70. Назвіть укр. Оперних співаків 20 ст.

Одним із відомих композиторів XIX ст. був Семен Гулак-Артемовський — оперний співак, драматург, що навчався у Київській духовній семінарії. Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним лібрето першої національної опери "Запорожець за Дунаєм" (1862р.). Сюжет опери підказа­ний М. Костомаровим. Майже 20 років царська цензура за­бороняла постановку опери. На українській сцені її впер­ше поставив 1884р. М. Кропивницький. Бори́с Рома́нович Гми́ря— видатний український оперний співак, лауреатСталінської премії(1952). Мав голос широкого діапазону , співак зазнавав постійних утисків. Де б не гастролював обов'язково виконував українські народні пісні та твори на вірші Кобзаря.Окса́на Андрі́ївна Петрусе́нко - Одна з кращих виконавиць українських народних пісень і романсів. 1923–1924— навчалася в Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Співала в театрах Казані,Самари,Свердловська. Від 1934— солісткаКиївського театру опери та балету. Зіграла Наталку («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, Лізу («Пікова дама» Петра Чайковського) ітд.

Білет 17

17. Звідки к.Р запозичила церковну музику..

Церковна музика прийшла до нас із Візантії. Грецькі професійні музики "домественників", були першими вчителями музики та протопсальтами церковних хорів. Спершу була запозичена візантійська церковна музика. Починаючи з XI ст. запроваджується та поширюється українська церковна музика, Києво-Печерської лаври . Це був так званий "Київський розспів", що став основою місцевої співочої традиції на довгі сторіччя. Професійних виконавців такої музики: Стефан у Києві, Лука у Володимирі-Волинському, Дмитро у Перемишлі. З княжої доби збереглося чимало нотних книг, писаних безлінійною нотацією. Нотописи ще не досліджені як слід, отже і співів цих сьогодні докладно ще не відновлено.

44Українська гравюра та книга 17-18ст

Протягом XVII—XVIII ст. бурхливо розвивалася гравюра. Найвидатнішими українськими художниками-графіками були Олександр та Леонтій Тарасевичі. У 1702 р. в Києві вийшов друком «Києво-Печерський патерик» із 40 гравюрами Леонтія Тарасевича. Слави неперевершеного гравера зажив Іван Щирський — автор численних графічних портретів, алегоричних сценок . Гравюри цього майстра складні й вибагливі.

Своєрідне поєднання іконописних традицій із тогочасними художніми досягненнями спостерігалось у творчості Івана Рутковича та Йова Кондзелевича — найвидатніших іконописців козацької доби.

Розвиток освіти знаходився у безпосередньому зв'язку з книгодрукуванням. Найбільшим видавничим центром залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. Чимало книжкової продукції виходило й у Чернігівській друкарні. Діяли друкарні також у Львові, Луцьку, Кременці. Книжки друкувалися українською, церковнослов'янською, латинською, польською мовами.

Високий рівень освіти й книгодрукування сприяв розвиткові літератури. Книжна література кінця XVI—XVIII ст. відзначалася розмаїттям жанрів. Причому переважали твори українською мовою. Зростала кількість творів, особливо в поезії, що писалися мовою, наближеною до розмовної. Чимало книжних за походженням віршів ставали народними піснями