Розділ 15. Слідчий огляд

Запитання для самоконтролю

1.Що таке слідчий огляд?

2.Які існують види слідчого огляду?

185

Частина третя. Криміналістична тактика

3.У чому полягають особливості огляду місця події?

4.Яким принципам підпорядковане проведення огляду місця події?

5.З яких елементів складається підготовка до огляду місця події?

6.Якіметодивизначаютьпослідовністьпроведенняогляду місця події?

7.Які стадії виокремлюють припроведенні оглядумісця події?

8.Які питання можуть бути з’ясовані у процесі огляду місця події?

9.Що являють собою негативні обставини?

10.Які ситуації можуть виникати залежно від характеру відображення злочину на місці події?

11.Якііснуютьсистемитактичнихприйомівоглядумісця події?

12.Які існують особливості проведення огляду трупа?

13.Що є основним способом фіксації результатів огляду місця події?

14.Яківидифотозйомкивикористовуютьсяприпроведенні огляду місця події?

15.Якіпланитасхеми можутьскладатися припроведенні огляду місця події?

16.Учомуполягаютьособливостіскладанняпланумісцевості за способом засічок?

186

Розділ16

Допит

§ 1. Поняття та види допиту

Допит— цепроцесуальнадія, якаявляєсобоюрегламентований кримінально-процесуальниминормамиінформаційно-психологічний процесспілкуванняосіб, котріберутьуньомуучасть, спрямований на одержання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини у справі.

Допит є найбільш поширеним способом одержання доказів. У той же час допит — одна з найбільш складних слідчих (судових) дій; його проведення вимагає від слідчого високої загальної та професійної культури, глибокого знання психології людини. Мета допиту полягає в одержанні повних показань, що об’єктивно відображають дійсність. Ці показання є джерелом доказів, а фактичні дані, які в них містяться, — доказами.

Процесуальний порядок допиту регламентовано нормами КПК

(ст. ст. 107, 143–146, 166–171, 201, 300, 303, 304, 307, 308, 311), до-

держання яких є обов’язковим. Недодержання процесуальних правил проведення допиту є порушенням закону і тягне за собою недійсність проведеної дії та неприпустимість одержаних показань як джерела доказів.

Згідно зі ст. ст. 143, 167 КПК допит можна проводити у місці провадженнядосудовогослідстваабозамісцемперебуваннядопитуваного, як правило, у денний час. Допитувані дають показання віч-на-віч зі слідчим, завиняткомвипадків, прямопередбаченихузаконі(присутність захисника, педагога, законних представників неповнолітнього та ін.).

Перед допитом слідчий у разі необхідності упевнюється в особі допитуваного, роз’яснює йому його права та обов’язки, з’ясовує відомості анкетного характеру. Свідок попереджається про кримінальну відповідальність завідмову віддавання показань тазадавання завідомо неправдивих показань. Конституція України у ст. 63 проголошує імунітет свідка: «Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом».

187

Частина третя. Криміналістична тактика

Допитсвідкапосутісправирозпочинаєтьсязпропозиціїрозповісти все відоме йому про обставини, у зв’язку з якими він викликаний на допит. На початку допиту обвинуваченого слідчий повинен запитати його, чивизнаєвінсебевиннимупред’явленомуобвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Після вільної розповіді свідка або обвинуваченого слідчий має право поставитисвоїзапитання. Показаннязаносятьсядопротоколуівикладаютьсяупершійособітапоможливостідослівно. Допитуваномуможебути надана можливість власноручно написати показання.

Коло тих обставин, які слідчий має намір з’ясувати шляхом допиту, називаєтьсяпредметомдопиту. Доїхчисланалежатьобставини, пов’язані зсамоюподієюзлочину(йогоспособом, місцемвчинення, часом, наслідкамитаін.), якіпідтверджуютьабоспростовуютьвинністьуйоговчиненніпевнихосібтамотивиїхніхдій. Практичнопредметомдопитуможуть бути будь-які обставини, що мають значення для встановлення істини у справі. Предмет допиту залежить як від процесуального становища допитуваного, таківідтого, якуінформаціювінможематиусвоємурозпорядженні. Слідчий визначає предмет допиту під час підготовки до його проведення. Предмет допиту конкретно виражається у плані допиту у вигляді переліку обставин, якіпідлягають з’ясуванню.

Допит являє собою процес спілкування, в якому слідчий завжди повинен зберігати ініціативу в регулюванні процесу обміну інформацією. Він зобов’язаний керувати особами, які беруть участь у справі. Одержання інформації під час допиту має свої особливості, що визначаються процесуальним становищем допитуваного, зайнятою ним позицією, зацікавленістю у результатах справи, індивідуальними особливостями особи та деякими іншими обставинами.

Залежновідрізнихпідставдопитможебутиподіленийнатічиінші види. Так, залежно від процесуального становища допитуваного розрізняють допит таких осіб, як свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, експерт. За віковими особливостями допитуваногодопитподiляєтьсянадопитнеповнолітнього, допитдорослого, допит особи похилого віку. За послідовністю проведення — допит первинний, повторний (з’ясовуються обставини, про які допитуваний вже давав показання під час попереднього допиту); додатковий (одержання показань щодо обставин, про які не йшлося під час попередніх допитів). Засуб’єктомпроведення— допит, якийпроводитьсяслідчим, дізнавачем, прокурором, суддею. Особливими різновидами допиту є допит під час очної ставки та перехресний допит.

188