Частина четверта. Криміналістична методика

експертизи є встановлення: документальної обґрунтованості нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду та місця їх утворення, а також розміру заподіяної матеріальної шкоди; правильностідокументальногооформленняопераційщодоприймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошовихкоштів; відповідностівідображеннявбухгалтерськомуобліку фінансово-господарськихопераційвимогамчиннихнормативнихактів; недоліківворганізаціїбухгалтерськогооблікутаін. Судово-технологічна експертиза допомагає встановити вплив зміни технології виробництва наякістьвиробів, можливуекономіюсировини, їїфактичнівитратипри виготовленні певного виробу готової продукції тощо.

Запитання для самоконтролю

1.Які існують форми розкрадання, об’єднані ст. 191 КК України?

2.Щоєпредметомзлочинногопосяганняприрозкраданні?

3.Що являють собою способи створення резервів для розкрадання?

4.Які вирізняють способи заволодіння чужим майном при розкраданні?

5.Якими ознаками характеризується особа розкрадача?

6.Що можна віднести до обстановки вчинення розкрадання?

7.Якіобставинипідлягаютьз’ясуваннюприрозслідуванні розкрадання?

8.Якітиповіситуаціїпритаманніпочатковомуетапурозслідування розкрадань?

9.Що є ознаками розкрадання?

10.Які версії можуть бути висунуті на початковому етапі розслідування розкрадання?

11.Який комплекс слідчих дій характерний для початкового етапу розслідування розкрадань?

12.Чому важливою слідчою дією при розслідуванні розкрадання є виїмка документів?

13.Які обставини необхідно з’ясовувати при допиті підозрюваного по справах про розкрадання?

14.Які судові експертизи слід призначити при розслідуванні розкрадання?

332

Розділ26

Розслідування крадіжок

§1. Криміналістична характеристика крадіжок

Крадіжки — найбільш поширені та небезпечні злочини, що посягаютьнадержавне, колективнетаособистемайногромадян. Відповід-

но до ст. 185 КК крадіжка — таємне викрадання чужого майна.

Ступінь суспільної небезпечності цих злочинів значно підвищується, коли вони вчиняються у вигляді злочинного промислу злодіямирецидивістами чи особами, які ухиляються від суспільно корисної праці, або неповнолітніми, які об’єдналися в організовані злочинні групи з метою систематичного вчинення крадіжок.

Поняттям «крадіжка» охоплюється значне коло злочинів, що різняться за предметом посягання, способом вчинення і приховування, місцем реалізації злочинного задуму. З огляду на це вирізняють:

1)крадіжки з приміщень — крамниць, кіосків, складів, готелів, санаторіїв, гардеробів, гуртожитків, квартир, будинків, дач тощо;

2)крадіжки матеріальних цінностей з цехів промислових підприємств, підприємств АПК, комунального господарства і будівельних майданчиків, атакожвантажів назалізничному, річковому, морському

іповітряному транспорті;

3)крадіжки особистих речей громадян на вокзалах, з купе поїздів

тощо;

4)кишенькові крадіжки (на базарах, у громадському транспорті);

5)крадіжки транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів, мопедів тощо).

Будь-який злочин, у тому числі крадіжка, — це подія, що характеризуєтьсясукупністютількиїйпритаманнихвластивостейівідмінних ознак. Разом з тим ці злочини мають і спільні риси, що дозволяють надати їм узагальнену характеристику і виділити при цьому певну специфіку розслідування деяких видів крадіжок. Криміналістична характеристика крадіжок містить відомості просвоєрідні ознаки (елементи): обстановку, в якій готуються і вчиняються крадіжки; предмет

333

Частина четверта. Криміналістична методика

злочинногопосягання; способивчинення крадіжок; типовісліди; особу злочинця (типи і характер злодійських груп, мотиви поведінки тощо); особу потерпілого від злочину.

Однимзелементівкриміналістичноїхарактеристикикрадіжокєобстановка, вякійготуютьсяівчиняютьсяцізлочини. Крадіжкиналежать догрупизлочинів, місцевчиненняякихлокалізуєтьсяпросторовоіздебільшого обмежене невеликою площею (ділянкою місцевості, приміщенням тощо). За характером зв’язку злочинних дій з особливостями місця їх вчинення можна виділити три різновиди крадіжок:

а) місцезаздалегідьобираєтьсязлочинцемієоднимізчинниківформування способу приготування та вчинення крадіжки. Так, квартирні крадіжки вчиняються здебільшого у містах, переважно у районах новобудов. При цьому використовуються зручні для злодія конструктивні особливості вхідних дверей (наявність щілин, відкривання усередину житла, недосконалість засувних пристроїв та ін.), відсутність охоронної сигналізації, «вразливість» першихіостанніхповерхівбагатоквартирних будинків, обмежена кількість квартирнасходовихплощадках тощо;

б) місце, що пов’язане з предметом крадіжки (склади, будівельні майданчики та ін.);

в) крадіжки, в яких обрання місця реалізації злочинних дій є випадковим (кишенькові крадіжки).

Таємний характер крадіжок зумовлює обрання відповідного часу їх вчинення. Наприклад, дев’ять з десяти квартирних крадіжок вчиня- ютьсяз9-їдо17-їгодиниуробочіднітижня, більшеполовини— улітку; крадіжки зкрамниць, комор — увечірні танічні часи, святкові або вихідні дні; значна кількість кишенькових крадіжок вчиняються у вранішнітавечірнігодини, години«пік», коливиникаєсприятливадля цьогоситуаціяуміськомутранспорті, крамницях, наринкахтавінших багатолюдних місцях.

Важливе місце серед елементів криміналістичної характеристики крадіжок посідають відомості про предмет злочинного посягання. Так, під час квартирних крадіжок, як правило, викрадаються гроші (в тому числі іноземна валюта), коштовності, антикваріат, предмети релігійногокульту, імпортнавідео-, аудіо-, телеірадіоапаратура, персональні комп’ютери, одяг, взуття та інші предмети господарськопобутовогопризначення, утомучисліпродуктихарчування. Предметом кишенькових крадіжок є гроші, а також коштовності, відеокамери, фотоапарати, портативні магнітофони, плейєри, які викрадають із сумок, портфелів тощо.

334

Розділ 26. Розслідування крадіжок

Предметом крадіжок можуть бути автомобілі, мотоцикли, мопеди якзасібпересуванняабояккомплектирізнихагрегатівідеталей, котрі можна розібрати (мотор, шасі, колеса, магнітофон та ін.). У сфері комунального господарства предметами крадіжок є електролічильники, колективні телевізійні антени, агрегати ліфтів тощо. Щорічно збільшується кількість крадіжок вогнепальної зброї та вибухових речовин з військових частин, складів та інших сховищ.

Визначення предмета крадіжки під час розслідування конкретного злочину сприяє встановленню інших його елементів, зокрема окремих характеристик особи злочинця, обстановки вчинення та ін. Так, орієнтуваннязлочинцянамісцікрадіжки, швидкістьіцілеспрямованість дій при обранні схованок і відборі коштовностей свідчать про достатню поінформованість (обізнаність) злочинця про місцезнаходження предметів, які його цікавлять. Викрадення автомашин, крадіжки апаратури, електролічильників, телевізійнихкабелів, антенвчиняються, якправило, особами, які мають певні професійно-технічні знання і навички.

Найбільш інформативним джерелом у криміналістичній характеристиці крадіжок виступають відомості щодо способів вчинення злочинів даного виду. За останні роки крадіжки державного, колективного та особистого майна набули рис організованої і професійної спрямованості, відрізняються кваліфікованими способамиїхвчинення, що включаютьрізноманітнідіїприпідготовцідокрадіжки, безпосередньомузаволодінні матеріальними цінностями (майном), атакож приховуванні слідів злочинного посягання. До числа дій злочинців при підготовці до вчинення крадіжки слід віднести такі:

1)обрання об’єкта крадіжки (квартири, будинку, дачі, крамниці, вагона, контейнера, автомобіля тощо) здебільшого здійснюється або проведенням розвідувальних дій, або завдяки прямій чи несвідомій наводці інших осіб, у тому числі майбутньої жертви (потерпілого);

2)вивчення об’єкта крадіжки та обстановки, в якій злодію доведеться діяти. З цією метою використовуються різноманітні приводи длявідвідування приміщень(наприклад, підвиглядоммедичногопрацівника, страхового агента, слюсаря, електрика та ін.). Під час такого «відвідування» злочинецьнамічаєпредметикрадіжкиівизначаємісця їх зберігання, вивчає розташування приміщень (кімнат), особливості засувних пристроїв на дверях, вікнах тощо, а іноді створює необхідні умови для реалізації злочинного задуму (пошкоджується охоронна сигналізація, телефоннийкабель, викрадаєтьсяключвідзамкавхідних дверей або робиться його зліпок тощо);

335

Частина четверта. Криміналістична методика

3)обрання найбільш ефективного способу безпосереднього заволодіння майном, а також підготовка необхідних технічних засобів, за допомогоюякихбудездійсненозлочиннийнамір(знарядьспеціального призначення, що використовуються для подолання перешкод, вимкнення охоронної сигналізації, транспортних засобів для пересування до об’єкта крадіжки і перевезення викраденого та ін.);

4)обрання способу приховування слідів крадіжки, у тому числі приховування чи збут викраденого;

5)попереднюзмовуміжспівучасниками крадіжки, розподілролей

івизначення ступеня участі кожного у підготовлюваному злочині, а також в разі необхідності — забезпечення «алібі» та ін.

Серед усіх видів крадіжок найбільш поширеними є квартирні крадіжки і крадіжки майна із закритих приміщень. Вони мають багато спільного: схожий характер слідів і знарядь злому, схожість обставин вчинення та ін., що дозволяє об’єднати способи безпосереднього проникнення у приміщення у три групи.

Допершоїгрупиналежатьспособи, щовиключаютьзастосуваннябудьякихтехнічнихзасобів, — такзваний«безінструментальний» метод(злом вхідних дверей та засувних пристроїв, у тому числі шляхом зруйнування корпусудверейпоштовхомплечачиноги, зняттяїхзнавіснихпетель).

Другу групу способів учинення крадіжок з приміщень становлять дії, вчинені з застосуванням технічних засобів, що полегшують реалізацію злочинного наміру. До них належать або спеціально виготовленізлодійськіінструменти(«фомка», «гусячалапа», «балерина», «слон», «пластир», «відмички», «вудочки», «крючки» та ін.), або інструменти

ізнаряддя, призначені для господарсько-побутових потреб (лом, сокира, цвяходер, монтировка, стамеска, пилка, дрель, склоріз, клей герметик тощо). За допомогою таких інструментів здійснюються віджимання або згинання ригеля врізного чи накладного замка та інших засувних пристроїв, виведення з ладу (розчинення) механізму замка концентрованою сумішшю азотної і соляної кислот (так званої «царської горілки»), висвердлювання пружинного механізму врізного циліндричного замка, зруйнування короба навісного замка, виривання, перепилюванняабоперекушуванняйогодужки, зруйнуванняконструктивних елементів будівель (у тому числі стелі, стіни, підлоги), виставлення, вирізанняабовидавлюваннявіконногоскла, зламуваннястулок віконної рами, кватирки чи дверей на лоджіях або балконах (злочинці проникають на лоджії чи балкони, спускаючись по канату з даху будинку, або перелазять із сусідніх балконів).

336

Розділ 26. Розслідування крадіжок

Третю групу складають способи вчинення крадіжок майна, матеріальних цінностей з приміщень, доступ до яких є вільним. До них належать: використання заздалегідь викраденого ключа від вхідних дверей; знайдення і використання ключа від вхідних дверей, «захованого» жертвою в обумовленому для членів сім’ї місці (під дверним килимком, у шафці електрощитка, поштовій скриньці тощо); прохід череззалишенівідімкнутимивхіднідверіквартир, господарськихприміщень, лоджійібалконів, пролізаннячерезсміттєпроводи, сантехнічні вентиляційні шахти.

Певні особливості мають і способи приховування злочину. Часто вживаютьсязаходищодознищення, маскування іфальсифікації слідів на місці злочину (рукавички, покриття долонь рук лаком або обезжирюючим розчином, взуттябільшого розміру абожіноче, зміна зовнішнього вигляду або призначення предмета крадіжки, знищення маркувальних і номерних знаків, обмова співучасників, створення фальшивих алібі тощо).

Відомості про спосіб вчинення крадіжки дозволяють визначити деякі особливості особи, яка вчинила даний злочин (стать, вік, рід занятьтощо). Так, проникненняужитлошляхомзломупідліткиздебільшого здійснюють із застосуванням різних знарядь, тоді як «безінструментальний» спосіб(ударплечем, ногою, рукоютаін.) неповнолітніми застосовується досить рідко. Для підлітків характерним способом вчинення крадіжки є «вільний доступ» у квартири родичів, знайомих, друзів, іноді використання ключа, одержаного від потерпілого або шляхом обману малолітніх дітей.

Одинзелементівкриміналістичноїхарактеристикикрадіжок— це відомості про типові сліди та інші джерела. Механізм утворення слідів під час вчинення крадіжок зумовлюється характером взаємодії злочинця з оточуючою матеріальною обстановкою. На місці події сліди залишають: а) злочинець (сліди рук, ніг, зубів, губ, крові, слини, іншихвиділень, губноїпомади, мікрочастинок одягуівзуття, запахові слідитаін.) таб) знаряддязлочину. Так, «безінструментальний» метод злому вхідних дверей характеризується значним пошкодженням поверхні дверей та дверної коробки, петель, замків, наявністю відбитків підошов взуття тощо. Характерними ознаками віджимання дверей і дверної коробки є наявність на чільній і засувній планках замка пошкоджень у вигляді вдавлених слідів від робочої частини знаряддя злому. Застосуваннязлочинцямитакзваногометоду«царськоїгорілки» передбачаєнаявністьслідівкислотноїдіїувиглядіплавленняікрапель

337

Частина четверта. Криміналістична методика

металу(киплячої рідини) іззамкової шпариівідповідних плямнапідлозі під дверима. Сліди свідчать про певні навички, звички та інші якостіособизлочинця. Крімтого, насамомузлочинцеві(натілі, одязі, взутті) тавикористовуванихнимзнаряддях такожможутьзалишитися сліди з місця події і від злочинних дій (пошкодження, нашарування фарби, штукатурки, ґрунту, металевих ошурків чи дерев’яної тирси, волокон тканини тощо).

Укриміналістичній характеристиці крадіжок особливе місце посідають відомості про особу злочинця. Злочинців, які вчиняють крадіжки, можна умовно поділити на дві групи:

1) професіональні злодії, для яких крадіжки є основним джерелом існування. Як правило, такі особи раніше були судимі за аналогічні злочини і в цьому сенсі злодійська діяльність — одна з найбільш сталих і «рецидивонебезпечних». Вони ж очолюють злочинні формуванняімаютьпевнуспеціалізацію («карманники»; «техніки» — проникаютьуприміщення, використовуючи «відмички» або підбираючи ключі; «слюсарі» і «шніфери» — шляхом злому дверей і засувних пристроїв; «склярі» — виставляючи або видавлюючи віконне скло);

2) особи, які вчинили крадіжку через якісь конкретні обставини, що склалися (залишені без догляду особисті речі громадян або без належної охорони матеріальні цінності, незамкнені двері квартири чи автомашини тощо). Ці особи викрадають предмети, що перебувають на виду (в основному невелику кількість), і намагаються швидко залишити місце крадіжки.

Дані криміналістичних характеристик крадіжок свідчать про якісні зміни злочинного середовища. Спостерігається значне омолодження квартирних злодіїв, середній вік яких становить 25 років (лише п’ятий з числа засуджених за крадіжки був старший 29 років). Водночас серед засуджених за крадіжки державного і колективного майна вдвічі переважають особи середнього віку (30–49 років). Майже половинакрадіжоквчиняєтьсязлодійськимигрупамизрозподіломролей між членами і відповідною «технологією» підготовки, вчинення та приховування цих злочинів (наводка, збирання інформації, відпрацювання плану, розподіл функцій виконання, збут краденого).

Укриміналістичній характеристиці крадіжок особистого майна громадян слід виділити такий елемент, як особа потерпілого. Взаємозв’язок «злочинець — потерпiлий» часто посідає ключове місце у виявленні різноманітних обставин. У криміналістичній характеристиці крадіжок головним чином акумулюється інформація про по-

338