- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
Давид повертає голову, насторожується, вискакує в сіни, а потім іде надвір, несучи в душі бурхливу повінь молодих почуттів.
Його очі розшукують дві чорні тополі; за ними на блакиті легенькою парою струмує світанок. Давид любить ці дерева, біля яких завжди непокоїться і зітхає вода у невеличкій річечці. Коли доводиться йти левадою, парубок часто підходить до тополь, що з верху до низу обросли вінками гнучкого гілля, і не раз згадує, як тут у крихітному живому нурті, між корінням, він кошиком впіймав свою першу рибку. І хоч золота рибка не заговорила до нього людським голосом, але, певне, мала якісь чари, бо потім Данилові рибалилось на всякій воді.
Поволі росли дерева, поволі ріс і хлопець, з любов’ю придивляючись до них, і щось миле і таємниче було у їхній з небесною блакиттю красі. Воно кликало парубка в свою незвичайну принадну глибінь.
М. Стельмах
Вправа 105. Поділіть іменники на групи: а) на позначення конкретних предметів; б) на позначення абстрактних понять.
Левада, сорочка, вимога, інститут, свіжість, грім, біганина, стежка, пітьма, пияцтво, щастя, паляниця, вірність, атеїзм, щавель, юнак, натхнення, спостережливість, гнів, брама, туга, квітка, милозвучність, простір.
I. Рід іменників
Категорія роду в іменниках визначається:
за закінченням:
Чоловічий |
Жіночий |
Середній |
- :вечір, гай, дощ |
-а(-я): вежа, земля, ве-черя
|
-о: тепло, добро -е: море, подворище -а(-я): ім’я, немовля, курча |
за семантикою (значенням):
Чоловічий |
Середній |
Особи чоловічої статі: Лука, Ілля, Сава, Хома |
Назви малят: дівча, хлоп’я |
синтаксично (в словосполученні за зв’язком з іншими словами):
Чоловічий |
Жіночий |
Валя прочитав Петренко вивчив |
Валя прочитала Петренко вивчила |
1. Іменники, що вживаються на позначення як осіб жіночої, так і чоловічої статі, мають спільний рід. Такими є:
- назви осіб переважно за негативними їх ознаками, що мають закінчення -а, -о: невдаха, нездара, базікало, ледащо, тріпло;
- пестливі імена на -а, (-я): Паша, Саша, Валя, Женя;
- прізвища на -о та на приголосний: Коваленко, Шевченко, Чумак;
- незмінювані прізвища іменникового походження: Екзюпері, Золя, Віардо.
Увага! Іменники з основою на приголосний, що називають осіб за професією чи посадою, мають чоловічий рід, як-от: інженер, лікар, філолог, ректор, професор, декан.
2. В абревіатурах рід, як правило, визначають двома способами: 1) за опорним словом (СПТУ – середнього, оскільки опорним словом виступає іменник середнього родуучилище;АТС– жіночого, тому що опорне слово –станція); 2) за характером кінцевих звуків абревіатур: якщо кінцевий звук іменника твердий приголосний, то іменник чоловічого роду (БАМ – БАМу, ЗАГС – біля ЗАГСу), якщо голосний -а – жіночого (ДАТА – дуплексна абонентська телеграфна апаратура), якщо голосний -о – середнього (НАТО).
3. Запозичені незмінювані іменники на позначення неістот мають переважно середній рід (журі, бюро, кашне), істот (людей) мають рід відповідно до статі (леді, мадам – жіночий, аташе - чоловічий), назви тварин – здебільшого чоловічого роду (шимпанзе, кенгуру, але цеце (муха) – жіночого), власні іменники мають рід відповідно до загальної назви (Делі – с.р., бо місто, Нікарагуа – ж.р., бо країна).