9.3. Оцінка ступеня адекватності системи управління

Питання оцінки ступеня адекватності системи управління соціальним умовам, в яких вона функціонує, безпосередньо пов’язане з виділенням низки критеріїв:

1. Гуманістична спрямованість, відповідність моральним і правовим нормам, потребам окремої особи тасуспільства у цілому, прагненню до рівнозначності результатів діяльності й ціле визначення.

2. Спроможність створювати соціально-економічний порядок, який забезпечував би нормальне існування суспільного організму.

3. Спроможність системи управління конструктивно впливати на процеси соціального розшарування. За впливовим «середнім класом», який складає більшість населення країни, має бути закріплена роль соціальної основи для досягнення соціальної адекватності управління суспільством.

4. Відповідальність. Кожне підприємство, окрім отримання прибутку, має визначити свою міру соціальної відповідальності перед суспільством.

5. Критерії соціальної ефективності менеджменту:

а) узагальнюють і відображають суспільну користь, що отримується в результаті функціонування відповідних систем управління;

б) розкривають організацію та функціонування власне управляючих систем;

в) обумовлюють соціальну ефективність кожної конкретної організаційної структури управління, кожного учасника управління, кожного окремого управлінського рішення.

6. Раціональна організація апарату управління і, власне, управлінської роботи.

Соціальна адекватність має розглядатися також у контексті зв’язку, співвідношення соціальних інтересів людей (осіб, груп, співтовариств). Ці інтереси частіше за все суперечливі. У чомусь вони співпадають, а в чомусь – ні. З урахуванням цих обставин соціальна адекватність:

1. на особистісному рівні може означати тільки адекватність інтересам окремих груп, співтовариств;

2. мікро- і макрорівнях – адекватність тому загальному, що об’єднує інтереси багатьох людей або тому, що є наслідками досягнутого консенсусу, компромісу, розумної, визначеної (можливо – тимчасової та нестійкої) збалансованості цих інтересів.

Таким чином, соціально-адекватний менеджмент (управління) визначається як сутнісна характеристика високоефективної моделі управління:

• орієнтована в майбутнє;

• повністю адаптована до функціонування в конкретній соціальній системі з максимальним використовуванням її соціально-економічного і психокультурного потенціалів;

• направляє управлінські впливи, переважно, в площину процесів самоорганізацій;

• резонує на всіх рівнях управління найважливішим ментальним характеристикам соціуму і його регіональним складовим;

• виступає інструментом узгодження управлінських зусиль за рівнями й уточнення їх спектру, обумовленого системною природою управління.

• Необхідно також відзначити, що формулювання даного визначення є результатом застосування соціально-діяльнісного підходу і реалізації низки його принципів.

Практична частина Засоби контролю та критерії оцінювання знань студентів

Поточний контроль знань, умінь та навичок студентів проводиться з метою перевірки засвоєння студентами теоретичного матеріалу, отриманого на лекціях, і матеріалу, що надається для самостійного вивчення. Контроль здійснюється на семінарських і практичних заняттях через тестування, виконання студентами контрольних робіт і індивідуальних завдань, оцінку якості відповідей на контрольні питання. Після закінчення залікових модулів проводяться контрольне тестування за змістом модуля і індивідуальні контрольні співбесіди.