Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kriminalistika.pdf
Скачиваний:
119
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
9.36 Mб
Скачать

Частина четверта. Криміналістична методика

хологічніособливостіособи(темперамент, характер, потреби, інтереси тощо), чи усвідомлювала потерпіла особа значення дій, які вчиняли з нею, та ін.

Судово-психіатричні експертизи проводяться з метою виявлення психічних захворювань як у підозрюваного (обвинуваченого), так і в потерпілої.

§4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань

Установлення причин та умов, що сприяли зґвалтуванню, є складовою частиною загального процесу розслідування цього злочину і має принципове значення. Профілактична робота слідчого при розслідуванні таких злочинів має певну особливість, оскільки стосується інтимних сторін життя потерпілих осіб, більшість з яких не бажають розголошення відомостей щодо факту зґвалтування та їхнього особистого життя.

Установлення причин та умов, що сприяли зґвалтуванню, відбуваються безупинно, починаючи з моменту порушення кримінальної справи. Обставини, що сприяють вчиненню зґвалтувань, визначаються шляхом допитів підозрюваних, свідків, потерпілих осіб, оглядів місця події, обшуків, призначення судових експертиз і проведення інших слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Особи, які вчинили зґвалтування, як правило, характеризуються негативно. Нерідко це алкоголіки, несімейні люди, особи з відхиленнями психіки, вузьким світоглядом. Такими вони стають унаслідок неблагополучної обстановки і неправильного виховання в сім’ї, дурного впливу оточуючих. До вчинення зґвалтувань можуть привести паразитичнийспосібжиття, статеварозбещеність, вживанняспиртних напоїв, наркотиків. Інодівчиненнюзґвалтуваньсприяютьлегковажна, провокуючаповедінкасамоїпотерпілоїособи, їїнадмірнадовірливість, безпечність. Повторному вчиненню зґвалтувань може сприяти та обставина, щопотерпіла особа несвоєчасно повідомляє вправоохоронні органи про факт зґвалтування, оскільки не вірить в можливість встановлення ґвалтівника.

Доумов, щосприяютьвчиненнюзґвалтувань, належатьвідсутність освітленняпід’їздів, будинків, вулиць, парків, дворів, атакожналежної охорони громадських місць.

322

Розділ 24. Розслідування зґвалтувань

Відсутність виховної роботи в колективах, несвоєчасне та неправильне реагування з боку організації, адміністрації підприємств та установ на аморальну поведінку деяких членів колективу також сприяють вчиненню ними таких злочинів. Слідчий, вивчаючи особу ґвалтівника, обов’язково з’ясовує, які чинники сприяли виникненню у ньогонегативнихрис, щовсвоючергузумовиливчиненняданоюособою злочину: неправильне виховання у сім’ї, безконтрольність з боку батьків, їх аморальна поведінка тощо.

Неналежнийконтрольбатькамизадітьми, особливозамалолітніми та неповнолітніми, які залишаються без догляду на вулиці, у дворі, також може стати причиною вчинення зґвалтувань. Нерідко злочинці використовують для цього незаперті горища, підвали, сараї та інші приміщення. Необхідно, абивсіцімісцязнаходилисяпідвідповідними контролем та наглядом.

Як профілактичні заходи зґвалтування неповнолітніх і малолітніх дівчат органам охорони здоров’я можна рекомендувати проведення регулярнихмедичнихоглядів. Цеможесприятисвоєчасномувиявленнювипадків зґвалтування іприпиненнюзлочинної діяльності ґвалтівників.

Залежно від обставин слідчий, крім внесення подань, уживає й іншихможливихзаходівпопередження зґвалтувань, зокремавиступає збесідами, лекціями, доповідями. Протеосновноюформоюпрофілактичної роботи слідчого при розслідуванні зґвалтувань є подання про вжиття заходів для усунення причин і умов, що сприяють вчиненню цих злочинів (ст. 231 КПК). Такі подання повинні містити достовірно встановлені, перевіреніобставини, щосприяютьвчиненнюзлочинупо данійкримінальнійсправі. Ценезагальнотеоретичніроздумипропричини злочинності, а конкретні факти, пов’язані із вчиненням зґвалтування. Крімцього, необхіднозапропонуватиконкретнізаходиідіїщодо усуненнятакихобставинзметоюпопередження повторноговчинення аналогічних злочинів.

Запитання для самоконтролю

1.На які групи можуть бути поділені способи вчинення зґвалтування?

2.Що є типовими місцями вчинення зґвалтування?

3.Якими даними характеризується особа ґвалтівника?

323

Частина четверта. Криміналістична методика

4.Які можуть існувати особливості взаємодії потерпілої особи і ґвалтівника?

5.Якіобставинипідлягаютьвстановленнюприрозслідуванні зґвалтувань?

6.Які типові слідчі ситуації характерні для початкового етапу розслідування зґвалтувань?

7.Які типові версії існують на початковому етапі розслідування зґвалтувань?

8.Які обставини необхідно з’ясовувати при допиті потерпілої особи?

9.У чому полягають особливості огляду місця події при розслідуванні зґвалтувань?

10.Які питання вирішує судово-медична експертиза по справах даної категорії?

11.Які існують особливості допиту підозрюваного при розслідуванні зґвалтувань?

12.Які експертизи найчастіше призначаються по даній категорії справ?

324

Розділ25

Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом

зловживання службовим становищем (розкрадань)

§1. Криміналістична характеристика розкрадань

Укримінальному законодавстві України передбачено відповідальність за посягання на чуже майно шляхом його привласнення чи розтрати, а також зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ст. 191 КК). У такий спосіб кримінальний закон називає три формирозкрадання, об’єднаніст. 191 КК: 1) привласнення— незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі; 2) розтрата — незаконне безоплатневідчуження, використаннятавитраченнямайна, щобуловвірене винному або перебувало в його віданні; 3) зловживання службовим становищем — використання особою організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарськихфункційвсуперечінтересамслужбидля незаконногобезоплатногооберненнячужогомайнанасвоюкористьабо користь інших осіб. Ці посягання в криміналістиці іноді йменують службовими розкраданнями. Дана категорія злочинів передбачає наявність особливого ставлення суб’єкта злочину до майна, яке йому ввірене, перебуваєвйоговіданні, абоособавнаслідокслужбовогостановища має певні повноваження щодо цього майна.

Розкрадання мають певну специфіку залежно від сфери господарськоїдіяльності (усферісільськогосподарського виробництва, усфері цукрової промисловості, у сфері кондитерської промисловості, у сфері торгівлі, у сфері банківської діяльності та ін.). Необхідно враховувати наявність або відсутність дій винного, спрямованих на прихову-

325

Частина четверта. Криміналістична методика

вання розкрадань (розкрадання, вчинені із застосуванням способів приховування злочину; розкрадання, вчинені без якого-небудь маскування). Розрізняють також розкрадання залежно від особливостей предмета злочинного посягання: розкрадання грошових коштів або товарно-матеріальних цінностей; розкрадання оприбуткованого або неоприбуткованого майна.

Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем — це, як правило, багаторазові дії, що маютьтривалийхарактер. Вонискладаютьсяздійпоствореннюрезервів для розкрадання, вилучення, реалізації чужого майна. Службові розкрадання мають латентний характер. Можна констатувати, що розкрадання являють собою злочинну діяльність складного характеру. Розкрадання пов’язаніізвчиненняміншихзлочинів: зловживаннямслужбовимстановищем, хабарництвом, ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язковихплатежів, фіктивним підприємництвом таін.

Розглянемо основні елементи криміналістичної характеристики розкрадань (предмет злочинного посягання, спосіб розкрадання, особа розкрадачів, обстановку злочину, типові сліди злочину).

Предметомзлочинногопосяганняємайно, щоперебуваєвправо-

мірному володінні або віданні винного. Предметом посягання найчастіше виступають грошові кошти, валютні цінності, цінні папери (облігації, акції, сертифікати, чеки, векселі та ін.), товари, готова продукція, сировина, матеріали, напівфабрикати, об’єкти нерухомості тощо.

Спосіб розкрадання — це образ злочинної діяльності, що полягає в системі дій по створенню умов для розкрадання, вилучення майна та обернення його на свою користь або користь інших осіб, а також по приховуванню злочину. В процесі розкрадання злочинці вчиняють різні комплекси (або серії) дій, які можуть стосуватися готування, вчинення або приховування. Обрання способу розкрадання залежить від сфери господарської діяльності, стану обліку на певному підприємстві чи організації, характеру предмета злочинного посягання, особливостей особи розкрадачів та ін.

Підготовкадорозкраданняможеохоплювати: 1) обранняпредмета посягання; 2) формування складу злочинної групи (у тому числі організованої) і визначення функцій кожного з її учасників; 3) моделювання можливих способів створення резервів для розкрадання; 4) підшукування каналів збуту та реалізації викраденого; 5) визначення надійних способів маскування розкрадання та ін.

326

Розділ 25. Розслідування привласнення, розтрати майна ...

Підготовка до вчинення розкрадання може полягати у збиранні інформації про надходження грошових коштів на підприємство; пошуку транспортних засобів; вивченні пропускної системи підприємства; виготовленні бланків відповідних документів і підробленні їх реквізитів; розробленні плану вчинення злочину.

Старанністювідрізняєтьсяпідготовкадорозкрадань, щовчиняютьсяорганізованимизлочиннимигрупами. Злочинціплануютьзлочинну діяльність, розробляють її певні схеми, встановлюють найбільш доцільні способи вилучення чужого майна.

Способи створення резервів для розкрадання виступають у вигляді неврахованих надлишків. Неврахована продукція — це вироблені (виготовлені) під час виробничої чи іншої діяльності з неврахованої абозекономленоїсировини(напівфабрикатів) матеріальніцінності, які не враховуються на балансі (у бухгалтерських документах) підприємства, господарського товариства тощо. Так, способами створення неврахованихнадлишківусферісільськогосподарського виробництва можутьвиступати: заниженняякіснихпоказників(наприклад, жирності молока); завищення якісних показників (вологості та ін.); обважування при прийманні продукції тощо. Невраховані надлишки можуть створюватися в процесі виробництва продукції або в торговельних і складських організаціях.

Існують різні способи заволодіння чужим майном. До числа типових можуть бути віднесені: розтрата грошових коштів, які були одержаніпідзвіт; оплатафактичноневиконанихробіт; одержаннягрошових коштів з підприємства за підробленими документами; фальсифікація результатів інвентаризації; привласнення готової продукції підприємства; неповне оприбуткування матеріальних цінностей, що надходять; незаконні виплати службовим особам за рахунок коштів організації премій, винагород, допомоги особам, які на це не мали права, та ін. Способи розкрадань обумовлені різними чинниками: технологією виробництва продукції, особливостями документообігу, відсутністю належного контролю, вимогами, які існують у певній галузі виробництва, тощо.

Приховуваннярозкраданьубільшостівипадківпов’язанезоформленнямвідповіднихдокументівчивнесеннямпідробленихзаписівабо, навпаки, ігноруванням складання документів. Необхідно пам’ятати, що створення неврахованих надлишків не відображається в документах. Прийомамиприховуванняслідівзлочинуможутьвиступатиповне або часткове підроблення документів, їх знищення, підпал приміщен-

327

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]