Поділ часток за особливостями функціонування

Словотворчі	Формотворчі	Фразові (модальні)
Будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -сь, аби-, де-, не-, ні-, -би (-б) – утворюють слова з но-вим значенням: хтось, абияк, невелика, дехто, казна-який, будь-що	Хай, нехай, би (б) – утворюють граматичні форми наказового та умовного способів: зро-бив би, зробила б, нехай сяють, хай пише	Ось, он, от, та, оце, на- віть, аж, таки, уже, ж, бо, ой, тільки, лише, хоча навіть, якраз, саме, точ- но, власне, майже – мо-жуть надавати різних сми-слових відтінків окремим словам: Голос криниці – чого ж ти замовк (Л. К.). Мабуть, ледве чи, мов, мовби, так, еге ж, атож, аякже, ні, не, невже, чи, хіба – виражають ставлен-ня мовця до змісту висловлення: Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Л. Укр.).

Увага! Фразові частки в свою чергу поділяються на: 1) питальні (чи, хіба); 2) оклично-підсилювальні (і, й, та й); 3) власне модальні (наче, неначе, начеб, ніби); 4) стверджувальні (так, еге, атож); 5) заперечні (не, ні, ані); 6) вказівні (ось, он, то, це, ото); 7) означальні (саме, точно, справді); 8) кількісні (майже, трохи не, ледве не); 9) спонукальні (годі, давай, на, бо); 10) видільні (лише, тільки, хоч, аж-таки).

Вправа 182. Запишіть подані речення, визначте в них частки, охарактеризуйте їх.

1. Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок (Т. Ш.). 2. Так уже я звівся, що ані гніватись, ані жалкувати ні на кого не маю! (М. В.). 3. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Л.Укр.). 4. Небо сьогодні синіло по-весняному, свіже й високе, вище, ніж будь-коли (О. Г.). 5. Якийсь-бо ти, дідусю, став суворий (Л. Укр.). 6. Пісенник став тут же бібліографічною рідкістю (В. Ск.).

Морфологічний розбір

Схема розбору

1. Частка.

2. Фразова, формотворча чи словотворча.

3. ЇЇ написання.

Зразок розбору

І тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть (Б. О.)

тільки – фразова частка, зі словом пишеться окремо;

б – формотворча частка, зі словом пишеться окремо.

Вправа 183. У поданих реченнях знайдіть частки. Зробіть їх морфологічний розбір.

1. Чисте, прозоре повітря хвилюється рожевим цвітом, і чорна тінь неосвічених місць ще краще одрізняє ясну сторону (П. М.). 2. Запорожці відзначались умінням майстерно розповідати, вміли підмічати смішні риси в інших і передавати у жартівливому, але ні для кого не образливому тоні (Д. Яв.). 3. Як там не буде, а все-таки є той силует у вікні золотому (Л. К.). 4. Хіба можна без поваги ставитися до праці хлібороба? (В. Ск.). 5. Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Гол.). 6. Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич (М. Коц.). 7. Мабуть, якби народився в Сахарі, то полюбив би степи піщані (А. Гол.).