- •Вступ
- •§ 1. Предмет, система та завдання криміналістики
- •§ 2. Природа криміналістики
- •§ 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
- •§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об’єкти, типи та види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •§ 4. Технічні засоби профілактики
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 4. Судовий відеозапис
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття трасології та її значення
- •§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •§ 3. Класифікація слідів
- •§ 4. Основи дактилоскопії
- •§ 6. Сліди ніг та взуття людини
- •§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
- •§ 8. Сліди транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової балістики та її значення
- •§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
- •§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
- •§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття документа у криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
- •§ 3. Встановлення змін у документі
- •§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
- •§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
- •§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
- •§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
- •§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
- •§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
- •§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
- •§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
- •§ 3. Джерела та функції тактичних прийомів
- •§ 4. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
- •§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Сутність організації розслідування
- •§ 2. Поняття та принципи планування розслідування. Техніка планування
- •§ 3. Вчення про криміналістичну версію
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття, види та принципи огляду
- •§ 2. Підготовка до огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 2. Процес формування показань
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та ознаки обшуку
- •§ 2. Об’єкти пошукової діяльності
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§ 6. Фіксація результатів обшуку і виїмки
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та об’єкти пред’явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
- •§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 3. Наступний етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
Розділ 7
Трасологія
§1. Поняття трасології та її значення
Укриміналістиці сліди, що залишаються після вчинення злочину, вивчаються з метою швидшого його розкриття, виявлення злочинців, встановлення істини у справі. Дослідження слідів має також важливе криміналістичне значення, оскільки допомагає встановити знаряддя злочину, одержати відомості про злочинця, визначити механізм злочинноїподії. Матеріально-фіксованісліди(сліди-відображення) вивчає трасологія — криміналістичне вчення про сліди.
Трасологія1 — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи, науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення та дослідження.
Трасологія базується на таких наукових положеннях:
1) об’єкти матеріального світу є індивідуальними. Кожний об’єкт індивідуальнийітотожнийтількисамомусобі. Індивідуалізаціяоб’єкта здійснюється за збігом загальних і окремих ознак;
2) за певних умов зовнішня будова одного об’єкта може відбитися наіншому. Точністьвідображеннязалежитьвідфізичнихвластивостей слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, механізму слідоутворення. За матеріально-фіксованими слідами можлива ідентифікація (встановлення тотожності) об’єкта, який їх залишив;
3) відносна стійкість об’єктів. Об’єктами механічної контактної взаємодії можуть бути тільки тверді тіла, які мають доволі стійкі зовнішні ознаки;
4) відбиттяуслідізовнішньоїбудовипредметаєперетвореним(має вид негативу). У сліді ознаки зовнішньої будови предмета переважно мають дзеркальне відображення.
Криміналістичне значення слідів визначається існуванням їх причинного зв’язку зподією злочину. В трасології заслідами можна встановити:
1 Від франц. trace — слід і грецьк. λογοζ´ — слово, вчення; букв. — вчення про сліди.
58
Розділ 7. Трасологія
1)індивідуальну тотожність об’єкта, яким утворено слід (ідентифікувати об’єкт);
2)групову належність об’єктів (тип, клас, рід, вид, різновид);
3)механізм і умови виникнення слідів, слідоутворення (вид сліду, напрямок і кут взаємодії об’єктів тощо);
4)окреміобставинизлочинноїподії(спосібпроникненняужитло, кількість учасників події, їх анатомо-фізіологічні особливості, напрямок пересування злочинців, використання транспортних засобів, орієнтовний час вчинення злочину та ін.).
Трасологічні дослідження дають змогувирішувати ідентифікаційні та діагностичні завдання.
§2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
Учинення багатьох злочинів супроводжується певними змінами у навколишньому оточенні. Такі зміни прийнято називати слідами злочину. Слідявляєсобоювідображення злочиннихдій, окремихелементів злочинного акту. У криміналістичному розумінні цінність слідів зумовленаіснуючоюзалежністюміжзлочиномтайоговідбиттям(слідами). Історичновикористанняслідівзметоюрозкриттязлочиніввідомо з давніх часів (особливо це стосується держав Стародавнього Сходу: Індії, Китаю, Камбоджі, Японії).
Усучаснійкриміналістиціпоняттяслідурозглядаєтьсязакількома аспектами. У широкому розумінні слід — це результат будь-якої матеріальної зміни первинної обстановки внаслідок вчинення злочину: матеріально-фіксовані зміни одного об’єкта на інший; поява чи зникненнятихчиіншихпредметів, порушенняпочатковогорозташування, місцезнаходження, стану різних об’єктів (наприклад, загублені злочинцем на місці події власні речі, скалки розбитого віконного скла). Сліди в широкому розумінні охоплюють: комплекси елементів, притаманних певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі та ін.); зміни обстановки (поява або зникнення предметів, змінаїхмісцярозташування); змінавиглядуабостанупредмета(зламаний замок). На сучасному етапі розвитку криміналістики як сліди розглядаються: звукові сліди, запахові сліди, сліди-мікрочастинки, слідиречовини, сліди генетичного коду людини.
59
Частина друга. Криміналістична техніка
Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме — матеріально-фіксовані відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення виникають унаслідок взаємодії двох об’єктів і достатньо поширені: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображення є основним предметом вивчення у трасології.
Механізмслідоутворення— цесистемакомпонентівпроцесуутворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають унаслідок механічної контактної взаємодії двох об’єктів: один об’єкт утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об’єкт, другий— сприймаєзмінення(наякомуутворивсяслід) — слідосприймаючий. Ділянки поверхні об’єктів, якими вони стикаються під час утвореннясліду, називаютьсяконтактнимиповерхнями, афактвзаємодії— слідовимконтактом. Слідизавждизалишаютьсянаслідосприймаючих об’єктах.
Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об’єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий, і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючогооб’єктівзалежитьвіднизкичинників: твердостіоб’єктів, напрямку взаємодії, розташування об’єктів, сили і характеру взаємодії.
§3. Класифікація слідів
Утрасології сліди класифікують за різними підставами. Залежно від роду слідоутворюючих об’єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, слідипредметів. Щостосуєтьсяконкретнихслідоутворюючих об’єктів, тонайчастішетрапляютьсяслідирук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення слідів розрізняють сліди: об’ємні та поверхневі, статичні та динамічні, локальні та периферичні.
Об’ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта в об’ємі, тобто у всіх трьох його вимірах — за довжиною, шириною та глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об’єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Часто об’ємні сліди утворюються на
60
Розділ 7. Трасологія
слідосприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, пластиліні, замазці) врезультатінатисканняабоудару(слідивзуттянаснігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). Об’ємний слід дає змогу уявити зовнішню будову та окремі елементи слідоутворюючого об’єкта. Якість сліду залежить від властивостей речовини слідосприймаючої поверхні, сили і напрямку натискання (удару), інших умов слідоутворення.
Поверхневі (площинні) сліди виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об’єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть належати, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.
Поверхневіслідизвичайноподіляютьнадвавиди: слідинашарування і сліди відшарування. Сліди нашарування формуються внаслідок накладення на слідосприймаючий об’єкт речовини, яка має на собі слідоутворюючий об’єкт (потожирові сліди пальців рук, сліди, залишені забрудненоюпідошвоювзуття, таін.). Слідивідшаруванняформуються зречовини, часткиякоївиокремлюютьсявідслідосприймаючогооб’єкта і залишаються на слідоутворюючому об’єкті (наприклад, сліди пальців рук, утворені на вкритій порохом або свіжопофарбованій поверхні).
Поверхневі сліди можуть бути видимими і невидимими. Видимі сліди — це такі, які можна виявити шляхом безпосереднього зорового сприйняття, а невидимі — відшукання і сприйняття яких передбачає застосування спеціальних засобів або пристосувань.
Залежно від стану об’єктів на момент слідоутворення виникають статичні або динамічні сліди.
Статичні сліди виникають у момент спокою (статики), котрий наступаєпідчасмеханічноївзаємодіїслідоутворюючогоіслідосприймаючого об’єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку. В більшості випадків такі сліди зберігають зовнішні ознаки слідоутворюючого об’єкта, відображають його без істотних перекручувань, томуїхназиваютьтакожвідтисками. Типовимиприкладамистатичного сліду є відбиток пальця руки з відображенням папілярного візерунка та відбиток підошви взуття на ґрунті. Різновидом статичних слідів єслідикочення, якіутворюютьсяприпрокатуванніслідоутворюючого об’єктапослідосприймаючому(наприклад, слідпротекторатранспортного засобу, утворений при поступально-обертальному русі по якійнебудь поверхні).
61