Односкладні речення

Типи односкладних речень	Спосіб вираження граматич-ної основи	Приклади
Означено-особові	Присудок означає дію, яка стосується певної особи, і виражений дієсловом у 1-й, 2-й особі.	Йдемо польовою доріж-кою.
Неозначено-особові	Присудок вказує на неозна-чену особу і виражений діє-словом у 3-ій особі множини	Так і залишили його з тими васильками в руці, з польовими квітами рідного краю (О. Г.).
Узагальнено-особові	Присудок, виражений дієсло-вом у 2-ій особі однини чи множини, вказує, що порада, заклик адресується будь-кому.	Що посієш, те й пожнеш.
Безособові	Присудок означає дію чи стан, що відбувається без участі діяча. Присудок може бути виражений : безособовим дієсловом; дієслівними формами на -но, -то; прислівниками, словами немає, бракує, не було.	Надворі смеркало й сутеніло (Ю. См.). Листа написано. Сумно: вже нічого нема на вулиці (М. Коц.).
Називні	Означають предмети, явища без вказівки на дію, яка може стосуватися їх.	Біла ніч (А. Ш.).

Вправа 203. Випишіть односкладні речення, визначте їх тип.

1. Над містом спустився тихий березневий вечір. У повітрі пахло весною. Довгий приморозок підсушував тротуари й вулиці. В кімнаті не сидиться. Хочеться пройтися в парк чи поблукати в лісі. Леся відклала книжки, швидко вдяглася й побігла через майдан. Наді не було вдома. Леся звернула на головну вулицю: може, зустріне когось із знайомих. На тротуарах було людно. Прохожі відпочивали, ходячи гуртками, парами, поодинці. Леся й собі вирішила піти на греблю (О. Десн.). 2. Надворі весна вповні. Куди не глянь, скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом (П. М.). 3. Ніч. Прекрасно і страшно (Ю. См.). 4. В степу пахло медами і кавуновим огудинням (О. Сиз.). 5. Бувало, йдеш на заробітки в Таврію, станеш отут на битому шляху, дивишся на хати і хочеться навік запам’ятати їх (О. Десн.). 6. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі (Н. тв.). 7. Минув Великдень. На узвишшях уже відоралися і відсіялися. Село дрімає в лінивому промінні травневого сонця, тихе, розімліле. Тиша. Спокій. (В. Кор.). 8. Заповітний куточок прохолоди в Намаджані. Прохолода і прикраса! Ставок з проточною водою аж з Наринсу. Острівки серед ставу (І. Ле). 9. Під ранок ставало зимно (В. Др.).

IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.

Повне– речення, в якому є всі необхідні для висловлення думки члени речення. Унеповному реченні опущено один чи кілька потрібних членів речення, які встановлюються з контексту чи ситуації:Попереду їхав бородатий офіцер насірому коні. За ним – кілька офіцерів…(Ю. См.).У першому реченні наявні всі члени речення, тобто воно повне. У другому пропушено присудокїхали, який встановлюється з попереднього речення. Таке речення і є неповним.

Увага! На місці пропущеного члена речення ставиться тире, якщо робиться інтонаційна пауза: Ігор і Ярославна сіли з одного боку столу, Володимир – з другого (В. Мал.). Але при відсутності паузи на місці пропу-щеного члена речення тире не ставиться: Я йому про цибулю, а він мені про часник (Н. тв.).

Вправа 204. Прочитайте речення, знайдіть серед них неповні; визначте, які члени речення пропущено.

1. По один бік молодих дубків шумів золотавим волоттям овес, а по другий пшеничний лан, на якому снували комбайни, залишаючи по собі духмяні валки жнив’я (І. Ц.). 2. У тихій річці біля латаття плавала дівчинка років семи. А друга сиділа на березі (О. Довж.). 3. У поетичних текстах оспівувалися господар, господиня та їхні діти, їм зичили щастя і здоров'я, а господарству – статків і щедрого приплоду (В. Ск.). 4. Залозний шлях починався в Києві і колись з'єднував його з Тмутараканню, а після захоплення її половцями – з Половецькою землею. Правим берегом він тягнувся до Заруба, де подорожні переправлялися бродом через Дніпро, і прямував на південний схід уже лівим, низинним берегом, густо порослим очеретами, вільшняком і найбільше – лозами. Тому й прозвали його Залозним, тобто шляхом за лозами (В. Мал.). 5. Малі пташки в гнізді сидять, а великі з гнізда летять (Є. Гуц.). 6. Погожого червневого ранку іде чоловік степом. Над ним – чисте голубе небо, довкола – хліба дозрівають (М. Н.). 7. Пахло курявою. А ще – зерном і любистком (В. Др.).

Вправа 205. Спишіть поданий текст, вставляючи пропущене тире; поясніть його вживання.

Справжній художник у своїй праці має стверджувати красу. Живопис це музика барв і кольорів, це пісня, яка застигла на полотні. Звісно, не можна підходити з однією міркою до портрета, картини, пейзажу чи етюда. В портреті головне передати внутрішній духовний світ людини, щоб відчули ми багатство душі героя, його характер. Не обов’язково, скажімо, знатного шахтаря малювати з відбійним молотком чи в касці, металурга освітленого вогнем домни, комбайнера на комбайні, ткалю біля верстата. Адже ці атрибути так званий інтер’єр, що засвідчує лише професію героя, а не його внутрішній зміст, душевну красу. Основне в портреті героя це його обличчя, очі, через які проступає душа.

Інша річ пейзажі. На них художник відпочиває, органічно зливається з природою. Вона підказує, вчить, викликає творчі пориви, породжує високе натхнення. Живопис стає музикою твого серця, а картина піснею без слів.

За І. Цюпою