Глава 2. Європейський соціальний фонд

Стаття 146 (колишня стаття 123)

Європейський соціальний фонд утворюється для поліпшення можливостей у сфері зайнятості для робітників на внутрішньому ринку і, тим самим, для підвищення рівня життя відповідно до нижчевикладених положень; він матиме за мету полегшення працевлаштування робітників та підвищення їхньої географічної та професійної мобільності в межах Співтовариства, а також полегшення їхньої адаптації до змін у промисловості та системах виробництва, особливо шляхом професійної підготовки і перепідготовки.

Стаття 147 (колишня стаття 124)

Фонд управляється Комісією.

Очолюваний членом Комісії Комітет, який складається з представників урядів, профспілок та організацій працедавців, допомагає Комісії у цій справі.

Стаття 148 (колишня стаття 125)

Рада, діючи відповідно до процедури, зазначеної у статті 251, і після консультацій з Економічним та соціальним комітетом і Комітетом регіонів, приймає рішення про втілення завдань, пов’язаних з Європейським соціальним фондом.

Глава 3. Освіта, професійна підготовка і молодь

Стаття 149 (колишня стаття 126)

1. Співтовариство вносить свій вклад у розвиток якості освіти шляхом заохочення співпраці між державами-членами і, за необхідності, шляхом підтримки та доповнення їхніх дій, повністю поважаючи при цьому відповідальність держав-членів за зміст навчального процесу та організацію освітніх систем, їх культурну та мовну різноманітність.

2. Дії Співтовариства спрямовані на:

– розвиток європейського виміру в освіті, особливо шляхом викладання та якомога ширшого розповсюдження мов держав-членів;

– заохочення мобільності студентів та викладачів, в тому числі заохочення шляхом академічного визнання дипломів та періодів навчання;

– сприяння співпраці між навчальними закладами;

– розвиток обміну інформацією та досвідом з питань, які є спільними для освітніх систем держав-членів;

– заохочення розвитку молодіжних обмінів та обмінів соціоосвітніми інструкторами;

– заохочення розвитку заочного навчання.

3. Співтовариство та держави-члени зміцнюють співпрацю з третіми країнами та компетентними міжнародними організаціями у сфері освіти, особливо з Радою Європи.

4. З метою досягнення завдань, зазначених у цій статті, Рада:

– діючи відповідно до процедури, зазначеної у статті 251, і після консультацій з Економічним та соціальним комітетом і Комітетом регіонів, приймає рішення щодо заохочувальних заходів, які виключають будь-яку гармонізацію законодавчих та нормативних актів держав-членів;

– діючи на підставі прийняття рішення кваліфікованою більшістю і за пропозицією Комісії, приймає рекомендації.

Стаття 150 (колишня стаття 127)

1. Співтовариство здійснює політику професійної підготовки, яка підтримує і доповнює дії держав-членів, при цьому повністю поважаючи відповідальність держав-членів за зміст та організацію професійної підготовки.

2. Дії Співтовариства спрямовуються на:

– полегшення адаптації до змін у промисловому виробництві, особливо через професійну підготовку і перепідготовку;

– поліпшення початкової та подальшої професійної підготовки з метою полегшення професійної інтеграції та реінтеграції у ринок праці;

– полегшення доступу до професійної підготовки та заохочення мобільності викладачів та учнів, особливо молоді;

– стимулювання співпраці у професійній підготовці між освітніми та професійними установами і фірмами;

– розвиток обміну інформацією і досвідом з питань, які є спільними для систем професійної підготовки держав-членів.

3. Співтовариство та держави-члени зміцнюють співпрацю з третіми країнами та компетентними міжнародними організаціями у сфері професійної освіти.

4. Рада, діючи відповідно до процедури, зазначеної у статті 251, і після консультацій з Економічним та соціальним комітетом і Комітетом регіонів, вживає заходів, спрямованих на досягнення завдань, зазначених у цій статті, виключаючи будь-яку гармонізацію законодавчих та нормативних актів держав-членів.