- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Ознаки числівника
|
Значення |
Граматичні категорії |
Синтаксичні функції |
|
Кількість, порядок при лічбі. |
Рід (чол., середн., жін.), число для порядкових чи-слівників та кількісного числівника один,відмінок для всіх, крімпівтора,півпівтораста. |
Підмет, присудок, означе-ння, обставина, додаток. |
Увага! Числівникамтисяча, мільйон, мільярд, нульвластиве значення роду (першому – жіночий, наступним – чоловічий), крім того, вони змінюються за числами. Числівник два має дві форми роду: чол. і середн. –два, жін. –дві, що проявляють себе у Н. та Зн. відмінках:два студенти (два комп’ютери), два моря (два вікна), дві ручки.
Розряди числівників за значенням
|
Кількісні |
Порядкові | |||
|
Означають назви абстрактних чисел чи кількість предметів (скільки?)
|
Означають по-рядок предме-тів при лічбі (котрий?) | |||
|
Власне кількісні |
Збірні |
Дробові |
Неозначено-кількісні |
Перший, двад-цятий, п’ят-десятий, двох-сотий, трид-цять сьомий |
|
Кількість у цілих одини-цях: два, оди-надцять, сім-десят, п’ят-сот, триста двадцять сім |
Кількість предметів у їх сукупності як одне ціле: че-тверо, троє, двоє, двадця-теро |
Дробові вели-чини чи дро-бові у сполу-ченні з цілими числами: п’ять сьомих, дві цілих і три шостих |
Загальну, точно не ви-значену кі- лькість: ба- гато, кілька, декілька, кі-лькасот | |
Вправа 136. Випишіть фразеологізми, у яких є числівники. Визначте їх розряд за значенням.
1. Три мішки гречаної вовни. 2. Тридесяте царство. 3. Тричі відміряй, а раз відріж. 4. Передати у треті руки. 5. Двох зайців ловиш, жодного не піймаєш. 6. Грати другу скрипку. 7. Двічі літа не буває. 8. Семеро до рота, один до роботи. 9. Слухай тисячу разів, а говори один. 10. З перших рук почути. 11. Зостався один-однісінький. 12. Сидіти у чотирьох стінах. 13. Знаю, як своїх п’ять пальців. 14. Треба, як п’яте колесо до воза. 15. Не так страшно п’яти вовків, як улесливого лиходія. 16. Де багато слів, там мало діла.
Групи числівників за будовою
|
Прості |
Складні |
Складені |
|
Числівники, що мають один корінь: один, п’ять, сто, сорок |
Числівники, які в одно-му слові об’єднують два корені: п’ятдесят, три-ста, дев’ятсотий, сім-десятий, півтораста, кількасот |
Числівники, що склада-ються з двох і більше простих чи складних чи-слівників: сорок сім, двісті тридцять три, сімдесят другий, триста сорок де-в’ятий, одна шоста |
Вправа 137. Прочитайте подані словосполучення. Схарактеризуйте вжиті в них числівники за їх значенням та будовою.
Дві тисячі будинків, восьмеро кошенят, півтораста ялинок, сто двадцять підручників, третя крамниця, мало цукерок, дев’яте травня, дві третіх студентів, одне відро, четверта пара, багато людей, три з половиною сотні, чимало цукру, дві тисячі десятий рік, кільканадцять присутніх, вісімсот сорок дерев.
Відмінювання кількісних числівників
Кількісні числівники змінюються за VIтипами:
I. Числівникодин, одне, однастановить окремий тип, бо на відміну від інших кількісних числівників він змінюється за родами та числами.
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
один одне одна одного однієї(одної) одному одній Н. або Р. одну одним однією (на) одному, (-ім) одній |
одні одних одним Н. або Р. одними (на) одних |
II. Числівникидва, обидва, три, чотири, кілька, декілька, багато, усі збірні.
|
Відмінок |
Зразки відмінювання |
|
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
два чотири кілька шестеро двох чотирьох кількох шістьох двом чотирьом кільком шістьом Н. або Р. Н. або Р. Н. або Р. Н. або Р. двома чотирма кількома шістьома ... двох ... чотирьох ... кількох ... шістьох |
Увага!1. Числівник обидва в непрямих відмінках втрачає частинудва-, а збірні суфікс-еро-.
2. Числівники чотири, багатов Ор. в. мають закінчення-ма,а числівник багато-ма, -ома.
III. Числівники відп’яти до двадцяти, назви десятків (крім сорок, дев’яносто) такільканадцять, кількадесят.
|
Відмінок |
Зразки відмінювання |
|
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
сім шістдесят кількадесят семи, сімох шістдесяти, -ох кількадесяти, -ох семи, сімом шістдесяти, -ом кількадесяти, -ом сім або сімох шістдесят або -ох кількадесят або -ох сьома, сімома шістдесятьма, -ома кількадесятьма, -ома ... семи, сімох ... шістдесяти, -ох ... кількадесяти, -ох |
Увага!1. Під час відмінювання в основах числівниківшість, сім, вісім відбувається чергування голосногоі зо, е:шість – шести, вісім – восьми.
2. У числівниках на –дцять та складних відмінюється тільки друга частина. Перед закінченням -ох, -ом, -омата в Ор. в. перед-мапісля[т] пишеться м’який знак.
3. Усі ці числівники можна відмінювати як збірні, тобто в непрямих відмінках вони прийматимуть закінчення збірних числівників: сімох, шістдесятьох, кількадесятьох (Р. в.),сімом, шістдесятьом, кількадесятьом (Д. в.), сімох, шістдесятьох, кількадесятьох(Зн. в.) і т. д. У числівниках від п’яти до десяти після м’яких [т] і [с] пишеться у кінці та середині слів м’який знак.
Але:відмінювати треба тільки за одним способом, напр.:п’ять, п’яти, п’яти, п’ятьма, ... п’яти або п’ять, п’ятьох, п’ятьом, п’ятьома, ... п’ятьох.
IV. Числівникисорок, дев’яносто, стов усіх відмінках, крім Н. та Зн., мають закінчення-а:сорока учнів, сорока учням, із сорока учнями, на сорока учнях.
V. Назви сотень. У числівниках цього типу змінюються обидві частини: перша – як прості числівники.
|
Відмінок |
Зразки відмінювання |
|
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
триста шістсот кількасот трьохсот шестисот кількохсот трьомстам шестистам кількомстам триста шістсот кількасот трьомастами шістьмастами кількомастами ...трьохстах ...шестистах ...кількохстах |
VI. Числівникитисяча, мільйон, мільярд, нульвідмінюються як іменники відповідної відміни та групи (тисяча– І відміна, мішана група,мільйон, мільярд– ІІ відміна, тверда група, нуль– ІІ відміна, м’яка група ).
У складених кількісних числівникахвідмінюються всі складові елементи за тим типом, до якого вони належать.
|
Відмінок |
Зразки відмінювання |
|
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
чотириста двадцять дев’ять п’ятсот сорок чотирьохсот двадцяти дев’яти п’ятисот сорока чотирьомстам двадцяти дев’яти п’ятистам сорока як у Н.в. чотирмастами двадцятьма дев’ятьма п’ятьмастами сорока … чотирьохстах двадцяти дев’яти ...п’ятистах сорока |
У дробових числівникахперша частина відмінюється, як кількісний числівник, а друга – як порядковий.
|
Відмінок |
Зразки відмінювання |
|
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. |
одна шоста дві треті однієї (одної) шостої двох третіх одній шостій двом третім одну шосту дві треті однією шостою двома третіми … одній шостій ... двох третіх |
Увага! Числівникиполовина, третина, чверть відмінюються як іменники.
Числівники півтора, півтори, півторастане відмінюються.