- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Ступені порівняння прикметників
Ступінь порівняння – це здатність вияву ознаки в різних кількісних вимірах:солодкий – солодший, найсолодший; довгий – довший – найдовший; рідний – рідніший – найрідніший.Ступінь порівняння можуть мати тільки якісні прикметники.
Звичайний |
Вищий |
Найвищий |
Передає ознаку як таку, свідчить про її наяв-ність у предметі, але на її кількість або міру не вказує: вузька ріка, со-лодке яблуко. |
Передає більшу чи мен-шу кількість якісної ха-рактеристики в одному предметі порівняно з ін-шим: вище дерево, глиб-ше озеро. |
Передає повну, абсолют-ну перевагу одного пред-мета над рядом інших за якоюсь відомою озна-кою, дає вичерпне, мак-симальне вираження якості: найсмачніше пе-чиво, найактивніші гля-дачі. |
Творення вищого та найвищого ступенів порівняння
Прикметників
Вищий ступінь |
Найвищий ступінь | |||
Проста (синтетична) форма |
Складена (аналітична) форма |
Проста (синтетична) форма |
Складна (аналітична ) форма |
Складена форма |
До основи прикметника звичайного ступеня до-даються су-фікси-iш-, -ш-та закін-чення:розум-ніший,глиб-ший, даль-ший |
До звичайно-го ступеня до-даються слова більш, менш: більш хворий, менш вузький |
До форми прикметника вищого ступе-ня додається префікс най-: найбільший, найрозумні-ший |
До простої форми найви-щого ступеня приєднуються часткияк, що Якнайрозумні-ший, щонай-слабший |
До звичайно-го ступеня до-даються слова найбільш, найменш: найбільш та-лановитий, найменш ве-редливий |
Увага!1. У результаті творення простої форми вищого ступеня порівняння прикметників за допомогою суфікса-ш(ий) кінцеві приголосні твірної основиг, ж, з змінюються на-жч(ий):дорогий – дорожчий, близький – ближчий; а сзмінюється на-щ(ий):високий – вищий. При цьому суфікси-к-, -ок-, -ек- випадають:вузь-к-ий – вужчий, тон-к-ий – тонший, дал-ек-ий – дальший.
2. Деякі прикметники утворюють просту форму вищогоступеняза допомогою суплетивних форм:великий – більший, гарний – кращий, поганий – гірший, малий – менший.
3. Не від усіх якісних прикметників можна утворити просту форму вищого ступеня, наприклад:вольовий, ранній, товариський.
4. Найвищий ступінь порівняння прикметників, що передає властивості живих істот, утворюється за допомогою прикметника вищого ступеня у поєд-нанні з конструкцією за (від) всіх (усіх), наприклад: кращий за всіх, веселіший від усіх.
5. Не утворюють форми ступенів порівняння прикметники:
а) назви абсолютних ознак, що не виявляються більшою чи меншою мірою, наприклад: мертвий, голий, лисий, сліпий, німий;
б) назви масті тварин та деякі назви кольорів, здебільшого утворені від іменників, наприклад: вороний, гнідий, попелястий, чалий, бордовий, малиновий, фіолетовий, смарагдовий, шоколадний;
в) якісні прикметники з префіксами пре-, над-, за-, ультра- та суфіксами -уват- (-юват-), -ущ- (-ющ-), -езн-, -енн-, -ав- (-яв-), наприклад: премудрий, надзвичайний, зарозумний, ультракороткий, довгуватий, товстющий, широ-чезний, глибоченний, білявий;
г) прикметники суб’єктивної оцінки з суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, наприклад: свіженький, ріднесенький, новісінький, тонюсінький;
д) складні прикметники, наприклад: гіркувато-кислий, світло-сірий, червонощокий, синьоокий.
Вправа 129. Від поданих прикметників утворіть форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Вкажіть, які з них можуть мати паралельні форми.
Малий, вузький, тонкий, старий, поганий, солодкий, корисний, смачний, точний, дужий, холодний, здоровий, вибагливий, щедрий, стрункий, зелений, сумний, злий, інтелігентний, рожевий, тривалий, шкідливий, гарний, ковзкий, довгий, рідкий, близький, мілкий, теплий, липкий, швидкий, працьовитий.
Творення присвійних прикметників
-ин, -їн |
-ів, -їв (-ов-, -ев-, -єв-) |
Від іменників Iвідміни, причому кін-цеві приголосні г, к, х чергуються зж, ч, ш: Микола – Миколин, донька – доньчин, свекруха – свекрушин, Ївга – Ївжин, Марія – Маріїн, Дар’я – Дар’їн |
Від іменників II відміни: а) якщо від іменників твердої групи, то -ів чергується з -ов-: дядько – дядьків, дядькова; муляр – мулярів, мулярового; б) якщо від іменника м’якої чи міша-ної групи, то -ів, -ївчергуються з (-ев, -єв):Андрій – Андріїв, Андрієвого; Андрусь – Андрусів, Андрусевого |
Вправа 130. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники. Прикметники, утворені від виділених слів запишіть у формі чоловічого та жіночого роду, поясніть чергування звуків.
Сава, тітка, Ганна, Ольга, Софія, Пилип, Мусій, Данько, Наталя, сестра, Черниш, Параска, дочка, тато, Зінька, Валерій, Ілля, кравець, Гриць, Микола, Франко, Оксана, Дмитро, учитель, Солоха, Михайло, Віталій, дядько, бабуся, Катря, Оришка, Зоя, нянька, Іринка, Ігор, сваха, Тарас, професор, колега, лікар, Настуся, Тоня, Олег, Ярослав.
Групи прикметників
Тверда група |
М’яка група |
ми -ів(-їв), -ин(-їн),які в називному відмінку однини чоловічого роду не мають закінчення:Гордіїв, батьків, доньчин, нянин, Надіїн.
винен, годен, готов, прав. |
1. Відносні прикметники з основою на м’який приголосний-н-, що в нази-вному відмінку однини закінчуються на-ій(після голосного – -їй):брат-ній, житній, мужній, середній, остан-ній. 2. Прикметники на-жній, -шній, утво-рені від прислівників: домашній, колишній, ранішній. 3. Відносні прикметники з основою на -й:безкраїй, довговіїй, короткошиїй; з відтінком присвійності:братній, ор-лій; якісний прикметник синій. |
Вправа 131. Визначте групу поданих прикметників.
Мудрі, гостинні, справжні, безкрайні, лісові, теперішні, величні, завтрашні, літні, гострі, білосніжні, вечірні, лікарські, тверді, дорожні, запашні, поздовжні, спокійні, круглолиці, останні, рідкісні, нинішні, товстошиї, прибережні, дружні, сонячні, розкішні, сьогоднішні, молочні, найкращі, зручні, присутні, бідолашні, середні.