Складнопідрядне речення

Види складнопідрядних речень

Приклади

1. Підрядні означальнівиступають у значенні розгорнутого означення до члена головного речення, вираженого іменником, і відповідають на питанняякий?,приєднуючись до головного речення за допомогою сполучниківщо, щоб, як, наче, ніби та сполучних слів який, звідки, куди, де, що.

2. Підрядні з’ясувальнірозкривають зміст пояснювального слова, як правило, дієслова головного речення, що означає мовлення, мислення, воле-виявлення, і відповідають на питання непрямих відмінків іменника.

3. Підрядні обставиннівідповідають на питання обставин і поділяються на такі групи:

- підрядні способу дії і ступеня вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні, відповідають на питанняяк? яким способом? наскільки?і приєд-нуються сполучникамияк, ніби, мов, що, щоб;

- підрядні порівняльні відносяться до всього головного речення, пояснюють його зміст, відповідають на питанняяк? подібно до чого?і приєднуються сполучникамияк, мов, наче, ніби, немовби, немовбито;

- підрядні місця вказують на місце чи напрям дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питанняде? куди? звідки?і приєд-нуються сполучними словамиде, куди, звідки;

- підрядні часувказують на час дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питанняколи? відколи? доки? поки? і приєднуються сполучниками та сполучними словамиколи, поки, доки, як тільки, ледве;

- підрядні причини вказують на причину, якою зумовлена дія головного речення, відповідають на питаннячому? з якої причини? через що?і приєднуються сполучниками бо, тому що, через те що, завдяки тому що, оскільки;

-підрядні метивказують на мету того, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питаннядля чого? нащо? з якою метою? і приєднуються за допомогою сполуч-никівщоб, аби, для того щоб;

- підрядні умовні виражають умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання коли? за якої умови?і приєд-нуються сполучникамиякщо, якби, ко-ли, коли б;

-підрядні допустовостівиражають дію, всупереч якій відбувається те, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питаннянезважаючи на що? всупереч чому?і приєднуються сполучникамихоч, дарма що, незважаючи на те що;

- підрядні наслідковівиражають нас-лідок того, про що йдеться в головно-му реченні, завжди стоять після голов-ного речення і приєднуються до нього сполучником так що.

Стіл, за яким ще недавно сиділи дружньою сім’єю, стояв осиротіло, заставлений тарілками, чашками і різними приборами (І. Ц.).

Серед ранкової тиші чути, як спадають з дерев роси (І. Ц.).

Сердега так перелякався, Що аж тремтить (Л. Гл.).

А на тому боці ген-ген вздовж берега знову майоріли, біліли села, немов там посідали гуртами чайки (Я. Б.).

Діти поспішили туди, де спалахнуло рожеве сяйво.

Говорили вони та мовчали й тоді, коли море й Дніпро об’єднував золотими рогами місяць (М. Вінгр.).

Подія не набрала дальшого розвитку, бо баба Текля була лагідна (І. Сенч.).

Сидір заходив, нахиляючи голову, щоб не зачепити одвірок рудим тім’ям (В. Логв.).

Якщо зранку на Мокрини йде дощ, то початок осені буде дощовим, задощить опівдні – занегодить сере-дина, а якщо дощ піде надвечір, то буде з дощами кінець осені (В. Ск.).

Люди поважали Остапа, хоч і був він молодший за багатьох (К. Св.).

Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коц.).