
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу й синтезу.
- •Букварний період. Етапи букварного періоду, особливості опрацювання. Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою (конкретний приклад).
- •Обсяг фонетичного та графічного матеріалів, що вивчаються в початкових класах. Методика опрацювання розділу "Звуки і букви".
- •5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв. Наприклад: у слові дощ звуки [шч] позначаються однією буквою щ (ща).
- •Методика звукового та звукобуквеного аналізів. Звукове конструювання. Помилки в звукобуквеному аналізі.
- •Структура уроку читання на ознайомлення з новою буквою.
- •1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Формування навичок виразного читання в молодших школярів.
- •Структурні компоненти уроку читання, передбачуваний зміст, аналіз. Етапи опрацювання прозового тексту.
- •IV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту.
- •V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок.
- •VI. Повторне читання тексту учнями і робота над текстом.
- •Методика опрацювання байки в початкових класах.
- •Методика вивчення віршів у початкових класах. Хорова декламація, підготовка, методика проведення.
- •Методика навчання письма в букварний період. Коротка характеристика методів навчання. Основні вимоги до техніки і засобів письма.
- •6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лінія по відношенню до лінії краю парти утворювала прямий кут. У міру заповнення сторінки
- •Зміст та дидактична структура уроку читання.
- •Розвиток мови і мислення в період навчання грамоти.
- •Післябукварний період навчання грамоти.
- •IV. Художнє та технічне оформлення підручника.
- •V. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
- •Дидактична структура уроку української мови в початкових класах, зміст та методика проведення. Сучасні вимоги.
- •Методика вивчення іменника в початкових класах.
- •Методика вивчення прикметника в початкових класах.
- •Методика вивчення дієслова в початкових класах.
- •Мовний розбір та мовне конструювання на уроках української мови в початкових класах.
- •Умови успішного формування орфографічних дій у молодших школярів. Методика опрацювання орфографічного правила.
- •Орфографічні вправи, види, методика проведення. Критерії систематизації.
- •Методика формування граматичних понять на уроках української мови в початкових класах.
- •Теоретико-методичні основи вивчення чисел у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •Теоретико-методичні основи вивчення нумерації чисел у межах тісячі.
- •3 Етап. Письмових нумерації числа у межах 1000.
- •Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення учнів з діями множення та ділення.
- •1. Формування обчислювальних навичок молодших школярів в процесі складання таблиць множенні ділення.
- •Теоретико-методичні основи формування уявлень про величини, які розглядаються у курсі математики початкової школи(довжина, площа, місткість, маса, ціна, вартість, час, швидкість тощо).
- •Мотивація учіння школярів.
- •Методи навчання, їх класифікація.
- •Закономірності, принципи і правила навчання.
- •Засоби навчання.
- •Методи науково-педагогічних досліджень.
- •Теоретичні основи морального виховання
- •Функції навчання і його рушійні сили.
- •1) Цільовий (визначення вчителем мети і сприймання її учнями) 2) стимулюючо-мотиваційний 3) змістовий 4) операційно-діяльнісний 5) контрольно-регулюючий 6) оцінювально-аналітичний
- •Методи навчання за джерелом знань.
- •Методи навчання за характером пізнавальної діяльності.
- •Процес виховання, його структурні елементи та рушійні сили.
- •Нетрадиційні уроки.
- •Фізичне виховання учнів, організація здорового способу життя школярів.
- •Роль класного керівника в організації шкільного життя та реалізації особистісно орієнтованого вихованні.
- •Розумове виховання.
- •Поняття про принципи виховання. Характеристика традиційних принципів, та тих, що виникли під впливом народної педагогіки.
- •Урок – основна форма організації навчання
- •І завдання педагогіки.
- •Національна система виховання.
- •Вікова періодизація у теорії виховання. Педагогічна характеристика молодших школярів.
- •Динаміка і етапи розвитку колективу. Системи перспективних ліній. Традиції колективу.
- •Навчальний план, навчальні програми та підручники в початковій школі.
- •Планування роботи школи. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне
- •Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •Форми організації навчального процесу.
- •Види і методи контролю знань, умінь і навичок учнів.
- •Система освіти в Україні. Основні принципи освіти.
- •Зміст освіти в початковій школі.
- •Інтеграція сімейно-шкільного виховання.
- •Формування соціально-активної позиції особистості в колективі.
- •Методика роботи вчителя з батьками. Організація родинного виховання.
- •Внутрішкільний менеджмент.
- •Мета виховання у сучасній педагогіці.
- •Позаурочні форми організації навчального процесу.
- •Функції перевірки, оцінки знань, умінь і навичок учнів.
- •Предмет, завдання і основні категорії дидактики.
- •6) Забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.
- •Чинники формування особистості.
- •Учитель школи України. Професіограма вчителя.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності учнів початкових класів.
- •Теоретичні основи громадянського виховання.
- •Навчальні предмети у початкових класах, їх функції.
- •Педагогічний аналіз уроку.
- •Форми і види позаурочної діяльності учнів по розвитку інтересів, нахилів та здібностей.
- •Процес засвоєння знань учнями, його головні етапи.
- •Етнопедагогіка – основа національного виховання.
- •Демократизація та гуманізація виховного процесу. Розвиток самодіяльних начал шкільного життя. Організація режиму, побуту, праці та відпочинку.
- •Зміст та пріоритетні напрямки виховання в сучасній школі.
- •Національна система виховання.
- •Позашкільна освіта і виховання.
- •Закономірності, принципи виховання, їх характеристика.
- •Зміст, форми і методи формування в учнів наукового світогляду.
- •Формування уявлень про текст. Методика вивчення розділу «Текст».
- •Методика вивчення розділу «Речення» в початкових класах.
- •Диктант, види, методика проведення.
- •Твір м- складова частина системи розвитку мовлення. Класифікація творів, методика проведення.
- •Переказ – одна із складових частин системи розвитку мовлення. Види переказів, методика проведення.
- •Урок позакласного читання – основна форма керівництва самостійним дитячим читанням.
- •Теоретико-методичні основи вичення позатабличних випадків множення та ділення. Теоретико-методичні основи вивчення ділення з остачею.
- •1. Складена задача включає в себе прості задачі пов'язані між собою так, що шукані одних простих задач є даними інших.
Теоретико-методичні основи формування уявлень про величини, які розглядаються у курсі математики початкової школи(довжина, площа, місткість, маса, ціна, вартість, час, швидкість тощо).
У початкових класах розглядаються такі величини, як: довжина, площа, маса, час, об‘єм. Учні повинні отримати конкретні уявлення про ці величини, ознайомитися з одиницями виміру, оволодіти вміннями вимірювати величини, навчити висловлювати результати вимірювань в різних одиницях, виконувати різні дії над ними. Величини розглядаються в тісному зв'язку з вивченням натуральних чисел і дробів; навчання вимірі зв'язується з вивченням рахунку; вимірювальні і графічні дії над величинами є наочними засобами і використовуються при вирішенні завдань. При формуванні уявлень про кожну з названих величин доцільно орієнтуватися на певні етапи, в яких знайшли відображення: математична трактування поняття величина, взаємозв'язок даного поняття з вивченням інших питань початкового курсу математики, а так само психологічні особливості молодших школярів.
Н.Б. Істоміна, викладач математики і автор однієї з альтернативних програм, виділила 8 етапів вивчення величин: 1. З'ясування і уточнення уявлень школярів про дану величиною (звернення до досвіду дитини). 2. порівняння однорідних величин (візуально, за допомогою відчуттів, накладенням, додатком, шляхом використання різних мірок). 3. Знайомство з одиницею даної величини і з вимірювальним приладом. 4. Формування вимірювальних умінь і навичок. 5. Додавання і віднімання однорідних величин, виражених в одиницях одного найменування. 6. Знайомство з новими одиницями величин в тісному зв'язку з вивченням нумерації і складання чисел. 7. Додавання і віднімання величин, виражених в одиницях двох найменувань. 8. Множення і ділення величин на число.
У програмах розвивального навчання передбачено розгляд основних величин, їх властивостей і відносин між ними з тим, щоб показати, що приватних випадків вже відомих загальних закономірностей величин. Структура даного курсу математики визначається розглядом послідовності понять: Величина - число. Поняття величини в початковому курсі математики не визначається, тобто дається без визначення. Поняття величина розкривається на конкретних прикладах і грунтується на досвіді дитини. Величини в початковому курсі математики розглядаються як властивість предметів чи явищ, що проявляються в результаті порівняння. Розглянемо, як трактується поняття величина в розвиваючої системі Л.В. Занкова.
Знайомство учнів з величинами починається в першому класі з вивчення теми "Довжина відрізка". Учні вимірюють відрізки, креслять відрізки заданої довжини. Далі діти знайомляться з одиницею виміру довжини - сантиметром. / 3, 4, 5, 6 / У другому класі вивчається маса та одиниці її вимірювання - кілограм. Вивчення вимірювання маси проходить у кілька етапів: 1) порівняння об'єктів за величиною безпосередніми практичними діями, не пов'язаними з вимірюваннями; 2) зіткнення з ситуаціями, коли порівняння безпосередніми діями утруднено, впровадження та використання для порівняння об'єктів довільно вибраних мірок; 3) знайомство з загальноприйнятими для виміру даних об'єктів мірок, вимірювання об'єктів з їх допомогою, використання вимірювальних приладів; 4) встановлення співвідношення між одиницями вимірювання даної величини.
Далі діти знайомляться з обсягом і одиницею його виміру - літром. На наступному етапі діти переходять до вивчення часу та одиниць його виміру. До початку вивчення даної теми у школярів накопичується великий запас уявлень і знань про вимір часу, оскільки як до школи, так і в школі вони постійно стикаються з різноманітними одиницями вимірювання часу. Тому основне завдання теми - узагальнення та систематизація накопиченого матеріалу. У результаті узагальнення діти отримують уявлення про визначення часу доби по годинах, про різних одиницях виміру часу, їх співвідношенні між собою.
У третьому класі вивчається площа фігур і одиниці вимірювання площі. Вивчення будується на основі того ж алгоритму, що і при вивченні маси при вивченні у першому класі. У третьому класі в основному визначається площа прямокутника, хоча вивчення теми на цьому не замикається. Вимірюванню площі передує велика попередня робота. Перш за все відбувається значний розвиток уявлення учнів про геометричну фігуру. Далі діти знайомляться з одиницями вимірювання площі: квадратний сантиметр, квадратний міліметр, квадратний кілометр, квадратний дециметр і квадратний метр. Після цього дітей необхідно познайомити з приладом, що значно полегшує процес вимірювання площі - палеткой.
На наступному етапі діти знайомляться з новою одиницею вимірювання довжини - міліметром. При вирішенні задач на рух відбувається знайомство з кілометром як одиницею виміру відрізків великої довжини. Встановлюються нові відносини між одиницями довжини. Також в процесі роботи із завданнями відбувається знайомство з новими одиницями вимірювання маси - тонна і центнер, після чого з'являються перші стосунки між одиницями маси 10Ц = 1т і 100кг = 1ц. У четвертому класі продовжується вивчення величин. Діти знайомляться з площею прямокутного трикутника, дізнаються, що таке катети і гіпотенуза; знайомляться з формулою обчислення площі прямокутного трикутника.
Далі вивчаються нові одиниці виміру обсягу: кубічний міліметр, кубічний сантиметр, кубічний кілометр, кубічний дециметр. Головним напрямком роботи з величинами та їх вимірюванням в четвертому класі є узагальнення всього вивченого матеріалу, складання таблиць вимірювання всіх вивчених величин, порівняння цих таблиць між собою і з десятковою системою числення.