- •Вступ
- •§ 1. Предмет, система та завдання криміналістики
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 4. Судовий відеозапис
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 3. Класифікація слідів
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§ 8. Сліди транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела та функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Сутність організації розслідування
- •§ 2. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 2. Процес формування показань
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
Розділ 1. Поняття і значення криміналістики
4)вдосконалення криміналістичних методів попередження зло-
чинів;
5)вивчення можливості використання зарубіжного досвіду в боротьбі зі злочинністю.
§ 2. Природа криміналістики
Криміналістика посідає певне місце серед інших наук, виконує притаманні їй функції, має власний потенціал та призначення. Нагромадження наукових знань час від часу призводить до зміни її наукової парадигми (системи пануючих ідей).
За своєю природою криміналістика — це юридична наука. Такий поглядсформувавсяв1952–1955 рр. ізгодомставпанівнимуправовій науці. Зміст цієї концепції та її обґрунтування полягають у таких тезах:
1)криміналістика — правова наука, оскільки її предмет і об’єкти пізнання належать до сфери правових явищ;
2)криміналістика — правова наука, тому що її службова функція
ізавдання належать до правової сфери діяльності державних органів, правових процесів розслідування та судового розгляду;
3)всі рекомендації криміналістики мають правовий характер, засновані на законі, відповідають його духу і букві;
4)головним «живильним середовищем» для криміналістики є
право;
5)багатонауковихрекомендаційкриміналістикизапроваджуються у змісті правових норм;
6)історичнокриміналістикабуланародженаумежахсамеправової науки — кримінально-процесуальної.
Історія криміналістики знає й інші погляди на природу криміналістики. Однимізтакихнапрямів євизначення природикриміналістики як технічної або природничо-технічної науки. Ці погляди характерні для етапу становлення криміналістики як самостійної галузі знань (представники таких поглядів — Р. А. Рейс, Е. Локар, Г. Ю. Маннс, В. І. Громов, Є. У. Зіцер). Причина такої оцінки природи криміналістики — в її змісті на той час (поліцейська чи кримінальна техніка), а такожпрагненнявідмежуватисявідкримінально-процесуальноїнауки усамостійну галузь, створитивласнийпредмет іметоди дослідження. Причиною є також суттєвий вплив на криміналістику природничих і
9
Частина перша. Теоретичні основи криміналістики
технічних наук (математики, фізики, хімії, біології, психології та ін.), використанняметодівіприйомівцихнаук. Натойчаспоглядивченихкриміналістів були прогресивними і сприяли розвиткові нової науки. У цей період виникають такі галузі криміналістики, як судова хімія, судова фізика, судова біологія та ін.
Криміналістика активно і творчо використовує дані технічних та природничих наук відповідно до своїх завдань. Форми використання данихіншихнаукбулирізними: простевикористання, пристосування, трансформація. Уподальшомукриміналістика такожпочалавпливати на інші науки: методи криміналістики застосовували в інших галузях знань; криміналістика надавала змогу встановлювати факти, не пов’язані з учиненням злочинів.
Криміналістику розглядали також як науку подвійної природи — правовуітехнічну(найчіткіше цейпоглядсформулювавП. І. ТарасовРадіонов). Прибічники такого підходу наполягали на двох напрямах у криміналістиці: 1) розкриття і розслідування злочинів; 2) методи дослідженняречовихдоказів. Помилковістьпоглядівконцепціїподвійної природикриміналістикиполягаєумеханічномуподілієдиноїнаукина її правові та неправові розділи.
Розвиток криміналістики, особливості її предмета, складність закономірностей, які вона вивчає, залишають дискусійним питання про природу науки. В останні роки з’явилися нові погляди на природу криміналістики, згіднозякимикриміналістика— ценаукасинтетичної природи (Р. С. Бєлкін та ін.). На думку цих учених, у криміналістиці неможливо виділити суто правові та суто природничо-наукові, або технічні розділи, комплекси знань як певні фіксовані структури. Вона являє собою єдиний сплав знань.
§3. Місце криміналістики у системі правових наук
За своєю природою криміналістика пов’язана з природничими, технічними, а також із різними правовими науками. Найбільш тісний зв’язок криміналістики простежується з юридичними науками кримінального циклу (кримiнальним правом, кримінальним процесом, кримінологією, кримінальною соціологією, юридичною психологією та ін.). Криміналістика посідає важливе місце в системі юридичних
10
Розділ 1. Поняття і значення криміналістики
наук, її становище зумовлене природою та предметом криміналістичної науки, залежностями в системі наук.
Криміналістика пов’язана з наукою кримінального права. На підставі ознак складів злочинів, які містяться в кримінальному праві, розробляються окремі криміналістичні методики. Аби вирішити питання про те, як розслідувати злочин, необхідно знати, що він собою являє, які ознаки йому притаманні. Положення кримінального права про види злочину, його мотиви, способи тощо враховуються криміналістикою при розробленні криміналістичних характеристик злочинів, формуванні типових версій, пропонуванні найбільш оптимальних рекомендацій в розкритті та розслідуванні певних видів злочинів. Кримінальний закон встановлює відповідальність за вчинення різних діянь, викриття яких можливе лише за допомогою прийомів, засобів та методів криміналістики.
Також існує суттєвий зв’язок криміналістики з наукою кримінального процесу. Історично криміналістика зародилась у його надрах. Кримінально-процесуальна наука для криміналістики є материнською наукою. Процесуальні приписи і криміналістичні рекомендації взаємозумовлені. Прийоми і методи криміналістики повинні ґрунтуватися на загальнихположенняхкримінальногопроцесуіособливотеоріїсудових доказів (просутність доказів, предмет імежі доказування, відносність і допустимістьдоказівтаін.). Кримінально-процесуальнанаукавизначає межі застосування тактичних прийомів, науково-технічних засобів, методичних рекомендацій, розглядає порядок проведення слідчих і судових дій, компетенцію учасників кримінального процесу.
Криміналістикавраховуєположенняпроцесуальноїтеоріїіводночас сприяє її розвиткові, вдосконаленню. Криміналістичні рекомендації сприяють оптимізації розслідування та судового розгляду і у певних випадкахможутьсправлятивідповіднийвпливназакон, йогозмiнення. Самекриміналістичнірекомендаціїсприяливиникненнюновихслідчих дій (наприклад, перевірки показань на місці, слідчого експерименту, зняття інформації з каналів зв’язку тощо), визначенню їх оптимальної процесуальної процедури. У цьому разі криміналістичні рекомендації набували нового «статусу» — як норма закону. Завдяки криміналістиці новінауково-технічнізасобиіметодивиявлення, фіксаціїтадослідження доказів відображені в кримінально-процесуальному законодавстві (наприклад, використання відеозйомки, звукозапису тощо).
Взаємопов’язані певним чином криміналістика і кримiнологія, їх співвідношення визначається завданнями щодо попередження злочи-
11
Частина перша. Теоретичні основи криміналістики
нів. Проте предметом криміналістики є тільки спеціальні (технічні) засоби попередження злочинів. Доволі інтенсивно в криміналістиці використовуютьсяданікримінологіїпроособузлочинців, віктимологію жертви, причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів, при розробленнікриміналістичниххарактеристикіметодичнихрекомендацій щодо розслідування окремих видів злочинів.
На криміналістику справляє вплив юридична (судова) психологія, щоособливочітковиявляєтьсявкриміналістичнійтактиці. Розроблення і застосування тактичних прийомів та комбінацій неможливі без урахування психічних процесів, властивостей та станів особи. Дані психологіїсприяютьформуваннюнауковообґрунтованихрекомендацій криміналістики.
Криміналістика пов’язана також з такими правовими науками, як цивільне і цивільно-процесуальне право, адміністративне і адміні- стративно-процесуальне право, кримiнально-виконавче право та ін. Криміналістика вже вийшла за межі циклу кримінальних наук. Її рекомендації є суттєвими не тільки для розслідування злочинів. Це особливо стосується можливості використання спеціальних знань у цивільному або адміністративному процесі, проведення різних судових дій, повної фіксації судового процесу технічними засобами та ін.
Запитання для самоконтролю
1.Які закономірності вивчає криміналістика?
2.Які розділи охоплює система криміналістики?
3.Які завдання вирішує криміналістика на сучасному етапі?
4.Що являє собою криміналістика за своєю природою?
5.Якимчиномкриміналістикапов’язаназіншиминауками?
12