Правопис сполучників

Правила	Приклади
Разом пишеться більшість складних сполучників, крім названих в п. 2. 2. Через дефіс пишуться складні спо-лучники, утворені за допомогою час-ток -бо, -но, -то. 3. Окремо: а) сполучники з виділювальними ча-стками ж (же) б (би); б) складені сполучники.	адже, отже, аніж, отож, тож, таж, також, мовби, немовби, начеб, ніби, аби, щоб, якби, мовбито, не-мовбито, начебто, неначебто, тобто, себто, цебто, тощо, якщо отож-бо, тільки-но, отож-то, тим-то, тому-то, якби-то але ж, все ж, бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоч би, хоча б дарма що, та й, так що, для того щоб, незважаючи на те що, при цьому, тимчасом як, затим що, через те що

Увага!Складні сполучники треба відрізняти від однозвучних поєднань слів, пам’ятаючи, що сполучник не відповідає на питання і його можна замінити іншим, близьким за значенням.

Порівняйте

1. Ми мало відпочивали, зате (але) ви-конали всю роботу. 2. Хоч додому було недалеко, проте (однак) ми під’їхали тролейбусом. 3. Якби (коли б) вони думали про ба-тьківщину. 4. Щоб(аби) бути прекрасним фахів-цем, треба добре вчитися.

Я тебе поважаю за те (за що?), що ти порядна людина. Мова йде про те (про що?), що треба вивчати звичаї свого народу. Як би(як?) не було спекотно – ско- ро піде дощ. Що б (що?) не трапилося, тебе я любитиму.

Вправа 92. Поділені рискою слова запишіть разом, через дефіс чи окремо. Поясніть написання сполучників та однозвучних з ними сполучень слів.

1. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так/що дерева потопали в ньому (М. Коц.). 2. Я так хотів, що/б на землі мій клич почули з позахмарної гордині (Б. О.). 3. Що/б там було, але в історію місяцесловів березень увійшов насамперед як символ початку весни (В. Ск.). 4. Безлюдно, тільки тополі не/наче з докором хитають чорними вершечками, мов дивуючись, як/таки можна вилазить на вулицю в отаку негоду (В. В.). 5. Коли/б не ти/ж, зима мені була б як нескінченна вулиця (В. Ст.). 6. Звісно, по-жіночому вона невтримливо з тобою говорила, та/й їй далась нелегко та розмова (Л. Укр.). 7. Все наче/б/то зроблено (А. Гол.). 8. Кажуть, ніби/то ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (О. Г.). 9. Як/би/то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла (Т. Ш.). 10. А про/те, що відбувалося на волі, я дізнався потім із розповідей друзів (Р. Іван.). 11. Знялася хуртовина, враз потемніло, про/те горобці ще не встигли поховатися в тепло (Є. Гуц.). 12. Ад/же осінь – то найкраща пора сватання (І. Ц.). 13. І то/ж дядько Лев сидітиме в тій хижі, а він нам приятель (Л. Укр.). 14. То/ж сіль землі, то/ж сила молода ішла на смерть, на згубу неминучу (Л. Укр.). 15. Тільки/но зникли снігові кучугури, як на обійстях заяріли під парким сонцем цятки талої води, почала тужавіти земля, прокльовуючись ранньою травичкою (В. Ск.). 16. Невідомо, як/би складалася доля Шевченка, як/би й там, на засланні, не супроводила його підтримка російських друзів (О. Г.).

Вправа 93. Розкрийте дужки, поясніть написання сполучників.

1. Ото(ж) людей на вулиці і коло хати – ніде й голки встромити (М. Вов.). 2. Тим(то) так сміється радо, аж дивує древніх муз (М. Рил.). 3. В усьому вагоні піднесений настрій, немов(би)то опісля незаперечної удачі (Є. Гуц.). 4. Про(те) в світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але(й) історія духовного життя народу (К. У.). 5. Чи є тут у полі хоч(би) одна грудочка землі, не зігріта сонцем і людськими руками? (В. Ск.). 6. Отож(бо) гула громада, як вулик (П. М.). 7. Край міста на горі стоїть маленька хатинка, при(тому) старенька, обідрана (В. В.). 8. Дарма(що) з личенька спала, а справдішня козачка (М. Вов.). 9. Над чорними очима молодиці металися, мов(би) хотіли полетіти кудись, розкрилені брови (М. Ст.). 10. От(же) й справді, здається, були ми святі в тую зоряну ніч урочисту (Л. Укр.). 11. Я щасливий, тому(що) народився на березі Десни (О. Довж.). 12. Не раз стежила Улянка за зябликом, одудом, зозулею, через (те)що любила пташині голоси (О. Донч.).

Вправа 94. Запишіть подані слова, розкриваючи дужки. Вкажіть, якими частинами мови вони виступають.

Або(ж), тако(ж), коли(б)то, ніби(то), то(б)то, як(що), що(ранку), (казна) хто, тому(то), що(дня), будь(що)будь, через(те) що, хіба(що).