Семінарське заняття

1. Передбачення майбутнього розвитку підприємства

2. Поточне планування та бюджетування

3. Фінансовий контроль

4. Довгострокове планування

5. Класифікація методів планування

6. Стратегічне планування

7. Стратегічне управління

Самостійна робота

1. Стратегічне планування

2. Стратегічне управління

Література

oсновна [5,8,15,28,29]

додаткова [1,7,26]

Т. 3: Середовище господарської організації

Основні підходи до розуміння середовища організації. Внутрішнє середовище організації. Проміжне середовище організації. Зовнішнє середовище організації. Розвиток структури та динамічних концепцій середовища функціонування організації. Сутність і основні характеристики середовища організації (зовнішнє, проміжне і внутрішнє). Необхідність аналізу зовнішнього середовища як умова функціонування підприємства. Неконтрольовані фактори (політичні, економічні, соціальні та інші) і адаптація підприємства до них. Модель “галузевої конкуренції” М Потера. Характеристика основних елементів проміжного середовища підприємства: споживачі, конкуренти, постачальники, товари-замінники, організації-регулятори, профспілки та ін. Техніко-технічні та соціокультурні моделі внутрішнього середовища організації. Контрольовані фактори середовища організації. Поняття “потенціалу підприємства” (ресурсний, цільовий і функціонально-структурний підходи до оцінки потенціалу). Політичний, економічний, науково-технічний, економічний та соціальний стан України.

План лекційного заняття

1. Основні підходи до розуміння середовища організації.

2. Внутрішнє середовище організації.

1. Основні підходи до розуміння середовища організації.

Стратегічне управління базується на вивченні відносин, які можна охарактеризувати за допомогою системи «середовище - підприємство». Більшість серед існуючих сьогодні концепцій управління поділяє підхід до підприємства як до відкритої системи, що постійно взаємодіє з окремими елементами зовнішнього середовища: іншими підприємствами, банками, організаціями, що належать до соціальнополітичних та економічних інституцій держави₅ місцевих органів і т.п., і дає змогу йому підтримувати більшменш стійке становище, виживати в умовах, що постійно змінюються.

Параметри середовища - це унікальна комбінація факторів, що перебувають у постійному русі. Крім того, сучасний етап - це етап переходу до ринку та зміни параметрів економіки України.

Автори доводять, що існують три рівні середовища: внутрішнє, що перебуває під впливом і контролем підприємства, «середовище завдань», до якого входять організації, що безпосередньо пов'язані із визначенням і втіленням цілей підприємства; загальне середовище, де формуються загальноекономічні умови, тенденції, соціальні та політичні норми і т.ін. Межі між «середовищем завдань» і загальним середовищем досить розмиті. Ця модель дає змогу пояснити тенденції розширення «сфери впливу» та «меж контролю» за середовищем. А.Томпсон зазначав, що кожне підприємство як матеріальна система націлене на встановлення рівноваги, стабільності, тобто постійно балансує між відкритістю та закритістю.

Зовнішнє середовище - це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які організація не може впливати взагалі або має незначний вплив.

Проміжне середовище - це сукупність факторів, які формують довгострокову прибутковість організації і на які вона може впливати через встановлення ефективних комунікацій.

Внутрішнє середовище організації - це сукупність факторів, які формують її довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації.