Стратегія стабілізації.

Стратегія стабілізації направлена на досягнення раннього вирівнювання об'єму продажів і прибутків з подальшим їх підвищенням, тобто з переходом на наступний етап зростання.

Стратегія виживання.

Стратегія виживання - чисто оборонна стратегія і застосовується у випадках повного розладу економічної діяльності підприємства, в стані, близькому до банкрутства.Метою стратегії є стабілізація обстановки, тобто перехід до стратегії стабілізації і, надалі, до стратегії зростання. Зрозуміло, що дана стратегія не може бути довгостроковою. Вона вимагає, з одного боку, швидких, рішучих, повністю скоординованих дій, з іншою - обачності і реалістичності в ухваленні рішень. Саме тому в умовах реалізації стратегії виживання відбувається жорстка централізація управління, створюється “антикризовий комітет”, який разом з вживанням швидких по реакції у відповідь заходів на негаразди зовнішнього середовища розробляє і жорстко проводить в життя програми виживання фірми.

2. Планування маркетингу.

Стратегія планування маркетингу - раціональна, логічна побудова, керуючись якою організаційна одиниця розраховує вирішити свої маркетингові задачі. Вона містить у собі конкретні стратегії по цільових ринках, комплексу маркетингу і рівню витрат на маркетинг.

Цільові ринки. Стратегія маркетингу повинна точно назвати сегменти ринку, на яких фірма зосередить свої основні зусилля. Ці сегменти відрізняються друг від друга по показниках переваги, відповідних реакцій і прибутковості. Фірма діє дуже розумно, сконцентрувавши зусилля й енергію на сегментах, що вона може обслужити найкраще з конкурентної точки зору. Для кожного з відібраних цільових сегментів потрібно розробити окрему стратегію маркетингу.

Комплекс маркетингу. Керівник повинен загалом викласти конкретні стратегії у відношенні таких елементів комплексу маркетингу, як нові товари, організація продажу на місцях, реклама, стимулювання збуту, ціни і розподіл товарів. Кожну стратегію необхідно обґрунтувати з погляду того, яким образом враховує вона небезпеки, можливості і ключові проблеми, викладені в попередніх розділах плану.

Рівень витрат на маркетинг. Одночасно керівник повинен точно вказати розміри бюджету маркетингу, необхідного для перетворення в життя усіх раніше викладених стратегій. Керівник знає, що більш високий бюджет, імовірно, забезпечить і більш високий збут, однак йому потрібно розробити бюджет, що забезпечив би найвищу рентабельність.

План маркетингу складається з таких основних розділів:

№ п/п	Основні розділи	Характеристика
1.	Загальна відомість контрольних показників	Коротка відомість про цілі і рекомендації, наприклад: забезпечити обсяг продаж у плановому періоді на 20% більше, ніж у попередньому; 2% від запланованої суми продаж направити на стимулювання збуту; 30% від запланованої суми продаж направити для рекламної діяльності тощо.
2.	Поточна маркетингова ситуація	Характеризується цільовий ринок і положення даної фірми на цьому ринку.
3.	Небезпека і можливості	Погляд керівників на перспективу, що змушує їх представити небезпеку і можливості, які можуть виникнути перед товаром, групою товарів або фірмою в цілому.
4.	Завдання і проблеми	Якщо відомі небезпека і можливості, можна поставити на коло виникаючих при цьому проблем.
5.	Стратегія маркетингу	Це логічна побудова дій, за допомогою яких фірма зможе вирішити свої маркетингові завдання, наприклад: конкретні стратегії по цільовим ринкам; комплекс маркетингу; рівень витрат на маркетинг тощо.
6.	Програма дій	Стратегія маркетингу перетворюється в конкретні програми дій і відповідає на такі питання: що буде зроблено? Хто це буде виконувати? Коли це буде зроблено? Скільки це буде коштувати?
7.	Бюджети	Розроблені заходи плану дають можливість скласти бюджет, тобто – прогноз прибутків і збитків.
8.	Порядок контролю	У цьому розділі викладається порядок контролю за ходом виконання всіх заходів плану. Як правило, цілі і бюджетні асигнування розписуються за місяцями або щоквартально.