Частина друга. Криміналістична техніка
могою візирування, фотографують. При стрільбі з великої відстані необхідно враховувати траєкторію польоту кулі. У складних випадках доцільно запрошувати спеціаліста з судової балістики.
Виявлена та досліджена на місці події вогнепальна зброя, сліди її дії та боєприпаси підлягають вилученню. Ці об’єкти належним чином упаковуються та опечатуються печаткою слідчого.
§5. Можливості судово-балістичної експертизи
Дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів пострілу здійснюєтьсязадопомогоюсудово-балістичноїекспертизи, якаєрізновидом криміналістичної експертизи. До основних завдань експертизи належать: встановлення виду, зразка (моделі) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами пострілу, а також конкретного екземпляра зброї за стріляними кулями та гільзами; визначення можливостізастосування длястрільби зброїтабоєприпасів; встановлення однорідностіпатронів, куль, гільз, дробу, картечі; встановленнядеяких обставин, пов’язаних із застосуванням вогнепальної зброї.
Судово-балістичнаекспертизавирішуєкласифікаційні, діагностичні та ідентифікаційні завдання, які можна класифікувати як такі типові питання:
1)при дослідженні зброї: чи є дана зброя вогнепальною, а при позитивній відповіді — до якого виду, системи та моделі вона належить; чи справна зброя та чи придатна вона для стрільби; який калібр даної вогнепальної зброї; чи є надана на дослідження деталь частиною даного екземпляра зброї; чи міг відбутися постріл з даного екземпляра зброї без натискання на спусковий гачок за певних обставин; чи можливийпостріл зданої зброї патронами певного калібру; чиздійснювалася стрільба з даної зброї після останнього чищення;
2)придослідженнібоєприпасів: чисправніданіпатронитачипридатні вони для стрільби; до якого виду і зразка належить наданий для дослідження патрон; чи належать надані на дослідження патрони до однієї партії випуску;
3)при дослідженні стріляних куль, дробу, картечі, пижів: зі зброї якого виду, системи, зразка відстрілена куля, що виявлена на місці події; чи не відстрілена куля з наданої на дослідження зброї; чи не відстрілена куля з одного екземпляра зброї; до якого виду та зразка на-
84
Розділ 8. Судова балістика
лежить патрон, частиною якого є куля, виявлена на місці події; чи не відстрілена куля зі зброї невідповідного калібру; чи є надані для дослідження куля і гільза частинами одного патрона; чи складали раніше надані на дослідження снаряди (дріб, картеч, кулі) єдину масу і чи не виготовленівониводнихітихсамихвиробничихумовах; чинеслугував предмет, щопідлягаєдослідженню, саморобнимпижем; зякогоматеріалу виготовлено пиж; чи однорідні пижі надано на дослідження;
4)при дослідженні гільз: зі зброї якого виду, зразка викинута дана гільза; чи є гільза частиною патрона, що використовувався під час стрільби з даної зброї; чи не викинуті надані на дослідження гільзи з одного екземпляра зброї; чи не є надані на дослідження куля та гільза частинами одного патрона; які причини виникнення пошкоджень, що
єна гільзі;
5)при дослідженні слідів пострілу: чи є дане пошкодження вогне-
пальним; чим саме утворене дане пошкодження (кулею, дробом, картеччю, скалками гранати); чи є сліди пострілу з близької відстані на одязі потерпілого; в якому напрямку було здійснено постріл; яким є дане ушкодження — вхідним чи вихідним отвором.
Рис. 17. Розгортки куль зі слідами на них:
а— розгортка кулі револьвера калібру 7,62 з характерними 4-ма полями нарізів;
б— розгортка кулі пістолета калібру 7,65 з характерними 6-ма полями нарізів
Найбільш складним дослідженням є ідентифікація вогнепальної зброї за стріляними кулями та гільзами. Порівняльне дослідження слідів на кулі (гільзі), виявлених на місці події, та слідів на кулі (гільзі), одержаних експериментальним шляхом, провадиться шляхом зі-
85
Частина друга. Криміналістична техніка
ставленнязадопомогоюпорівняльногомікроскопа (МСК-1, МС-51 та ін.) і за збільшеними фотознімками. Для одержання фотографічного зображення розгортки кулі зі слідами нарізів каналу ствола використовують спеціальні пристрої оптичного фоторозгортання (наприклад, прилад РФ-4). При такій зйомці на фотознімку виходить послідовно розгорнуте зображення циліндричної поверхні кулі (рис. 17). Для вивчення слідів на кулі за глибиною (профілем) застосовують профілографічний метод (кулю розміщують у профілометрі, де за допомогою алмазної голки одержують параметри слідів на ній, а потім, використовуючи ці дані, будують профілограми).
Запитання для самоконтролю
1.Що таке судова балістика?
2.Які завдання вирішує судова балістика?
3.З якими галузями криміналістичної техніки пов’язана судова балістика?
4.Що є об’єктами судово-балістичного дослідження?
5.Яким чином може бути класифікована ручна вогнепальна зброя?
6.Що являє собою калібр зброї?
7.Які існують види слідів вогнепальної зброї?
8.Які сліди утворюються на гільзах та кулях?
9.Які завдання слідчого огляду вогнепальної зброї?
10.Яких правил необхідно додержуватись при огляді зброї?
11.Яким чином відбувається визначення напрямку пострілу?
12.Які завдання вирішує судово-балістична експертиза?
86
Розділ 9
Техніко-криміналістичне дослідження документів
§ 1. Поняття документа у криміналістиці
Документ — це матеріальний об’єкт, у якому зафіксовано відомості про які-небудь факти, що відбулися, чи які можна передба-
чити. Термін «документ» походить від лат. documentum — свідчення, доказ чого-небудь. У судово-слідчій практиці розрізняють такі види документів:
1)письмові (тексти, цифри та інші записи);
2)графічні (креслення, рисунки, схеми);
3)фотодокументи;
4)кінота відеодокументи;
5)фонодокументи;
6)електронні документи.
За процесуальною природою письмові документи можуть виступати письмовими та речовими доказами. Документи — речові докази мають значення для розслідування не тільки завдяки своєму змісту, а й через сам факт свого існування, а також спосіб їх виготовлення та інші матеріальні ознаки. Документи — речові докази можуть бути засобом учинення злочину чи засобом його приховування, предметом злочинногопосягання. Документи— письмовідоказимаютьзначення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприклад, висновокексперта, актревізіїтощо). Прицьомувонинеєоб’єктом криміналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копіямиабодублікатами. Упрактицітехніко-криміналістичнихдосліджень зазвичай мають справу з письмовими документами як речовими доказами.
За юридичною природою документи поділяються на справжні та підроблені, а заджерелом — наофіційні (паспорт, посвідчення особи, довідка) та неофіційні (лист, записна книжка тощо).
У підробленому документі зміст або реквізити не відповідають дійсності. При цьому підроблення буває двох видів — інтелектуальне
87
Частина друга. Криміналістична техніка
або матеріальне. Інтелектуальне підроблення полягає у складанні та виданні правильного за формою та виготовленням документа, але такийдокументміститьзавiдомонеправдивівідомості. Встановитифакт інтелектуального підроблення за допомогою криміналістичної експертизи неможливо. Матеріальне підроблення передбачає змiнення змістудокументачерезвнесеннядоньогонеправдивихвідомостейабо шляхом повноговиготовлення підробленого документа (тобточасткове або повне підроблення). Матеріальне підроблення виявляється за допомогою техніко-криміналістичного дослідження документів.
Обов’язкові відомості, які повинні міститися в документі для визнання його дійсним, називаються реквізитами (від лат. requisitum — потрібне, необхідне). Такими відомостями, як правило, єнайменування документа і дата його складання; назва та адреса підприємства (організації), яке складало документ; сторони, які беруть участь у здійсненніоперації; змістздійснюваноїугоди; підставадляздійснення операції; одиницівиміруіобсяг операції (унатуральному тавартісномупоказниках); номердокумента; підписивідповідальних(посадових) осіб; відтиски печаток та штампів. Відсутність одного або декількох реквізитів у випадках, передбачених законом, тягне за собою недійсність або заперечність документа.
Документи можуть бути виготовлені рукописним, машинописним, комп’ютерним, поліграфічним або іншими способами, за допомогою письмових знаків, інших графічних зображень, виконаних чорнилами, пастами для кулькових ручок, тушшю, олівцем, друкарською фарбою або іншою речовиною. Як матеріал для виготовлення письмового документа можуть бути використані папір, дерево, фанера, картон, тканина, скло та ін. Документи відрізняються за формою, розмірами, засобами захисту від підроблення, текстом та іншими елементами.
Існують певні правила поводження з документами — речовими доказами, а саме:
1)необхідно обережно поводитися з документами (на них заборонено робити будь-які позначки, перегинати їх, класти на забруднені поверхні тощо);
2)документи слід розміщувати і зберігати в окремих конвертах з відповідними написами;
3)для зберігання документів повинні бути створені відповідні умови (запобіжні заходи щодо впливу променів світла, вологості, хімічних речовин).
88