13.4. Порошки (pulveres)

Порошки (Pulveres) —тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування, яка складається з од­ного або декількох здрібнених речовин і має властивість сипкості.

Залежно в і д с кл а д у порошки поділяють на прості (Pul­veressimplices),які складаються з одного інґредієнта, і складні (Pulverescompositi) —складаються з декількох інґредієнтів. За­лежно в і д xapа к т epу д о з у в а н н я порошки випускають розділені на окремі дози (Pulveresdivisi)і нерозділені (Pulveresindivisi).Залежно в і д cп о cо б у з а с т о с у в а н н япорошки бувають для внутрішнього і зовнішнього застосування.

Згідно з ДФУ порошки для зовнішнього застосування явля­ють собою лікарську форму, що складається з твердих окремих сухих частинок різного ступеня здрібненості. Вони випускаються в однодозових або багатодозових контейнерах і призначені для використання на великих відкритих ранах або на дуже ушкодже­ній шкірі, отже, мають бути стерильними.

Порошки для зовнішнього застосування у багатодозових кон­тейнерах випускаються в контейнерах із кришками, що просію­ють, у контейнерах із механічним розпилювачем або в контейне­рах під тиском.

Порошки для орального застосування —це лікарська форма, що складається з твердих окремих сухих частинок різного ступе­ня здрібненості, і мають властивість сипкості.

Виділяють порошки «шипучі». Це однодозові або багатодозові порошки, що містять кислоти і карбонати або гідрокарбонати,

які швидко реагують у присутності води з виділенням карбону діоксиду.

При виробництві, зберіганні і реалізації порошків для зовніш­нього і орального застосування необхідно додержуватися заходів, що забезпечують мікробіологічну чистоту.

Порошки також класифікують з а з д pі б н eн і с тю, що ви­ражаються розміром та формою отворів сита, через який порошок може повністю проходити (табл. 13.2).

Таблиця 13.2

Класифікація порошку в залежності від розміру та форми отворів сита

Ступінь здрібнювання порошку	Розмір отворів сита, MM	Матеріал сита	Форма отворів сита
Крупний порошок (Pulvis grossus)	2,0±0,070 1,0±0,070 0,5±0,050 1,898±0,171 0,990±0,089 0,472±0,043	Решітне полотно Ткана сітка	Кругла Квадратна
Середньокрупний порошок (Pulvis modice grossus)	0,310±0,040 0,250±0,035 0,329±0,032 0,294±0,031	Шовкова тканина Капронова тканина	Багатокутна Квадратна
Середньодрібний порошок (Pulvis modice subtilis)	0,200±0,030 0,219±0,022 0,195±0,021	Шовкова тканина Капронова тканина	Багатокутна Квадратна
Дрібний порошок (Pulvis subtilis)	0,160±0,025 0,150±0,025 0,156±0,016 0,143±0,015	Шовкова тканина Капронова тканина	Багатокутна Квадратна
Тонкий порошок (Pulvis subtilissimus)	0,120±0,020 1,122+0,013	Шовкова тканина Капронова тканина	Багатокутна Квадратна
Надтонкий порошок (Pulvis longe subtilissimus)	0,090±0,015 0,069±0,015 0,093±0,009	Шовкова тканина Капронова тканина	Багатокутна Квадратна

298

299

Порошки як лікарська форма мають багато позитивних влас­тивостей: простота технології виготовлення; можливість регулю­вання ступеня дисперсності; у деяких випадках позитивний вплив кристалічної структури речовин на біологічну доступність; відсут­ність наповнювачів; точність дозування; зручність застосування, що особливо важливо для хворих дитячого і літнього віку; уні­версальність складу; зручність зберігання і транспортування —усе це дозволяє максимально використовувати терапевтичну ак­тивність лікарських речовин.

Порошкам властиві і вади —дрібнодисперсні речовини в ре­зультаті значного збільшення питомої поверхні легко піддаються несприятливій дії світла, вологи і кисню повітря. Гігроскопічні речовини легко відволожуються, а речовини, які містять криста­лічну воду або леткі компоненти, легко їх втрачають («вивітрю­ються») у разі недосконалої упаковки. Порошки можуть набувати стороннього запаху, адсорбуючи пари пахучих речовин. Крім того, до вад цієї лікарської форми належать: більш повільна терапев­тична дія порівняно з рідкими лікарськими формами; подразню­вальна дія на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Порошки для зовнішнього і орального застосування контро­люють за такими показниками якості: описом, ідентифікацією, здрібненістю, однорідністю маси або однорідністю вмісту актив­ної речовини для порошків в однодозових контейнерах, масою контейнера для порошків у багатодозовому контейнері, втратою маси при висушуванні або наявністю води, супутніми домішка­ми, кількісним визначенням активних речовин і антимікробних консервантів, мікробіологічною чистотою. Деякі порошки для зов­нішнього застосування не повинні відповідати вимогам на сте­рильність. Здрібненість порошків визначають ситовим аналізом або іншими придатними методами.