Заліковий модуль № 3 Соціальна інженерія в управлінській сфері

Етап ділової гри

Характеристика етапу ділової гри

1) формування ігрової групи

1. керівник виконує в організації гри наступні функції: оцінює доцільність проведення гри і формує склад її учасників; знайомить учасників з умовами та правилами гри, консультує їх; здійснює поточний контроль; оцінює результати, робить загальні висновки й дає приватні реко­мендації тощо

2) підготовка гри

2. оцінка індивідуальних якостей учасників, ступеня їх підготовленості до гри, їх ігрової мотивації. Вони мають добре знати умови і правила гри. Між учасниками мають встановитися відносини довіри та відвертості

3) керівництво грою, контроль за її процесом.

3. заходи, що створюють загальні умови ефективності: забезпечення відповідності ігрової методики навчальній меті та рівню підготовленості учасників; визначення способів аналізу ігрового процесу; забезпечення змістовної насиченості й цільової спрямованості заходів

4) підведення підсумків і оцінка результатів

4. грамотне підведення підсумків допомагає учасникам адекватно оцінити свої переваги та недоліки, затвердитися у власній думці, зробити висновки, що стосуються по­дальшого закріплення вивчених зразків поведінки і їх впровадження у повсякденну діяльність

Підходи до визначення влади: «Влада як ...»

Представники

Характеристика

1. Властивість особистості

1. М. Вебер, Т. Парсонс

1. влада не є можливість вольового перетворення соціальних відносин суб’єктом всупереч опору незалежно від того, в чому ця можливість виражається

2. Особливий тип міжособистісних відносин

2. З. Фрейд

2. концентрація уваги на взаємодіючих особах, що становлять специфічні відносини

3. Властивість соціальної системи

3. Р. Даль, Г. Лассуел

3. підстави влади визначаються особливостями підсвідомості людини

Підстава влади

Зміст підстави влади

1. Влада примушення

1. сила влади залежить від бажання об’єкта дії влади В бути схожим або чинити так, як суб’єкт влади А – носій харизми – влади, побудованої на силі особових якостей і здібностей лідера.

2. Референтна

2. ресурсом влади, що дозволяє суб’єкту А змінювати в потрібний йому бік поведінку об’єкта влади В, є сукупність знань, навичок, інтуїції та умінь, які В приписує А. У даному випадку влада обмежена певною ситуацією, сферою компетентності А

3. Нормативна

3. сила влади визначається очікуванням керованого об’єкта застосування влади (назвемо його В) тією мірою, в якій управляючий суб’єкт влади (назвемо його А) здатний покарати В за небажану поведінку

4. Влада експерта

4. задіює безпосередньо механізм дії нормативних культурних зразків на поведінку індивідів. Влада в даному випадку заснована на «інтерналізованих В нормах, згідно з якими А має право контролювати дотримання певних правил поведін­ки і у разі потреби наполягати на їх виконанні»