на ЦЄдержавним» органами. Яким би він не був нін » об'єктом власності його творця. Наприклад, ав­тор розробці) якусь технічну пропозицію* спрямовану на удос­коналення певного технологічного процесу, і подав п до Дер­жавного департаменту інтелектуально] власності як мигатіл У результаті науково-технічної експертизи цю пропозицію ніша ходом не визнано. Проте нона не перестала и\ і п об і кюм клас­ності її творця.

Персик (іб'ї кгін інтелектуальної діяльності, які можуть бу-ін визнані об'єктами інтелектуальної власності наведений у За­коні України „Про власність" від 7 лютого 1991 р. Цей закон містить спеціальний розділ VI,який називається .. Прано інтелек­туальної власності"', в мої «її ст. 41 наводиться перелік об'єктів прана інтелектуальної власності: „Об'єктами прана інтелектуаль­ної власності і і нори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоиа.її.спорі їм пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-

²"' 17

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1 Система інтелектуальної власності

дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці". Отже, як бачимо, об'єктами Інтелектуальної в іасності визнаються будь-які результати інтелектуальної праці

У прийнятому Верховною Радою Україні новому Цивіль­ному кодексі (ЦК), який набрав чинності і 1 (.Ічня 2004 р., питан­ням інтелектуальної власності відне.и п.і окрема книга IV .Право інтелектуальної власності". Найважливішим є те, ЩО у НІЙ здійснено принципово новий 111,4X1, і до визначення правового ста* тусу форм та об'єктів правового захисту і самих понять об'єктів інтелектуальної власності. Стаття 420 ЦК „Об'єкти права інтелек­туальної власності"ироголошує: «До об'єктів права інтелектуаль­ної власності, зокрема, належать:

• літературні та художні твори;

• комп'ютерні програми;

• компіляції даних (бази даних);

• виконання;

• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

• наукові відкриття;

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

• сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

• комерційні таємниці

Суттєвим є включення до переліку об'єктів інтелектуальної власності наукового відкриття.

Наукове відкриття як явище чисто наукове є свідченням ви­сокого рівня науково-дослідної діяльності в суспільстві, високого ріння науки В цілому. Наукове відкриття є найвищим досягнен­ням будь-якої науки Правову охорону наукові відкриття дістали не так давно. її започатковано в колишньому СРСР. У 1959 р., не тільки в СРСР, а й її усьому світі вперше було введено державну реєстрацію наукових відкриттів, але а датою пріоритету від 1947 р. За час існування державної реєстрації відкриттів їх зареєстро­вано понад 350.

18

За наполяганням колишнього Радянського Союзу наукові відкриття були включені до о6( мі» правової охорони Конвенції про створення Всесвітньої організаціі інтелектуальної власності (ст. 2 и. УШ).В Україні державної реєстрації наукових відкриттів за радянських часів не було, в незалежна Україна державної ре-(і граці] наукових відкриттів не розпочала.

Новий Цивільний кодекс України включив наукові відкриття до переліку об'єктів правової охорони. Стаття 457 ЦК містить виз­начення поняття «наукове відкриття*. Це визначення відрізняється від відомих тим, що до терміна «відкриття», який вживався раніше, додали слово «наукове», отже, тепер це найвище досягнення науко­во-дослідної діяльності називається „наукове відкриття":

"Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні .«мінну рівень науково­го пізнання".

Автор наукового відкриття має право надавати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

11 рано па наукове відкриття засвідчується дипломом та охо­роняється у порядку, встановленому законом, (ст. 457 ЦК).