
- •С.Ю. Жарко
- •Передмова
- •Лексикологія
- •Класифікація слів української мови
- •Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова
- •Пряме і переносне значення слів
- •Синоніми
- •Групи синонімів за характером уживання
- •Антоніми
- •Розряди антонімів за структурою
- •Класифікація антонімів за сферою вживання
- •Омоніми
- •Групи омонімів
- •Класифікація слів за сферою вживання
- •Лексика з погляду емоційного забарвлення
- •Фразеологічні одиниці
- •Тестові завдання № 1
- •Графіка. Фонетика український алфавіт
- •Про літеру Ґґ
- •Слова з літерою Ґґ
- •Звукова система мови
- •Співвідношення між буквами і звуками
- •Фонетична транскрипція
- •Фонетичний розбір слова
- •Зразок фонетичного розбору
- •Чергування голосних
- •Чергування приголосних
- •Тестові завдання № 2
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Тестові завдання № 3
- •Орфографія ненаголошені [е], [и] в коренях слів
- •Ненаголошені [е] , [и] в суфіксах
- •Ненаголошені [е] , [и] в префіксах
- •Правопис [и] , [і] в коренях українських слів
- •Тестові завдання №4
- •[И] , [і] в іншомовних словах
- •Чергування у-в, і-й
- •Запитання для самоперевірки
- •Вживання апострофа
- •Тестові завдання № 6
- •Вживання м’якого знака
- •Тестові завдання № 7
- •Подвоєння букв унаслідок збігу приголосних
- •Подвоєння букв унаслідок подовження приголосних
- •Тестові завдання №8
- •Правопис префіксів
- •Зміни приголосних при словотворенні та формотворенні
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання № 9
- •Вживання великої букви
- •Порівняйте
- •Запитання для самоперевірки
- •Правопис російських прізвищ та географічних назв
- •Правопис складних іменників
- •Тестові завдання № 12
- •Правопис складних прикметників
- •Тестові завдання №13
- •Правопис складних прислівників Разом пишуться
- •Через дефіс пишуться
- •Прислівникові сполучення пишуться окремо
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №14
- •Написання прийменників
- •Правопис сполучників
- •Правопис часток
- •Порівняйте
- •Ні з різними частинами мови
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №15
- •Підсумкові диктанти Українська савана
- •Частини мови
- •Вправа 103. Прочитайте подане висловлювання, визначте в ньому повнозначні й службові частини мови, обґрунтуйте свою відповідь.
- •Іменник
- •Ознаки іменників
- •Лексико-граматичні групи іменників
- •Вправа 104. Випишіть з поданого тексту іменники, визначте до яких лексико-грама-тичних груп вони належать.
- •Вправа 106. Визначте рід поданих іменників.
- •Вправа 107. Запишіть подані словосполучення українською мовою, визначте рід іменників.
- •Іі. Число іменників
- •Вправа 108. Запишіть іменники в три колонки: а) ті, що вживаються в однині й множині; б) ті, що вживаються тільки в однині; в) ті, що вживаються тільки в множині.
- •Ііі. Відмінювання іменників
- •Поділ іменників на відміни
- •І відміна
- •Іі відміна
- •Зразки відмінювання іменників і відміни
- •Увага!1. У давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням - і кінцеві приголосні основи г, к, х, змінюються на з, ц, с: Ольга – Ользі, мачуха – мачусі, Маринка – Маринці.
- •Вправа 111. Утворіть від поданих іменників форми орудного відмінка однини, поясніть, чому одні з них мають відмінкові закінчення з буквою о, а інші – з е.
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •7.В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, хна з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.
- •Творення і правопис імен по батькові
- •Морфологічний розбір іменника
- •Запитання для самоперевірки
- •2. Сформулюйте визначення іменника як частини мови, назвіть його лексико-граматичні ознаки.
- •3. За якими ознаками визначається рід іменників?
- •8. У яких іменниках при відмінюванні відбувається чергування приголосних? Назвіть ці приголосні.
- •Прикметник
- •Ознаки прикметника
- •Семантичні групи (розряди) прикметників
- •Ступені порівняння прикметників
- •Прикметників
- •Поділ прикметників за характером морфемного складу
- •Перехід прикметників в іменники (субстантивовані прикметники)
- •Відмінювання прикметників
- •Морфологічний розбір прикметника
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №17
- •Ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання порядкових числівників
- •Сполучення кількісних числівників з іменниками
- •Як твої роси Рось мені несе
- •Калинолистом ти відповідай
- •Відмінювання особових займенників та зворотного займенника себе
- •Відмінювання присвійних займенників
- •Відмінювання вказівних займенників
- •Відмінювання означального займенника весь
- •Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників
- •Прислівник
- •Запитання для самоперевірки
- •Тестові завдання №20
- •Дієслово
- •Характеристика дієслівних форм
- •Видові форми дієслів
- •Перехідні й неперехідні дієслова
- •Утворення способових форм дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів
- •Дієвідмінювання дієслів дійсного способу Теперішній час
- •Вправа 166. Поставте подані дієслова у 1-й особі однини та множини, визначте, які зміни відбуваються в звуковому складі слів.
- •Минулий час
- •Дієвідмінювання дієслів наказового способу
- •Морфологічний розбір дієслів (дієвідмінювані форми)
- •Зразок розбору
- •Дієприкметник
- •Активні і пасивні дієприкметники
- •Творення активних і пасивних дієприкметників
- •Морфологічний розбір дієприкметника
- •Дієприслівник
- •Утворення дієприслівників
- •Вправа 173. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприслівників.
- •Тестові завдання №21
- •13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?
- •Прийменник
- •Відношення, які передають прийменники
- •Групи прийменників за походженням
- •Поділ прийменників за будовою
- •Порівняйте
- •Морфологічний розбір прийменника
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №22
- •Сполучник
- •Поділ сполучників за походженням
- •Поділ сполучників за будовою
- •Підрядні сполучники
- •Морфологічний розбір
- •Поділ часток за особливостями функціонування
- •Морфологічний розбір
- •Тестові завдання №23
- •Будова слова
- •Види морфем
- •Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)
- •Зразок розбору
- •Словотвір
- •Способи словотворення
- •Словотвірний аналіз слова
- •Зразок розбору
- •Тестові завдання №24
- •Словосполучення
- •Типи словосполучень
- •Способи зв’язку слів у словосполученні
- •Синтаксичний розбір словосполучення
- •Тестові завдання №25
- •Речення
- •Типи речень
- •Просте речення
- •Присудок
- •Способи вираження присудка
- •Тире між підметом і присудком
- •Односкладні речення
- •IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.
- •V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді-ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.
- •Прикладка
- •Обставина
- •Групи обставин за значенням
- •Тестові завдання №26
- •Просте ускладене речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •Речення з відокремленими членами Поняття про відокремлення
- •Відокремлені означення та розділові знаки при них
- •Відокремлені додатки та розділові знаки при них
- •Уточнюючі члени речення та розділові знаки при них
- •Речення із внесеннями Поняття про внесення
- •Розділові знаки при вставних конструкціях
- •Вставлені речення
- •Звертання
- •Розділові знаки при звертанні
- •Стверджувальних та заперечних словах
- •Синтаксичний розбір простого речення
- •Тестові завдання №27
- •Складне речення
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •Складнопідрядне речення
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •Розділові знаки в складнопідрядному реченні
- •Складні речення з різними видами зв’язку
- •Синтаксичний розбір складного речення
- •Тестові завдання №28
- •Підсумкові диктанти
- •Ключі до тестових завдань
- •Лексикологія
- •Фразеологія
- •Графіка. Фонетика
- •Орфографія
- •Синтаксис і пунктуація
Види морфем
Назва |
Характеристика морфем |
Приклади |
Корінь |
Неподільна морфема, що виражає спільне загальне значення споріднених слів. Слова зі спільним коренем є спільно-кореневими. Увага! Відмінкові, особові, родові та інші форми слова не можна плутати зі спільнокореневими словами.
Корінь у спільнокореневих словах може мати певні звукові відмінності, спри-чинені чергуванням звуків у процесі словотворення. |
брат – братерство – брататися
Пор.: Книга – кни-ги, книгу; книга – книжковий, книгар, книгарня. крига – крижаний ніч – заночувати брати – вибирати – вибраний |
Суфікс |
Морфема, що стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів або форм того самого слова. Суфікси бувають: а) словотворчі, тобто утворюють нові слова; б) формотворчі, тобто утворюють граматичні форми того самого слова. До формотворчих належать: – інфінітивний суфікс -ти; – суфікси -в, -л, , за допомогою яких утворюються форми минулого часу дієслів; – дієприкметникові суфікси -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), -л-, -н-(ен-), -т-;
– дієприслівникові суфікси -учи(-ючи), -ачи(-ячи), -ши, -вши; – суфікси -ш-, -іш-, які утворюють форми вищого ступеня порівняння прикметників; – суфікси -ну-, -ува-, -а-, які слугують для творення видової пари дієслів. |
степ – степовий молодий – молоденький
школа – школяр сусід – сусідів широкий – ширший вивчати – вивчити
нес-ти, пек-ти писа-в, писа-л-а, ніс_
сині-юч-ий, зів’я-л-ий, зліпл-ен-ий, роз-би-т-ий чека-ючи, леж-ачи
тон-ш-ий, ніжн-іш-ий
стукати – стук-ну-ти, виконати – ви-кон-ува-ти |
Префікс |
Морфема, що стоїть перед коренем і утворює нові слова або форми того самого слова. Префікси бувають: а) словотворчі; б) формотворчі. До формотворчих належать: – префікси на-, по-, про-, при-, з-(с-), за-, які слугують для творення видової пари дієслів; – префікс най-, який утворює форми найвищого ступеня порівняння прикмет-ників та прислівників |
привокзальний прегарний підписати
весело – невесело косити – скосити
писати – на-писати, читати – про-читати най-веселіший, най-смачніше |
Закінчення |
Змінювана морфема, що не входить до складу основи й стоїть після кореня чи суфікса, а також виражає відношення між словами. Закінчення виділяються тільки в змінюваних словах і є граматичними показниками роду, числа, відмінка, особи. Закінчення може бути виражене звуком чи звуковим комплексом або ж не має звукового оформлення в певній формі, тобто є нульовим. Нульові закінчення наявні: а) в іменниках чоловічого роду II відміни та іменниках жіночого роду III відміни у називному відмінку однини; б) у формах родового відмінка множини іменників; в) у присвійних та коротких прикмет-никах чоловічого роду; г) у формах минулого часу дієслів чоловічого роду. У незмінюваних словах (запозичених невідмінюваних іменниках з кінцевими голосними -і, -у, -е, -о, прислівниках, дієприслівниках), а також початковій формі дієслів закінчень немає. |
земля – на землі, під землею
вишня, коса (жін. рід, одн., наз. відм.)
сік_ – сок-у, ніч_ – ноч-і, гість_ – у гост-ях
край_ – [край-у] мудрість_ – мудрост-і спальня – спалень _
синів_ – синова зелен_ – зелена отримав_ – отримала шосе, кенгуру, шасі, тихо, вперше, сіда-ючи, читати |
Інтерфікс |
Сполучний елемент, який викорис-товується для творення складних слів і стоїть між двома основами (коренями) |
пароплав, землемір, атомохід |
Постфікс |
Морфема, що стоїть в кінці слова і може утворювати нові слова чи форми того самого слова. Постфікс виявляється здебільшого в дієсловах, рідше – в займенниках, прислівниках. |
учити – учитися, хто – хто-небудь, спи-но |
Основа слова |
Частина слова без закінчення, що виражає його лексичне значення. Основи бувають похідні і непохідні. Непохідна основа не членується на морфеми, вона збігається з коренем. Похідна основа членується на морфеми. До її складу, крім кореня, входить словотворча морфема (суфікс, префікс чи інша службова морфема, за допмогою якої утворено похідну основу). |
пісн-я, шкільн-ий, смаж-у
сад, мудр-ий, зим-а
сад-+-івник, мудр-+ -ець, зим-+-ов-ий |
Вправа 184. Поясніть відмінності в членуванні слів кожної пари на морфеми.
Золот о – метро, стіл – ліворуч, ножиц і – пенальті, згасаючи – згаса- юч ий, шосе – віконц е, сир – бригадир, кошик – зубик, гість – ніжн ість, Сочі – Чернівц і, рагу – зранку, мал ий – мало, гаряче – гаряч ий, тінн ю – меню, заплановано – прилетіл о, по-нашому – батьков ому.
Вправа 185. Виділіть в поданих словах закінчення й основу. Відповідь обґрунтуйте.
Полиця, річки, немовля, місяць, щедрість, левенятко, депо, плече, кашне, аркуш, Альпи, Тбілісі, ласощі, журі, сміливий, холодно, побілений, прибрано, святкувати, приніс, спекла, увечері, сито, помалу, засіяли, вовчище, дрімаючи, теплий, сім, надвечір’я, взимку, маковик, багаття, братів (прикм.), сьогодні.
Вправа 186. Поділіть подані слова на дві групи: а) з похідною основою; б) з непохідною основою.
Зошит, захмарений, мати, печиво, картопля, театральний, сусідство, соломина, дощ, берегиня, червоніти, прибережний, смаженина, соковитий, козаченько, липа, польовий, птах, березняк, позавчора, їдальня, смола, напис, дзвіниця, колесо, безперервний, гострити, літак, небо, сміливець.
Вправа 187. Визначте кореневі морфеми в словах. Поясніть відмінності в їх звуковому складі.
Горох – горошина, нести – ноша, берег – узбережжя, помер – помирати, книга – книжний, чесати – розчісувати, купити – куплений, їздити – виїжджати, бриньчати – бренькіт, плести – заплітати, простити – прощати, бік – узбіччя, птах – пташиний, донька – доньчин.
Вправа 188. З’ясуйте, якими службовими морфемами розрізняються спільнокореневі слова кожної пари. Поясніть, яку функцію (словотворчу чи формотворчу) вони виконують.
Чистий – чистіший, хвилі – хвилястий, сивий – сивуватий, парубки – парубоцтво, новий – новина, довгий – довжелезний, ніс – носяка, сіль – сіль-ниця, лелека – лелечий, квітка – квітонька, носити – носив, вітер – вітряний, тітка – тітонька, кричати – крикнути, читати – прочитати, мати – матуся, сміття – смітник, великий – надвеликий, веселий – веселіший, вухо – вухань, мило – мильце, розчесати – розчесаний.