- •Міністерство освіти і науки україни . Соціологія управління
- •Навчально-тематичні плани
- •Дисципліни «Соціологія управління»
- •Для студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр з напряму підготовки « »
- •Зміст навчальних модулів
- •Теоретико-методологічні основи соціології управління
- •Управління як соціальна взаємодія
- •Управління як соціальна технологія
- •Теоретична частина
- •Заліковий модуль 1
- •Теоретико-методологічні основи
- •Соціології управління
- •1.1. Предмет соціології управління
- •Концепції, пов’язані з «соціологією управління»1
- •1.2. Основні категорії та поняття соціології управління
- •1.3. Системний підхід до вивчення управління
- •2.1. Передумови виникнення соціології управління
- •2.2. Ідеї управління в рамках класичного етапу розвитку соціології
- •2.3. Генезис та еволюційний розвиток загальної соціологічної теорії управління
- •Заліковий модуль 2 управління як соціальна взаємодія
- •Соціальних відносин
- •3.1. Сутність та типологія соціально-управлінських відносин
- •Типи соціальних відносин
- •3.2. Соціально-управлінська технологія
- •Соціально-управлінська технологія
- •4.1. Поняття соціальної комунікації і підходи до його визначення
- •4.2. Роль комунікації в системі управління у різних наукових концепціях
- •4.3. Типологія соціальних комунікацій
- •4.4. Функціонування комунікацій в організації
- •5.1. Феномен організаційної культури Підходи до вивчення організаційної культури
- •Підходи до вивчення організаційної культури.
- •5.2. Компоненти та рівні організаційної культури
- •5.3. Зміна організаційної культури
- •Процес оволодіння працівником системою корпоративних цінностей
- •Зміна культури організації
- •Чинники, що впливають на можливість зміни культури:
- •5.4. Порівняльний аналіз західної та східної організаційної культури
- •Заліковий модуль 3 управління як соціальна технологія
- •6.1. Практичний рівень соціальної інженерії
- •6.2. Управлінське консультування як різновид соціальної інженерії
- •6.3. Технологізація консультування
- •6.4. Організаційна патологія
- •Комплекс заходів з профілактики і боротьби з організаційними патологіями
- •Соціальний аспект
- •7.1. Визначення і компоненти ділової гри
- •7.2. Призначення ділових ігор
- •7.3. Принципи та етапи побудови і розробки ділових ігор
- •Етапи організації ділової гри
- •Етапи розробки ділової гри
- •7.4. Типологія ділових ігор
- •8.1. Основні підходи до вивчення влади
- •Механізм формування відносин влади в процесі міжособових відносин.
- •8.2. Визначення підстав влади
- •8.3. Сутність влади з погляду системного підходу
- •8.4. Маніпуляція як спосіб управління та прояву влади
- •9.1. Адекватність як якісна характеристика процесів управління в суспільстві
- •9.2. Підходи до визначення методологічних позицій аналізу феномена соціально-адекватного управління (менеджменту)
- •9.3. Оцінка ступеня адекватності системи управління
- •Практична частина Засоби контролю та критерії оцінювання знань студентів
- •Оцінювання студентів за бальною системою:
- •Таблиця відповідності шкали оцінювання естs із національною системою оцінювання в Україні
- •Засоби контролю знань студентів із залікових модулів Заліковий модуль № 1 Соціологія управління як окреме наукове знання
- •Еволюція соціологічної теорії управління
- •Заліковий модуль № 2 Управління як соціальна взаємодія
- •Комунікації у системі управління
- •Організаційна культура
- •Заліковий модуль № 3 Соціальна інженерія в управлінській сфері
- •Ділові ігри у сфері управління
- •Влада та управління
- •Соціально-адекватне управління
- •Плани проведення семінарських занять
- •Заліковий модуль 2. Управління як соціальна взаємодія
- •Заліковий модуль 3. Управління як соціальна технологія
- •Рекомендації для написання реферату
- •Теми рефератів
- •Рекомендації для написання рецензії на реферат
- •Вказівки для самостійного вивчення дисципліни
- •Зміст самостійної роботи студентів і форма контролю
- •Стислий словник основних понять
3.2. Соціально-управлінська технологія
З усього розмаїття соціальних відносин соціологія управління виокремлює як свою предметну галузь головним чином формальні й субординаційні відносини, не залишаючи без уваги й інші типи соціальних відносин, які можуть складатися в практиці управлінської діяльності.
У чому полягає своєрідність соціальних відносин, які виникають і розвиваються в системі управління?
Соціальні відносини в системі управління – це сукупність різноманітних зв’язків, що виникають між окремими особистостями, їхніми групами, спільнотами, а також усередині останніх у процесі вироблення, ухвалення й здійснення управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкості, динамізму й ефективності діяльності керованого соціального об’єкта.
1. У процесі функціонування системи управління як пріоритетні виділяються відносини залежності, влади, панування й підпорядкування.
У своєму прагненні до володіння якоюсь цінністю, наприклад, до дружби, кожен індивід вступає в сферу відносин залежно не тільки від своїх намірів і вчинків, але й від мотивів та дій іншого індивіда.
Соціальна залежність – це таке соціальне відношення, за якого один суб’єкт (індивід або група) не може зробити необхідні для нього соціальні дії, якщо й поки інший суб’єкт не зробить очікуваних від нього дій, що сприяють певній діяльності першого суб’єкта. У такому випадку дії другого суб’єкта будуть виступати та якості домінуючих, а першого – залежних.
Поняття домінування й залежності – відносні. У повсякденному житті нерідко зустрічаються ситуації, коли особистість або соціальна група щодо однієї мети або цінності є залежною від іншого індивіда або соціальної групи, а відносно іншої мети або цінності – домінуючої.
Наприклад, футболісти спортивного клубу залежать від керівництва цього клубу й тренера в розмірі винагороди, розподілу гравців на основних та запасних, у визначенні своїх ігрових амплуа (нападаючий, захисник і т. ін.), але й тренер, і керівництво спортклубу залежать від футболістів, від їхнього прагнення зіграти цікавіше, якісніше, ефективніше. Тут чітко простежуються відносини взаємозалежності.
2. У всіх сферах суспільства, особливо в політичній, широко поширені й мають важливе значення відносини влади, панування й підпорядкування.
Так, М. Вебер для розуміння розходження панування й влади наводить у приклад владу великого банку над тими, хто має потребу в кредиті, в умовах, коли банк займає монопольне становище на фінансовому ринку. Ця влада заснована на економічній силі.
Панування ж, у його розумінні, припускає не тільки принципову перевагу сили, яку можна використати для здійснення власної волі (як у випадку з економічною владою), але й можливість віддавати накази, неухильно прийняті до виконання.
Отже панування – це такі відносини між керуючим і керованим, за яких перший може нав’язувати свою волю шляхом зобов’язуючих наказів. Таке панування, доводив Вебер, не може бути лише наслідком володіння силою. Хоча він не заперечував ролі насильства як основи панування, але в той же час підкреслював, що одного насильства недостатньо для виникнення, справного й тривалого функціонування системи панування. Необхідна ще наявність певних цінностей, переконань, на яких ґрунтується слухняність керованих.
Соціальне управління як процес має циклічний, відносно замкнений характер. Цей процес, взятий окремо, починається з постановки цілей, завдань і завершується виконанням цих завдань, досягненням певного результату. Таким чином, відбувається управлінський цикл, що становить каркас соціально-управлінської технології. Потім на основі інформації про результати (досягнення чи недосягнення мети) ставляться нові завдання, висувається нова мета. Один цикл замикається, починається новий.
Іншими словами, будь-яка соціально-управлінська технологія будується на основі управлінського циклу та являє собою своєрідну єдність формалізованих та неформалізованих дій. Стандартизована схема соціально-управлінської технології у загальних рисах може мати такий вигляд, як показано в Табл. 1.
Таблиця 3.1