- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Тестові завдання № 3
Позначте рядок, у якому допущено помилку в наголошуванні слова.
А
Мóре, Вíдень, цукéрки
Б
Дзьобáти, óрден, нóвий
В
Врáнці, бджíлка, ходжý
Г
Назýстріч, сóнце, вúгода
Д
Нáчинка, нагóда, нáтроє
З’ясуйте, у якому рядку наголос падає на другий склад в усіх словах.
А
Зібрання, дитинство, видовбувач
Б
Визвольник, байдуже, дванадцять
В
Каталог, тенор, громадський
Г
Грязьовий, хоробрий, дієвість
Д
Жолуддя, навскоки, оббивний
У якому рядку наголос падає в усіх словах на третій склад?
А
Сітчаний, підозріння, літеральний
Б
Параліч, престарий, розбухати
В
Бездефіцитний, піщаний, знаменник
Г
Принести, проїзний, демократія
Д
Точковий, сімдесят, незрівняний
Визначте, у якому рядку в усіх словах подвійний наголос.
А |
Алфавіт, мабуть, новина |
Б |
Шовковий, подруга, листопад |
В |
Весняний, випадок, донька |
Г |
Також, показ, надбання |
Д |
Помилка, договір, завжди |
Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
Ненаголошені голосні [е], [и] в корені слів позначаються тими ж буквами, що й у наголошеній позиції. Щоб правильно записати слово з ненаголошеним [е] чи [и], необхідно від нього утворити таку форму чи дібрати таке спільнокореневе слово, у якому (у якій) цей голосний стоятиме під наголосом: оселитися, бо оселя; медяник, бо мед; помилятися, бо помилка; зупинятися, бо зупинка.
Правила вживання е, и на позначення ненаголошених звуків
Е |
И |
1.У повноголосих буквосполученнях ере, еле:очерет,пелена,дереза.
2. Якщо в спільнокореневих словах ненаголошений звук чергується з і або о: плести, бо заплітати; чекати, бо очікувати; нести, бо заносити; але: дитина – діти, сидіти – сідати, звисати – звісити. 3. Якщо ненаголошений звук чергу-ється з нулем звука, тобто випадає: деньок, бо дня; весел, бо весло; але: згинати – зігну, напинати – напну, відтинати – відітну. 4. За традицією: левада, червоний, ко-черга, сметана. |
1. У відкритих складах ри, ли: кри-ниця, гриміти, блищати, бриніти (але бренькіт). 2. У дієслівних коренях пишеться го-лосний и перед наголошеним су-фіксом -а-: видирати, хоча дерти, витирати, хоча терти, вмирати, хоча помер.
3. За традицією: кишеня, тривога, хи-мерний, либонь. |
Увага! У словах іншомовного походження написання е, и перевіряємо за словником: декада, делегат, диригент, дисципліна, легенда, лимон, пиріг, інтелект тощо.
Вправа 23. Вставте замість крапок пропущені е, и, поясніть їх вживання.
Б…р…говина, ш…л…стіти, ож...нитися, ст…блина, ауд…торія, по-в…рнутися, поп...редній, с…р…дина, вим...сти, поч…нати, р…віти, р…бристий, д...р...вій, характ...ристика, дзв…ніти, щ…б...тання, в…р…сневий, розм...нати, кр...сляр, в…рбовий, м…р…живо, п...ньок, д…шевий, вир...вати, м…ханіка, дж…р…льний, зв…ртатися, дз…ркальний, т...рнистий, т…сати, т...нок, розч...пити, зн...рвований, розч...сати, обт...рати, т...лятниця, ч...ремха, заз...мувати, заст...регти, с...мирічний, р...тельний, пов...дінка, ущ...пнути, сп...котливий, відб...рати, заз...рати, поп...лище, коноп...ль, м…р…хтливий, груд…нь, дв...рцята, др…жати, заскр…готіти, гр...чаний, зд...вований, т...повий, заст...бнути, с...л...зень, д...л...тант, підн...бесся, л...гковажний, розт...нати, крап...лька, с…режка, с…кретар, р…пучий, р…портаж, р…гламент, п...л…хатий, п…люстки, м…нтол, м…нталітет, м…лосердний, м…стецтво, л…тючий, л…стити, л…б…дятко, к…лимок, кл…йкуватий, джм…линий, дж…нтльмен, д…корація, д…серт, д…настія, зад…міти, дз…нькотіти, відс…лити, відр…дагувати, б…сідувати, б…р…зина, б…льгійка, б…чок, б…р…жливий, б…н…фіс, оч…нята, оч…рствляти, сп…р…чалися, зам…тіль, загр…мований.
Вправа 24. Спишіть подані речення, вставляючи ненаголошені голосні е, и, поясніть їх вживання.
1. Поки в саду сп...р...чалися, надворі посут...ніло, а в хаті й зовсім темно стало. 2. Дівчина пов...рталася з Байдиної бр...гади в...селою щ...б...тухою (Д. Б.). 3. Ш…почеться листя тр…вожно, промінням пронизані крони (Л. Т.). 4. А трави, густі, пахучі, ш…л…стять під ногами (О. Коп.). 5. В погр...бі стояли горнятка з см...таною і глечики з молоком (І. Сенч.). 6. Ще птаха-вечір дзьобає зорі в небі, п’є росу по л…вадах, кутаючись і гріючись у млистому туманці (Є. Гуц.). 7. Ставок бл...щить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами (Н.-Л.). 8. Ялинка затр…мтіла від низу до в...ршечка, наче злякалася несподіваного лиха (М. Коц.). 9. Далекі гори одкр…вали один за одним свої в…рхи, виг…нали хр…бти, вставали, як хвилі в синьому морі (М. Коц.). 10. Дуб був в...соченний. Нижнє гілля повідм...рало, і стовбур поч...нав з...л...ніти лише з другої половини (І. Сенч.). 11. Омар – в...л…чезний морський рак (М. Т.). 12. Звабиш калачем – не одж…неш і б…чем (Н. тв). 13. У чужій пасіці бджіл не розв…деш (Н. тв.). 14. Тільки тепер Леся помітила одинокий м...р...хтливий вогник (М. О.). 15. Пісня гр...міла, дужо билась під скл...пінням театру і, здавалось, от-от вирв...ться з тісноти й полине між людом (М. О.). 16. Нам...стинки роси сріблились на стрілчатому листі п...рію (В. Др.). 17. З переліска чути вйокання, м...тушню, пирхання коней (В. Бл.). 18. Дорога злегка п...люжилася, с...ло невдовзі заховалося у балках, лише осокори ще довго в...днілися буйним в...рхів’ям. Понад дорогою м...гтіли п...скляві ластівки, виспівував над нами жайвір, навкруги видзвонювали дорідні жита. 19. Віт...р і віт...р. Морська вода, що котилася на палубу, не вст...гала стікати, кл...котіла між бортами. 20. За чверть години ми стояли біля трапа і ч...кали, допоки пароплав швартувався коло пристані. 21. За л...маном пароплав супроводжував прикордонний кат...р, і не вірилося, що на прот...лежному бер...зі поч...нався чужий світ, де правив король і де на всьому позначалася королівська корона, а не спл...тіння колосся із с...рпом і молотом на тлі сонячних пром...нів, як у нас. Обидва дунайські береги куч...рявилися в...рболозом, що вже розпустив бруньки, відчужувалися малі ріки високими стінами торішніх сухих оч...ретів з вим...тляними негодами рідкими міт...лками. 22. Команду передали прапоровим с...мофором (В. Логв.). 23. Довге коло нар у чайханах, різнобарвні пап...рові ліхтарики, як нічні повітряні п...ч...риці, зростали над в...селими обличчями. Ап...титний кок-чай, співці, п...р...пелині бої – все, чим заповнювалося нехитре буття чайхан, раптом пішло в розлад з ритмом серця, з новим, тр...вожним і манливим хв...люванням, що несподівано опанувало ним (І. Ле). 24. Сп...нялися вози з сіном, з...л...ні шапки підп...рали небо (Ю. Зб.). 25. Над степом зависла розімліла т...плінь. Бр...де в ній Данило Бондаренко, а обіч нього сиве жито й ч...рвона пш...ниця ш...почуть свою кол...скову (М. Ст.). 26. Було росяно й прохолодно, і дівчина з ясними невиспаними очима м...рзлякувато пов...ла пл...чима. 27. Парамон М...китович пов...рнувся з заводу, зв...лів Ірині готувати в...черю (І. Ст.). 28. Спалахнуло світло у довгому вузькому кор...дорчику, затим яскраво зал...ло простору кімнату (Б. Янч.).