Види морфем

Назва

Характеристика морфем

Приклади

Корінь

Неподільна морфема, що виражає спільне загальне значення споріднених слів. Слова зі спільним коренем є спільно-кореневими.

Увага! Відмінкові, особові, родові та інші форми слова не можна плутати зі спільнокореневими словами.

Корінь у спільнокореневих словах може мати певні звукові відмінності, спри-чинені чергуванням звуків у процесі словотворення.

брат – братерство – брататися

Пор.: Книга – кни-ги, книгу; книга – книжковий, книгар, книгарня.

крига – крижаний

ніч – заночувати

брати – вибирати – вибраний

Суфікс

Морфема, що стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів або форм того самого слова.

Суфікси бувають:

а) словотворчі, тобто утворюють нові слова;

б) формотворчі, тобто утворюють граматичні форми того самого слова.

До формотворчих належать:

– інфінітивний суфікс -ти;

– суфікси -в, -л, , за допомогою яких утворюються форми минулого часу дієслів;

– дієприкметникові суфікси -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), -л-, -н-(ен-), -т-;

– дієприслівникові суфікси -учи(-ючи), -ачи(-ячи), -ши, -вши;

– суфікси -ш-, -іш-, які утворюють форми вищого ступеня порівняння прикметників;

– суфікси -ну-, -ува-, -а-, які слугують для творення видової пари дієслів.

степ – степовий молодий – молоденький

школа – школяр сусід – сусідів

широкий – ширший вивчати – вивчити

нес-ти, пек-ти

писа-в, писа-л-а, ніс_

сині-юч-ий, зів’я-л-ий, зліпл-ен-ий, роз-би-т-ий

чека-ючи, леж-ачи

тон-ш-ий, ніжн-іш-ий

стукати – стук-ну-ти, виконати – ви-кон-ува-ти

Префікс

Морфема, що стоїть перед коренем і утворює нові слова або форми того самого слова.

Префікси бувають:

а) словотворчі;

б) формотворчі.

До формотворчих належать:

– префікси на-, по-, про-, при-, з-(с-), за-, які слугують для творення видової пари дієслів;

– префікс най-, який утворює форми найвищого ступеня порівняння прикмет-ників та прислівників

привокзальний прегарний

підписати

весело – невесело

косити – скосити

писати – на-писати, читати – про-читати

най-веселіший, най-смачніше

Закінчення

Змінювана морфема, що не входить до складу основи й стоїть після кореня чи суфікса, а також виражає відношення між словами. Закінчення виділяються тільки в змінюваних словах і є граматичними показниками роду, числа, відмінка, особи.

Закінчення може бути виражене звуком чи звуковим комплексом або ж не має звукового оформлення в певній формі, тобто є нульовим.

Нульові закінчення наявні:

а) в іменниках чоловічого роду II відміни та іменниках жіночого роду III відміни у називному відмінку однини;

б) у формах родового відмінка множини іменників;

в) у присвійних та коротких прикмет-никах чоловічого роду;

г) у формах минулого часу дієслів чоловічого роду.

У незмінюваних словах (запозичених невідмінюваних іменниках з кінцевими голосними -і, -у, -е, -о, прислівниках, дієприслівниках), а також початковій формі дієслів закінчень немає.

земля – на землі, під землею

вишня, коса (жін. рід, одн., наз. відм.) 

сік_ – сок-у, ніч_ – ноч-і, гість_ – у гост-ях

край_ – [край-у]

мудрість_ – мудрост-і

спальня – спалень _

синів_ – синова

зелен_ – зелена

отримав_ – отримала

шосе, кенгуру, шасі, тихо, вперше, сіда-ючи, читати

Інтерфікс

Сполучний елемент, який викорис-товується для творення складних слів і стоїть між двома основами (коренями)

пароплав, землемір, атомохід

Постфікс

Морфема, що стоїть в кінці слова і може утворювати нові слова чи форми того самого слова. Постфікс виявляється здебільшого в дієсловах, рідше – в займенниках, прислівниках.

учити – учитися, хто – хто-небудь, спи-но

Основа слова

Частина слова без закінчення, що виражає його лексичне значення. Основи бувають похідні і непохідні.

Непохідна основа не членується на морфеми, вона збігається з коренем.

Похідна основа членується на морфеми. До її складу, крім кореня, входить словотворча морфема (суфікс, префікс чи інша службова морфема, за допмогою якої утворено похідну основу).

пісн-я, шкільн-ий, смаж-у

сад, мудр-ий, зим-а

сад-+-івник, мудр-+ -ець, зим-+-ов-ий