9.6. Захист прав на знаки для товарів і послуг

Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійснюй тися в адміністративному, змішаному або судовому порядку.

Порушенням прав власника свідоцтва ішажається будь-яке посягання на них збоку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення маї бути припинено. Якщо порушенням власни ку були заподіяні майнові чи моральні збитки, вони мають бути відшкодовані порушником.

Порушення прав власника може виявлятись у будь-якій формі чи у будь-який спосіб. Тому і відповідальність порушника може бути різною. Наприклад, власник свідоцтва ма< прано вима-і а і и усуненим і товару, упаковки тонару незаконно використано­го знака або позначення, схожого з його настільки, що їх можна і п іу і а і п. Виготов ієні юбраження знака або позначення \пм>\ і ь бути знищені на вимогу в гасника свідоцтва Прано на захисі м.н також особа, яка користуї 11.» я знаком ил підставі ліцензійного до­говору, икіцо піни* ним не передбачено.

187

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Суди відповідно до і\ компетенції розгдіїдають спори провстановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва

Сули розглядають також інші спори, пов'язані з охороною права на знак для товарів і послуг.

При цьому важливо ознайомитися з відповідною зарубіж­ною практикою захисту прав на товарні знаки. Чинність за-реестрованого товарного знака поширюється в межах держави, де або для якої ці'іі ніак заріч стровано. Вислів "для якої" стосується тих вшіадкік, коли товарний :шак заре< сг|юваний для ряду країн у Міжнародному бюро ВОШ або регіональному відомстві по товар­них знаках, наприклад в Африканській організації з охорони інте-і уально] власно 11. Реєстрація знака водній країні т» чинною н Інших країнах. Щоб одержати правову охорону в Інших країнах, товарний знак млі бути заріч стронанин в кожній 3 них, .и винят­ком випадків реєстрації у відповідних міжнародних органах.

Як уже зазначалося, на відміну від винаходів охорона товар­ ною знака не обмежена у часі. Прикладом може бути товарний знак винозаводчика П.Смирнова Якщо охорон.* заснована на реєстрації, ГО національні закони МІСТЯТЬ приписи, що реї і грація м.к силу гільки п|н)тягом того часу, на який знак зареї < іровано, напр на 10 років. Проте його охорону можна подовжувати

необмежену кількість разів, приміром через кожні 10 років, спла­чуючи при цьому встановлений збір. Отже, охорона товарного знака може бути необмеженою. 11а практиці відомі випадки, коли ріши знак охороняється понад сто років.

9.7.Використання знака

Виключне право на товарний знак, яке набута гься через його реї страцію, можна визначити як ораво заборони іншим осо¹ бам використовувати цей самий знак із комерційною метою. Що оін.іч.к її комерційною метою"? Можливі дна варіанти. Най­простіший випадок порушення виключного права на товарний знак це коїм знак використовуї гься іншим підприємством дім товарів або пос іуг, подібних до гих, що і самого володільця. Це

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту товарів і послуг

явне порушення, і нема» потреби з'ясовувати, чи і в цьому випад ку ризик обману споживачів.

Зазвичай вважають, що "використання" знака означає відтворення його и.і товарах або при наданні послуг,або при рек іамуваині, продажу, імпорту товарів і.і незаконним використан­ням знака, або при пропозиції і паланні по< л) і під таким знаком. У деяких законах згадуються навіть підготовчі дії, наприклад, на­копичення на складах товарів для продажу.

Практично в усіх країнах визяаи гься, що порушення маї Місце, коли використання товарного знака .і її ана митних то­варів уводить в оману споживача. Якщо споживач їжажаї, що то вар чи послуга, на яких використано товарний знак, вироблені на підприємстві володільця знака, ю вів уже введений в оману і, от­же, володілець іоварного знака вправі вимагати припинення та­кого використання.

Національні закони багатьох країн називають ще два випад ки порушення прав на товарний знак: використання знак,і невідповідно до його статусу або не за призначенням.

ІІершиіі випадок стосу ( п.ся використання товарного знака, що охорон ж і ми лля абсолютно інших товарів чя носім . 1 Іапри клад, якщо товарний знак "Кока-кола" вккорпетову* гься вироб пиком джинсів і якщо при цьому складаться враження, що за пропонований товар підвищує репутацію "Кока-коли" як напою, який люби 11. суча* \\,\ молодь, го це послужить па корти, інтере сам компанії Кока кола". І навряд чи варто стверджувати, що ми же виникнути плутанина стосовно походження джинсів, якщо ви робннв і\ зазначить, що випустила їх не компанія «Кока-кола». Нін гільки одержиі і> прибуток, скориставшись репутацією товар ного знака "Кока-кола", не вводячи споживача в оману.

Другий випадок стосу* гься використання знака, щоохоро-ня< гься, и словниках, енциклопедіях або інших подібних видай них. Тут також складе) гься ситуація, коні відомі говарні знаки часом використовуються як назви продуктів. Може трапитися іак. що редактори словника незумисне використовують товарний знак як назву продукту. Звичайно, гаке використання не має ко-

мерцій мені і не вважається порушенням Проте оскільки

подібне инкорік гання всежзавдаї власнику товарного знака пі в

188

189

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

мої шкоди, бо ішіііікаінебезпека перетворення Товарного знака в родову назву, то в ряді країн вважають, що власник знака може та­кс використання заборонити.

9.8. Право на фірмове (комерційне) найменування

Фірмове (комерційне) найменування це будп-яка назва підприємства, установи ми організації, що має статус юридичної особи. Згідно з ЦК ним визнається позначення (найменування), що дає можливість вирізнити одну особу .ч-поміж інших і не вво-диіи в оману споживача щодо справжньої її діяльності (ст. 489).

Назва має бути чіткою, короткою, гакою, що легко сирий мається і запам'ятовується. Один ю Із необхідних умов такого фірмового найменування є відповідність наави характеру діяль­ної 11 певної фірми. Ця вимога в законодавстві зарубіжних країн дістала назву "принцип Істинності фірми', і Іе може бути визнана найменуванням фірми, що продай одяг, вироблення Із вовни овець, наприклад, назва "Дарунки і.иии'.

Ще однією правовою ознакою фірмового найменування є ВИМОП щодо його оригінальності. 1 іс може діє і а ГИ прамову охоро-иу найменування, яке повторює уже використане або настільки схоже; з ним, що їх легко сплутати. Найменування фірми мл< відрізнятися від інших подібних.

Нині спостерІЛМ гься ситуація, коли різні підприємницькі структури Ь різними напрямами діяльності мають однакові або дуже схожі між собою найменування Багато підпрт мців не зна­ють про те, що фірмове найменування має бути захищене чинним законодавством.

Користування одним і іи.м самим найменуванням різними підприємствами, організаціями, установами та іншими під-прік мницькими структурами може завдавати значні матеріальні і моральні збитки окремим користувачам одного і того самою ввя менування. Однак у ст. 489 ЦК України зазначається, особи мо­жуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вво їй і ь в оману споживачів щодо товарів, які нони виробляють та і(або) реалізовують, та послуг, які ними надаються". Отже, не­обхідною УМОВОЮ ДЛЯ виникнення прана пі іе.іектуаді.пої нлас-

190

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

товарів і послуг

пості на одне іі те саме комерційненайменування двох осіб маг бути неприпустимість допущення помилки споживачів щодо ви­роблених цими особами товарів чи наданих послуг.

Фірмове найменування маї споїм призначенням індивіду­алізацію певного підприємства, організації чи установи, пере-і\сім виокремлення її підприємницької чи будь-якої Іншої діяль­ності Така індивідуалізація потрібна для акцентування, пропа­ганди якісних ознак діяльності, збереження, розвитку та правової охорони фірмового найменування. Але мова йде про правову охо­рону фірмового найменування не як про самоціль, а як про захист її юної репутації фірми, її престижу, авторитету. Ділова репутація здобувається зусиллями цілого (великого чи малого) колективу, його розумінням потреб ринку, передусім споживачів, умінням організувати підприємницьку діяльність. Усе це спонукає корис­тувача фірмового найменування оберігати свою назву, тобто пре (іиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми має два шляхи Перший — це заборона використовуватя таке саме найменування іншим особам, тобто протидія неправомірному по­сяганню на престиж, ділову репутацію фірми.

Інший шлях полягає в тому, що фірма для підтримки і роз пінку (ііосі ділової репутації мас постійно піклуватися про свій авторитет — розвивати виробництво на якісно вищій технічній основі, використовувати енергоекономічні технології, поліпшува­ти якість продукції тощо. Використання фірмового найменування покладає на його користувача ряд важливих обов'язків щодо сво­го іміджу.

Індивідуалізація підприємства, організації чи установи за­собом фірмового найменування зумовлюї необхідність надання правової охорони такому найменуванню. Всз правової охорони користування фірмовим найменуванням нір.іч.к будь-який сенс, практичний резон. Але правова охорона фірмового найменування < боку держави може мати місце піше іа наявності певних умов.

Пе|>едусім мас бути докладно визначено, хто має право бути власником фірмового найменування (фірми). Сам об'єкт правової Охорони — фірмове найменування (фірма) уже передбачає, що суб'єктом може бути будь-яка юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України. Чи може бути суб'єктом

191

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників т .марного обороіу товарів і послуї

прана іі.і фірмове найменування (фірму) фізична особа? Питання небезспірне. Уявляї і ми. що фірму може створити і фізична осо­ба. Ллє носим прана на фірмове найменування все а буде не фізична особа, а фірма, сі порена нею. При ньому не маї значення кільки п. членів колективу пп і фірми. Він може складатися лише і один і (коЛи засновника У гакому рал суб'ї ктом орава на фірмове найменування буде фірмач-засновник - фізична особа.

Правова охорон,і комерційному найменуванню надається осі обов'язково] державної реї страції, а з моменту першого вико­ристання нього найменування. Тобто правова охорона ко­мерційному найменуванню надаї гься за (фактом його використай ня. Для надання правової охорони не маї значення, чи є ко­мерційне найменування частиною горговельноі марки. II рої є нідо-мості про комерційне найменування можуть вноситися до держав­них реєстрів, порядок ведення яких встановлю* гься законом.

Незважаючи нате, що ИК надав комерційному найменуванню правову охорону за фактом його першого використання, ікс гаки кра­ще, копі відомості и|х> нього будуть занесені до державного ра і гру.

Право попереднього користуванні Ноно ио.іяг.н в гому, що фірма, яка користувалася найменуванням до його реєстрації іншою фірмою, зберігаі право на його подальше використання. Прано попереднього користування спим іься всіх об'єктів про мік юної в і.к мої и. а гакож фірмового найменування.

Особливістю охорони права інтелектуальної власності на ко-мериппіг найменування є визначення майнових прав інте. іектуаль ної власності за ЦК. Стаття 490 ЦК не поділяє майнові прана Інте­лектуальної власності на комерційне найменування на виключні і неник.ііочін Ця стаття проголошує, що майновими правами інте-гуальної власності на комерційне найменування і

• прано використання комерційного найменування;

• право перешкоджати (невиключне) іншим особам непра вомірдо використовувати комерційне найменування, а га­ кож іаборонятн гаке використання;

• інші майнові прана Інтелектуально! власності, встановлені законом.

Право попереднього користування полягає в гому, що юри лігша особа, яка користується фірмовим найменуванням і за

реєструвала його її усталеному порядку, ма« виї ІЮЧНЄ прано н.і його використання. Це означає гакож, що власник фірмового най­менування має прано забороняти інтим особам і и ористовувати це саме фірмове найменування.

Власних фірмового найменування наділений правом викорнс-газувати пою в будь який спосіб, що не суперечить закону. Гак. фірмове найменування може бути використано на товарах, їх упа­ковці, В рекламі, проспектах, рахунках, друкованих ииданнях. офіційних бланках, вивісках га іншій документації Безумовно, фірмо­ве найменування може використовуватись гакож придемонстрацИ го кару на виставках, ярмарках, що п|Х)водяться на території України.

За міжнародною практикою фірмове найменуваши може також використовуватись власником у говарних знаках, які йому належать.

Використання зара і грованогонаім'я пінної юридичної особи фірмового найменування Іншими юридичними особами без дозволу володільця не повинно допускатися, Здобута власником фірмового найменування ділова репутація в умовах ринкової економіки мав до­сить високу ціну. За нею кріп гься наполеглива праця колективу, в

результаті якої досягнута висока якість говару, надання послуг, і і

економічні показника Винагорода за цеп груд великий попит то­вару, що вироблю гься підприємством під певним фірмовим найме­нуванням. Саме гому власнику фірмового найменування на м< ш я можливість розпоряджатися виключним правом на фірму на влас­ний розсуд. Він має право передавати свої ник. почне прано на вико­ристання фірмового найменування іншим особам аа певну винагоро­ду. Фірмове найменування маї давати своєму власнику прибуток шляхом здачі його) «ній рідний кайом. Так, наприклад вартість зна ка фірма «Ходдин центр» на 1.0Ц93р,< гановила 2млн 300 гне. до­ларів, Російсько! говарно-сировинної біржі 709 тис. російських

рублів, Всеросійські Занку 11 і мли російських рублів. На жаль,

даних про вартість знаків українських власників поки що нема

Виключне прано на використання фірмового найменування не обмежу* ться певними строками. Такоюі міжнародна практика,

ЧИННІСТЬ прана па фірмове ііаіі\ніі\ напня приПИНЯІ ГЬСЯ у

зв'язку з ліквідацією юридичної особи, відмовою від певного фірмового наймен) вання.

192

ІЗ*

193

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Юридична особа,яка неправомірно використала чужо фірмове вайменуваяня (фірму), зобов'язана припинити Кого ви­користання і відшіптувати потерпілому заподіяні збитої у по-вяому обсязі.

9.9. Право на найменування місця походження

товару

Право на найменування місця походження товару — це по ний пижлміо-иранонпіі інститут, якиіі в Україні тільки фор­мується.

Треба скачати, що в країнах із розвинутою ринковою еко­номікою цей 11 к і н г\-1 відомий уже данні) Нш їм їм ГЬСЯ в Па­ризькій конвенції про охорону щюмислоиої власності від 20 бе­резня 1883 р. Конвенція, зокрема, п|И)і<» кчнм . що вказівка на по ходження або найменування місця походження товару відносить ся до оґм кпи ПРОМИСЛОВОЇ власності і підпадаг піл ліні Паризької конвенції (ст. 1). Стаття К) Конвенції проголошує, пю пряме чи публічне використання неправильного зазначення походження виробу або особи виробника, фабриканта чи комерсанта є право вирушенням, яке тягне відповідальність ва цивільним законодав­ством. Якщо при виробленні чи виробництві товару або торгівлі ним буде неправильно зазначено місце походження чи місцевість, або неправильно вказано країну, де знаходиться цей пункт, чи країну, де мстосовуї гься неправдива вказівка про походження, к>

це ви.іплі ГЬСЯ Порушенням прав фізичної ЧИ юридичної особи, ЯКІ

і виробниками чи комерсантами щодо цього товару.

Зміст цих статей Паризької конвенції про охорону промін лової власності наведено для того, щоб підкреслити вагомість іа печення найменування місця походження товару в умовах рип кови.х відносин ще наприкінці минулого століття. Протягом нинішнього століття значення і роль прана на найменування місця походження гевару не тільки не вменшились, а ще більше зросли. Свідченням цього і розробка і прийняття законодавства іі|и> місце походження товару В країнах СНД, де до ЦЬОГО часу йо­го ніколи не було, і Іе Г>\ ю гакого законодавства і в Україні

На даний час охорона прав на географічні позначення

194

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

товарів і послуг

ідійснюєтьсяЗаконом України „Про охорону прав па зазначення

походження товарів" ВІД 16 Червня НШ р В редакції ВІД 21 груд­ня 2000 р Розробка і прийняття зазначеного законодавства -це гостра потреба сьогодення. Справа в тому, що на якісні характери­стики, крім ііхпічноіо ріння, технології, якості матеріалів, види вахль також інші чинники, які часто не залежать навіть від технічного рівня виробництв.» чи будь-яких інших умов вироб­лення товару Такими до (ятковими чинниками, що зумовлюють значною Мірою якісні та інші характеристики товару, можуть бу­ти пенні властивості того чи пішою географічного району (приміром, вода, повітря, грунти, кліматичні, гідрологічні га Інші умови). Так, пенні сорти вина можна виробити з винограду, що вирощується тільки в певній місцевості; па виробництво нива виливають ряд власі ивостей саме даного географічного району — вода, ячмінь, хміль тощо. Тканина певного сорту може бути ви­роблена тільки і.і новий овець певної породи, ЩО вирощуються в певній місцевості

Це — природні чинники географічного району, які можуть зумовлювані певні якісні показники виробленою товару, напри клад мінеральної води тию Але на якісні його характеристики мо.ку 11. впливати також і люди виробники цього товару. Гу­цульські килтарики, мабуть, ніхто кращі- не зробить, ніж самі гу­цули. Виробництвом оптичних приладів прославив себе київський завод «Арсенал», миколаївські га херсонські судно­будівники здобули авторитет у світі. Таких прикладів можна на­вести багато, коли саме майстерність, професіоналізм виробника, технічний рівень виробництва зумовлюють попит товару і, оі його конкурентоспроможність на ринку.

Можливий ще й гретій напрям вплив) на конкурентоспро можність товару це іюс днання географічного чинника з людсь

ким. УмІЛЄ використання СПеціа [Істами високого к і.н \ фахівця

ми переваг, властивостей га піших якостей певного району знач по шдвищуі конкурентоспроможність виробів, ефективність ви робництва, І [априклад, із виної раду, що ма< особливі властивості, винороби високого класу виробляють вино, яке користується ве­ликим попитом на ринку, .{розуміло, що декваліфікований і ін ці.і їй і навіть із хорошого винограду не іможе зробити добре

13»

195

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

шию. Таке ти днання природною чинника з людським дає значний ефект, підвищує конкурентоспроможність товару.

Тож на ринку складається певна оцінка говару, вироблено­го в певному географічному реї юні та ще п у по( днанні із людсь­ким чинником. Зростає значення найменування мини походжен­ня говару, виник.и необхідність його правовою реї у іювання.

В умовах переходу України до ринкових відносин постає потреба впровадження цього шепнуту і в нашому цивільному за­конодавстві. Власного досвіду в розробці такого законодавства Україна не має. Але є досвід зарубіжних країн, у тому числі Російської Федерації, який м.и бути використаний При цьому слід мані па увазі особливість права на найменування місця похо­дження товару. Вона иодятаі в тому, що право на найменування місця походження товару не ма< виключного характеру, юбю не є монопольним. Воно може належати кільком користувачам одно­часно. Ця своєрідна особливість накладаї певний відбиток на інститут в цілому.

Дамо визначення поняття місця походження товару, його основні правові ознаки.

По-перше, найменуванням місця походження мжару і. назва країни, населеного пункту, місцевості чи будь-якою пішого гео­графічною об'єкта. Це може бути історична назва географічного об'єм, і

Законодавство зарубіжних країн, як правило, містить пенні обмеження щодо найменування місця походження говару. Так, не визнаються місцем походження товару позначення, які хоча і містять назву географічного об'єкта, проте увійшли в загальнов­живаний обіг як позначення говару певною виду, не пов'язаною З місцем ЙОГО вироблення.

По друге, однією із необхідних ознак такого визначення має бути вимога, що найменування місця походження говару викори і гову< гьсядля позначення певного роду товарів, які виробляють СЯ В даному географічному об'єкті, тобю в конкретно означеній місцевості.

По- третє, позначення вказу< на особливі властивості гова­ру, ЯКИХ не мають товари такою роду, що виробляються В ІНШІЙ ми цевості, іншому і сої рафічному об'< к гі.

196

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг

По-четверте, ці особливі властивості говару зумовлені саме природними або ЛЮДСЬКИМИ чинниками певного географічного об'єкта або природними і людськими чинниками одночасно

Найменування місця походження товару набуває значення лише за умови його державної реєстрації в установленому чин­ним законодавством порядку або в силу міжнародних договорів держави.

Заявником на реєстрацію найменування місця походження товару в принципі може бути будь-яка юридична чи фізична осо ба, яка маї намір виробляти товар із характерними д;ія певного географічного об'єкта властивостями або вже виробляї зазначе­ний товар. Проте слід мати на увазі ту особливість цього інститу­ту, що право на використання найменування місця походження товару пес монопольним, тобто воно не є виключним правом. Це означає. що одне і те саме найменування місця походження юна ру може бу і и заре< стровано на ім'я кількох заявників користу­вачів цього найменування.

Особа, яка зареєструвала на свої ім'я найменування місця походження товару, одержує право на його використання ( ■ не виключне право), якщо товар, що виробляється, відповідає вимо-іам. викладеним у заявці на реєстрацію.

Проте ДЛЯ користування найменуванням місця походження, товару не обов'язково усім користувачам його )хч струнати. достат­ньо однії ї реєстрації на ім'я будь-якої фізичної чи юридичної особи.

Право користування ним найменуванням місця походжен­ня товару на підставі державної реєстрації може бути надано будь-якій фізичній чи юридичній особі. Але таке право може бути надано за один і неодмінної умови виробник товару знаходить­ся в тому ж географічному об'єкті і виробляї говар з тими ж вла СТИВОСТЯМИ, ЯКІ визначені у СВІДОЦТВІ про ре< страцію найменуван ня місця походження товару.

Використанням найменування місця походження товару за­ведено вважати застосування на товарах, для яких воно іа реї п ровано, а також на їх упаковці; в рекламі, проспектах, рахуй ках та ІНШІЙ ДІЛОВІЙ документації, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках, а також у рай демоні грації говару на вік танках і ярмарках, які проводяться на території держави

197

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Як уже зазначалося,прано на користування найменуванням місця походження товару п< » виключним, і тому власник свідоцтва на нього не маї прана видавати ліцензії на використан­ня цього найменування пішим особам. Вони можуть просто одер­жати свідоцтво на право користування цим же найменуванням місця походження товару.

У законодавстві зарубіжних крапі передбачається право юридичних і фізичних осіб, які здійснюють посередницьку діяльність, використовувати свій товарний знак разом і,і наймену­ванням місця походження товару на підставі договору.

Для більшої ефективності охорони свого права на корнсту-вання найменуванням місця походження товару власник свідоцтва може проставляти поряд із найменуванням місця оохо джеиня товару попереджувальне маркірування. Ноно мас засте­регти про те, що використане найменування за]>еестроване в уста­леному порядку.

В більшості країн строк чинності свідоцтва обмежений, як правило, десятьма роками. Ллє в законодавстві багатьох країн міститься правило, за яким власник свідоцтва може клопотати про подовження його чинності Кількість разів подовження стро­ку чинності свідоцтва не обмежу* гься. Однак чинність свідоцтва може бути подовжена лише за умови, що пою власник знаходить­ся в тому самому географічному об'єкті і виробляє товар Із зазна чешши у свідоцтві властивостями.

9.10. Право на раціоналізаторську пропозицію

Раціоналізаторські пропозиції і ре ;\ іьіанлі найбільш по­ширеного виду технічної творчості, яка за своєю новизною і технічним рівнім і нижчою від винахідництва, проте за до­ступністю, масштабністю та деякими іншими факторами и«' по ступається йому. Саме споїм масовим застосуванням раціоналіза­торські пропозиції інколи здатні давати більший економічний ефект, ніж винаходи. Економія від використання раціоналіаа горських пропозицій у підсумку буває більшою, ніж від викорис-гання винаходів. Саме тому раціоналізаторство як форма технічної гворчості заслугову» на всіляке заохочення і стимулю-

198

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту. товарів і послуг

вання, а його результати, раціоналізаторські пропозиції по­гребують надійної правової охорони. При цьому слід мати на увазі, що досить часто заявки на винаходи підхиляються тому, що втрачена їх попи.«на. але пропозиції у і воїй суті< винаходами, і в і.іміх нпіі.ідк.іх буде доречною правова охорона раціоналізаторсь­ких пропозицій.

Громадяни колишнього СРСР звикли до раціоналізатор-ства. оскільки воно приносило користь іидири» мету, де працю вав раціоналізатор, і самому раціоналізатору давало прано на ви­нагороду, моральне задоволення від снікі суспільно-корисно] діяльності. Раціоналізаторство є невід'ємною складовою вироб­ничої діяльності, яка не МОЖЄ рОЗВИВаТИСЬ без ПОСТІЙНОГО І сік п матнЧІЮГО удосконалення. Воно спрямоване саме на удоскона­лення продукції, технології виробництва, техніки та іншого об­ладнання і стосується будь-якої сфери ПРОМИСЛОВОСТІ, трапе порту, оборони, охорони здоров'я, сільською господарства тощо. Саме широке використання пропозицій, і прямонаних на удоско­налення процесів суспільно корисної праці, і дає досить помітний економічний ефект.

Раціоналізатори завжди були в пошані н Україні, їх діяль­ність заохочувалась і стимулювалась, нони були наділені рядом прав і пільг.

Нині раціоналізаторська діяльшсі і. реї улюється Цивільним кодексом України, Тимчасовим положенням про правову охоро­ну об'єктів промислової власності га раціоналізаторських пропо шцій (далі Тимчасове положення), затвердженим Указом Пре­зидента України від 18 вересня 1992 р..та Методичними рекомен Д8ЦІЯМИ про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затвердженими наказом Держпа-міну України від 27 квітня 1995 р. Держпатент України прийняв ряд відомчих нормативних актів, спрямованих на поглиблену рег-ііамектацію регулювання раціоналізаторської діяльності Тимча­сове положення іміисіїс Указом Президента України Про виз­нання такими, що втратили чинність, Указів Президента України у зв'язку з прийняттям і.іконін України щодо промислової вда носи' від 22 червня !!)!);"> р. № 324/94.

199

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Пагентознавство

9.10.1. Ознаки раціоналізаторської пропозиції

Відповідно дб наведених нормативних актів раціоналіза­торською визнається пропозиція, яка с ноною і корисною для підприємства, якому нона подана, і иередбачас створення або аміну конструкції виробів, технології виробництва, техніки або складу матеріалів.

Отже, раціоналізаторська пропозиція мак стосуватись виро­бів, технолоі і і. і.і.ііяпоі техніки або складу матеріалів. Тож об'єкта ми раціоналізаторських пропозиція можуть бути конструктивні рішення виробів, технологічні процеси, тобто способи, а гакож ре­човина (склад матеріалів). Аде не греба розумнії ваведеиий пе­релік об'єктів як обмеження раціоналізаторства. Раціоналізаторсь ка пропозиція може стосуватись будь-якої сфери суспільно корік мої діяльності людини. Це може бути удосконалення медичних інструментів та апаратури, зв'язку і транспорту тощо.

До раціоналізаторської пропозиції законодавство встанови­ло три необхідних вимоги

1. попа ма< належати до профілю підпри< меява, якому пода­ на;

1. мас бути ноною;

3) має бути корисною підприємству, якому подана. Пропозиція подається гому підприємству, якому підноиідас

за профілем його діяльності. При цьому не має значення, де пра­нки раціоналізатор і взагалі чи пін працює. Раціоналізаторська

ПРОПОЗИЦІЯ маї підношення ДО ДІЯЛЬНОСТІ підприс м<і на, ЯКЩО во­на може бути використана в технологічному процесі цього іііднрім мста, у продукції, що ним ші|юбляється, у техніці або ма-теріа

Гака пропозиція ии.шаі 11.ся новою для підприємства, якому вона подана, якщо п суніть па цьому підприємстві до подачі за­яви на неї не була відома Для встановлення новизни раціоналіза

горської ПРОПОЗИЦІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ усі паянні па іпдпрмі МСТВІ

джерела інформації, які містять відомості про цю або подібну про­позицію.

Однак новизна раціоналізаторської пропозиції пе втра-чаї п.ся. якщо нона використовуї гься за ініціативою її автора не

200

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту.

товарів і послуг

більше як три мияці до подання заяви. Безумовно, мова йде про використання на тому гіідприї мстві, де подана заява.

Раціоналізаторська пропозиція визнається корисною .і ія підпрік МС і на. якому подана заява на неї, якщо її використання даі змогу підвищити економічну ефективність виробництва, одержа­ти кращий доход (прибуток) або одержати інший позитивний ефект. Позитивний ефект може полягати в будь-якому підвищенні технічного ріння виробництва, поліпшенні умов та безпеки прані, зниженні негативного німину на навколишнє середовище тощо.

Зазначені Методичні рекомендації про порядок складання. подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію (далі -Методичні рекомендації) МІСТЯТЬ ряд умов, за наявності яких про позиція не може буїй визнана раціоналізаторською. Це:

• запозичення чужого досвіду без власного творчого внеску;

• пропозиції, що містять відомі рішення;

• пропозиції не гехнічиого, а організаційного характеру;

• пропозиції пюдо удосконалення організації і управління господарством.

Другу групу пропозицій, що не визнаються раціоналізатор ськими, складають гаю", що погіршують умови праці, якість робії викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього середовища, знижують надійність па інші показники якості про дукцД • •<• визнаються раціоналізато'рськими пропозиції, які лише ставлять завдання, але не дають конкретного вирішення.

Раціоналізатором, тобто автором раціоналізаторсько! про-по.іиції, ВИЗНаї ТЬСЯ особа, що с і корида її СВОЄЮ ТВОрЧОЮ працею. Якщо раціоналізаторська пропозиція створена спільною творчою працею кількох осіб, го нони визнаються співавторами, а поря іок користування правами наї\ пропозицію визначаєтеся угодою між ними. Не визнаються співавторами особи, які надавали авторові раціоналізаторської пропозиції лише технічну допомогу, напри­клад, здійснювали креслярські роботи, виготовляли зразки, .юно кагали в оформленні документації, виконували розрахунки, про поди їй досліди) перевірку тощо, або сприяли оформленню прав на раціоналізаторську пропозицію га п використання.

< к 1.11 співавторів на раціона гізаторську пропозицію пі< подання заяві) за загальним правилом не може змінюватись. Проте

201

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

увиняткових випадки за відсутності спору \цх> авго|к:тво склад співавторів може 6) ш переглянутий іп.інрік мством, установою чи організації іо, куди подано заяву нарацкшадфаторську проповиццр. .і.і ііііічіні Методичні рекомендації встановлюють досить суворі правши «міни складу співавторів на раціоналізаторську щюио-зицікх Заява іцх» зміну складу співавторів мас розглядатися иоса-доііок) особою, то ириймаі рішення по іі|юнозиції, спільно з пер миііноіо організацією Товариства винахідників і раціоналізаторів Украінн (далі ТИР) до винесення рішення щодо пропозиції

Значні обмеження Існують щодо пропозицій, які подаються інженерно-темпчпими працівниками. Мова йде інше про інже-нерно- технічних працівників науково досі ідних. проектних, кон­структорських, технологічних організація і аналогічних підрозділів підприємств. Під такими підрозділами маються на увазі иауконо дослідні, проектні, конструкторські технологічні організації, відділи головного конструктора і конструкторські відділи, відділи головного технолога і технологічні відділи, відділи головного металурга, заводські лабораторії. Пропозиції ці і категоріЗ працівників не визнаються раціоналізаторськими за умови, що подані ними пропозицй стосуються проектів, які ними розробляються. На інженсрно-технічнпх працівників інших підрозділів і тих, що не брали участі в розробці зазначених про ектів, гаке чГ)\кження не поширюється.

То що ж, пропозиції зазначено] групи працівників взагалі не можуть визнаватися раціоналізаторськими? Ні, пропозиції, які кносяться інженерно-технічнпмп пращшіиками вищезазначених організація і підрозділів та стосуються проектів, що ними розроб­ляються, можуть бути визнані раціоналізаторськими за наявності умов, визначених Методичними рекомендаціями.

Пропозиції інженерно-технічних кернших працівників па уково-дослідних, проектних, конструкторських, іехиологічних організацій і аналогічних підрозділів підприємств, які не \ю:цю6-ляли проекти, конструкції і технологічні процеси, а також пропо­зиції інших працівників, подані на < 1.1 ЦІ експериментально] її тої) перевірки проекту, конструкції, технологічного про псі у. можуть визнаватися раціоналізаторськими.

Пропозиції інженерно-техіїічпих керівних працівників, які

202

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту. товарів і послуг

беруть участь у розі іяді і затвердженні в усталеному порядку відповідних проектів конструкцій і технологічних процесів, а та­кож пропозиції, подані цими працівниками у співавторстві з іншими особами, визнаються раціоналізаторськими в спеціально

установленому порядку.

9.10.2. Складання, подання та розгляд заяви на раціоналізаторську пропозицію

Заява па раціоналізаторську пропозицію складається авто­ром (співавторами) за спеціальною формою (І' 1). затвердженою Міністерством статистики України Лаяна та інші документи, що стосуються раціоналізаторської пропозиції, заповнюються чорни­лом чи настою від руки або на друкарській машинці чітко, розбірливо, без ПОМарОК І виправлені.

Заява складається окремо на кожну раціоналізаторську пропозицію. Якщо в одній заяві міститься дві або більше са­мотині пропозиції, го авторові пропонують оформити кожну пропозицію окремою заявою у 15-денний сірок від дня його повідомлення про це. Якщо автор у зазначений строк переофор­мить заяву на кожну пропозицію окремо, то пріоритет кожної ПРОПОЗИЦІЇ ВСТаИОВЛЮЄТЬСЯ За ПерВІСНОЮ ДЯ ГОЮ надходження за­яви. ЯКШО автор V зазначений строк не переоформить заяви, то іона розглядаї іься тільки в частині пропозиції, яка викладена в заяві першою.

У заяві зазначаються найменування пропозиції, всі без ви­нятку співавтори, спільною гиорчою працею яких створена про­позиція, а також їх прізвища, імена та по батькові, місце роботи, посада, освіта, рік народження. Коли автором пропозиції с особа, яка не працю» на підприємстві, куди подається пропозиція, то вказується її домашня адред а

Форма заяви па раціоналізаторську пропозицію містить РОЗДІЛ Опік пропозиції". Цей ОПИС починається з викладу не

доліків певної конструкції, виробу, іехпоіоіп виробництва і іехіпкн. що застосовується, чи складу матеріалу. Далі в описі ви іаються переваги пропозиції ввдяки яким усувають* я зазна­чені недоліки, з\пг і запропонованого рішення. Опис мас бути

203

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

ск іадений гак, щоб у ньому містилися усі необхідні дані, достатні

практичного здійснення пропозиції без участі автора чи співавторів. У Описі наводяться також иідомості про прибуток чи інший позитивний ефект, який може дати використання раціоналізаторської пропозиції.

У необхідних випадках до заяви додаються графічні мате­ріали (креслення, схеми, ескізи тощо), техніко економічні розра­хунки та додаткові відомості про пропозицію, якщо нона подава­лась ран ніс або пода< ться водночас на інші підприємства.

Уі і матеріали заяви (графічні чи інші) мають бути підписані усіма співавторами, зазначеними у заяві. І [а заяві і графічних ма­тері. 11.1\ необхідна дата заповнення (написання) і виготовлення.

Підприємство, до якого по/цк гься заява, в разі зацікавле-ності п пій пропозиції може надати авторові допомогу в складанні и. виготовленні креслень, схем, ескізів тощо.

І ІІІД.ІІІНЯ і.ПІШІ

Заява па раціоналізаторську пропозиціюподасться тому підприємству, діяльності якого стосується пропозиція. Не має значення працює на цьому підприємстві П автор чи ні.

Заява на раціоналізаторську пропозицію може бути подана В міністерство. У такому рай попа накрапляється на розгляд того підприємства, до діяльності якого мас відношення, без її реї с грації и журналі, але із зазначенням дати надходження.

Пропозиція нпзнаі п.ся такою, що стосується діяльності иіднрік мста, якщо нона може Луги використана цим підпрін метном в технологічному процесі або у продукпД що ним виробляється, а та­кож у техніці, щозастосовуї ться, чи в і кладі матеріалу.

Ламка на раціоналізаторську пропозицію передусім пере-віряється на предметі! відповідності вимогам, встановленим Ме-годичнимл рекомендаціями. Правильно складена заява реї струсться н журналі реї (і рацп заяв на раціоналізаторські про позиції (далі — Журнал) по формі, затвердженій Міністерством статистики України. Реєстрація заяви маї буї и здійснена в день п надходження. На ваяві проставляється дата надходження до підприємства, якому попа подана, і номер, під яким нона за­річ стрована.

Журнал м.к бути прошнурований, скріплений печаткою

204

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту,

товарів і послуг

підприємстваі підписаний особою, що приймаї рішення щодо пропозиції.

Якщо раціоналізаторська пропозиція не ма« відношення до діяльності підпрік мста, якому подана, або сама заява і к іадена з порушенням встановлених вимог, го нона не реєструється і не приймаї гь< я до розгляду.

У разі відмови авторові раціоналізаторської пропозиції в реєстрації йому у письмовій формі повідомляються причини відмови. У цьому повідомленні має бути вказано найменування пропозиції і дата її надходження на підприємство або до міністер­ства (відомства).

ІІрн незгоді автора з відмовою в реєстрації і прийнятті до розгляду його заяви він може оскаржити відмову, звернувшись до керівника підприємства, міністерства (відомства), (карі а має бу-іп розглян) іа у 15-денняйстрок.

Правильно складена .мяна нриіїма» гься до розгляду. З мо­менту реєстрації нона вважається документом підприємства, міністерства (відомства), і на прохання автора чи співавторів їм може бути кидана копія зареєстрованої заяви.

Автор м.к прано після реєстрації заяви на раціоналізатор­ську пропозицію вносити до неї зміни і доповнення Однак зазна­чені зміни і доповнення можу 11. вноситися лише до прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською. Зміни і доповнення не повинні стосуватися її суті, а якщо нони стосують-

< і суті, ГО можуть бути оформлені ЯК окрема пропозиція.

Автор маї право на одержання довідки, якою засвідчу* ться факі і дата надходження заяви. Гака довідка ма< бути надана ав-горові протягом п'яти днів від дати надходження прохання про це

Якщо заява не відповідач в< гановленим вимогам і гому не підлягаї реєстрації в журналі, копа мас бути зареєстрована як вхідна кореспонденція.

Рол.'іяд заииіі на раціоналізаторську пропозицію.

Зареєстрована замка на раціоналізаторську пропозицію

іа< гься своєрідній експертизі по суті. Нона цаправлж гься

гом\ підрозділу підприємства чи відповідним і іужбам, до

діяльності яких м.и безпосереднє відношення. Заява, що за-

реї сі ропа і пі міністерством (відом< гвом), у разі необхідності на-

205

Сусіпков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

іірак.іж іься длявисновку щодо пропозиції науково-дослідним, проектним, конструкторським, технологічним організаціям, а також підприємствам, на яких вона може бути використана. У висновку щодо пропозиції ма< міститись оцінка и новизни і ко­рисності

Якщо пропозиція не ьии новизни, то такті висновок мусить б) пі належним чином обгрунтований.

За результатами розгляду заяви на раціоналізаторську про позицію може бути прийняте таке рішення:

• визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти до використання;

• провести досліди) перевірку пропозиції;

• пропозицію відхилити.

Рішенії» по пропозиції приймак гься керівником підприєм­ства чи КеріВНИКОМ ВІДПОВІДНОГО ПІДРОЗДІЛУ, на ЯКОГО це ііок.і.і к

но наказом по підпряі метну, з урахуванням висновків до пропо­зиції стосовно її новизни і корисності

У разі визнання пропозиції раціоналізаторською підприєм­ство розробляє організаційно іеміічіи заходи, які маюп. забезпе­чити н ефективне використання.

Проте можливі випадки, коли пропозиція визтси гься раціо­налізаторською не помни по. а лини- частково, тоді в рішенні му­сить бути вказано, в якій саме частині нон.і визнається раціоналізаторською.

Рішення про відхилення пропозиції мак бути аргументова­но мотивами відхилення.

Порядок розгляду заяв на раціоналізаторські пропозиції, внесені керівником, його заступником, головним інженером, за­ступником головного інженера підітри» мства .<л місцем роботи чи на підпорядкованих підпрж мствах, дещо інший, і\ заяви розгля­даються і рішення по них приймаються керівником вищестоящої організації. Такий порядок ді< і < тосовно пропозицій, внесених за значеними працівниками у с півавторстві з іншими особами.

У таких випадках гаява на раціоналізаторську пропозицію ре»с і рус і м'Я м Журналі підириї мі і на і направ. їй* ГЬСЯ КерІВНИК) вищестоящої організації» висновками до пропозиції щодо П по визни і корисності для цього підприємства. У матеріалах заяви

206

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників товарного обороту, товарів і послуг

мас бути викладена особиста творча \ ч* гь авторів у створенні за-проооноваиоі пропозиції.

Рішення .1,1 гакими заявами приймаї керівник вищестоящої організації, після чого заява повертім гься підприємству, якому нона була подан.і

1 Іенна особливість воформленні прав на раціоналізаторську пропозицію існує щодо тих пропозицій, які пов'язані зі зміною за-

ГВерДЖеИИХ норм.пиши і технічної докл'мен іаші (ГфОСКТІВ, СПИ-

дартів, технічних умов та іншої нормативно] технічної і конструк-торської документації) Рішення про визнання таких пропозицій раціоналізаторськими і прийняття їх до використання прпи мається лише після того, як відповідна організація, що затверди­ла зазначені нормативи, дасть дозвіл на їх зміну. У такому разі строк розгляду заяви на раціопа.п;.іюрську пропозицію подо­вжується на час оформлення дозволу.

Зазначені організації можуть лише видавати дозвіл на зміну затверджених нормативів і технічної документації за пропози­цією. Ллє нони не вирішують питання про можливість визнання пропозиції раціоналізаторською.

Рішення щодо заяви маї бути прийнято протягом місяця з дня її надходження на підприємство:

Будь-яке рішення за заявою на раціоналізаторську пропозицію може бути оскаржено. Автор пропозиції в разі підмови у визнанні її раціоналізаторською або в прийнятті до використання має прано ос­каржити рішення протягом трьох місяціи від дати його одержання. Скарга подається керівнику підприємства, міністерства (відомства), який прийняв це рішення. Скарга автора м.к бути розглянута протя-іом місяця віддати її надходження Розгляд скарги на підприємстві за місцем роботи автора здійсню) гься його керівником спільно,і пер винною організації ю ТИР і.і участю самого автора.

Прийнята до викориї гання пропозиція може бути також за проваджена і на інших підприі мствах. Підприємство, що прнйня ло пропозицію до використання, може направити інформацію про н< і зацікавленим підпри< мствам і метою \ кладанкя угоди

Протягом місяця після винесення рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання авторові видаї гься свідоцтво установленої форми. Якщо авторст-

207

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 9 Правові засоби індивідуалізації учасникі

товарів і послуг

во на пропозицію мають кілька співавторів, го свідоцтво ви­да) гься кожному із них.

Ноно вида* гься підлриєм* гвом, яке прийняло рішення про оцзнання пропозиції раціоналізаторською і прийняі гя Пдо вико­ристання, підпік \і іься керівником иідпрік мі гн.і і стверджу* іься печаткою. У свідоцтві вказуі гься дата і помер заяви, зазначені в Журналі реєстрації.

У разі співавторі гва у свідоцтві вказуються прізвища усіх співавторів у алфавітному порядку.

Факі використання раціоналізаторської пропозиції потвер джується спеціальним актом лл формою, за і нердженою Міністер­ством статистики України.

9.11. Права автора раціоналізаторської пропозиції

та їх захист

Автор раціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства маї певні особисті немайнові і майнові права.

До особистих немайнових прав автора раціоналізаторсько! пропозиції належать право авторства, право на ім'я, прано на на зву раціоналізаторської пропозиції, прано на пріоритет. До майно них прав належнії, право на винагороду.

Зміст особистих немайновш прав уже розкривався раніше. Що стосується прана на винагороду, то ноно мас свої особливості. Раціоналізатор, подаючи лаяну до підприємства про визнання по­даної ним пропозиції раціоналізаторською, у рам пили.шия іі та­кою водночас передаї підприємству і прано на використання іа певну винагороду. Розмір винагороди визначаї гься відповідно до Тимчасового положення. Пункт 11 ч.З Мелодичних рекомендацій встановлює, що винагорода автору чи співавторам ниилачується в порядку, передбаченому Тимчасовим положенням. Пункт 40 Ме годинних рекомендацій деталізує: якщо використання раціоналі заторської пропозиції дле певний економічний еі|)екі (прибуток), госкладас гься розрахунок річної ефективності. Пропозиції, вико рік і .шин яких да< інший позитивний ефект, а не економічний, ма­ють свою специфіку визначення розміру винагороди.

Відповідно до п. 53 Тимчасового положення право на вина­городу мас ангор чи співавтори раціоналізаторської пропозиції протягом диох років від дати початку її використання на підприємстві, яке видало авторові свідоцтво на раціоналізаторсь­ку пропозицію. Розмір винагороди визначається умовами догово­ру між автором і підприємством і не може бути менше:

• 10 відсотків доходу, одержуваного щорічно підп­ риємством від використання раціоналізаторської пропо­ зиції;

• 2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт і по­ слуг), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, ко­ рисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.

Винагорода виплачується автору відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року вико­ристання раціоналізаторської пропозиції.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на захист своїх особистих немаіінових і майнових прав. Особисті немайнові права автора раціоналізаторської пропозиції захищаються в по­зовному порядку.

Автор мас право на подання заяви на раціоналізаторську про­позицію. Але за наявності певних відхилень від встановлених ви­мог йому може бути відмовлено в прийнятті заяви до розгляду. Та­ка відмова може бути оскаржена керівнику підприємства, міністер­ства (відомства). Скарга має бути розглянута в 15-денний строк. Тобто такі скарги розглядаються в адміністративному порядку.

Відмова у визнанні пропозиції раціоналізаторською або в прийнятті її до використання може бути оскаржена керівнику підприємства, міністерства (відомства) в тримісячний строк. Скарга має бути розглянута зазначеними особами в місячний строк. У разі незгоди автора з прийнятим за його скаргою рішен ням або якщо при розгляді скарги рішення не прийняте у зв'язку з недосягнепням угоди між керівником підприємства і радою ТВР, автор може звернутися до суду. У такому випадку переди.і чено адміністративно-судовий порядок захисту прав автора раціоналізаторської пропозиції.

Усі інші спори, що виникають у зв'язку із використанням раціоналізаторе іа.оі пропозиції, розглядаються в судовому порядку.

14»'

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності