Частина третя. Криміналістична тактика

криміналісти розглядають вплив на допитуваного позитивними якостями — ввічливістю, справедливістю, доброзичливістю, принциповістю — як тактичний прийом, що сприяє встановленню контакту. Дійсно, позитивні якості особи слідчого сприятливо впливають на встановлення іпідтримання контакту, протевонинеможуть розглядатисяяксамостійнітактичніприйоми, амаютьбутипритаманнівсьому спілкуванню слідчого і допитуваного.

Тактичний прийом, який полягає удемонстрації слідчим поінформованостіпрообставинижиттядопитуваного, йогопотреби, інтереси, сприяєадаптаціїпідозрюваногонадопиті, усуненнюнебажанихстанів його психіки. Застосування цього прийому викликає у допитуваного інтересдоінформації, якуповідомляєслідчий, відвертаєвідчинників, що заважають зосередитися на головному, сприяє відвертості допитуваного.

§6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного

Важливим завданням слідчого при допиті свідків або обвинувачених є надання допомоги у пригадуванні подій минулого. Поновлення (актуалізація) сприйнятого матеріалу може характеризуватися різним ступенемтруднощів— від«автоматичного» впізнанняпредметівдоїх важкого пригадування.

Можливість актуалізації забутого у пам’яті допитуваного базується на збудженні відповідних нервових зв’язків або асоціацій (за схожістю, суміжністю або контрастом), а тому тактичні прийоми, які сприяють актуалізації, повинні ґрунтуватися саме на цьому.

Допитуванийможезробитизаявутипу«явженічогонепам’ятаю», «був п’яний і не пам’ятаю, що відбувалося» тощо. При «побічній відмові» від показань допитуваний зазвичай вказує на повне випадіння з його пам’яті подій, що становлять інтерес, і не докладає зусиль, аби пригадати «забуте». Встановити, чи має місце «побічна відмова» від показань абодопитуваний дійснозабувобставини, щоцікавлять органи розслідування, слідчому допомагає аналіз таких даних, як час, що минувзмоментусприйняттяокремихфактів, характерподії, наступна діяльністьдопитуваного, йогостанумоментсприйняття, індивідуальні особливості пам’яті.

200

Розділ 16. Допит

Система тактичних прийомів, спрямована наактуалізаціюзабутих матеріалівупам’ятісвідків(потерпілих) абообвинувачених(підозрюваних), може включати:

1)постановку нагадуючих запитань;

2)демонстрування доказів;

3)демонстрування іншої матеріалізованої інформації;

4)допит на місці події;

5)оголошення показань інших осіб.

Запропонована система єнайбільштиповою. Упроцесіїївикористання ефективним може стати кожен із зазначених прийомів або їх комплекс залежно від психологічних особливостей допитуваного та своєрідності забутого матеріалу. Можливість реалізації окремих тактичних прийомів системи зумовлена ситуацією розслідування, яка складається до проведення допиту.

Важливим прийомом, спрямованим на актуалізацію забутих обставин, є постановка допитуваному нагадуючих запитань, мета яких полягає у нагадуванні обставин, що сприяє збудженню асоціативних зв’язків. Дані для нагадуючих запитань слідчий одержує з матеріалів кримінальної справи, показань інших осіб, оперативно-розшукових відомостей.

Позитивний ефект у пригадуванні забутого має постановка запитаньухронологічнійабологічнійпослідовностіпропопередні, супроводжуючі та наступні за подією злочину обставини.

Так, в одному з будинків було вчинено квартирну крадіжку. Припускалося, що злочинці могли проникнути до квартири або шляхом підбирання ключів, або використовуючи ключі від цієї квартири, які були загублені господаркою рік тому. За підозрою у вчиненні злочину було затримано Г., Л. та М., які заперечували свою причетність до крадіжки. Підчасрозслідуваннябулодопитаномолодшусеструодного з підозрюваних В. При її допиті слідчий спробував з’ясувати, чи не знаходив хто-небудь з їхньої сім’ї ключі. У своїх показаннях В. повідомила, що одного разу вона знайшла два ключа, які потім віддала своєму братові. Однак час, коли вона знайшла ключі, і день, коли віддала їх братові, не пам’ятала. Слідчий вирішив поставити їй такі дві групи нагадуючих запитань: а) запитання, які б сприяли пригадуванню часу знаходження ключів: Уякому місці булознайденоключі? Чому В. була у цьому місці? Куди вона йшла і з ким?; б) запитання, які б сприяли пригадуванню дня, коли ключі було передано братові: Де вона їх віддала і за яких обставин? Чим займалася у той час? Постановка

201

Частина третя. Криміналістична тактика

цих запитань дала змогу В. пригадати обставини, які мали важливе значення для подальшого розслідування.

Система тактичних прийомів, спрямована на актуалізацію забутого, включає й такий прийом, як демонстрування свідку чи обвинуваченому речових або письмових доказів. Тут процес пригадування ґрунтується не тільки на розумових асоціаціях, а й на безпосередніх зорових відчуттях. У процесі демонстрування тих чи інших доказів допитуванийвпізнаєпредмет, сприйнятийраніше, іпригадуєобставини, пов’язані з ним.

Тактичним прийомом, який сприяє актуалізації забутого, є демонстрування допитуваному іншої матеріалізованої інформації з метою оживити у його пам’яті обставини баченої ним події. Наприклад, для актуалізації забутого можуть бути успішно використані різні фотознімки, схеми, рисунки, макети, атакожтакісистеми, як«фоторобот», рисований портрет, альбом з типовими рисунками елементів зовнішності людини, альбоми зразків різних фасонів одягу, кольорові репродукції вантажних і легкових автомобілів тощо. Якщо допитуваний забувбудь-якепрізвище, можназапропонуватийомутучиіншудовідкову книжку (наприклад, телефонну), з тим аби він знайшов це чи схоже прізвище (асоціації за схожістю). Отже, сутність цього тактичного прийому полягає в демонструванні (показуванні) допитуваному аналога раніше сприйнятого предмета або його окремих ознак.

Актуалізації забутого може допомогти й такий тактичний прийом, як допит на місці події. Його психологічною підставою є повторне сприйняття допитуваним обстановки, в якій вчинявся злочин. Таке сприйняття збуджує асоціативні зв’язки і стимулює більш повне відтворення обставин, що цікавлять слідчого. Практика свідчить про ефективність використання допиту на місці події.

Так, Л. була зґвалтована групою юнаків за таких обставин. Біля кінотеатру до неї підійшли хлопці, які попросили її викликати з сусіднього будинку їх знайому. Л. погодилася їм допомогти. Коли вони підійшли до вказаного будинку, хлопці схопили Л. за руки і завели спочатку до під’їзду, а потім на горище будинку, де й зґвалтували її. На допиті Л. повідомила, що вона не пам’ятає, де розташований цей будинок, в якій бік від кінотеатру вони пішли, до якого під’їзду заходили. Слідчий вирішив провести допит на місці події. Коли вони прибули до кінотеатру, Л. згадала, якоюдорогоювонийшли, впізналабудинокта під’їзд, до якого вони заходили, і навіть пригадала, як у розмові ґвалтівники одного зі своєї компанії називали «Рудий». Показання потер-

202

Розділ 16. Допит

пілої сприяли визначенню місця події, встановленню злочинців та розкриттю злочину.

До системи тактичних прийомів, яка сприяє актуалізації забутого, належитьоголошенняпоказаньіншихосіб. Упроцесіоголошенняпоказань треба не пред’являти протокол у цілому, а зачитувати фрагменти, що стосуються тільки обставин, за яких певний факт мав місце. Так, якщослідчогоцікавитьрозмоваконкретноїособи, тосвідкуоголошується витяг з показань не про розмову, а про місце зустрічі та час, коли ця розмова відбулася.

§ 7. Викриття неправди в показаннях

Під час допиту свідків (потерпілих) або обвинувачених (підозрюваних) в їхніх показаннях можливе виникнення перекручень, які є наслідком завідомої неправди. Попередження, виявлення та усунення таких перекручень — важливе завдання слідчого при допиті.

Практичне значення мають запропоновані у криміналістичній лі-

тературі критерії відповідності показань допитуваного дійсності

орієнтуючого характеру. Зокрема, такі критерії включають:

1)компетентністьдопитуваного(колихарактерпоказаньостаннього, його особливості дозволяють дійти висновку про те, що він не здатний вигадати повідомлене);

2)йогонепоінформованість (незнання допитуваним тихобставин, які мали бути відомі та не могли бути забутими, якщо його показання

євірними);

3)рівень мовлення допитуваного (відповідність мовних особливостей показань його культурному рівню, професійній належності, лексичному запасу);

4)унікальність показань(якщоповідомлення маєвласнуіндивідуальність, то більш обґрунтовано вважати його правдивим);

5)емоційна насиченість показань (правдиві показання мають порівняно більшу кількість суто особистих, емоційних моментів, посилань і вказівок на переживання);

6)критерій невідповідностей (добросовісний допитуваний описує фрагменти і деталі події, не завжди і не в усьому узгоджує їх між собою; допитуваний, який повідомляє неправду, робить спроби усунути невідповідності).

203

Частина третя. Криміналістична тактика

Укриміналістичній теоріїзазначається необхідністьспостереження

впроцесідопитузаповедінкоюобвинуваченогоабосвідкатайогопсихофізіологічними реакціями. Виявити неправду в показаннях таке спостереженнянездатне, однаквонореєструєзовнішніпрояви, яківідображають динаміку стану допитуваного під час допиту, різне реагування на те чи інше запитання або пред’явлений доказ. Ці зовнішні прояви не мають доказового значення, алишевиконуютьорієнтуючуфункцію.

Упроцесі попередньої оцінки показань можливим є виявлення негативних обставин, які при допиті можуть виступати у двох формах: а) відсутностіупоказанняхдопитуваногоданих, якіповинніматимісце; б) наявності у показаннях даних, яких не повинно бути. Так, у разі наявності даних, яких не повинно бути, негативні обставини при допиті можутьпроявлятисяувиглядіобмовоктавинноїпоінформованостідопитуваного. Значення негативних обставин у допиті полягає в тому, що вонивиступаютьспецифічнимисигналаминеправдиупоказанняхіпотребують застосування відповідних тактичних прийомів.

Виявленнянеправдиупоказанняхобвинуваченихабосвідківпередбачає їх попереднє дослідження шляхом зiставлення таких показань зрізнимиданими, якієурозпорядженніслідчого(зіставленняокремих елементівупоказанняхдопитуваних, зіставленнязпоказаннямиінших осіб тощо).

Повідомлення неправди свідками чиобвинуваченими — цевольовийісвідомийакт, спрямованийнаперекрученняістини. Отже, зметою запобігання неправди та її встановлення слідчий повинен знати її можливі мотиви. Засобами усунення мотивів неправди при допиті є тактичні прийоми, розроблені на підставі методу переконання. Отже, неправду можна відвернути на стадії встановлення психологічного контакту з допитуваним. Використання тактичних прийомів, спрямованих на встановлення психологічного контакту, сприяє побудові безконфліктної ситуації допиту і одержанню правдивих показань. Проте усунути мотиви неправди і одержати об’єктивні показання за допомогою цієї системи прийомів не завжди можливо.

Побудова системи тактичних прийомів, спрямованої на викриття неправди в показаннях допитуваного, передбачає необхідність урахування його процесуального становища та форми неправдивого повідомлення. Доречнимбудевиділенняшестипідсистем, характернихдлядопитуобвинуваченого (підозрюваного), якімаютьтакуспрямованість:

1) викриття неправди при повному запереченні обвинуваченим своєї вини і висуненні ним власної версії;

204

Розділ 16. Допит

2)викриття неправди у ситуації часткового визнання обвинуваченим своєї вини;

3)подолання замовчування обвинуваченим фактів, які цікавлять органи розслідування;

4)викриття неправдивої заяви про алібі;

5)встановлення обмови;

6)встановлення самообмови.

Кожназназванихпідсистемвключаєкомплекснайбільшдоцільних тактичних прийомів. Наприклад, підсистема тактичних прийомів, спрямована на викриття неправдивої заяви про алібі, передбачає:

а) постановкудеталізуючихзапитаньщодоперебуваннядопитуваного у вказаному місці;

б) постановку контрольних запитань щодо фактів, точно встановлених у справі;

в) оголошення фрагментів показань осіб, на яких посилався обвинувачений (підозрюваний), стосовно суперечностей, що виникли;

г) оголошення показань осіб, які спростовують заяву про алібі; ґ) пред’явленнядоказів, якіпідтверджуютьперебуваннядопитува-

ного у місці вчинення злочину; д) оголошеннявисновкуексперта, результатівокремихслідчихдій,

які свідчать про можливість перебування допитуваного на місці злочину.

Розглянемо функціональне призначення та ефективність окремих тактичних прийомів цієї підсистеми під час її використання.

При розслідуванні квартирної крадіжки як підозрюваний був допитанийГ., котриймешкавусусідньому будинку. НадопитіГ. заявив, щовіннічогонезнаєпровчиненийзлочин, оскількитоді, колисталася крадіжка, він перебував у спортивному таборі за містом. Тактику викриттянеправдибулозаснованонавикористаннігрупитактичних прийомів допиту. Зокрема, слідчий поставив деталізуючі запитання щодо тих заходів, які проходили у таборі в той час, коли було вчинено крадіжку (такими заходами були відвідування басейну та обід). Відносно відвідування басейну допитуваному було поставлено такі запитання: Чи відвідував Г. басейн? Коли він прийшов туди? Чи організовано проходило плавання? Хто керував спортсменами? З ким він спілкувався? Прощовонирозмовляли? Якдовговінтампробув? Зким він пішов з басейну? Відносно обіду: Чи ходив Г. на обід? Чи не було спізнення з приготуванням їжі? Що було подано на обід? За яким столом він сидів? Хто обідав з ним за одним столом? Про що вони

205