3.2. Логіка розробки бізнес-плану

Досить складно визначити універсальну послідовність опрацювання бізнес-плану. Принципово важливим є розуміння, що в процесі розробки бізнес-плану слід:

1. опрацювати основні розділи бізнес-плану;

2. кілька разів повертатися до написаних розділів для доповнення, уточнення, доопрацювання.

Розробка бізнес-плану має внутрішню логіку, що заважає “перескочити” через ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який саме продукт (або послуга) буде продаватися. Без дослідження ринку неможливо скласти маркетинговий план.

Рисунок 3.2 характеризує загальну логіку розробки бізнес-плану. На практиці можливі певні відхилення.

Рис. 3.2. Логіка розробки бізнес-плану

3.3. Стиль написання та оформлення бізнес-плану

Бізнес-план - це інформативний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і форма бізнес-плану.

Бізнес-план має відповідати певним вимогам щодо стилю написання:

1. бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Як свід­чить практика, для більшості невеликих проектів обсяги бізнес-планів обмежуються 20-25 сторін­ками. В інших випадках слід підготувати докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викла­дати в діловому стилі, але якомога доступніше;

2. бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка є важливою для читача. За необхідності додаткову, пояснювальну, первинну інформацію можна розмістити у додатках;

3. бізнес-план має ґрунтуватися на реалістичних припущеннях. Прогнози та передбачення (як найбільш “вразлива” частина бізнес-планування) мають бути підкріплені посиланнями на тенденції розвитку галузі, на дос­лідження ринку, на досвід роботи тощо. Довіра до бізнес-плану може бути серйозно підірвана, якщо заплановані відхилення від середньо галузевих показників є безпідставними;

4. бізнес-плану протипоказаний зайвий оптимізм. Будь-яке припущення в бізнесі дає “на виході” кілька результатів - від найгіршого до найліпшого. У бізнес-плануванні треба орі­єн­ту­ва­тися на найгірший результат, створюючи таким чином запас “міцності” бізнесу;

5. текст бізнес-плану має бути зрозумілим, чітким та логіч­ним; таким, щоб у ньому можна було швидко знайти потрібну ін­фор­мацію. Отже, у структурі бізнес-плану треба виділяти розділи та параграфи;

6. бізнес-план має забезпечувати конфіденційність інфор­мації про діяльність фірми. Для цього варто контролювати сферу його розповсюдження або скласти окремий додаток з конфіденційною інформацією для обмеженого кола користувачів.

Правила технічного оформлення бізнес-плану передбачають:

• наявність титульного аркуша і сторінки змісту;

• розміщення резюме на початку бізнес-плану;

• розміщення додатків в кінці бізнес-плану;

• наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

Форма титульного аркуша. на титульному аркуші зазначається:

• повна назва фірми;

• адреса фірми;

• телефон фірми;

• прізвища (імена), адреси, телефони власників (засновників) фірми;

• відомості щодо сфери бізнесу фірми;

• відомості про загальні фінансові потреби;

• вказівку на конфіденційність бізнес-плану;

• місяць та рік складання бізнес-плану;

• прізвища авторів бізнес-плану.

На титульному аркуші не має бути нічого зайвого.

Оформлення змісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який міс­тить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстра­тивного матеріалу, додатків.

При оформленні бізнес-плану слід користуватися послідов­ною системою нумерації сторінок у межах документа. При цьому варто дотримуватися таких правил:

1. титульний аркуш не нумерується;

2. сторінка змісту не нумерується;

3. основні розділи нумеруються арабськими цифрами 1, 2, 3 і т.д.;

4. додатки позначаються великими літерами А, Б, В і т.д., нап­риклад, “Додаток А”;

5. сторінки додатків нумеруються так: А1, А2, А3; Б1, Б2, Б3 і т.д.

Складання резюме. Бізнес-план починається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після написання основних розділів бізнес-плану.

Головне завдання резюме - показати, що підприємець добре усвідомлює основні положення бізнес-плану, здатний чітко й логічно їх викласти. Занадто детальне та об’ємне резюме важко читати, а дуже стисле - може створити неадекватне уявлення про бізнес.

Резюме - це короткий (1-2 сторінки) огляд ключових аспек­тів підприємницько­го проекту, здатних привернути увагу потенційного інвестора та зацікавити його в подальшому вивченні бізнес-плану.

Фактично резюме є стислою версією бізнес-плану, не вступом, а нібито “повідомленням про наміри”.

Складання резюме - важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проектів. Вони, як правило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, далі бізнес-план не розглядають. Тому резюме обов’язково має:

1. максимально зацікавити в подальшому ознайомленні з бізнес-планом;

2. надати достатньо чітке уявлення про питання, розглянуті в основній частині бізнес-плану.

Резюме складають, використовуючи написану основну частину бізнес-плану. З кожного розділу обирають найбільш суттєві аспекти майбутнього бізнесу.

Виклад матеріалу в резюме починається зі стислого опису концепції та унікальних характеристик бізнесу, які дадуть змогу задовольнити потреби майбутніх клієнтів і забезпечити лідерство у відповідній сфері. Далі викладаються переваги й прогнози діяльності фірми у кожній функціональній сфері (маркетинг, виробництво, персонал, фінанси) для того, щоб представити фірму як життєздатну та унікальну організацію.

Ключові аспекти бізнесу, що викладаються в резюме:

• опис концепції бізнесу, його можливостей, котрі забезпечать переваги на ринку та стратегії їх реалізації;

• відомості про цільовий ринок (споживачі, особливості обслуговування, планові обсяги продажу, частка ринку);

• унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які існують або будуть створені при реалізації стратегії;

• відомості про компетенцію й професіоналізм керівника, менеджерів фірми;

• показники фінансової діяльності фірми (прибутковість, строк окупності, ефективність інвестицій тощо);

• загальні потреби у коштах, джерела їх отримання, порядок та напрями їх використання, форми повернення інвестору.

Додатки. Одна з важливих вимог до бізнес-плану - це лаконічність. Тому дуже складно надати докладну інформацію про важливі аспекти майбутнього бізнесу. для вирішення цієї проблеми і використовують додатки.

У додатки треба включати лише ті документи, у яких зацікавлені потенційні інвестори, кредитори. Решту документів необхідно підготовити для негайного подання у разі потреби. У тексті бізнес-плану робляться посилання на всі документи, що містяться в додатках.

Зокрема в додатки бізнес-плану можна включати: інформаційні документи (первинні відомості), орендні угоди, контракти, інші типи угод, прейскуранти постачальників або конкурентів, тобто відомості, що деталізують, уточнюють, пояснюють зміст основних розділів бізнес-плану.

Найчастіше у додатки виносять:

• первинні матеріали аналізу ринку;

• специфікації продукції;

• рекламні матеріали;

• схему виробничих потоків;

• схему організаційної структури;

• стислу характеристику власників і провідних менеджерів;

• гарантійні листи від клієнтів, постачальників, кредиторів;

• рекомендаційні листи, які підтверджують високу репутацію та надійність фірми;

• юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій тощо).

ВИСНОВКИ

1. До основних чинників, що визначають зміст та обсяг бізнес-плану, належать:

• аудиторія, для якої складено бізнес-план;

• цілі розробки бізнес-плану;

• функціональна спрямованість бізнес-плану;

• масштаби діяльності та обсяги початкового фінансування;

• найважливіші характеристики продукту і стадія його життєвого циклу.

2. Бізнес-план, що орієнтовано на залучення інвестицій у виробничу діяльність включає такі логічно взаємопов’язані розділи:

• резюме;

• дослідження ринку;

• маркетинговий план;

• організаційний план;

• виробничий план;

• фінансовий план;

• оцінка ризиків.

3. Логіка розробки бізнес-плану охоплює основні етапи:

1. вибір продукції (послуг);

2. дослідження ринкового середовища майбутнього бізнесу;

3. вибір місцезнаходження фірми;

4. прогноз обсягів продажу продукції (послуг);

5. визначення виробничих параметрів діяльності фірми;

6. розробка цінової та збутової політики;

7. обґрунтування організаційних параметрів фірми;

8. опис потенційних ризиків майбутнього бізнесу, розробка заходів для їх мінімізації (нейтралізації);

9. планування прибутків і видатків;

10. написання резюме із викладом основ­них положень бізнес-плану.

4. Основними вимогами до стилю написання бізнес-плану є такі:

• стислість, простота і зрозумілість, використання графіки;

• функціональність (викладення лише корисної інформації);

• легкість сприйняття і знаходження потрібної інформації, що досягається поділом бізнес-плану на розділи та параграфи;

• забезпечення конфіденційності інформації про діяльність фірми.

5. Основні правила технічного оформлення типового бізнес-плану:

• титульний аркуш (з позначенням повної назви фірми та засновників, їх адреси, телефонів тощо);

• змісту бізнес-плану (перелік розділів і параграфів із наскрізною нумерацією сторінок);

• розміщення резюме (стислих висновків) перед основними розділами бізнес-плану;

• наявність додатків, що деталізують та уточнюють інформацію основних розділів бізнес-плану;

• наявність приміток і посилань на джерела використаної інформації.

6. Резюме (1–2 сторінки тексту) включає найважливіші висновки бізнес-плану і викладається так, щоб зацікавити читача у детальному вивченні плану. У резюме необхідно:

• дати короткий опис концепції бізнесу;

• розкрити можливості бізнесу і стратегію їх реалізації;

• охарактеризувати цільовий ринок (основні споживачі, особливості їх обслуговування; очікувані обсяги продажу і частка ринку);

• визначити найсуттєвіші конкурентні переваги фірми;

• подати основні фінансові показники діяльності фір­ми (прибутковість, термін окупності, ефективність ін­вестицій тощо);

• спрогнозувати загальну потребу в коштах з виокремленням власного та позикового капіталу.

РОЗДІЛ 4. маркетингОвий план