51. Батько укр театру

Батьком українського театру" назвав Михайла Петровича Старицького Iван Франко, вiдзначивши його видатну роль у становленнi й розвитку вiтчизняної драматургiї. В iсторiю лiтератури вiн увiйшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творiв росiйських та захiдноєвропейських класикiв, але найяскравiше його талант проявився в українському театрi, де М.  Старицький виступав i драматургом, i автором, i режисером, i органiзатором театральних труп. Його перу належать п'єси, в основу яких покладено гострi соцiальнi конфлiкти, характернi для пореформеної України: "Не судилось" (1881), "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорницi" (1885-1887), "У темрявi" (1892),

"Розбите серце" (1891), "Талан" (1893. Старицький – автор багатьох iсторичних романiв i повiстей, а також драм "Богдан Хмельницький" (1887-1896), "Маруся Богуславка" (1897), "Остання нiч" (1899).

78. Музеї Поділля

Вінниччини: Вінницький обласний краєзнавчий(міститься у найдавнішому архітектурно-оборонному ансамблі міста, що має назву "Мури"), Вінницький обласний художній, Барський народний історико-краєзнавчий, Музей гончарного мистецтва, Вінницький національний музей-садиба М. Пирогова, Вінницький літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського та ін.

Хмельниччина: Хмельницький обласний краєзнавчий, Хмельницький літературно-художній, Музей історії міста Хмельницького, Державний історико-культурний заповідник "Самчики", Кам'янець-Подільська картина галерея.Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець"( є одним з найстаріших музеїв Укр(1890) p.

Тернопільщина – один з найбагатших осередків музейництва Укр: Тернопільський краєзнавчий , Тернопільський художній , Обласний історико-меморіальний музей політв'язнів ,"Зборівська битва" ,Кременецький краєзнавчий . Державний історико-архітектурний заповідник Збаразький замок.

Білет 25

25. Причини піднесення ремісниц. І декор-ужит в к.Р.

Слов'яни від найдавніших часів знали примітивні ремесла, що служили щоденним потребам: як оброблювати дерево, шкіру, ріг, робити полотно, виробляти посуд та ін. З розвитком культури ремесла щораз удосконалювалися почасти завдяки місцевим винаходам, а головним чином під впливом культурніших сусідів. Спочатку найбільше користали ми зі Сходу, від Х в. став переважати вплив Візантії, а від XII впливи Заходу(Нім. Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. Найпоширенішими її видами були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво. Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Залізо виплавляли у горнах. Найбільше знайдено предметів для ведення сільського господарства — сокир, серпів, кіс, лопат, ножів, цвяхів, підков, кресал, пряжок, замків, ключів. Важливе місце займало виготовлення зброї, кольчуг. Згодом поширилася по Україні також умілість відливати метал. Потім розвивається й дзвонарство Дзвони перший раз в Україні згадуються 1146 . Давньоруські ремісники досягли високої майстерності в ливарній справі, центрами якої були Київ, Львів, Володимир, Галич і Холм. Існувало три категорії ремісників — сільські, вотчинні, міські. Міські ремісники поділялися на дві групи — залежних від феодала та вільних.