Розділ 11. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
2)експертиза невпізнаного трупа (фотознімки якого надано) та фотопортрета живої особи для встановлення особи трупа;
3)експертизаприжиттєвихфотографійбезвістизниклоїлюдинита черепатрупадлявстановлення, чимігвиявленийчерепналежатиданій особі;
4)експертиза посмертної маски невідомої людини і прижиттєвих фотозображень безвісти зниклого з метою впізнання трупа.
Ідентифікованимоб’єктомпортретно-криміналістичноїекспертизи
єконкретна особа, тотожність якої встановлюється. Ідентифікуючими об’єктамиможутьбутизображенняголовитаобличчяідентифікованої особи (фотознімки, відеокадри, рентгенівські знімки), череп або його знімок.
Типовимипитаннями, яківирішуєпортретно-криміналістичнаекс- пертиза, єтакі: одначирізніособизображенінафотографіях, нафотознімку і рентгенознімку; одному чи різним людям належать частини голови, обличчя, тіла, які зображені на наданих фотознімках; чи в одному й тому самому одязі сфотографовані особи на наданих фотознімках; чи не належав череп, наданий на дослідження, людині, яка зображена на фотознімках; в одному чи різному віці сфотографовано людину на наданих знімках, який знімок є більш раннім; чи одна й та сама особа або різні особи надані на відеокадрах тощо.
Експертнедослідженняполягаєувиявленнітапорівняннізовнішніх прикмет звикористанням спеціальних методів зіставлення, суміщення, накладання зображень, координатних сіток, лінійних ікутовихвимірів. Застосовуютьтакітехнічніприйоми: виміряютьвідстаніміжодноімен- нимианатомо-топографічнимиточками, вивчаютьрізномірніспіввідношення, проводятьграфічніпобудови. Експертивикористовуютьзазвичай 12–14 антропометричнихточокобличчявположенніфасіпрофіль(наприклад, точки, які відповідають зовнішнімівнутрішнім кутамочейта губ, зіниці, кінчик носа, точка перенісся і основи носа тощо).
Запитання для самоконтролю
1.Що таке габітологія (габітоскопія)?
2.Щоєідентифікуючимитаідентифікованимиоб’єктами при ідентифікації людини за ознаками зовнішності?
3.Які існують форми ототожнення людини за ознаками зовнішності?
119
Частина друга. Криміналістична техніка
4.Які існують види ідентифікації людини за ознаками зовнішності?
5.Які використовуються системи для створення суб’єктивних портретів?
6.У чому переваги комп’ютерного фоторобота?
7.Що являє собою словесний портрет?
8.Які головні принципи словесного портрета?
9.З якою метою використовується словесний портрет?
10.На які групи поділяються ознаки зовнішності людини?
11.Що являють собою особливі та разючі прикмети?
12.Які існують видипортретно-криміналістичної експертизи?
13.Які питання вирішує портретно-криміналістична експертиза?
14.Учомуполягаєсутністьекспертногоототожненняособи за фотозображеннями?
120
Розділ12
Кримінальна реєстрація
§1. Поняттятазначеннякримінальної реєстрації
Успішному розкриттю, розслідуванню та попередженню злочинів сприяє чинна система кримінальної реєстрації в Україні. Криміналь-
на реєстрація — це цілеспрямований систематичний облік певних об’єктів для наступного використання реєстраційних даних при розслідуваннізлочинів, розшукузлочинцівіречовихдоказів, з’ясуванні обставин, щосупроводжуютьзлочин. Системукримінальноїреєстра-
ції утворюють різні види криміналістичного обліку. Криміналістичний облік — це система реєстрації, систематизації
та зосередження об’єктів або відомостей про них за їх ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для розкриття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю. Криміналістичні обліки здійснюються органами МВС України відповідно до Настанови «Про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України», затвердженої наказом МВС України від 30 серпня 1999 р. та Положення«ПроекспертнуслужбуМіністерствавнутрішніхсправ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р.
Безпосереднім призначенням кримінальної реєстрації є утворення попередніх умов для ідентифікації об’єктів, що реєструються, наведеннявідповіднихдовідокщодоних. Задопомогоюреєстраційних даних здійснюються розшук та ідентифікація об’єктів шляхом порівняння матеріалів реєстрації з ознаками об’єкта, що перевіряється. Кожний вид криміналістичного обліку — це фактично інформаційнопошукова система. Тому ведення і використання криміналістичних обліківпередбачаютьширокезастосуванняінформаційних технологій та можливостей ЕОМ.
За допомогою кримінальної реєстрації вдається вирішувати такі завдання розслідування: встановлення факту притягнення особи раніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого зло-
121
Частина друга. Криміналістична техніка
чинця, який зник з місця події, або особи, яка втекла з місць позбавлення волі; ідентифікація злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа та ін.
У вузькому розумінні реєстрація є процесом фіксації в установленому порядку ознак об’єктів у облікових документах за наявності необхідних для цього підстав. При криміналістичному обліку використовуються різні способи реєстрації та фіксації ознак об’єкта: описово-письмовий, дактилоскопічний, фотографічний, графічний, колекційний.
Науковоюосновоюкримінальної реєстрації єположенняпроіндивідуальність кожного об’єкта, відносну стійкість ознак об’єкта та можливістьйогоідентифікації. Формуваннякримінальноїреєстраціїнанауковій основібулозапочаткованонаприкінціXIX ст. французькимкриміналістом А. Бертільйоном, який розробив і впровадив у практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації злочинців. Більш прогресивнимметодом, якийчерезкількароківприйшовназмінуантропометрії, став дактилоскопічний метод реєстрації злочинців.
§ 2. Види криміналістичних обліків
Системакриміналістичногооблікускладаєтьсязйогорізнихвидів. Залежно від вирішуваних завдань криміналістичні обліки поділяються на оперативно-пошукові та інформаційно-довідкові, а залежно від рів-
ня концентрації інформації — на центральні, регіональні та місцеві. Оперативно-пошукові обліки вміщують об’єкти, які безпосередньо пов’язані з подією злочину і, як правило, вилучені під час оглядів місця подіїабопідчаспроведенняоперативних заходів та слідчих дій. До них належать: дактилоскопічні обліки, колекції слідів злому, взуття, транспортнихзасобів, волокон, замківіключів, підробленихрецептівібланків
документів, кулегільзотеки, колекції суб’єктивних портретів та ін. Інформаційно-довідковіобліки(колекціїікартотеки) комплектують-
ся об’єктами та даними, які безпосередньо не пов’язані з подією злочину та одержані в результаті нагромадження відомостей інформаційного характеру. Об’єктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, рисунки, фотографії, таблиці, каталоги тощо.
Центральні обліки здійснюються Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (ДНДЕКЦ). До
122
Розділ 12. Кримінальна реєстрація
центральних оперативно-пошукових обліків належать: центральна колекція куль і гільз зі слідамизброї(кулегільзотека); центральнакартотека фальшивих грошей; центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії; центральна картотека слідів рук, вилучених з місць нерозкритих тяжких та резонансних злочинів; центральна колекція макетів вибухових пристроїв і речовин; центральна колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху.
У межах центральних обліків утворено інформаційно-довідкові колекціїзразків: документівсуворогообліку, ціннихпаперівтагрошей; зброї та боєприпасів; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогівабопрекурсорів; рельєфнихпідошоввзуття; інструментів, що використовуються при зламуваннях; лакофарбових покриттів; вибухових пристроїв і речовин; протекторів шин; волокон і волосся; паливно-мастильних матеріалів; підроблених номерів вузлів, деталей та агрегатів автотранспорту тощо.
Регіональні обліки здійснюють науково-дослідні експертнокриміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ.
Регіональніоперативно-пошуковіоблікикомплектуютьсязоб’єктів, що вилучені під час оглядів місця події за справами про злочини, вчиненінатериторіївідповідногорегіону, абонадісланідляпостійноїперевірки з інших органів. До таких обліків належать картотеки: слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки); дактилоскопічні на осіб, узятих міліцією на облік; кулегільзотеки; картотеки фальшивих грошей; картотеки підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії; колекції слідів знарядь злому, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки); слідів взуття, вилучених з місць нерозкритих злочинів; картотеки слідів транспортних засобів, вилучених з місць нерозкритих злочинів; суб’єктивних портретів осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів; підроблених рецептів на одержання наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів; зразків почерку осіб, які займаються підробленням медичних рецептів; зразків печаток і підписів лікарів, які виписують рецепти на одержання медичних засобів; мікрооб’єктів.
На регіональному рівні утворюються інформаційно-довідкові колекції: зразків зброї та боєприпасів; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; рельєфних підошов взуття; інструментів, що використовуються при зломі; лакофарбових покриттів; скла фар автотранспорту; макетів вибухових пристроїв і речовин;
123