Суб’єкти реклами:

1. Замовник – виробник, торгівець або вони обидва.

2. Виконавець – на стадії здійснення рекламування він повинен визначити ефективну частоту та тривалість впливу реклами.

3. Розповсюджувач – організація, яка володіє засобами масової інформації або іншими засобами рекламування.

4. Споживач – потенційний покупець.

До завдань, які виконує реклама, належать:

- поширення знань про фірму;

- одержання запитів про повнішу інформацію щодо товару;

- вплив на процес прийняття рішення про покупку;

- надання допомоги працівникам служби збуту під час їх переговорів з клієнтурою, подолання упередженості стосовно рекламованого товару;

- підтримання добрих емоцій у покупців товарів;

- поширення відомостей про сервіс;

- розповідь про випробування товару;

- поліпшення його з огляду на сприйняття покупцями, формування позитивного ставлення до фірми з боку суспільства.

Для реалізації маркетингових цілей застосовують такі види реклами:

1) інформаційна — застосовується на етапі впровадження товару на ринок, у період створення первинного попиту (розповідь про новину, про зміну цін тощо);

2) переконуюча — застосовується на етапі зростання, коли фірма тільки-но формує вибірковий попит, "озираючись" на конкурентів (навіює думку про перевагу марки, переконує споживача тут же зробити покупку, спонукає замовника до зустрічі з торговельним агентом фірми);

3) нагадуюча— до неї звертаються на етапі зрілості для підтвердження раніше прийнятого вибору (де купувати товар, товар може знадобитися найближчим часом, підтримання знань про товар).

4) підсилююча – після купівлі запевнює покупців товару у правильності вибору;

5) престижна – створює певний імідж фірми.

Характер реклами визначається етапом життєвого циклу товару. Серед інших факторів, які впливають на планування реклами – конкуренція на ринку, законодавче регулювання рекламної діяльності, тип товару, особливості цільової аудиторії та ін.

Процес планування реклами може бути представлений як послідовність семи етапів:

• ідентифікація цільового ринку(прийняття рішення щодо реклами – рекламне звернення, вибір носіїв реклами, базується на тому, хто є цільовою аудиторією);

• визначення цілей реклами(наприклад, якщо маркетингова ціль визначена як „збільшення обсягу продажу”, то одних із заходів буде зниження цін);

• складання бюджету реклами(зазначені раніше підходи до складання бюджету є актуальними і під час визначення бюджету рекламної кампанії);

розробка рекламного звернення(на цьому етапі комунікатор має прийняти рішення з трьох питань: що сказати? як сказати? в якій формі це зробити?);

вибір носіїв реклами (друкована реклама; реклама у пресі; реклама на радіо; реклама на телебаченні тощо);

• складання графіка виходу реклами(передбачає визначення часу та періодичності появи реклами в засобах масової інформації, тривалість демонстрування плакатів тощо);

• оцінювання ефективності реклами(економічна ефективність реклами визначається за рекламним прибутком (різницею між рекламним доходом і витратами на рекламу) і рекламним доходом (зміною обсягу збуту товару, обумовленого рекламою)).