Правопис часток

Правила

Приклади

1. Разом пишуться: а) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови; б) частки би(б), же(ж), то у складі сполучників та сполучних слів, а та-кож частка ся(-сь) у дієсловах, зай-менниках, прислівниках. 2. Окремо пишуться: а) формотворчі частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються діє-слівні форми наказового способу; б) частка би(б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслова; в) виділювальна частка же(ж) та вка-зівні то, ось, он, це. 3. Через дефіс пишуться частки -бо, -но, -то, -от, -таки, будь-(-будь), -небудь, казна-, хтозна-, невідь-.

абихто, анічичирк, дещо, чималий, що-тижня, якнайбільше мовби, начеб, адже, атож, немовби-то, якщо, щодо, пишається, хтось, десь нехай знають, хай буяє сказав би, зросла б адже ж, он коли, ось який, що то за людина, але:осьде, онде (залежно від інто-нації) Так ось де ти! заграй-бо, ходи-но, якось-то, як-от, прочитав-таки, невідь-де але: таки прочитав, таки вивчив

Увага! Якщо між часткою і словом, до якого вона додається, вжито іншу частку або прийменник, то всі три слова пишуться окремо.

Порівняйте

абихто деякий щодень казна-що все-таки

аби з ким де на якому що не день казна з чим все ж таки

Вправа 95. Перепишіть речення. Поясніть правопис часток.

1. Парубок спершу мабуть-таки чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний (П. М.). 2. А машину щодалі частіше заносило (О. Г.). 3. І тоді ж ріка приймала у свої води перелітні зграї птиць (М. Хв.). 4. У світі є, можливо, інші краї, сповнені чарівної краси. Та що з того? (М. М.). 5. Тим-то мої співаки ненадовго замовкли (М. Коц.). 6. Береговий прислухався, чи не летить який-небудь гелікоптер (О. Г.). 7. Досвід попередніх поколінь нагро-мадив чимало форм урочистого дозвілля, які тісно перепліталися з живою природою (В. Ск.). 8. Тут чутніше, ніж будь-де, промовляє до тебе навколишній світ своєю мудрою нічною тишею (О. Г.). 9. Тоді вони чимдуж поспішили назад у палац, бо вже почало смеркати (М. Коц.). 10. Дедалі всі горобці почали його поважати (Л. Укр.). 11. Матвій вибрав пологішу місцину, скермував туди, і тільки-но ніс човна м’яко виповз на берег, зійшов на землю (О. Вас.). 12. Мовчать люди, анітелень! (П. М.). 13. Червоні кетяги калини під вербами, не сказати б, горіли на сонці, як свічки (Н.-Л.). 14. Казна за що усі люди, де б я тільки не ступив, дорікають мені всюди (В. Сим.). 15. Начебто минуло небагато часу, начебто особливих подій чи перемін у його житті не сталося…(Є. Гуц.). 16. Лиш гул од копитів степом котився та хліба шелестіли (А. Гол.). 17. Тільки займалася заграва над містом (М. Коц.).

Вправа 96. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. (Що)хвилини одходить вуличка вниз або лізе на гору, така сама вузька і темна (М. Коц.). 2. Люба моя, втри(но) моє чоло ріжечком хустки (В. Ст.). 3. Співець давно звик до таких проявів людських почуттів, бо краще ніж (будь) хто інший знав, яку(то) велику силу має пісня, і музика, і слово, і все прекрасне (В. Мал.). 4. (Чим)далі біглось, тим більшим сповнювався острахом (Є. Гуц.). 5. З-під снігу тільки (де)інде стирчали поламані зчорнілі стебла (Гр. Т.). 6. А ті(ж) то гуси-лебедята, та й узяли підпасків на крилята, та й у хороми царські понесли (Л. К.). 7. І тільки(б) знати, що немарно в світі цім топтав дорогу сиву од століть (Б. О.). 8. Розказав(би) про те лихо, та чи то(ж) повірять! (Т. Ш.). 9. Отакі(то) коні – сльози на долоні (М. Вінгр.). 10. Чернишевський писав, що (бозна)скільки віків говоритимуть українською мовою люди, що живуть на Дніпрі і далі на захід (М. Ш.). 11. Від батька і матері взяв Сашко все (як)найкраще (І. Ц.). 12. Хтось(таки) йде, і ти виразно чуєш шурхотливий звук ходи (Є. Гуц.). 13. Ось так приходить до людини почуття щастя, ні(з)чим не зрівняна насолода творчості й самовизнання (О. Г.). 14. А поки(що) несіть мене, вітри, на Вкраїну далеку (І. Ц.). 15. Наші пращури вміли добувати з комори природи без (будь)якого ризику всі відтінки веселки (В. Ск.). 16. Якому(б) місяцеві ми не співали осанну, але останній брат весни все(таки) має особливі заслуги (В. Ск.). 17. Які(бо) недосвідчені молодики! Яка в них самовпевненість і зрілість (В. Логв.). 18. Лише перед світанком противника вдалось(таки) зломити (О. Г.).

НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

Разом

Окремо

1. З іменниками, прикметниками, діє-словами (дієприслівниками), прислів-никами, які без не не вживаються: нездара, необхідність, невблаганний, невпинний, непритомніти, неподалік. 2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо з префіксом не вони набувають нового значення (їх можна замінити синонімічними сло-вами без не): недоля (лихо), невеликий (малий), неголосно (тихо). 3. З дієприкметниками, які виступа-ють у реченні у ролі означення і не мають при собі пояснювального слова: нез’ясоване питання, непрочитана книга, нечувані вчинки. 4. У складі префікса недо-, що озна-чає стан або якість, які виявляються в ознаках, предметах, процесах у не-повній мірі: недозрілий, недописаний, недолюблювати, недоплатити. У заперечному слові немає (його можна замінити рос. “нет”): немає життя без кохання. 6. У дієсловах нездужати (хворіти), непокоїти (турбувати), неславити (га-ньбити), але: не здужати (не могти), не покоїтися (не лежати), не славити (не прославляти).

З числівниками, займенниками, прийменниками: не сім, не п’ятий, не мій, не це, не до вподоби. 2. З іменниками, прикметниками, при-слівниками, дієприкметниками, якщо наявне протиставлення або його мож-на домислити: не слава, а вдячність; не легкий, а важкий; не позичений, а свій; не холодно, а тепло. 3. З прикметниками, прислівниками, якщо є заперечні слова ні, нітрохи, ні-хто, ніщо, ніяк: ні, дорога не близька, ніяк не холодно. 4. З підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими сло-вами, а також перед словами, що пи-шуться через дефіс: не зовсім, не треба, не по-моєму. 5. З усіма формами дієслів (крім дієприкметника) у більшості випадків: не виконати, не виконав, не виконано, не виконавши. 6. У дієслові не має (його можна замінити рос. “не имеет”): не маю часу. 7. З дієприкметниками, які мають пояснювальні слова або виконують функцію присудка: вулиця не запов-нена людьми, кімната не вимита.

Вправа 97. Перепишіть речення і підкресліть слова, написані з не разом чи окремо. Поясніть правила написання.

1. Як дві зірки невеселі ми тулились поміж хмар (Д. П.). 2. Не надивлюсь на погляд дорогий, на свою нестомлену вітчизну (М. Вінгр.). 3. Ягорове подвір’я порожнє, щітка в глині, як і раніш лежить, ніким не торкана, і душу хлопцеві опікає сум якоїсь гіркої непоправної втрати (О. Г.). 4. З давніх-давен калина відігравала неабияку роль у весільних обрядах (В. Ск.). 5. Й немає слів, наче пожухли, як весняна розсада в приморозки (Є. Гуц.). 6. Б’є з джерела вода не проста, як по інших криницях, а цілюща, життєдайна! (Є. Гуц.). 7. Дурний язик голові не приятель (Н. тв.). 8. А теплий вітер навіває мені якісь неясні сни (В. Сос.). 9. Незважаючи на досить-таки задерикуватий характер Маковея, всі його любили (О. Г.). 10. Яку біду, яке нещастя ти бачиш поглядом заснулим (Д. П.). 11. Черниш слухав майора не зводячи з нього очей (О. Г.). 12. А я молоденька, вже горя зазнала, вечероньки недоїла, нічки недоспала (Н. тв.). 13. Дід Гордій, стоячи поряд, озирає ті самі нескінченні простори, й ти не сумніваєшся, що він бачить таке, що тобі неприступно, не відкривається ні для очей, ні для душі (Є. Гуц.). 14. Щастя і нещастя на однім коні їздять (Н. тв.). 15. Доводилося з’їжджати з полотна дороги в кювет перед суцільними купами щебінки або піску, вивернутого із самоскидів і ще не розправленого бульдозерами, не зрівняного грейдерами та не втрамбованого котками (О. Сиз.).

Вправа 98. Напишіть не зі словами разом або окремо. Поясніть правопис цих слів.

1. Від не/друга прихильності не/жду (М. Нагн.). 2. Мені не/байдуже, щоб ти була байдужа (М. Вінгр.). 3. Така тиша – густа, чарівна, ніким не/полохана, – хоч пий її, як бальзам (В. Чем.). 4. Мене прохали до товариства, але я йшов не/охоче (М. Коц.). 5. І золотої, й дорогої мені, щоб знали ви, не/жаль моєї долі молодої (Т. Ш.). 6. Не/буває троянд без шипів без колючих (М. Нагн.). 7. Мак виявився червоним і пелюстки мав теж мовби не/справжні, мовби витнуті з ніжної заморської тканини (П. З.). 8. Але ніде людині не/страшно, якщо тільки ти не/в самотності, маєш друзів, повагу до людей, улюблену працю (О. Г.). 9. Полісся й донині зберігає в багатьох місцях риси не/займаної природи (П. Угл.). 10. У не/роби завжди не/врожай (Н. тв). 11. Не так лінь, як не/охота (Н. тв.). 12. Всі засміялися, і за столом відразу установився дух доброзичливості і не/вимушеності, що зближує не/знайомих людей (В. Мал.). 13. Дощ був не/холодний, під таким не/страшно й промокнути (О. Г.). 14. А під тином, де не/скопано, свій особливий, ніким не/саджений і не/политий город (О. Донч.). 15. Не/ходи поночі, не/шукай не/мочі (Н. тв.). 16. Кругом висить морок та мла не/проглядна буяє, тільки сніги виблискують трохи (П. М.). 17. Цвітуть обличчя, острахом не/стерті (Л. К.). 18. Ти дав мені дари, які хотів, такі були й мої – не/міряні, не/ лічені (Л. Укр.). 19. Не/зчулись батько-мати, як з літами й думи про синів до них налетіли (А. Гол.). 20. Не/має нікого… тиха тишина (М. Вінгр.). 21. Я не/ бував за дальніми морями, чужих доріг ніколи не/топтав (В. Сим.). 22. Обідаючи, батько наче не/добачав, як мати блідла, як Катря плакала (М. Вовч.). 23. Зо два десятки хат тулилися вздовж не/широкої вулички, що перетинала дорогу й обома кінцями впиралася в ліс. Тільки не/рівні смужки ще не/ораних городів розділяли його і село (М. О.). 24. Ще вчора Іван мав ліки від цього не/затишку (В. Др.). 25. Ніколи не/бувши в цьому селі, бачу виразно, мов на старовинній гравюрі, заповітний куточок землі (В. Бл.). 26. Запах хлібів у липні уже якийсь інший, терпкіший наче, і не/повторно приємний (К. Св.). 27. Час уже війнув над деревцями, які, здавалося б, не/підвладні старості (І. Ц.). 28. Скинувши на мить королівські шати, він уперше помічав небо – ще не/спечене, голубе, свіже (В. Др.). 29. Природа знову розкриває свої не/зліченні скарби, знову манить, знов розпалює в душі вогонь не/спокою, творіння, шукань (М. О.).

Вправа 99. Напишіть не зі словами разом чи окремо. Поясніть правопис.

Не/навидіти; не/має; не/навмисний; зовсім не/страшний; не/абиякий, не/вістчин, не/догодований, не/дурний, а розумний, не/добросовісний, не/привітний, не/з/руки, не/мій, не/десятий, не/друг, а товариш, не/під силу, не/далеко, не/званий, не/скрізь, не/довиконаний, нічим не/зайнятий, не/дарма, не/мовби, не/зважаючи на, не/далеко, а близько, не/до смаку, не/сьогодні-завтра, не/года, не/добачати, не/активність, не/доук, не/дочувати, не/дарма, не/малий.