68. Що спричинило заборону сценічних вистав і друкування текстів до нот укр. Мовою?

1876 — Емський указОлександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських народних пісень.Указ про зобов'язання «прийняти як загальне правило», щоб в Україні призначалися вчителі-московити, а українців спроваджувати на учительську роботу в Петербурзькому, Казанському до 1991р.

Українському професійному театру довелося зіткнутися із значними труднощами: заборонялося порушувати проблеми соціального характеру, відображати національно-визвольний рух народу. Українські трупи не мали права інсценізувати п'єси іноземних авторів. Вимагалося, щоб перед українською виставою у той же вечір виконувалася російськомовна вистава .

Білет 15

15. Який вид станкового сакрального мистецтва активно розвтвався в к.Р?

Іконопис – вид культового станкового живопису. Ікона як художній елемент займала головне місце в інтер’єрї культової споруди. Ікони становлять органічне ціле з храмом. Перші ікони були привезені на Русь з Візантії і Болгарії, а в кінці ХІ ст. з’явилися власні. Мистецтво іконопису мало свої особливості, що відрізняли його від монументальних розписів. В іконі обмежений простір, який вимагав зосередження на створенні психологічного образу.

Становлення давньоруського іконопису припадає на ІІ половину ХІ – початок ХІІ ст. У Києво-Печерському Патерику розповідається про перших руських іконописців – Григорія та Аліпія. «Ярославська Оранта» (ХІІ ст.), «Устюзьке Благовіщення» (ХІІ ст.), «Дмитрій Солунський» (ХІІ ст.) Серед ікон, що дійшли до наших часів, найшанованішою була ікона привезеної наприкінці ХІ – початок ХІІ ст. з Візантії до Вишгорода поблизу м.Києва. Її назвали «Володимирська Богоматір»

42. Козацькі літописи і думи

Особливо популярними в період визвольної війни 1648—1654 pp - були лицарські пісні-думи, де оспівується звитяга козацьких ватажків та козаків-запорожців. Багато дум пов'язано із сільською тематикою, адже селяни були основним резервом поповнення козацтва.

Думи створювалися : про походи і перемоги, про зрадливу вдачу турків, про подвиги смерть Богдана. Більшість дум веде оповідь про конкретні події та історичних осіб. Справжньою перлиною народної поетичної творчості стали невільницькі думи й пісні. У них звучить туга за батьківщиною, мрія про волю, жадоба боротьби з поневолювачами.Із занепадом козацької єдності з'являється новий персонаж —— козак-нетяга. Замість романтики й героїчних подвигів цей злидар надає перевагу шинку, пропиває останні копійки.

Знищення гетьманщини 1764 p. пройшло непомітним в усній народній творчості, але знищення Запорозької Січі 1775 p. Катериною II викликало обурення й жаль і в народі, і в його піснях. Життя козацької доби закінчилося. Думи були дуже популярні серед народу. Цьому сприяли їхня змістовна і емоційна насиченість, різноманітність сюжетних ліній. Усього відомо понад 50 сюжетів. За змістом і проблематикою думи можна поділити на два великих цикли: про боротьбу з турецько-татарською навалою і про визвольну війну 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького. («Плач невольників»), («Маруся Чурай»), («Дума про козака Голоту», «Дума про Самійла Кішку») тощо.

Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —книжна.До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Самовидця , Грабянки та Самійла Величка .В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни.