- •1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- •1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- •1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- •1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- •2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- •2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- •2.3. Терміни I визначення
- •2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- •2.5. Матеріальний баланс
- •2.6. Основні положення gmp
- •3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- •3.3. Типи розчинення
- •3.4. Теорія гідратації
- •3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- •3.6. Характеристика розчинників
- •3.7. Водні розчини
- •3.8. Спиртові розчини
- •3.9. Гліцеринові розчини
- •3.10. Олійні (масляні) розчини
- •4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- •4.1.1. Смакові сиропи
- •5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- •5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- •5.4. Основні чинники впливу
- •5.6.2. Стандартизація
- •5.9. Екстракти-концентрати
- •6.1. Методи одержання ефірних масел
- •6.2. Визначення якості ефірних масел
- •7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- •8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- •8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- •8.5. Гель-фільтрація
- •8.6. Гідрофобна хроматографія
- •8.9. Кристалізація
- •8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- •8.11. Одноступінчаста екстракція
- •9.1. Глибинне суспензійне культивування
- •9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- •10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- •10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- •10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- •10.4. Біостимулятори тваринного походження
- •10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- •10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- •10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- •10.9. Згущені соки
- •10.10. Сухі соки
- •10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- •11.1. Препарати підшлункової залози
- •11.3. Препарати гіпофіза
- •12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- •12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- •12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- •13.1. Класифікація зборів
- •13.2. Приготування зборів
- •13.3. Окрема технологія зборів
- •13.4. Порошки (pulveres)
- •13.5. Технологія порошків
- •13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- •14.2. Характеристика таблеток
- •14.3. Класифікація таблеток
- •14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- •14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- •14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- •14.7. Типи таблеткових машин
- •14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- •14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- •14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- •14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- •15.1. Будова мікрокапсул
- •15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- •15.4. Стандартизація мікрокапсул
- •15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- •16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- •16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- •16.3. Виробництво желатинових капсул
- •16.4. М'які желатинові капсули
- •16.5. Тверді желатинові капсули
- •16.7. Контроль якості
- •16.8. Ректальні желатинові капсули
- •16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- •17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- •17.2. Оцінка ефективності перемішування
- •18.1. Загальні відомості
- •18.2. Сучасні вимоги до мазей
- •18.3. Вимоги до мазевих основ
- •18.4. Класифікація мазевих основ
- •18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- •18.8. Зберігання
- •19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- •19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- •19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- •19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- •19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- •19.5. Вимоги до вихідних речовин
- •19.7. Розчинники для стерильних
- •I асептично виготовлених лікарських
- •19.11. Виробництво за асептичних умов
- •19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- •19.14. Маркування I пакування
- •20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- •20.2. Очні краплі
- •20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- •20.6. Очні вставки
- •20.7. Очні спреї
- •20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- •20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- •21.1. Визначення. Загальні властивості
- •21.3. Способи одержання супозиторіїв
- •21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- •22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- •22.2. Гірчичники
- •23.1. Історія створення. Переваги I вади
- •23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- •23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- •23.8. Стандартизація та умови
- •23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- •24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- •25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- •26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- •26.2. Пероральні терапевтичні системи
- •26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- •26.4. Очні терапевтичні системи
- •26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- •26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- •26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- •Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- •Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- •Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- •Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- •Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- •Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- •Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- •Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- •Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- •Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- •Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- •Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- •Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- •Глава 24. Лікарські форми для дітей
- •Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- •Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691
10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
Із свіжих рослин витяжки біологічно активних речовин отримують у тих випадках, коли дана сировина несоковита і пресування виявляється недостатньо ефективним. У цьому разі необхідне тонке подрібнювання сировини, оскільки жива клітина знаходиться в стані тургору (напруженості) і протоплазма, що має властивість напівпроникності, не пропускає назовні БАР. Тому для
витягнення останніх стінки клітин необхідно зруйнувати. Це досягається шляхом використання спеціальних машин-вовчків, улаштованих на зразок механізованих м'ясорубок і вальців, оскільки свіжа сировина містить до 80 % вологи і має високу пружність. На даних машинах рослинний матеріал спочатку роздавлюється, а потім розтирається. Щоб одержати екстракційні препарати із свіжої сировини, застосовують метод мацерації міцним (90 %-вим) етиловим спиртом. Процес екстракції продовжується 14 діб і його необхідно інтенсифікувати частим і енергійним перемішуванням вмісту мацераційних посудин. Потім мацерати відфільтровують, залишки віджимають на пресі і віджатий сік приєднують до витяжки. Відстоюють 7 діб при температурі не вище 8 °С, відфільтровують від колоїдного осаду, що випав, потім відфільтровують ще раз через фільтр Сальнікова. Отримані фільтрати придатні до застосування.
Застосовують також метод бісмацерації, при цьому подрібнену сировину перший раз заливають 96 %-вим етанолом і настоюють 7діб; другий раз — 20%-вим етанолом на 3доби. Злиті витяжки відстоюють, фільтрують і одержують настойки з вмістом 40—50 %етанолу. їх стандартизують за тими самими показниками, що й настоянки, одержані з висушених рослин. У сучасній номенклатурі є складні препарати, куди поряд із витяжками із свіжих рослин вводяться багато інших лікарських засобів.
Настойка валеріани (Tinctura Valerianae) готується на 70 % -ово-му етанолі в співвідношенні 1 : 5 із свіжих коренів валеріани лікарської (Valeriana officinalis L.) род. валеріанових (Valerianaceae) методом перколяції. Це прозора рідина червонясто-бурого кольору з характерним запахом і солодкувато-гірким пряним смаком.
Хімічний склад: ефірне масло, валеріанова кислота, борнеол, естер борнеолу і ізовалеріанової кислоти, сліди алкалоїдів, органічні кислоти, дубильні речовини, цукор.
Застосовують в усередину дорослим по 20—30крапель 3— 4рази на день.
Випускають у флаконах по 30—50мл.
Кардіовален (Cardiovalenum)препарат, містить такі інґредієн-ти: сік жовтушника розлогого — 17,2г (активністю 150 ЖОД в 1 мл), одержуваний із свіжої трави, у якій містяться глікозиди ерихрозид, елізилін, близькі за дією до глікозидів групи наперстянки; адонізид — 30,0 г (активністю 85ЖОД в 1мл); настойка валеріани із свіжих коренів — 46,9г; рідкий екстракт глоду — 2,1г; камфора — 0,4г; етанол 96%-вий — 1,6г; натрію бромід — 2,0г; хлоробутанолгідрат — 0,25г.
Виявляє комбіновану дію на серцево-судинну і нервову систему.
236
237
Нині відомо близько 60біологічно активних секретів, які продукуються ендокринними залозами і виявляють гормональну активність.
У табл. 11.1.наведені гормони, що виробляються центральними і периферичними залозами.
Таблиця 11.1
Гормони ендокринних залоз
Залози ендокринної функції |
Гормони |
Гормони центральних залоз | |
Гіпоталамус |
Нейропептиди: ліберини статини Вазопресин і окситоцин |
Гіпофіз |
Гонадотропіни: фолітропін лютропін пролактин (лактотропін) Соматотропін Кортикотропін Тиреотропін а- і р-Мепотропін Меланотропін Вазопресин і окситоцин, що надходять із гіпоталамуса |
Закінчення табл. 11.1
Залози ендокринної функції |
Гормони |
Епіфіз |
Мелатонін Адреногломерулотропін |
Гормони периферичних залоз | |
Щитовидна залоза |
Йодтиронін: тироксин трийодтиронін Кальцітонін |
Паращитовидна залоза |
Паратирин Кальцітонін |
Підшлункова залоза (клітини острівців) |
Інсулін Глюкагон |
Надниркова залоза |
Кортикостероїди: кортикостерон кортизон альдостерон естрогени Адреналін |
Статеві залози а) сім'яники б) яєчники |
Андрогени: тестостерон 5-а-дигідротестостерон; Естрогени: естрадіол естрон естріол Гестагени (прогестерон) Релаксин |
Плацента (тимчасова ендокринна залоза під час вагітності) |
Естрогени Гестагени Тестостерон Хоріонічний гонадотропін Плацентарний лактоген Тиреотропін Релаксин |
Тимус |
Тимозин |
Найчастіше гормони і гормональні препарати класифікують за xі м і ч н о ю cт pу к т у pо ю. У зв'язку з цим розрізняють декілька груп гормонів:
Гормони білкової природи: прості (інсулін, пролактин, гормон росту) і складні (фолітропін, лютропін, тиреотропін) білки.
Гормони пептидної природи: глікоген, кальцітонін, сомато-статин, вазопресин, окситоцин.
238
3. Гормони —похідні аміноспиртів: адреналін, норадреналін.
Гормони ліпоїдної природи (стероїдні гормони): кортикостероїди, андрогени і естрогени.
Парагормони, тканинні гормони: гастрин, секретин, гепарин.
За xapа к т epо м д і ї г о pм о н и поділяють на пускові (тропні чинники, гормони ЦНС) і виконавчі (гормони периферичних залоз).
В організмі дія гормонів контролюється ЦНС. Потік інформації про стан внутрішнього і зовнішнього середовища надходить до ЦНС, де виробляються регулюючі сигнали (нервові й гуморальні). Одержують гормони ендокринних залоз хімічним синтезом, методом генної інженерії.
Синтезовано інсулін і деякі білкові гормони гіпофіза (кортикотропін, соматотропін) та ін. Препарати стероїдних гормонів, похідних аміноспиртів і пептидів (окситоцин, вазопресин) одержують хімічним синтезом. Але хімічний синтез поліпептидних гормонів багатостадійний і нерентабельний.
Нині інтенсивно розвиваються фізико-хімічний і генетичний напрями в біотехнології, що дозволило створити нові технології речовин білкової природи. Методами генної інженерії отримано штами-продуценти пептидних гормонів: інсуліну, соматотропіну, кальцітоніну та ін. Одержання гормонів методом біосинтезу є економічно більш ефективним, оскільки він не потребує високих температур, каталізаторів, підвищеного тиску і т. ін.