Узагальнювальні слова при однорідних членах речення

При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виконують об’єднувальну функцію щодо однорідних членів: І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Мал.).

Узагальнювальні слова є тими ж членами речення, що й однорідні члени при них. У ролі узагальнювальних слів часто виступають займенники все, всі, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди.

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Правила	Приклади
Двокрапка: - після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення; - якщо узагальнювального слова не-має, але перед однорідними членами робиться очікувальна пауза; - якщо після узагальнювального слова стоять слова а саме, як-от, наприк-лад, то перед ними ставиться кома, а після них – двокрапка.	Жнива для селянина це все: статок у господарстві, затишок у родині, щаслива пісня й веселе свято (В. Ск.). У саду ростуть: груші, яблуні, сливи. З маком робили різноманітні печива, як-от: книші, струделі, коржі, пироги, вареники (В. Ск.).
Тире: - перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів рече-ння; - після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення, якщо вони вимовляються з підвищеною інтонацією;	Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле (О. Г.). Людей в ньому ніколи не видно – ні вдень, ні вночі, ні звечора, ні зранку (О. Сиз.).
- якщо однорідні члени речення стоять після узагальнювального сло-ва, а речення ними не закінчується, то після узагальнювального слова ста-виться двокрапка, а після однорідних членів – тире.	Ранок зачинався тьмяний і лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі – наче замерзало (Ю. См.).

Вправа 213. Прочитайте речення, знайдіть у них однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них, поясніть розділові знаки.

1. З півночі, заходу і півдня розкинулися безмежні степи, вкриті буйними весняними травами: ковилою, буркуном, будяками (В. Мал.) 2. Морська практика, геометрія, навігація у найстислішому вигляді, елементарне знайомство з механікою і кораблебудуванням та зачатки англійської мови – все це мною штудіювалось запопадливо, на совість (В. Логв.). 3. Ніщо особливо не привертає уваги: ні ті вежі, яким пощастило перебратися на той бік; ні ті, що застряли серед поламаної криги; ні розрізнені купки половців, що все ще подекуди чинять опір (В. Мал.). 4. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, маленький ніс, рум'яні губи – все дихало молодою парубочою красою (Н.- Л.). 5. Усе це: і її одяг, і обличчя, і руки – ніби відтінялися біленькою хусткою в синю крапочку, зав’язаною під підбороддям (О. Сиз.). 6. Гребля, про яку ходили чутки, хоч і здавалася багатьом неймовірною, проте в усіх – і в орачів, і в лоцманів – викликала цікавість (Я. Б.). 7. Завше чарівлива незайманість річкових плавнів: на висході весни, і на спаді літа, і достиглої осені, коли на численних островах гуртується до вирію птаство (В. Логв.). 8. Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві (О. Довж.).

Вправа 214. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки.

1. Він упивався мальовничими краєвидами голубим простором Волги, безмежним привіллям степу, над яким застигло прозоро-синє марево, ніжною блакиттю неба (М. Н.). 2. Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь в дубовій і вербовій корі, в старих пеньках, в болотній воді, на поколупаних стінах (О. Довж.). 3. Ні сльози, ні благання ніщо не вплинуло на Трохима Паливоду (А. Ш.). 4. Перед кожним на лляних уруських скатертинах стояли вишукані страви та напої плов з ізюмом, политий топленим маслом; плов з бараниною, приправлений шафраном; засмажені лебеді, гуси та тушкована баранина; уруські шулики з медом та пшеничні пироги з м’ясом та ізюмом; ромейські вина та варений мед, заправлений хмелем (В. Мал.). 5. Міни всюди і на поверхні ріки, і в глибині (В. Логв.). 6. Переповнені автобуси з дітьми й дорослими, вантажні машини з відкритими кузовами, «Рафи» й «Волги», «Жигулі» й «Москвичі», теж переповнені до краю, все це після прощального сніданку вирушало з коси й рухалося безугавно до самого обіду (О. Сиз.). 7. Полудневою втомою було охоплене все і ще свіже, не присмалене сонцем листя прибережних вербняків, і пересвист птахів, що ховалися в заростях, і навіть поверхня ріки, що ліниво накочувала дрібні хвильки на береги (В. Логв.). 8. Тим часом зійшов місяць, залив сріблястим світлом усе довкола і холодні хвилі, і густі очерети, і рясні верби, і широку піщану косу (І. Ц.). 9. Могутня статура, велика голова, пронизливий погляд бистрих чорних очей, міцна рука, що держала повід, крупний дзьобатий ніс посеред обпаленого морозом, злегка вилицюватого обличчя все дихало в ньому незвичайною силою і рішучістю (В. Мал.). 10. Все це наче було і ніч, і цей кінь, і мерехтливі вогники все наче повторювалось (В. Ш.).