Универ 03.05.2013 18-15 / Стратегічне управління / Розрахункова

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет

_______________________________

__________________________________

З курсу ________________________________________________

Варіант ______

Виконав:

_____________________

_____________________

Перевірив:

_____________________

_____________________

Ірпінь – 2013 р.

Зміст

Вступ

На сьогодні ідеї стратегічного управління широко запроваджуються в практику менеджменту провідних компаній світу, в тому числі вітчизняних.

Стратегічне управління - це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Організації і керівники, які мислять стратегічно, дивляться вперед і визначають напрямок, в якому вони хочуть рухатися. Не дивлячись на свою впевненість, що бізнес, як і керівники, повинен працювати добре і прямо зараз, щоб добре розвиватися в майбутньому, їх цікавить більш широкий спектр проблем, з якими вони зустрічаються, і загальний напрямок, в якому вони повинні рухатися, щоб вирішувати ці проблеми.

Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища. Стратегічне управління стосується й цілей, і засобів. В площині цілей воно вимальовує загальні контури майбутнього організації; в якості засобів - показує, як ця ціль повинна досягатися.

Отже, стратегічне управління - це прогнозне управління, пов’язане з розробкою і концептуалізацією уявлень про те, куди прямує організація. Стратегічне управління повинне суміщатися з практикою поточного управління. Завжди необхідно пам’ятати, що стратегія це засіб для створення додаткової вартості.

Варіант №7

В сучасних умовах розвитку економіки, саме врахування усіх аспектів зміни вартості грошей у часі, дає змогу аналізувати динаміку капіталів і грошових потоків, що досягається за допомогою прийому дисконтування. Його можна визначити як засіб приведення майбутніх доходів (видатків) і розмірів капіталу для зіставлення з сумою вкладеного капіталу в оцінці на момент вкладення.

У фінансовому аналізі прийнято користуватися такими поняттями, пов'язаними із застосуванням прийому дисконтування:

PV — теперішня вартість капіталу або доходу (Present Value);

FV — майбутня вартість капіталу або доходу (Future Value);

d_m — дисконтуючий множник.

Величина PV завжди менша від величини FV через дію факторів часової зміни вартості грошей, причому PV = d_m•FV. Сама ж величина d_m обернено пропорційна нормі доходності грошей (її називають ще коефіцієнтом дисконтування і позначають літерою к). Якщо, наприклад, володар 5000 доларів вклав їх у банківський депозит під 10% річних, то через рік його капітал становитиме 5000 х (1+0,1) = 5500 доларів, тобто, аби протягом року стати володарем 5500 доларів, треба (за норми доходності у 10% річних) вкласти 5000 доларів. Іншими словами, 5500 доларів сьогодні — це 5000 доларів рік тому (правильне також твердження: 5000 доларів сьогодні — це 5500 доларів через рік). У цьому прикладі PV=5000, FV=5500, к = 0,1, a d_m = 1 : (1 + к), тобто d_m = 1 : (1 + 0,1) = 0,909, звідки PV = 0,909 • 5500 = 5000, a FV = PV : d_m = 5000 : 0,909 = 5500.

У наведеному прикладі враховано один період обертання капіталу (один рік), хоч, звичайно, в процесі аналізу доводиться мати справу з вивченням динаміки капіталів, доходів за кілька періодів (обертів): наприклад, гроші вкладені у банк на три роки, або, скажімо, на 6 місяців, інвестиційний проект розрахований на 4 роки функціонування. Причому величина к у ці періоди може бути або сталою, або змінною. З урахуванням цього формули дисконтування мають вигляд:

PV = FV 1/(1+k)^t = FV/(1+k)^t (1)

Або

FV= PV (1 +K)^t (2)

де к — незмінна норма доходності грошей за період, що розглядається; t — кількість років (місяців) або кількість обертів грошей за період, що розглядається, при незмінному к.

PV = FV / (1+k₁) (1+k₂) (1+k₃)…(1+k_t) (3)

або

FV = PV (1 + к₁)(1 + к₂) (1 + к₃)…(1 + к_t) (4)

де k₁ ..., к_t — норми доходності відповідно у 1-й, 2-й і т. д. роки (місяці), на які розбитий період, що розглядається; t — кількість років (місяців) або кількість обертів грошей за період, що розглядається.

За допомогою наведених формул можна визначити співвідношення між величинами PV і FV як на кінець періоду, що аналізується, так і за будь-який проміжний період інвестування грошей.

Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодичного прийняття рішень стосовно інвестування фінансових ресурсів на оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва (послуг, робіт), а також на освоєння нових видів діяльності, включаючи інвестування коштів на ринку капіталів, у цінні папери тощо. За законодавством України, всі інвестиції поділяються на капітальні та фінансові. Під капітальними інвестиціями розуміється вкладення грошей в основні засоби (будинки, споруди, інші об'єкти нерухомої власності) та нематеріальні активи, а під фінансовими інвестиціями - вкладення грошей у придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів, інших фінансових інструментів.

Головний критерій оцінки інвестицій — їх окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів через певні грошові потоки, які генеруються втіленням у життя профінансованих проектів. Це можуть бути прибутки від реалізації (продажу) продукції, якщо інвестований проект пов'язаний з виробництвом товарів (робіт, послуг), дивіденди і проценти на вкладений капітал в акції інших компаній, прибуток від вкладення коштів у торгівлю, інші посередницькі операції, проценти на вкладені на депозити кошти у комерційні банки тощо.

Для вирішення цієї проблеми у фінансово-економічному аналізі прийнято оперувати такими поняттями.

Сума інвестиції — це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень. Ці витрати мають довготерміновий характер, причому, якщо за їх рахунок створені основні засоби і нематеріальні активи (які у господарській практиці одержали не зовсім адекватну назву «необоротні активи»), вартість цих активів протягом тривалого часу (як правило, це кілька років) поступово зменшується, переноситься на продукцію, що виробляється.

За період функціонування проекту («життєвий цикл» проекту) капітал, вкладений у такі активи, повертається інвесторові у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал, вкладений в оборотні активи (в тому числі в грошові активи), по закінченні «життєвого циклу» проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді і розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи (купівля акцій, облігацій, інших цінних паперів, вкладення грошей у депозити) являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

Структура інвестиційних витрат на проекти,пов'язані з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво будівель і споруд, у тому числі і на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж, і налагодження, на реконструкцію виробництва, на удосконалення технологічних процесів. Для визначення суми інвестицій у такі проекти обов'язково треба врахувати також, суму авансування капіталу в оборотні активи для створення мінімальних запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів для здійснення розрахунків та інших оборотних активів, без яких здійснення проекту неможливе.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба враховувати (у бік зменшення) так звану ліквідаційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов'язаний з впровадженням нових об'єктів (наприклад, устаткування, машин) замість застарілих. У разі реалізації об'єктів основних засобів, які підлягають заміні, сума початкових витрат на проект зменшується на продажну вартість об'єкта (остання ж приймається за мінусом податку на прибуток, сплаченого від операції з продажу).

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект, тобто суми інвестиції, — запорука якості розрахунків окупності інвестиції, бо саме вони і є об'єктом оцінки окупності.

Грошовий потік — дисконтований або недисконтований доход від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету з нього) і амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період «життєвого циклу» проекту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту — це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної для інвестора ставки доходності, і сумою інвестиції. Вона визначається за формулою:

NPV = PV- СІ, (5)

де NPV (Netto present value) — чиста теперішня вартість проекту;

PV — дисконтований грошовий потік від функціонування проекту;

СІ — початкова сума інвестиції.

Оскільки чиста теперішня вартість є результатом порівняння вкладеного капіталу з доходом дисконтованим, тобто таким, який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковості у конкретних умовах формування її норми, критерієм доцільності інвестування у той чи інший проект є дотримання умови NPV>0. Тобто проект треба вважати прийнятим, якщо загальна величина накопиченого грошового потоку за період його здійснення досягає (або перевершує) суму початкової інвестиції, а з двох альтернативних проектів кращий той, у якого величина NPV більша.

Для розуміння загального підходу до оцінки доцільності інвестування за методом визначення чистої теперішньої вартості проекту розглянемо такий приклад.

Задача №1. Підприємство розглядає можливість інвестування капіталу в проект, що за 4 роки генерує такі грошові потоки (тис. грн.):

1-й рік — 350, 2-й рік — 300, 3-й рік — 260, 4-й рік — 600.

Підприємство, орієнтуючись на середньоринкову ставку доходності, прагне мати щорічно 30% на вкладений капітал. Сума початкової інвестиції — 550 тис. грн.

Розрахуйте доцільність вкладення грошей у даний проект.

Згідно з формулою (1) розраховуємо величини PV кожного року (тис. грн.):

1-й Рік: 350/1+0,3 = 269,23

2-й Рік: 300/(l+0,3)² = 177,52

3-й Рік: 260/(l+0,3)³ = 118,34

4-й Рік: 600/(l+0,3)⁴ = 210,08

Всього за 4 роки функціонування проекту дисконтований грошовий потік становитиме 269,23 + 177,52 + 118,34 + 210,08 = 775,17 тис. грн.

Звідси NPV= 775,17 - 550 = +225,17 тис. грн., що свідчить про прийнятність проекту.

Термін окупності інвестицій — час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Його у господарській практиці визначають як без урахування необхідності оцінки грошових потоків з огляду на зміну цінності грошей у часі, так і з урахуванням такої необхідності.

Перший з цих підходів більш-менш прийнятний для країн зі збалансованою економікою, тобто за відсутності інфляції або за її наявності у межах 1-5% на рік. Він грунтується на простому порівнянні суми інвестиції з розміром грошового потоку, який генерується втіленням проекту в життя. При цьому, якщо грошовий потік прогнозується однаковим за всі роки після впровадження проекту, термін окупності інвестиції визначається діленням суми інвестиції на річний обсяг грошового потоку.

Якщо грошовий потік від втілення проекту розподіляється по роках нерівномірно, для визначення терміну окупності інвестиції треба підрахувати кількість років (місяців), упродовж яких грошовий потік досягає розміру суми інвестиції.

Задача №2. Фірма вкладає 700 тис. доларів у виробничий проект, який дає чистий прибуток за перші 5 років функціонування відповідно 70, 80, 80, 100, 120 тис. доларів, амортизаційні відрахування на відновлення основних засобів відповідно: 45,0; 43,0; 42,0; 40,0; 40,0 тис. доларів; грошові потоки по роках: 115,0; 113,0; 112,0; 140,0; 160,0 тис. доларів.

Розрахуйте термін окупності інвестицій.

За цих умов у перші 5 років грошовий потік дорівнюватиме 640,0 тис. доларів. Для повної окупності не вистачає 60,0 тис. доларів, але термін окупності скінчився. Таким чином, можна зробити висновок, що проект є збитковим, а термін окупності виходить за рамки п’яти відпущених на нього років. Розраховане значення терміну окупності на теоретичному припущенні ГП 6 року = 171.25 (ГП 5 року (160) + середній прирість за рік (11.25)) буде становити 60/171.25*100 = 35.04% від грошового потоку шостого року функціонування проекту. Отже, термін окупності дорівнює 5 + 0,3504= 5,3504 року (5 років 4 місяці 7 днів, або 5 років 5 місяців).

Висновок

Розробка і реалізація стратегії - процес трудомісткий і вимагає від менеджерів різних витрат. Обстановка в компанії часто не розвивається за наміченим шляхом. Події, які примушують переоцінити стратегію, можуть виникати швидко, поступово або в дуже швидкій послідовності. Суть цих подій, які призвели до зміни стратегії, не завжди може бути визначена достатньо легко. Отже, менеджерам в залежності від обставин треба різний час для розгляду питань, пов’язаних зі стратегією. Але насправді менеджери достатньо кваліфіковані для того, щоб вирішити, коли необхідно замінити стратегію і що для цього потрібно зробити.

Потреба приділяти достатньо багато часу стратегічному управлінню викликана необхідністю вдосконалювати стратегію і методи її здійснення, максимізації внеску кожного співробітника у підвищення ефективності і якості стратегії. Звичайно менеджери витрачають багато зусиль на покращення складових частин поточної стратегії, що краще ніж розробляти и впроваджувати в життя радикальні зміни в роботі компанії. Занадто сильні зміни стратегії можуть негативно відобразитись на співробітниках, привести до невизначеності покупців. Як правило в цьому нема необхідності. Можна добитися значних успіхів, покращуючи виконання існуючої стратегії. Наполегливість в удосконаленні правильної стратегії часто являється запорукою її успішного виконання.

Список використаних джерел

1. Васшенко В. А., Ткаченко Б. І. Стратегічне управління: Навч. посіб. -К.: ЦУЛ, 2003. - 396 с.

2. Задихайло Д. В., Кібенко О. Р., Назарова Г. В. Корпоративне управління: Навч. посіб. -X.: Еспада, 2003. - 688 с.

3. Немцов В. Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. -К.: Тов. УВПК "Екс об", 2002. - 559 с.

4. Осовська Г., Іщук А., Жалінська I. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. - К.: Кандор, 2003. - 196 с.

5. Шершньова З. Є., Оборська С. В., Ратушний Ю. М. Стратегічне управління для самовивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. - 232 с.

11