Розділ VI (колишній Розділ V).

СПІЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО КОНКУРЕНЦІЇ, ОПОДАТКУВАННЯ

ТА ЗБЛИЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Глава 1. Правила конкуренції

Секція 1. Положення, що застосовуються до підприємств

Стаття 81 (колишня стаття 85)

1. Забороняються через несумісність зі спільним ринком: всі рішення і договори між суб’єктами підприємницької діяльності, рішення асоціацій підприємництва, які можуть впливати на торгівлю між державами-членами і обмежують чи усувають конкуренцію в межах спільного ринку, зокрема, ті з них, які:

(a) прямо чи опосередковано фіксують закупівельні ціни чи ціни продажу та будь-які інші умови торгівлі;

(б) обмежують або контролюють виробництво, ринки, технічний розвиток чи капіталовкладення;

(в) розподіляють ринки чи джерела постачання;

(г) визначають неоднакові умови щодо рівноцінних угод з іншими торговельними партнерами, що створює для них нерівні конкурентні умови;

(д) укладання контрактів здійснюється залежно від прийняття іншими сторонами додаткових зобов’язань, які за своєю природою або відповідно до торговельної практики не мають зв’язку з предметом таких контрактів.

2. Будь-які угоди чи рішення, що заборонені відповідно до цієї статті, вважаються недійсними.

3. Положення пункту 1 можуть, однак, не застосовуватися у випадках:

– будь-якої угоди або категорії угод між сторонами;

– будь-якого рішення чи категорій рішень, прийнятих об’єднаннями підприємств;

– будь-якою картельною практикою або категорією картельних практик, які сприяють поліпшенню виробництва та розподілу продукції, спричиняють технічний та економічний прогрес, надаючи при цьому споживачам справедливу частку вигоди, і, які:

(а) не накладають на підприємства таких обмежень, які не є необхідними для досягнення цих цілей;

(б) не надають підприємствам можливості усунення конкуренції стосовно значної частини даних продуктів.

Стаття 82( колишня стаття 86)

Будь-які зловживання з боку одного чи кількох підприємств своїм домінуючим становищем на спільному ринку або на значній його частині забороняються як несумісні зі спільним ринком, і оскільки це може негативно позначитись на торгівлі між державами-членами.

Суть подібних зловживань може полягати, зокрема, в наступному:

(а) пряме чи опосередковане нав’язування несправедливих цін купівлі чи продажу та нав’язування інших несправедливих умов торгівлі;

(б) обмеження виробництва, ринків і технічного розвитку на шкоду потреб споживача;

(в) застосування нерівноцінних умов при укладанні рівноцінних угод з іншими торговельними партнерами, що ставить їх у конкурентно невигідну позицію;

(г) ставлячи укладання контрактів у залежність від прийняття іншими партнерами додаткових зобов’язань, які, за своїм характером чи відповідно до торговельної практики, не мають відношення до предмета таких контрактів.

Стаття 83 ( колишня стаття 87)

1. Відповідні регламенти і директиви, які необхідні для реалізації принципів, викладених у статті 81 і 82, затверджуються Радою рішенням кваліфікованої більшості на пропозицію Комісії і після консультації з Європейським Парламентом.

2. Регламенти і директиви, згадувані в пункті 1, мають на меті, зокрема:

(а) забезпечення дотримання заборон, визначених у статтях 81(1) і 82, шляхом введення положень про штрафи та періодичні грошові платежі;

(б) встановлення чітких правил застосування положень статті 81(3), враховуючи необхідність здійснення ефективного контролю, з одного боку, та спрощення адміністративної системи, з іншого;

(в) визначення у разі потреби умов застосування відповідних положень статей 81 і 82 в різних сферах економічних відносин;

(г) визначення відповідних функцій Комісії і Суду щодо положень, передбачених попереднім пунктом;

(д) визначення відносин між національними законами та положеннями, що містяться у цій Секції, чи прийняті відповідно до даної статті.

Стаття 84 ( колишня стаття 88)

До набуття чинності положень згідно з умовами статті 83 владні структури держав-членів приймають рішення щодо прийнятності угод, рішень і картельної практики, а також зловживання домінуючою позицією на спільному ринку відповідно до закону своєї країни, а також положень статті 81, особливо пункту 3, і статті 82.

Стаття 85 (колишня стаття 89)

1. Не порушуючи умов статті 84, Комісія забезпечує виконання принципів, передбачених у статтях 81 і 82. На пропозицію держави-члена або за власною ініціативою Комісія у співпраці і за підтримки компетентних органів держав-членів, які надають їй свою допомогу, розслідує випадки можливого порушення викладених принципів. У разі, якщо подібні порушення мають місце, комісія пропонує відповідні заходи з метою їх припинення.

2. У випадку, якщо порушення тих чи інших принципів продовжують відбуватися, Комісія реєструє таке порушення принципів у своєму вмотивованому рішенні. Комісія може оприлюднити дане рішення і уповноважити держави-члени вжити відповідних заходів для виправлення ситуації, умови і засоби реалізації яких вона визначає.

Стаття 86 ( колишня стаття 90)

1. Щодо державних підприємств та підприємств, яким держави-члени надають особливі або виняткові права, держави-члени не вводять і не зберігають в силі будь-які заходи, що суперечать нормам цього Договору, зокрема, нормам, викладеним у статті 12 і статтях 81-89.

2. Підприємства, на які покладене управління службами, що становлять загальний економічний інтерес, або які мають характер монополії, що приносить доход, підлягають положенням даного Договору, зокрема, встановленим нормам конкуренції за умови, що їх виконання не перешкоджає досягненню, де-факто чи де-юре, основних цілей, покладених на них. При цьому розвиток торгівлі не повинен суперечити інтересам Співтовариства.

3. Комісія забезпечує виконання положень даної статті і в разі потреби надсилає відповідні директиви чи рішення державам-членам.