
- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Синтаксичний розбір простого речення
П о р я д о к р о з б о р у
Просте чи просте ускладнене речення.
Яке речення за метою висловлювання?
Яке за будовою – двоскладне чи односкладне (тип односкладного)?
Поширене чи непоширене.
Повне чи неповне.
Визначити головні члени речення.
Визначити другорядні члени речення.
Чим ускладнене речення?
Пояснити розділові знаки.
З р а з о к р о з б о р у
Зблискуючи білим оперенням крил, низько над прибоєм висіли гамірні чайки (В. Логв.).
Речення просте, ускладнене, розповідне, двоскладне, поширене, повне, підмет – чайки, присудок –висіли, означення –гамірні, обставина місця –над прибоєм, поширена обставина способу дії –зблискуючи білим оперенням крил. Речення ускладнене відокремленою поширеною обставиною, вираженою діє-прислівниковим зворотом. Відокремлена обставина виділяється комою.
Вправа 240. Зробіть синтаксичний розбір речень за поданою вище схемою.
1. Пахло свіжим хлібом, свіжою житньою соломою, медом і яблуками. 2. За літніми клопотами непомітно підійшла печальна осінь (В. Коз.). 3. Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем (І. Ц.). 4. На високій кручі мовчазно, скинувши шапку, стояв Вовнига (Я. Б.). 5. Під ранок, напевне, візьметься мороз (М. Вінгр.). 6. І десь там, в дрімотному ранковому серпанку безшелесних хащів, вітаючи народження нового дня, нестримно, жагуче лящали, пристрасно заходились, нестямно витьохкували міріади солов’їв (В. Коз.). 7. Обабіч прадавнього чумацького шляху – далеко в степу – розбрелися високі вежі. 8. Залізне плетиво геометричних фігур нагадує своїми контурами ракети, націлені вгору. 9. Гострими шпилями, мов чутливими антенами, вони, здається, прислухаються, як перемовляються світи (О. Г.). 10. Напоєний цілющим зіллям, зігрітий теплом, Остап розплющив очі (М. Коц.).
Тестові завдання №27
1. Знайдіть речення, ускладнене:
А |
Однорідними додатками |
Б |
Однорідними означеннями |
В |
Однорідними обставинами |
Г |
Однорідними підметами |
Д |
Однорідними присудками |
1 |
Вдовина хата була висока, світла і дзвінка (М. Ст.). |
2 |
Пролітають над нами віки, лихоліття і хмарки (Л. К.). |
3 |
Я пам'ятаю красний день, Глибокі віддихи вологи, Пахучі пелюстки вишень… (М. Рил.). |
4 |
Моє життя веде мене нерівно: то на вершини, то в яри страшні… (М. Рил.). |
5 |
Панувало над селом тихе, тепле, лагідне серпневе надвечір’я (В. Коз.). |
2. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні: Вузенька стежечка щезала часом серед пустині або ховалась під виступом скелі (М. Коц.).
А |
Б |
В |
Г |
Д |
єднальні |
розділові |
протиставні |
градаційні |
приєднувальні |
3. У якому з речень означення виступають однорідними (розділові знаки відсутні)?
А |
Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі (А. М.). |
Б |
І розпочне моє нове село свою одвічну хліборобську справу (К. Св.). |
В |
Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно (М. Коц.). |
Г |
Прокинулась вода і дмухнула в торішню розколену очеретину (М. Ст.). |
Д |
Люблю цю тишу мрійну вечорову (І. Н.). |
Позначте речення, у якому допущено помилку у вживанні розділових знаків між однорідними членами.
А |
Важка роса опала з листя і перестиглих вишень і губилася в спориші, немов кришталеве намисто (І. Ц.). |
Б |
Дзвони як раптово заговорили, так само раптово й стихли (М. Вінгр.). |
В |
І от знову засніжений полумисок долини, і млин, і міст, і напіврозчинені ворота (М. Ст.). |
Г |
Лише де-не-де підносився над водою айсберг, або тала крижина (М. Тр.). |
Д |
Синє море звірюкою то стогне, то виє (Т. Ш.). |
5. Яке значення має відокремлений зворот у реченні: Ви здійснюєте волю Батьківщини, все забудьте, крім неї, крім обов’язку (О. Г.).
А |
Б |
В |
Г |
включення |
заміщення |
пояснення |
винятку |
6. У якому з речень означення не слід відокремлювати (розділові знаки відсутні)?
А |
Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією (О. Г.). |
Б |
Маленька, кругленька, з терновими очима… вона зразу прихиляла до себе серця всякої людини (С. Вас.). |
В |
Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі (Л. Укр.). |
Г |
Темрява глибока й студена розлилася над світом … (О. Г.). |
Д |
Вихований без матері Борис на звик до виявів чулості (П. З.). |
7. Назвіть умову відокремлення означення у реченні: Захоплений роботою, художник не помічав плину часу (І. Ц.).
А |
Б |
В |
позиція по відноше-нню до означуваного слова |
додаткове обставинне значення |
спосіб вираження |
8. Позначте речення з відокремленою обставиною мети.
А |
Підіймаючись над обрієм, сонце дарує нові й нові світлокольорові щедроти (І. Пільг.). |
Б |
Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (Н. – Л.). |
В |
Прагнучи уникнути утисків поляків, московських намісників, все далі на південь просочувалися невеликі загони реєстрового козацтва (В. Супр.). |
Г |
Зринала пісня, трепетними крилами обіймала простір, колишучи спогади та в праці плекані надії (І. Пільг.). |
Д |
З давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли й прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями (В. Ск.). |
9. Визначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку при відокремленні прикладки.
А |
Як справжній митець Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схильність перед виявами людської мужності... (О. Г.). |
Б |
Діти знали І.Франка як автора казки “Лис Микита”. |
В |
Цвіте ковила, або калдан, як її називають чабани, дзвенять, переливаються в піднебессі невидимі жайворонки (О. Г.). |
Г |
Отак і почався у школі перший день сільського вчителя Данила Бондаренка – простого, довірливого і затятого хлопця з підкучерявленим житнім чубом... (М. Ст.). |
Д |
Останню пісню – хвалу коханню – доспівує соловейко (Д. Б.). |
10. Установіть відповідність між реченнями та їх типами.
А |
Важко кидати землю, не залишивши на ній ніякого доброго сліду (І. Ц.). |
Б |
Жваво, з юнацькою енергією, заходився Семен ставити хату (М. Коц.). |
В |
Голубе небо, вкрите рідкими хмаринками, щедро лило ясне світло на лани, на сади й хати (О. Г.). |
Г |
Не можна, кажуть, людині молодшати, а подобрішати завжди можна (О. Г.). |
Д |
Подихнув пустоголовий вітрець – той віщун світання (М. Коц.) |
1 |
Ускладнене відокремленим означенням |
2 |
Ускладнене відокремленою обставиною |
3 |
Ускладнене відокремленою прикладкою |
4 |
Ускладнене уточнюючим членом речення |
5 |
Ускладнене вставним компонентом |
11. Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному:
А |
Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушк.). |
Б |
Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити (О. Г.). |
В |
На наше щастя, високе жито ховало наші розшарілі обличчя (Ю. См.). |
Г |
Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само прийде (П. М.) |
Д |
Здавалося, ось-ось вирине з тремтливого марева козачий чи гайдамацький загін (М. Нег.). |
12. У якому реченні наявна вставлена конструкція?
А. |
Вони були закохані не лише в музику і співи, а і в сам будинок театру — цю рідкісну споруду Європи (Є. Гуц.). |
Б. |
Це тільки степ їхній щовесни оновлюється, навіть після чорної бурі яскраво зацвітає дикими тюльпанами, розливається аж за обрій океаном краси (О. Г.). |
В. |
— Мені здається, коли я помру, — сказала спокійно стара, — буде такий-от вечір й така тиша стоятиме навдокіл (В. Ш.). |
Г. |
Сучасне життя – всі ми це відчуваємо – тримає людину в постійному нервовому напруженні (О. Г.). |
Д. |
Звідси, з Софіїної альтанки, видно майже весь асканійський парк (О. Г.). |
13. Укажіть речення з порівняльним зворотом.
А |
Зелені верби здаються сивими, кущі верболозу – ніби копиці прив’ялого сіна (І. Ц.). |
Б |
Іноді по небу пропливають легкі білясті хмаринки, неначе якась чарівниця-праля вистилає поміж голубими білі полотна, щойно зняті з навою (І. Ц.). |
В |
Синій і тихий лиман ніби дрімав (О. Сиз.). |
Г |
Берези, наче кришталеві келихи, налиті по вінця, і піниться, шумує в них настояне на кореневищах осіннє вино (І. Ц.). |
14. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
А |
Учора норвежці вирішили незважаючи на полярну ніч вийти полювати (М. Тр.). |
Б |
А як же заповіт батька, князя Ярослава, котрий наказав трьом синам: йому, Ізяславові, Святославу і Всеволоду – свято берегти руську землю і віру православну? (П. Угл.) |
В |
Вранці, ще до схід сонця, в табір прибула машина з гарячим, щойно з пекарні хлібом (О. Г). |
Г |
Мисливець побоявся роздягати незнайомого на морозі, але, помітивши кров на боці, розрізав на цьому місці ножем і, знайшовши рану, почав спиняти кров… (М. Тр.). |
Д |
І справді, через хвилинку Любі вже неначе й не кортіло дізнатися про Костів і Сашків секрет (І. Сенч.). |