Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Praktikum_2011_posledny.doc
Скачиваний:
1865
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
3.57 Mб
Скачать

Поділ сполучників за будовою

Прості

Складні

Складені

а, та, ні, як, що, мов

причому, зате, проте, начеб, щоб, також, якщо

тому що, лиш тільки, подібно до того як, в міру того як

Увага! 1. Сполучники можуть бути повторюваними і неповторюваними. В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори (О. Ол.) – сполучник і повторюваний. Благословен я був між золотим сонцем і землею (М. Коц.) – сполучник і неповторюваний.

2. До складених сполучників можна віднести парні сполучники: не тільки… але й, не стільки… скільки, коли … то, хоч … але, чим … тим, що … то:Що голова, то й розум (Н. тв.).

За значенням або синтаксичною роллю в реченні сполучники поділяються

на суряднітапідрядні.

Сурядні сполучники

Єднальні

Протиставні

Розділові

і, й, та(і)

а, але, та(але), зате, проте, однак

або, то, чи, хоч, або...або, чи...чи, то...то, ні...ні, ані...ані

Увага!Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення та частини складносурядного речення.

Підрядні сполучники

Причини

Часові

Мети

Умовні

Пояснювальні

Порівняльні

бо, тому

що, через

те що, у

зв’язку з

тим що

поки, ко-

ли, доки,

як тільки

для того

щоб, щоб,

аби, коли

б, з тим

щоб

коли, як

тільки, якщо

або, чи, тоб-

то, себто, а

саме, як-от

мов, мовби, мовбито, немовбито, наче, нена-че, ніби, ні-бито, як

Увага!1. Підрядні сполучники поєднують частини складнопідрядних речень.

2. Функцію сполучників можуть виконувати повнозначні слова. Вони називаються сполучними словами. Сполучні слова є членами речення, а сполучники членами речення не бувають.

Поділ сполучних слів за походженням

Займенникові

Прислівникові

котрий, чий, який, хто, що

де, коли, куди, як

Вправа 180. Знайдіть сполучники. Визначте їх розряди за походженням, будовою та значенням. З’ясуйте, яку функцію вони виконують у реченні.

1. Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коц.). 2. Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Ш.). 3. Коли вам страшно, геть ідіть з дороги (Л. Укр.). 4. Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (М. Ст.). 5. Черемха клубочилась піною цвіту, а бузина ловила те пахуче шумовиння, піднісши вгору білі долоні (О. Донч.). 6. І сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любов’ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжував його подвиг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній дорозі і кому провідною зорею був Шевченко (О. Г.). 7. Внаслідок того що наступало глобальне потепління, змінювався клімат на землі (З журн.). 8. Без хліба немає життя, але й без пісні незмога його уявити (П. З.).

Морфологічний розбір

Схема розбору

1. Сполучник.

2. Службова функція (сполучає члени речення чи частини складного речення).

3. Непохідний чи похідний.

4. Простий, складний чи складений.

5. Одиничний чи повторюваний.

6. За значенням (сурядний чи підрядний).

7. Сполучне слово (походження).

Зразок розбору

Майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела(В. Ск.).

Або– сполучник, сполучає однорідні обставини, похідний, простий, оди-ничний, сурядний (розділовий).

Вправа 181. Зробіть морфологічний розбір сполучників у реченнях.

1. «Я теж такої думки», – згоджується Заболотний (О. Г.). 2. Присядь або нагнися над землею і подивись на край неба, на річку, на ліс (М. Ст.). 3. Коли б він міг повернути кроки матері, її руки, що іноді шорстко й м’яко лягали йому на голову (М. Ст.). 4. Українська мова вся закидана букетами поезії, так що тямучий український писалник, не нагинаючись, може сміливо загрібати цілі оберемки квіток та обсипати ними свої твори (Н.-Л.). 5. Ну що б, здавалося, слова (Т. Ш.). 6. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають дерева похмурим посланцям ночі, проте не все (Є. Гуц.).

ЧАСТКИ

Частки – це службові слова, які надають окремим словам, словосполу-ченням чи реченням додаткових відтінків у значенні або беруть участь у творенні морфологічних форм і нових слів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]