- •Вступ
- •§ 1. Предмет, система та завдання криміналістики
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 4. Судовий відеозапис
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 3. Класифікація слідів
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§ 8. Сліди транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела та функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Сутність організації розслідування
- •§ 2. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 2. Процес формування показань
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
Розділ 21. Загальніположеннякриміналістичної методики
Аналогічність, типовістьслідчихситуаційівідповідно шляхів, що ведуть до їх вирішення, дозволяють говорити про можливість програмування (алгоритмізації) дійслідчого. Важливим длястворення ефективних програм розкриття і розслідування злочинів є метод узагальнення ситуацій — так зване ситуаційне моделювання, яке дає змогу розробляти оптимальні програми прийняття рішень і проведення тактичних комплексів (застосування тактичних операцій) та окремих слідчих дій.
Запитання для самоконтролю
1.Що таке криміналістична методика?
2.Яку структуру має криміналістична методика?
3.Які елементи охоплює структура окремої криміналістичної методики?
4.Учомуполягаєсутністькриміналістичноїкласифікації злочинів?
5.За якими критеріями можуть бути класифіковані злочини в криміналістиці?
6.Якурольвиконуєкриміналістичнахарактеристиказлочинів?
7.Що є основними елементами криміналістичної характеристики злочинів?
8.Які існують види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів?
9.Як розглядається слідча ситуація в криміналістиці?
10.Які існують види слідчих ситуацій?
283
Розділ22
Розслідування вбивств
§1. Криміналістична характеристика вбивств
Вбивство — це злочин проти життя особи, який являє собою умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (ст. 115 КК).
Найважливішимзавданнямоперативно-розшуковихтаслідчихорганів єшвидкерозкриттявбивств, встановленняпричиніумов, щосприяють їхвчиненню. Складністьрозслідуваннявбивствзумовленавідсутністю, як правило, свідків, великою кількістю версій розслідування, характером речових доказів, а у деяких випадках — інсценуванням обставин події злочину.
Ефективномурозслідуваннюзлочинівсприяєз’ясуванняданих, що становлятькриміналістичнухарактеристикувбивств, тобтосукупності криміналістичнозначущихелементів, якісприяютьнайбільшшвидкому розслідуванню. До елементів криміналістичної характеристики вбивств належать:
1)спосіб вчинення;
2)спосіб приховування;
3)місце, час та обстановка;
4)типові сліди вбивства;
5)особа злочинця;
6)особа потерпілого.
Так, при розгляді першого елемента характеристики — способу вчинення злочину — важливо з’ясувати, як саме вбивство було вчинено — в умовах неочевидності або очевидності. З’ясування цієї обставинивпливаєнаплануваннятаорганізаціюрозслідування. Упершому випадку факт вчинення вбивства неочевидний, і особа, яка вчинила цей злочин, невідома. Завданням розслідування є встановлення особи злочинця, обставин вчинення злочину та особи потерпілого.
Вбивство, вчинене вумовах очевидності, характеризується тим, що особа злочинця відома, злочин вчинено в присутності інших осіб. Завданням розслідування є встановлення обставин злочину, виявлення речових доказів, встановлення особи потерпілого і мотивів убивства.
284
Розділ 22. Розслідування вбивств
Розглянемо основні елементи криміналістичної характеристики вбивств.
Спосіб вчинення. Способи вбивств надзвичайно різноманітні: застосування вогнепальної і холодної зброї, удавлення зашморгом, дія високої температури, утоплення та ін. Спосіб вчинення часто вказує наособузлочинцяідозволяєвисувативерсіїякщодовбивці, такіщодо мотивів учинення злочину. Спосіб вчинення злочину орієнтує слідчого на комплекс слідів і речових доказів, які можуть бути виявлені у процесірозслідування. Крімтого, спосібвчиненняможесприятивстановленню особи потерпілого (мається на увазі характер попередніх стосунків потерпілого зі злочинцем).
Спосіб приховування. Найбільш традиційними способами приховування є: знищення слідів злочину; приховування чи знищення знарядь і засобів; інсценування вбивства під нещасний випадок чи самогубство; знищеннятрупа(спалювання, утоплення, розчленування, закопування); спотворення трупа з метою приховування особи потерпілого. Як правило, такі дії пов’язані з бажанням вбивці уникнути відповідальності, приховати свою причетність до злочину.
Час, місце та обстановка події злочину. Звичайно злочинець обирає час, коли немає свідків, коли потерпілий один у будинку, офісі або іншому місці, нерідко вечірній або нічний. Місце вчинення вбивства— найчастішебезлюднамісцевістьчиквартира, вякійпотерпілий може бути один. Також це можуть бути транспорт (автомобільний чи залізничний), зруйновані будинки або такі, що будуються, інші місця, куди через різні обставини потрапляє потерпілий. Місце злочину, як і обстановка, є надзвичайно важливим джерелом інформації, бо воно містить велику кількість слідів і речових доказів, що визначають напрям розслідування і висунення слідчих версій.
Типові сліди вбивства. «Слідову картину» утворюють обставини і сліди події злочину. Їх виявлення, аналіз, встановлення причинних зв’язків дозволяють побудувати картину події, сформувати уявні або дійсні моделі злочину, механізм його вчинення. Дослiдження таких слідів і речових доказів може вказати на особу злочинця, особу потерпілоготаобставиниподії, виявитинегативніобставини, слідиприховування злочину.
Особа злочинця. Соціальний і психологічний портрет вбивці має різноманітні риси залежно від того, чи є злочин умисним або його вчинено з необережності. Злочинець, який вчинив убивство умисно, характеризується негативно, має такі якості, як агресивність, жорсто-
285
Частина четверта. Криміналістична методика
кість, егоїзм, цинізм, зневага до чужих інтересів, розпущеність тощо. Середзлочинцівцієїкатегоріїпереважаютьнаркомани, сексуальніпсихопати, особи з психічними відхиленнями. У випадках необережних убивств злочинці, як правило, не мають таких якостей. Дії злочинця на місці події дозволяють дійти висновків щодо його обережності, продуманості дій, наявності фахових навичок, сили, жорстокості та ін.
Особа потерпілого. Особа потерпілого нерідко вказує на особу злочинця (зв’язки потерпілого зі злочинцем, характер їхніх стосунків, мотививчиненогозлочину). Томувивченняособипотерілогодозволяє висунути версії щодо вбивці, мотивів учинення злочину, в окремих випадках щодо віктимної поведінки потерпілого.
§2. Початковий етап розслідування
Упроцесі розслідування вбивств необхідно з’ясувати низку об-
ставин, що сприяють встановленню істини. До них належать: 1) безпосередня причина смерті;
2) що мало місце — насильницьке заподіяння смерті чи смерть сталася з інших причин (нещасний випадок, хвороба);
3) в який спосіб, за допомогою яких знарядь вчинено вбивство; 4) час настання смерті (має важливе значення для встановлення багатьох обставин, зокрема часу вчинення злочину, визначення кола можливих свідків, організації оперативно-розшукових заходів,
пов’язаних з пошуком злочинця, та ін.); 5) місце вчинення вбивства; 6) обставини, за яких вчинено вбивство;
7) особажертви(можебутивстановленауразівиявленнядокументів, якіпосвідчуютьособу, атакожпред’явленнядлявпізнанняособам, котрі першими виявили потерпілого, або тим, які проживають поруч з місцем події; особа жертви може бути встановлена шляхом звернення до криміналістичних обліків, зокрема до дактилоскопічного та обліку осіб, які зникли безвісти);
8) співучасники вбивства і роль кожного з них у вчиненні злочину;
9) особавбивці(можебутивстановленашляхомопитуваннясвідків, складання суб’єктивного портрета, його показу по телебаченню);
10) мотиви вбивства (помста, користь, ревнощі, бажання усунути конкурента, «розборки» організованих злочинних груп);
286
Розділ 22. Розслідування вбивств
11) обставини, що сприяли вбивству (умисному чи з необережності), заходи, яких треба вжити для попередження таких злочинів.
Перелічені обставини є основними питаннями при розслідуванні вбивств, але не вичерпують їх.
Першочерговідіїприрозслідуваннівбивстввключаютьневідкладні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи. До останніх належать орга-
нізація переслідування злочинця, опитування громадян, які першими виявилитруп, аботих, якіперебувалинамісцізлочину, організаціяспостереження на вокзалах, пристанях, улаштування засідок тощо.
Першочерговою невідкладною слідчою дією є огляд місця події і трупа. Особливості огляду місця події у справах цієї категорії випливають із специфіки характеру вбивства (застосування вогнепальної зброї, удавлення зашморгом, отруєння тощо). Важливими є також пошук і огляд слідів та речових доказів. Характер вбивства орієнтує слідчого на пошук слідів, характерних для застосування тих чи інших знарядьтазасобівучиненнязлочину. Так, слідамизастосуваннявогнепальної зброї можуть бутигільзи, стріляні кулі, іноді пістолет, атакож сліди крові, сліди опору (боротьби) і, що особливо важливо, мікросліди та сліди нашарування. Аналіз таких слідів дозволить дійти висновку про вид зброї, з якої було здійснено постріл. При дослідженні мікрослідів (крупинок, ниток) можна встановити групову належність тканини одягу злочинця.
У випадках, коли наявні ознаки отруєння, на місці події необхідно вилучити посуд із залишками харчів, лікарські препарати (порошки, пляшки з ліками), виділення потерпілого.
Приудавленнізашморгомчиповішенніособливуувагуслідзосередити на матеріалі зашморгу, його формі, способі в’язання, оскільки це часто пов’язано з фаховими навичками особи, яка вчинила злочин, і вказує на певне коло осіб, які можуть бути причетними до події.
Так, при розслідуванні вбивства шляхом удавлення зашморгом жінки, трупякоїбуловиявленоуводосховищі, дослідженняхарактеру в’язаннязашморгувказувалонате, щовонопритаманнофаховимдіям телятників— саметакзв’язуютьтелят. Зятьпотерпілоїбувтелятником. Незважаючи на висунуте ним неправдиве алібі, вину його було доведено.
Оглядмісцяподіїітрупаздійснюється зучастюсудово-медичного експерта, який виконує у цьому випадку функції спеціаліста. Він допомагає слідчому в проведенні огляду, зосереджуючи свою увагу на оглядітрупа. Протеценеозначає, щооглядтрупаздійснюється тільки
287
Частина четверта. Криміналістична методика
судово-медичним експертом, слідчий бере в ньому найактивнішу участь. Огляд трупа проводиться в певній послідовності. Саме у такій послідовності в протоколі фіксуються його результати. При огляді трупа в протоколі зазначаються:
а) загальні дані (зріст, вік, стать, поза, положення); б) одяг (його стан, ознаки, наявність слідів дії знаряддя вбив-
ства); в) будова тіла, колір шкіри, особливі прикмети;
г) ушкодження, що є на тілі (розмір, форма, місце розташування). Велике значення має огляд ложа трупа (тобто місця його виявлення). Тут можуть бути знайдені документи, предмети, загублені злочинцем, знаряддя вбивства та інші сліди, що мають значення для
з’ясування характеру вчиненого злочину.
Упроцесіоглядумісцяподіївнаслідоканалізувиявленогослідчий
упроцесі моделювання картини злочину може виявити негативні обставини — такі, що суперечать даним про природний розвиток подій. Зокрема, цеможутьбутипосмертнийхарактерстрангуляційноїборознипризаявіпросамогубствопотерпілого, відсутністькровіпричималій кількості ножових поранень тощо.
До першочергових слідчих дій належить також призначення судово-медичної експертизи. Серед питань, що вирішуються судовомедичною експертизою, можуть бути такі: причина смерті, час її настання; характер та послідовність ушкоджень; чи міг потерпілий сам нанестисобіушкодження; прижиттєвістьабопосмертністьушкоджень трупа; його резус-фактор, що сприяє визначенню особливостей крові, сліди якої можуть бути виявлені на одязі підозрюваного. Судовомедична експертиза відкриває можливість для індивідуальної ідентифікації особипокрові, частках м’язів, фрагментах кісток тощо. Поряд із судово-медичною експертизою можуть призначатися й інші експертизи, в тому числі судово-балістична, трасологічна, дактилоскопічна, біологічна тощо.
Невідкладною слідчоюдієюєпред’явленнятрупадлявпізнання.
Необхідність у цьому виникає тоді, коли іншим шляхом особу потерпілого встановити неможливо. Пред’явлення для впізнання здійснюється у морзі особам, які заявили про зникнення, або можливому вбивці. Пред’явленню для впізнання передують допит заявників про прикмети зовнішності та одягу потерпілого, а також туалет трупа з метою надати зовнішності прижиттєвого вигляду. Результати пред’явлення для впізнання фіксуються у протоколі.
288
Розділ 22. Розслідування вбивств
При розслідуванні вбивств особливе місце посідає допит свідків. До плану допиту включаються всі питання, що характеризують склад злочину. Важливе значення має деталізація показань, оскільки вона можеміститинеобхіднуінформаціюдляконтрольнихзапитаньіперевірки показань як свідків, так і обвинувачених. Показання свідків можуть мати значення для розшуку злочинця (опис прикмет зовнішності) та наступного пред’явлення для впізнання.
При розслідуванні вбивств однією з важливих слідчих дій є обшук, мета якого — виявлення слідів і речових доказів причетності особи до злочину. В процесі обшуку слідчий має орієнтуватися на пошук: одягу
івзуття злочинця, що були на ньому під час події; знарядь і засобів заподіяннясмерті; цінностейіпредметів, щоналежалипотерпілому; зброї
ібоєприпасів; листування, фотознімків та інших даних, що можуть пояснити характер стосунків між злочинцем і потерпілим; слідів крові.
При проведенні обшуку в будинках, надвірних будівлях і на дворовихділянкахможутьбутивиявленіслідирозчленуваннятаостанків розчленованого трупа.
Успіхрозслідування вбивств визначається йогоплануванням, яке в своїйосновіпередбачаєвисуненняверсій, виявленнядоказівунаслідок логічного аналізу їх походження, ролі та значення. Висунення загальних версій є важливим етапом планування і здійснюється на тій стадії розслідування, коли вже проведено основні невідкладні слідчі дії. Аналізуючи одержані докази, слідчий висуває найбільш ймовірні версії, серед яких суттєве значення мають версії про осіб, які вчинили вбивство, і мотиви вчинення злочину. Залежно від одержаних матеріалів можуть бути висунуті такі слідчі версії:
а) смерть є наслідком вбивства; б) смерть є наслідком самогубства;
в) смерть є наслідком нещасного випадку; г) природна смерть.
Щодо мотивів вбивства можуть бути висунуті такі версії: а) вбивство з метою заволодіння майном потерпілого; б) вбивство із помсти;
в) вбивствозметоюприховуванняіншогозлочинуістрахувикриття; г) вбивствозметоюпозбавитися необхідності турбуватися пропотерпілого чи з метою одержати свободу дій (вступити в інший шлюб,
не сплачувати аліменти та ін.); ґ) вбивство у сварці, бійці; д) вбивство з необережності;
е) вбивство при необхідній обороні.
289