- •1.1. Поняття «фармацевтична технологія» та її основні завдання
- •1.2. Короткі історичні відомості про розвиток промислового виробництва ліків
- •1.3. Біофармація як новий теоретичний напрям
- •1.4. Принципи класифікації лікарських форм
- •2.1. Умови промислового випуску лікарських препаратів
- •2.2. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва
- •2.3. Терміни I визначення
- •2.4. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків
- •2.5. Матеріальний баланс
- •2.6. Основні положення gmp
- •3.2. Теоретичні основи процесу розчинення
- •3.3. Типи розчинення
- •3.4. Теорія гідратації
- •3.5. Способи обтікання частинок рідиною
- •3.6. Характеристика розчинників
- •3.7. Водні розчини
- •3.8. Спиртові розчини
- •3.9. Гліцеринові розчини
- •3.10. Олійні (масляні) розчини
- •4.1. Класифікація I технологія виготовлення сиропів
- •4.1.1. Смакові сиропи
- •5.2. Особливості екстрагування рослинної сировини 3 клітинною структурою
- •5.3. Стадії процесу екстрагування I їх кількісні характеристики
- •5.4. Основні чинники впливу
- •5.6.2. Стандартизація
- •5.9. Екстракти-концентрати
- •6.1. Методи одержання ефірних масел
- •6.2. Визначення якості ефірних масел
- •7.2. Рослинні біологічно активні речовини, способи їх виділення
- •8.2. Розділення бар за допомогою мембран
- •8.4. Адсорбційно-хроматографічні методи
- •8.5. Гель-фільтрація
- •8.6. Гідрофобна хроматографія
- •8.9. Кристалізація
- •8.10. Екстракція в системах рідина—рідина
- •8.11. Одноступінчаста екстракція
- •9.1. Глибинне суспензійне культивування
- •9.2. Промислове виробництво бар 13 культури клітин рослин
- •10.1. Біогенні стимулятори, їхні властивості та умови продукування
- •10.2. Сучасні відомості про хімічну природу біогенних стимуляторів
- •10.3. Біогенні препарати рослинного походження
- •10.4. Біостимулятори тваринного походження
- •10.6. Стандартизація препаратів біогенних стимуляторів
- •10.7. Препарати 13 свіжих рослин
- •10.8. Способи одержання соків 13 свіжої рослинної сировини
- •10.9. Згущені соки
- •10.10. Сухі соки
- •10.11. Екстракційні препарати 13 свіжих рослин
- •11.1. Препарати підшлункової залози
- •11.3. Препарати гіпофіза
- •12.1. Виробництво ферментів 13 сировини тваринного походження
- •12.2. Виробництво ферментів 3 рослинної сировини
- •12.3. Виробництво фармацевтичних препаратів на основі мікробіологічного синтезу. Ферменти
- •13.1. Класифікація зборів
- •13.2. Приготування зборів
- •13.3. Окрема технологія зборів
- •13.4. Порошки (pulveres)
- •13.5. Технологія порошків
- •13.6. Окрема технологія I номенклатура порошків
- •14.2. Характеристика таблеток
- •14.3. Класифікація таблеток
- •14.4. Властивості порошкоподібних лікарських субстанцій
- •14.5. Основні групи допоміжних речовин у виробництві таблеток
- •14.6. Технологічний процес виробництва таблеток
- •14.7. Типи таблеткових машин
- •14.8. Чинники, що впливають на основні якості таблеток — механічну міцність, розпадання I середню масу
- •14.9. Вплив допоміжних речовин I виду грануляції на біодоступність лікарських речовин 13 таблеток
- •14.11. Формовані (тритураційні) таблетки
- •14.16. Гранули. Мікродраже. Спансули. Драже
- •15.1. Будова мікрокапсул
- •15.2. Характеристика оболонок мікрокапсул
- •15.4. Стандартизація мікрокапсул
- •15.5. Лікарські форми, одержані на основі мікрокапсул
- •16.1. Сучасна класифікація I загальна характеристика
- •16.2. Характеристика основних I допоміжних речовин
- •16.3. Виробництво желатинових капсул
- •16.4. М'які желатинові капсули
- •16.5. Тверді желатинові капсули
- •16.7. Контроль якості
- •16.8. Ректальні желатинові капсули
- •16.9. Чинники, що впливають на біологічну доступність лікарських речовин у желатинових капсулах
- •17.1. Промислове виробництво суспензій I емульсій
- •17.2. Оцінка ефективності перемішування
- •18.1. Загальні відомості
- •18.2. Сучасні вимоги до мазей
- •18.3. Вимоги до мазевих основ
- •18.4. Класифікація мазевих основ
- •18.5. Технологія виготовлення мазей на фармацевтичних підприємствах
- •18.8. Зберігання
- •19.1. Загальна характеристика. Класифікація. Вимоги
- •19.2. Створення умов для виробництва стерильної продукції
- •19.3. Промислове виробництво первинних упаковок для стерильної продукції
- •19.4. Підготовка посудин до наповнення I пакувальних матеріалів
- •19.4.1. Підготовка ампул до наповнення
- •19.5. Вимоги до вихідних речовин
- •19.7. Розчинники для стерильних
- •I асептично виготовлених лікарських
- •19.11. Виробництво за асептичних умов
- •19.13. Методи контролю якості парентеральних лікарських засобів
- •19.14. Маркування I пакування
- •20.1. Класифікація очних лікарських форм та вимоги до них
- •20.2. Очні краплі
- •20.3. Проблеми виробництва очних крапель в оптимальній упаковці
- •20.6. Очні вставки
- •20.7. Очні спреї
- •20.8. Контроль якості очних лікарських форм
- •20.9. Особливості технології виготовлення очних ліків
- •21.1. Визначення. Загальні властивості
- •21.3. Способи одержання супозиторіїв
- •21.5. Перспективи розвитку ректальних лікарських форм
- •22.1. Загальна характеристика I класифікація пластирів
- •22.2. Гірчичники
- •23.1. Історія створення. Переваги I вади
- •23.2. Характеристика I класифікація лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.3. Контейнери I клапанно- розпилювальні пристрої
- •23.4. Пропеленти, які застосовуються для створення лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •23.7. Виготовлення контейнерів. Способи наповнення їх пропелентом
- •23.8. Стандартизація та умови
- •23.9. Нові упаковки для лікарських засобів, що знаходяться під тиском
- •24.1. Особливості технології лікарських форм для дітей
- •24.3. Склад I технологія лікарських форм для дітей
- •25.2. Види споживчої тари для різних лікарських форм
- •26.1. Нові лікарські форми. Загальна характеристика та класифікація
- •26.2. Пероральні терапевтичні системи
- •26.3. Трансдермальні терапевтичні системи
- •26.4. Очні терапевтичні системи
- •26.5. Внутрішньопорожнинш терапевтичні системи
- •26.8. Системи 13 спрямованою доставкою лікарських речовин
- •26.9. Прогнозування розвитку лікарських форм
- •Глава 1.Загальні питання технології ліків заводського
- •Глава 6. Ефірні масла (є.В.Гладух) 127
- •Глава 7. Максимально очищені препарати (новогаленові) і препарати індивідуальних речовин (л. I. Богуславська) 139
- •Глава 8. Способи очищення біологічно активних речовин (бар) рослинного, тваринного походження, одержаних на основі біосинтезу (л.І.Богуславська) 173
- •Глава 9. Виробництво препаратів з культури тканин і рослинних клітин (л. I. Богуславська, д.В.Рибачук) 20°
- •Глава 10. Препарати біогенних стимуляторів. Препарати із свіжої рослинної сировини (л. M. Хохлова, b.I. Чуєшов) 215
- •Глава 11. Препарати гормонів (л.М.Хохлова, b.I. Чуєшов).... 238
- •Глава 12. Препарати ферментів (л.І.Богуславська,
- •Глава 14. Таблетки (є.В.Гладух,п.Д.Пашнєв) 305
- •Глава 20. Очні лікарські засоби (л. M. Хохлова, I. В. Сайко) .... 577
- •Глава21. Супозиторп(о.О.Ляпунова) 608
- •Глава22. Пластирі.Гірчичники (о.О.Ляпунова) 625
- •Глава 23. Лікарські засоби, що знаходяться під тиском
- •Глава 24. Лікарські форми для дітей
- •Глава 25. Тара й упаковка (і.В.Сайко, л.М.Хохлова) 670
- •Глава 26. Досягнення фармацевтичних технологій в галузі створення нових готових лікарських препаратів (b.I. Чуешов) 691
16.7. Контроль якості
Капсули контролюють за такими показниками якості: зовнішній вигляд, ідентифікація, однорідність маси, однорідність вмісту, супутні домішки, розчинність, розпадання, втрата в масі під час висушування, мікробіологічна чистота, кількісне визначення.
Капсули повинні мати гладку поверхню без ушкоджень і видимих повітряних і механічних включень.
Ідентифікація. Проводять визначення наявності всіх діючих речовин і антимікробних консервантів, що входять до складу препарату.
Вміст діючої речовини в капсулі. Якщо немає інших указівок в окремій статті, відхилення у вмісті діючих речовин при дозуванні менше 1 мг мають складати ±15 %, від 1 до 10 мг — ±10 %, від 10 до 100 мг — ±7,5 % та від 100 мг і більше — ±5 %.
У м'яких капсулах, вміст яких являє собою масла або масляні розчини, додатково контролюють кислотне і перекисне числа.
Однорідність маси для одиниці дозованого лікарського засобу. Проводиться згідно з методикою ДФУ (п. 2.9.5,c. 157).Допустиме відхилення не повинно перевищувати 10 %при середній масі менше 300мг і 7,5 %для капсул із середньою масою 300мг і більше.
Однорідність вмісту. Проводиться згідно з методикою ДФУ (п. 2.9.6,c. 158).Препарат відповідає вимогам, якщо вміст не більше як в одній однодозовій одиниці виходить за межі 85—115 %і в жодній одиниці не виходить за межі 75—125 %від середнього вмісту в препараті.
Розпадання. Тверді і м'які капсули мають витримувати випробування на розпадання таблеток або капсул, метод якого наведений у ДФУ (п. 2.9.1, c.151).
Розчинність. Випробування може бути проведене для підтвердження відповідного вивільнення діючої речовини або речовин одним із способів, описаних у статті ДФУ тест «Розчинення» для твердих дозованих форм (п. 2.9.3,c. 153—157).Якщо проводять випробування за показником «Розчинність», випробування на «Розпадання» не вимагається.
Упаковка і маркування. Капсули повинні випускатися в щільно закритій упаковці, яка захищає від дії вологи. Поверхня капсули може бути маркована. На упаковці зазначають назву всіх антимікробних консервантів, що входять до складу.
Зберігання. Капсули слід зберігати в щільно закупорених контейнерах прй температурі не вище 30 °Сабо відповідно до вказівки нормативно-технічної документації на препарат.
16.8. Ректальні желатинові капсули
Особливе місце серед лікарських форм ректального призначення посідають ректальні желатинові капсули. Уперше вони були запропоновані для покриття проносних супозиторіїв у 1937році фірмою «Шерер», і тільки 1980року у Фармакопею Британії введена стаття «Ректальні капсули», яка встановлює вимоги до ректальних лікарських форм торпедоподібної форми.
Нині за кордоном виготовляють ректальні капсули різної спрямованості терапевтичної дії: протизапальні, противиразкові, протитуберкульозні, гормональні і т. ін. Показано, що желатинові капсули ректального призначення більш перспективні порівняно із супозиторіями з технологічної, біофармацевтичної і економічної точки зору.
Ректальні капсули мають форму «витягнутої» краплі об'ємом від 0,6 мл до 1,8 мл і складаються з тонкого шару желатину, поверхня якого при змочуванні водою ослизнюється, що полегшує
404
405
їх застосування. Такі капсули на відміну від жирових супозиторіїв стійкі в умовах підвищених температур (45—50 °С), хоча значно швидше вивільняють лікарські речовини, не спричиняючи подразливої дії на слизову оболонку кишечнику.
Желатинова оболонка охороняє лікарські речовини від дії чинників зовнішнього середовища і має переваги перед супозиторіями, тому що в ній можуть капсулуватися масляні розчини, суспензії, рослинні екстракти і т. ін.
Вивільнення лікарської речовини відбувається швидше і легше, ніж у супозиторії, тому що під дією слаболужного секрету (pH = 7,3...7,6) прямої кишки желатинова оболонка набухає й у такому стані навіть слабка перистальтика стінки прямої кишки достатня для її розриву по місцю шва і вивільнення вмісту.
Ректальні желатинові капсули відповідають усім вимогам, поставленим до ідеальних супозиторіїв і з успіхом можуть застосовуватися в медицині для лікування проктологічних захворювань. Дослідження вчених показали, що кількість лікарської речовини, що виявляє необхідний терапевтичний ефект у капсулі, складає подвійну дозу супозиторіїв. Отже, виробництво ректальних засобів у желатиновій оболонці дозволяє заощаджувати дорогі біологічно активні інґредієнти і зменшити собівартість багатьох препаратів;
Виробництво ректальних желатинових капсул повністю автоматизоване і дозволяє замінити дорогу імпортну супозиторну основу —масло какао. Виготовлення капсул ректального призначення здійснюється на високопродуктивних автоматичних лініях, що працюють за принципом пресування.