Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.

Давид повертає голову, насторожується, вискакує в сіни, а потім іде надвір, несучи в душі бурхливу повінь молодих почуттів.

Його очі розшукують дві чорні тополі; за ними на блакиті легенькою парою струмує світанок. Давид любить ці дерева, біля яких завжди непокоїться і зітхає вода у невеличкій річечці. Коли доводиться йти левадою, парубок часто підходить до тополь, що з верху до низу обросли вінками гнучкого гілля, і не раз згадує, як тут у крихітному живому нурті, між корінням, він кошиком впіймав свою першу рибку. І хоч золота рибка не заговорила до нього людським голосом, але, певне, мала якісь чари, бо потім Данилові рибалилось на всякій воді.

Поволі росли дерева, поволі ріс і хлопець, з любов’ю придивляючись до них, і щось миле і таємниче було у їхній з небесною блакиттю красі. Воно кликало парубка в свою незвичайну принадну глибінь.

М. Стельмах

Вправа 105. Поділіть іменники на групи: а) на позначення конкретних предметів; б) на позначення абстрактних понять.

Левада, сорочка, вимога, інститут, свіжість, грім, біганина, стежка, пітьма, пияцтво, щастя, паляниця, вірність, атеїзм, щавель, юнак, натхнення, спостережливість, гнів, брама, туга, квітка, милозвучність, простір.

I. Рід іменників

Категорія роду в іменниках визначається:

• за закінченням:

Чоловічий	Жіночий	Середній
- :вечір, гай, дощ	-а(-я): вежа, земля, ве-черя :розкіш, ніжність	-о: тепло, добро -е: море, подворище -а(-я): ім’я, немовля, курча

• за семантикою (значенням):

Чоловічий	Середній
Особи чоловічої статі: Лука, Ілля, Сава, Хома	Назви малят: дівча, хлоп’я

• синтаксично (в словосполученні за зв’язком з іншими словами):

Чоловічий	Жіночий
Валя прочитав Петренко вивчив	Валя прочитала Петренко вивчила

1. Іменники, що вживаються на позначення як осіб жіночої, так і чоловічої статі, мають спільний рід. Такими є:

- назви осіб переважно за негативними їх ознаками, що мають закінчення -а, -о: невдаха, нездара, базікало, ледащо, тріпло;

- пестливі імена на -а, (-я): Паша, Саша, Валя, Женя;

- прізвища на -о та на приголосний: Коваленко, Шевченко, Чумак;

- незмінювані прізвища іменникового походження: Екзюпері, Золя, Віардо.

Увага! Іменники з основою на приголосний, що називають осіб за професією чи посадою, мають чоловічий рід, як-от: інженер, лікар, філолог, ректор, професор, декан.

2. В абревіатурах рід, як правило, визначають двома способами: 1) за опорним словом (СПТУ – середнього, оскільки опорним словом виступає іменник середнього родуучилище;АТС– жіночого, тому що опорне слово –станція); 2) за характером кінцевих звуків абревіатур: якщо кінцевий звук іменника твердий приголосний, то іменник чоловічого роду (БАМ – БАМу, ЗАГС – біля ЗАГСу), якщо голосний -а – жіночого (ДАТА – дуплексна абонентська телеграфна апаратура), якщо голосний -о – середнього (НАТО).

3. Запозичені незмінювані іменники на позначення неістот мають переважно середній рід (журі, бюро, кашне), істот (людей) мають рід відповідно до статі (леді, мадам – жіночий, аташе - чоловічий), назви тварин – здебільшого чоловічого роду (шимпанзе, кенгуру, але цеце (муха) – жіночого), власні іменники мають рід відповідно до загальної назви (Делі – с.р., бо місто, Нікарагуа – ж.р., бо країна).