7.3. Принципи та етапи побудови і розробки ділових ігор

При розробці й проведенні ділових ігор слід враховувати наступні принципи, що забезпечують ефективність їх застосування:

1. Репрезентативність і достатність елементів ігрової ситуації – складові частини (компоненти) гри мають достатньо повно представляти імітовану ситуацію в аспекті, який відповідає меті ділової гри, і містить інформацію, що дозволяє зрозуміти сутність проблеми й ухвалити адекватне рішення;

2. модульний характер гри – у структурі ділової гри виділяють декілька порівняно простих модулів – організаційних (що містять інформацію, необхідну для гравця і керівника гри), функціональних (що імітують окремі відносно автономні функції або галузі діяльності), етапних (які характеризують комплекс задач і дій певних, відносно завершених етапів гри). Модульна структура ділової гри дозволяє відпрацьовувати її елементи або фрагменти залежно від мети навчання, інтересів і темпів засвоєння матеріалу кожним учасником;

3. системність використовування ділової гри;

4. ефективність (реалізації мети) й економія, тобто досягнення максимальних результатів за мінімальних тимчасових, фінансових та інших витрат.

Етапи організації ділової гри

1. Підготовка гри (заходи, що створюють загальні умови її ефективності – забезпечення відповідності вибраної ігрової методики навчальній меті та рівню підготовленості учасників; використання адекватних методів фіксації процесу гри; визначення способів аналізу ігрового процесу; забезпечення змістовної насиченості та цільової спрямованості заходів; структуризація гри в часі; визначення форм оцінних комунікацій з гравцями тощо).

2. Формування ігрової групи (оцінка індивідуальних якостей учасників, ступеню їх підготовленості до гри, їх ігрової мотивації. Мета гри має відповідати потребам її учасників. Останні мають добре знати умови і правила гри та дотримуватися їх. Для більшості ігор бажаний однорідний за рівнем знань, досвідом і компетентністю склад учасників. Не менш важливо, щоб між учасниками встановилися відносини довіри та відвертості).

3. Керівництво грою, контроль за її процесом (керівник виконує в організації гри наступні функції: оцінює доцільність проведення гри та формує склад її учасників; знайомить учасників з умовами і правилами гри консультує їх; готує або адаптує щодо конкретних умов базу даних для початкового періоду гри, а також встановлює її регламент; здійснює поточний контроль за дотриманням правил гри; стежить за дотриманням у процесі гри етичних норм, захищає меншість від групового тиску; допомагає виявляти й аналізувати не­ефективні способи дій та опановувати ефективні моделі поведінки; стежить за орієнтацією ігрового процесу на досягнення поставленої мети, запобігаючи можливим відхиленням; оцінює результати виконання завдань, поведінки учасників, робить загальні висновки й дає приватні рекомендації конкретним учасникам гри).

4. підбиття підсумків і оцінка результатів (грамотне підбиття підсумків допомагає учасникам адекватно оцінити свої переваги і недоліки, затвердитися у власній думці, зробити висновки, що стосуються подальшого закріплення вивчених зразків поведінки та їх впровадження в повсякденну діяльність).