61 Етапи розвитку української культури 19 ст

Національне відродження (1917—1933)  З 1923 р. починається хвиля так званої «українізації». Закінчився цей період трагічно: у 1926 р. сталінський уряд почав в Україні наступ на українську культуру, переслідування, а далі й знищення творчої інтелігенції. Цей етап увійшов в історію національної культури як «розстріляне відродження».

Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)  моральний занепаду духовної культуриу всіх її формах. Основний наслідок цієї доби — фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції (1934—38).

Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987) В III період відродження — політичної «відлиги» (1956—61)  Сталося деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий«Словник української мови»Б. Грінченка, зроблені перші кроки в українізації вищої та середньо спеціальної освіти.Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих «шестидесятників», які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. «Відлига» закінчилася трагічно: більшість з «шестидесятників» були репресовані, аВасиль Стус,В. Марченко,Олекса Тихий,Юрій Литвинзагинули в ув'язненні.

Національно-духовне (з 1987) У другій половині 80-х рр. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму.

Білет 8

8.Вікентій Хвойка(трипілля)

Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893-94 роках по вул. Кирилівській в Києві. Хвойка презентував свої знахідки в серпні 1899 року на ХІ археологічному з'їзді в Києві. Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (2000 років) і пройшла в своєму розвиткові три етапи — ранній, середній та пізній. В Україні виявлено величезну кількість — понад тисячу пам'яток трипільської культури, найбільше в Середній Наддністрянщині.

35. Автор полемічних творів смотрицький

Смотри́цький Гера́сим — письменник і педагог з Поділля. 1580 Смотрицький — перший ректор Острозької школи (акадеії).Смотрицький — один з видавців «Острозької Біблії», до якої написав передмову і віршовану посвяту князю Костянтину Острозькому. Полемічні твори Збереглася лише його книга «Ключ царства небесного» (1587), перша друкована пам'ятка української полемічної літератури; складається з посвяти князю Олександрові Острозькому, звернення «До народов руских …» і двох полемічних трактатів «Ключ царства небесного» та «Календар римский новый». В останньому творі Смотрицький змагається за незалежність «руської віри», критикує католицьке вчення про божественне походження папської влади. Використовує народний гумор і прислів'ями, написаний мовою наближеною до народної, і тому був приступний для широких масс

62. Загальна характеристика укр культури 20 ст.

Однією з принципових особливостей української культури ХХ століття є визначальна роль політичного чинника. Поворотне значення мали Перша світова війна, Лютнева і Жовтнева революції, боротьба за українську державність 1917—1920 рр., створення СРСР, Друга світова війна, криза соціалізму і розпад радянської системи, отримання Україною незалежності. У радянський період, який зайняв більшу частину сторіччя, українська культура пройшла складний шлях, який поєднує досягнення і втрати, духовні злети і трагедії: національне піднесення 20-х років, трагедію у роки сталінської диктатури, хрущовську «відлигу», брежнєвський «застій», горбачовську перебудову. У 1991 відбулося не тільки проголошення незалежності України, але й почалися докорінні зміни суспільного ладу. Необхідно підкреслити, що до середини сторіччя територія України входила до складу різних держав: СРСР, Польщі, Румунії, Чехословаччини. Лише після Другої світової війни сталося об'єднання українських земель.

Неприйняття більшовизму, радянської влади викликали у 20-і роки значну еміграцію діячів науки, літератури і мистецтва. Їх творчість продовжувалася, але залишалася невідомою на батьківщині. 40-ві і 70-ті роки відмічені новими хвилями еміграції. Тому характерними для української культури є два потоки розвитку — в Україні і в діаспорі. В діаспорі було утворено ряд наукових товариств ( Наукове Товариство імені Шевченка, товариство українських інженерів, лікарів) Сьогодні завдяки політичним змінам відновлено єдиний культурний потік, повернено багато імен.