Частина друга. Криміналістична техніка
би; експериментальні зразки, виконані у вигляді написів прізвища особи, від імені якої зроблено підпис.
Експериментальні зразки підписів одержують на кількох аркушах паперу через деякі проміжки часу. При призначенні експертизи підписів експерту рекомендується надавати: вільні та експериментальні зразкипочеркуна8–10 аркушах, по10–15 вільнихі20–30 експериментальнихзразківпідписівособи. Експериментальні зразкивідбираються на окремих аркушах паперу (по 5–6 підписів на кожному аркуші) або на таких самих бланках, що й досліджуваний документ.
Почеркознавча експертиза призначається за мотивованою постановою (ухвалою) слідчого або судді (суду), де вказуються об’єкти, які мають бути досліджені.
§4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
Судово-почеркознавча експертиза — судова експертиза, основним завданням якої є ідентифікація виконавця рукопису тексту, цифрових записівабопідпису. Такаекспертизавирішуєтакождеякінеідентифікаційні завдання, а саме: встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або у незвичайному стані виконавця, умисно зміненим почерком ізпідробленням (імітацією) почеркуіншоїособи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної вікової групи.
Типові питання, що вирішуються експертизою, такі: чи виконано рукописпевноюособою; чивиконанікількарукописіводнієюособою; чивиконанорукописумиснезміненимпочерком; чивиконанорукопис у незвичних умовах; чи перебувала особа, яка виконала рукопис, у незвичайному стані; чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками письмаспеціальнимишрифтами; особоюякоїстатівиконанорукопис; до якої вікової групи належить виконавець рукопису.
Методика судово-почеркознавчої експертизи передбачає чотири стадії дослідження:
1)попереднє ознайомлення з матеріалами (вивчення матеріалів кримінальної справи, ознайомлення з документами — речовими доказами і зразками, з питаннями, які поставлені перед експертом, та ін.);
2)роздільне дослідження (здійснюється роздільне вивчення документа — речового доказу та зразків для порівняльного дослідження; провадиться виявлення загальних і окремих ознак письма та почерку);
106
Розділ 10. Криміналістичне дослідження письма
3)порівняльне дослідження (виявлені ознаки зіставляються; результати порівняння заносяться до спеціальних таблиць — розробок);
4)оцінка наслідків і формулювання висновків (оцінюється індивідуальна сукупність виявлених ознак; експерт робить висновок про наявність або відсутність індивідуальної тотожності).
Існуютьпевніособливостідослідженняпочерку, якийзазнавумисних змін. Найбільш поширеними видами умисного змінення почерку
єскорописнемаскування(умисназміназовнішньоговиглядупочерку); наслідування друкованого почерку (той, хто пише, обирає для себе новий вид письма, яким він зазвичай не користується); зміна особою пишучої руки (виконання письма лівою рукою); імітація чужого почерку (наслідування почерку іншої особи); наслідування шкільних прописів; наслідування недостатньо виробленого почерку. Так, ознакамизміниособоюпишучоїрукиєрозладкоординаціїрухів, нестійкий нахил, нерівномірність розташування літер щодо горизонтального рядка, ознаки«дзеркальності» окремихелементів, розмірірозставляння літер, злами овальних та вертикальних штрихів тощо.
Підчасдослідження експертмаєвиявитиознаки, щовиникливнаслідок умисного спотворення почерку. Встановлюються стійкі ознаки та їх достатність для ідентифікації особи, яка писала.
Особливості дослідження підписів. Підпис — це особливий вид рукопису, який відображає прізвище особи або умовні письмові знаки імаєпосвідчувальнезначення. Підписвиконуєтьсявласноручно. Його особливістю є малий обсяг графічного матеріалу та графічні ознаки.
До графічних ознак підпису належать:
1)розчерк (напрямок завершального штриха);
2)співвідношення рядків основи письма та верхніх закінчень штрихів;
3)гладіолаж (зменшення розміру штрихів до кінця підпису);
4)положення підпису щодо тексту документа (топографічна ознака). Підписи можуть мати різну транскрипцію — літерну, безлітерну, змішану.
Методика дослідження підписів базується на загальних почеркознавчих положеннях (охоплює чотири основні стадії), але має певну специфіку. Дослідження підпису слід розпочинати з таких ознак, як транскрипція, загальнийвигляд, ступіньвиробленості. Придослідженніпідпису, виконаногознаслідуванням абоспотворенням, виявляються ознаки, які є відмінними чи збігаються.
107
Частина друга. Криміналістична техніка
§5. Особливості авторознавчого дослідження
Новимнапрямомрозвиткукриміналістичноїтехнікиєсудовеавторознавство, яке базується на наукових засадах щодо встановлення авторатекстузадопомогоюданихлінгвістики(фразеології, граматики та ін.). Такі дослiдження проводяться на підставі призначення авторознавчої експертизи.
Авторознавча експертиза — це різновид криміналістичної експертизи, під час якої досліджується текст документів (рукописних, друкарських, поліграфічних таін.) для встановлення йогоавтора. При цьому вирішуються питання ідентифікаційного та діагностичного характеру. Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Даною експертизою можуть також встановлюватися (найчастіше в імовірній формі) деякі соціально-біографічні дані автора тексту (його рідна мова, рiвень освіти, володіння науковим, діловим або іншим функціональним стилем мови).
Типовимипитаннями, щовирішуєавторознавчаекспертиза, єтакі: чи є певна особа автором даного тексту; чи є певна особа автором декількох різних текстів; чи є у тексті соціально-біографічні дані автора і які саме. Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менш ніж 500 слів).
Методамиавторознавчогодослідженняє: 1) лінгвістичні; 2) психолінгвістичні; 3) соціолінгвістичні; 4) логіко-психологічні; 5) математичні та ін. Об’єктами дослідження виступають письмова мова та мовнінавички(загальні— лексикофразеологічні, синтаксичні, стилістичні, орфографічні, пунктуаційні, а також окремі — використання певних мовних засобів, мовні помилки тощо).
При підготовленні матеріалів для проведення авторознавчої експертизи слідчий (суддя) повинен зібрати вільні, умовно-вільні та експериментальнізразки. Вільнізразкимаютьвідповідатидосліджуваному тексту за мовою, а також, по можливості, за часом виконання, характером документа, іншимисуттєвими обставинами, які могливплинути на формування ознак письмової мови. Вільні зразки повинні надаватися не менш ніж як на 25 аркушах. Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних, особливо якщо останні не вдалося зібрати в достатньому обсязі. Експериментальні зразки мають бути виконані мовою документа, що досліджується. Спочатку особі, яка
108
Розділ 10. Криміналістичне дослідження письма
ідентифікується, пропонують написати текст на вільно обрану нею тему, але аналогічну досліджуваному за своїм функціональним призначенням (скарга, особистий чи службовий лист тощо). Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному не тільки за своїм функціональнимпризначенням, айзатемою. Мінімальнийобсягкожного зразка — 500 слів. Якщо текст зразка виявився меншим, ніж мінімальний, слід відібрати зразки на інші вільні теми. Бажаний загальний обсяг експериментальних зразків — 25–30 сторінок тексту. До постанови (ухвали) про призначення експертизи бажано додавати соціально-біографічну характеристику гаданого автора.
Методика експертного авторознавчого дослідження складається з чотирьох стадій: попереднє дослідження; роздільне дослідження; порівняльне дослідження; оцінка результатів і складання висновків.
Запитання для самоконтролю
1.Щотаке криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство)?
2.Що являє собою почерк?
3.Які існують ознаки письмової мови?
4.Які існують ознаки почерку?
5.Якіелементиохоплюєпідготовкаматеріалівдлясудовопочеркознавчої експертизи?
6.Яківимогиставлятьсядовільнихтаекспертиментальних зразків почерку?
7.Якіпитаннявирішуєсудово-почеркознавча експертиза?
8.З яких стадій складається методика судово-почерко- знавчої експертизи?
9.Які особливості існують при дослідженні підписів?
10.Що таке судове авторознавство?
11.Що є об’єктом дослідження авторознавчої експертизи?
12.Які існують методи авторознавчого дослідження?
109