- •Міністерство освіти і науки україни . Соціологія управління
- •Навчально-тематичні плани
- •Дисципліни «Соціологія управління»
- •Для студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр з напряму підготовки « »
- •Зміст навчальних модулів
- •Теоретико-методологічні основи соціології управління
- •Управління як соціальна взаємодія
- •Управління як соціальна технологія
- •Теоретична частина
- •Заліковий модуль 1
- •Теоретико-методологічні основи
- •Соціології управління
- •1.1. Предмет соціології управління
- •Концепції, пов’язані з «соціологією управління»1
- •1.2. Основні категорії та поняття соціології управління
- •1.3. Системний підхід до вивчення управління
- •2.1. Передумови виникнення соціології управління
- •2.2. Ідеї управління в рамках класичного етапу розвитку соціології
- •2.3. Генезис та еволюційний розвиток загальної соціологічної теорії управління
- •Заліковий модуль 2 управління як соціальна взаємодія
- •Соціальних відносин
- •3.1. Сутність та типологія соціально-управлінських відносин
- •Типи соціальних відносин
- •3.2. Соціально-управлінська технологія
- •Соціально-управлінська технологія
- •4.1. Поняття соціальної комунікації і підходи до його визначення
- •4.2. Роль комунікації в системі управління у різних наукових концепціях
- •4.3. Типологія соціальних комунікацій
- •4.4. Функціонування комунікацій в організації
- •5.1. Феномен організаційної культури Підходи до вивчення організаційної культури
- •Підходи до вивчення організаційної культури.
- •5.2. Компоненти та рівні організаційної культури
- •5.3. Зміна організаційної культури
- •Процес оволодіння працівником системою корпоративних цінностей
- •Зміна культури організації
- •Чинники, що впливають на можливість зміни культури:
- •5.4. Порівняльний аналіз західної та східної організаційної культури
- •Заліковий модуль 3 управління як соціальна технологія
- •6.1. Практичний рівень соціальної інженерії
- •6.2. Управлінське консультування як різновид соціальної інженерії
- •6.3. Технологізація консультування
- •6.4. Організаційна патологія
- •Комплекс заходів з профілактики і боротьби з організаційними патологіями
- •Соціальний аспект
- •7.1. Визначення і компоненти ділової гри
- •7.2. Призначення ділових ігор
- •7.3. Принципи та етапи побудови і розробки ділових ігор
- •Етапи організації ділової гри
- •Етапи розробки ділової гри
- •7.4. Типологія ділових ігор
- •8.1. Основні підходи до вивчення влади
- •Механізм формування відносин влади в процесі міжособових відносин.
- •8.2. Визначення підстав влади
- •8.3. Сутність влади з погляду системного підходу
- •8.4. Маніпуляція як спосіб управління та прояву влади
- •9.1. Адекватність як якісна характеристика процесів управління в суспільстві
- •9.2. Підходи до визначення методологічних позицій аналізу феномена соціально-адекватного управління (менеджменту)
- •9.3. Оцінка ступеня адекватності системи управління
- •Практична частина Засоби контролю та критерії оцінювання знань студентів
- •Оцінювання студентів за бальною системою:
- •Таблиця відповідності шкали оцінювання естs із національною системою оцінювання в Україні
- •Засоби контролю знань студентів із залікових модулів Заліковий модуль № 1 Соціологія управління як окреме наукове знання
- •Еволюція соціологічної теорії управління
- •Заліковий модуль № 2 Управління як соціальна взаємодія
- •Комунікації у системі управління
- •Організаційна культура
- •Заліковий модуль № 3 Соціальна інженерія в управлінській сфері
- •Ділові ігри у сфері управління
- •Влада та управління
- •Соціально-адекватне управління
- •Плани проведення семінарських занять
- •Заліковий модуль 2. Управління як соціальна взаємодія
- •Заліковий модуль 3. Управління як соціальна технологія
- •Рекомендації для написання реферату
- •Теми рефератів
- •Рекомендації для написання рецензії на реферат
- •Вказівки для самостійного вивчення дисципліни
- •Зміст самостійної роботи студентів і форма контролю
- •Стислий словник основних понять
Зміна культури організації
Зміна умов зовнішньої конкуренції, державного регулювання, стрімкі економічні зміни і нові технології вимагають змін культури організації, що стримує підвищення її ефективності. Для створення нової культури організації потрібно багато часу, оскільки стара організаційна культура укоріняється в свідомості людей, що зберігають прихильність до неї.
Ця робота містить формування нової місії, мети організації та її ідеології, моделі ефективного керівництва, використання досвіду попередньої діяльності, укорінених традицій і процедур, оцінку ефективності організації її формальної структури, проектування приміщень та будівель тощо.
Наприклад, зовнішнє середовище зазнало такі значні зміни, що організація має або пристосуватися до нових умов, або їй не вдасться вижити. Або коли організація стрімко розвивається і здійснює набір нових співробітників у кількостях, що перевищують чисельність наявного персоналу. Можливий конфлікт між внутрішньою культурою компанії та цінностями зовнішнього середовища. При виході компанії на міжнародний рівень неминуче виникає необхідність адаптації корпоративних цінностей до відповідних зовнішніх культур.
Змінити корпоративну культуру, що вже склалася, не просто. Легко передбачені перешкоди і складнощі пов’язані з необхідністю зміни придбаних співробітниками мотиваційних настанов, відносин, що склалися з перерозподілом внутрішньоорганізаційних ролей і зміною організаційних структур, які в сукупності підтримують та забезпечують функціонування традиційної корпоративної культури. При зміні організаційної культури дуже важливо дотримуватись поступовості та поетапності нововведень. Крім того, дуже важливо, щоб елементи нової корпоративної культури не вступали в явну суперечність з існуючою системою цінностей компанії. Також необхідно, щоб нові культурні цінності приймали й підтримували всі вищі керівники організації, демонструючи свою прихильність їм на власному прикладі. Тільки в цьому випадку «переоцінка корпоративних цінностей» може не тільки пройти безболісно, але й надалі сприятиме процвітанню організації.
Організаційна культура розвивається і змінюється протягом всього життя організації. При цьому через «глибинність» базових припущень та їх «стійкість» процеси її зміни протікають швидше поступово і еволюційно, ніж радикально і революційно.
Для того, щоб організаційна культура склалася, необхідний досить тривалий час. Оскільки вона формується в процесі «спільної роботи і подолання труднощів», то сформована організаційна культура – це стійке утворення.
З одного боку, це добре, оскільки допомагає організації в процесі рішення нових задач звертатися до старого досвіду і використовувати його. З іншого – далеко не завжди старий досвід може застосовуватись в нових умовах. Коли оточення успішної організації стабільне, не змінюється протягом років, організаційна культура, сформована в цій стабільній ситуації, допомагає членам організації діяти швидко й ефективно, не вдаючись у серйозний аналіз того, що відбувається. Адже в стабільному оточенні принципово нові задачі виникають рідко. Якщо оточення організації нестабільне, змінюється дуже швидко, кожна нова задача є принципово новою стара організаційна культура може гальмувати пошук принципово нових рішень.
Найефективніші засоби передачі культури – це інформація, традиції, символи і мова.
Інформація містить опис подій, пов’язаних з утворенням організації; ключових рішень, які визначають стратегію організації в майбутньому; вищої ланки управління. Вона дозволяє зіставляти минуле з теперішнім часом, забезпечує пояснення поточної практичної діяльності організації.
Традиції. Дотримання традицій, що склалися, є засобом для передачі культури, оскільки з традиціями пов’язані головні цінності організації.
Символи. Дизайн і планування території та будівель, меблів, стиль керівництва, одяг є матеріальними символами, які передаються працівникам. Важливий і ступінь рівноправності в організації, який забезпечується вищим менеджментом, види і типи поведінки (тобто ризикована поведінка, консерватизм, авторитарність, участь, індивідуалізм, соціальність), які вважаються прийнятними.
Мова. Багато організацій та їх підрозділів використовують мову як спосіб ідентифікації членів організації з її культурою або субкультурою. Вивчаючи його, члени організації свідчать про своє ухвалення цієї культури і таким шляхом допомагають її зберігати.
Прийнята в організації термінологія діє як загальний знаменник, який об’єднує членів організації на основі визнаної культури або субкультури.