Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

evrop_integratsiya_09

.pdf
Скачиваний:
48
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.85 Mб
Скачать

ПИТАННЯ ДО КЕЙСУ

1.Визначте, виходячи з критеріїв класифікації галузей обробної промисловості ЄС, наведених у табл. 1 та 2, якими мають бути пріоритети структурних трансформацій у промисловій політиці ЄС.

2.Погрупуйте країни ЄС-15 за типом промислової структури. Визначте, які моделі промисловості притаманні різним групам країн ЄС. У чому, на вашу думку, переваги промислової структури з високою питомою вагою інноваційних та високотехнологічних галузей? Які інструменти промислової політики спрямовані на стимулювання розвитку інноваційної спроможності промислових підприємств?

3.Порівняйте промислову структуру країн ЄС та України, на основі чого обґрунтуйте пріоритети промислової політики та напрями трансформації структури вітчизняної промисловості.

4.Які заходи мають зробити європейські країни, щоб збільшити ринкову вартість своїх найбільших промислових компаній, представлених у рейтинґу «Global 500»? Чи варто обмежуватися лише арсеналом інструментів промислової та податкової політик?

5.Як ви оцінюєте адаптаційні зміни, що відбулися в промисловій структурі нових країн—членів ЄС у процесі їх приєднання

до цього інтеґраційного угруповання? Користуючись даними Євростату1, дайте відповідь на питання: «Яким є вплив іноземних інвестицій старих країн-членів ЄС на розвиток промислової структури нових?»

1 Офіційний веб-сайт Євростату: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page?_pageid= 1090,30070682,1090_33076576&_dad=portal&_schema=PORTAL

101

ЛІТЕРАТУРА

1.Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу. — К.:

К.І.С., 2005. — С. 297—320.

2.Дайнен Д. Дедалі міцніший союз. Курс Європейської інтеґрації.

К.: К.І.С, 2006. — С. 458—471.

3.Wallace H., Wallace W. Policy Making in the European Union. — Oxford: University Press, 2006 — P. 317—344

4.The Economics of the European Union. Policy and Analysis. Third Edition./ Ed by Mire Artist, Frederick Nixson. — University Press, 2001. — P. 143—179.

5.European Commission, EU Productivity and Competitiveness: An Industry Perspective. Can Europe Resume the Catching-up Process? — Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2003. — 273 p.

6.Peneder M. ‘The Employment of IT-Personnel’, National Institute Economic Review, April 2003, pp. 74—85.

7.Pavitt K. ‘Sectoral Patterns of Technical Change: Towards a Taxonomy and a Theory’, Research Policy, 13 (6), 1984, pp. 343—374, December.

8.Science, Technology and Industry: Scoreboard of indicators. — Paris: OECD, 2003, P. 151

9.European Innovation Scoreboard 2004: Comparative Analysis of Innovation Performance // Commission of the European Communities Staff Working Paper SEC(2004) 1475. — Brussels, 2004 — 46p.

10.http://www.fortune.com/fortune/global500

11.http://213.253.134.29/oecd/pdfs/browseit/0105061E.PDF

12.www.oecd.org/sti/measuring-globalisation

13.OECD, STAN Indicators, STAN Database, May 2005; National Accounts of OECD countries, Vol II, 2005. www.oecd.org/sti/stan/indicators/

14.Hanzl-Weib D. Enlangement and the Textiles. Clothing and Footwear Industry // The World Economy. — 2004. — № 6 (27). — p. 923—945.

15.Офіційний веб-сайт Євростату:

16.http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page?_pageid=1090,30070682, 1090_33076576&_dad=portal&_schema=PORTAL

102

КЕЙС «СТРАТЕГІЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ ЕКОНОМІКИ ІРЛАНДІЇ»

О. А. Федірко

Трансформацію економічної моделі Ірландії нерідко називають «економічним дивом», а саму країну — «європейським тигром». Особлива цікавість до реформ цієї країни пов’язана з тим, що початок активної трансформації її моделі (1990—2004 рр.), збігся зі створенням незалежної Української держави. Отже, студент має змогу проаналізуватидосягненняІрландіїтаУкраїниузіставному періоді.

Особливістю застосування пропонованого кейсу є забезпечення значним обсягом фактологічного матеріалу, який можна поділити на дві категорії:

загальна інформація про економічну систему та рівень нау- ково-технічного й інноваційного розвитку країни;

детальна еволюція інституційної моделі забезпечення промислової та технологічної політики, а також реалізації зовнішньоекономічної стратегії.

Саме така структуризація матеріалу уможливлює диверсифікацію групових завдань під час опрацювання кейсу студентами.

Метою кейсу є виявлення особливостей еволюції економічної стратегії Ірландії, а також ролі промислової та науково-техноло- гічної політик (з аналізом відповідних механізмів та інструментів) у поцесі структурної модернізації економіки; формування навичок стратегічного мислення, аналітичної обробки інформації, узагальненнятапорівнянняекономічноїполітикикраїн.

1. Економічні здобутки Ірландії

Починаючи з 1990 року в Ірландії відбувалося стрімке економічне зростання. Завдяки економічному прориву Ірландія здобула міжнародний імідж «кельтського тигра». Протягом 15 років (1990—2004 рр.) Ірландія пройшла шлях трансформації від відносно бідної нації з високим рівнем безробіття, низькою собівартістю виробництва та відповідною невисокою зарплатнею до розвинутої економіки, що швидко зростає, з високим рівнем зайнятості. Які ж чинники виявилися ключовими для економічного зростання Ірландії? Чимало аналітиків зазначають, що значні щорічні виплати зі спільного бюджету ЄС відіграли основну роль (рис. 1). Проте, й інші країни-члени отримували відповідні субсидії, але їм не вдалося досягти такого ж рівня розвитку.

103

 

 

 

 

 

 

 

2003

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2001

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1999

, млн євро

 

 

 

 

 

 

 

 

1997

 

 

 

 

 

 

 

 

1995

Ірландії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1993

користь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1991

ЄС на

 

 

 

 

 

 

 

 

1989

 

 

 

 

 

 

 

 

бюджету

104

 

 

 

 

 

 

 

1987

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з

 

 

 

 

 

 

 

 

1985

надходження

 

 

 

 

 

 

 

 

1983

 

 

 

 

 

 

 

 

1981

 

 

 

 

 

 

 

 

.1. Щорічні

 

 

 

 

 

 

 

 

1979

 

 

 

 

 

 

 

 

1977

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1975

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1973

 

 

3500

3000

2500

2000

1500

1000

500

0

 

 

 

 

 

 

104

 

 

 

 

 

Більшість науковців зазначала, що головним чинником була здатність Ірландії залучати прямі іноземні інвестиції до високотехнологічних галузей обробної промисловості, що швидко зростають зокрема у виробництво комп’ютерів, медичного обладнання, фармацевтичнупромисловість, атакожусферуфінансовихпослуг(рис. 2).

Ірландії вдалося досягти таких результатів за рахунок щедрих податкових стимулів, а також агресивних цілеспрямованих заходів із залучення прямих іноземних інвестицій у вищезгадані високотехнологічні галузі.

Так, ще у середині 1950-х років було встановлено надзвичайно низькі ставки корпоративного податку та нульовий податок на експорт, у 1970 році ставку корпоративного податку змінено до 10 %, а після 2003 — до 12,5 %, що обумовлено вимогами ЄС, проте податкове навантаження на бізнес в Ірландії і надалі залишається найнижчим у ЄС (табл. 1).

Таблиця 1

ГРАНИЧНА ЕФЕКТИВНА СТАВКА ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК КОРПОРАЦІЙ У КРАЇНАХ ЄС, 2004 Р.

Старі члени ЄС

Нові члени ЄС

 

 

 

 

Країна

Ставка податку, %

Країна

Ставка податку, %

 

 

 

 

Ірландія

12,5

Кіпр

15

Португалія

27,5

Латвія

15

Швеція

28

Литва

15

Фінляндія

29

Угорщина

17,7

Велика Британія

30

Польща

19

Данія

30

Словаччина

19

Люксембург

30,4

Словенія

25

Австрія

34

Естонія

26

Бельгія

34

Чехія

28

Нідерланди

34,5

Мальта

35

Греція

35

 

 

Іспанія

35

У середньому

Франція

35,4

Старі країни-

31,4

 

члени ЄС

 

 

 

Італія

37,3

Нові країни-

21,5

 

члени ЄС

 

 

 

Німеччина

38,3

 

 

Джерело: складено на основі Structures of the taxation systems in the European Union. Luxemburg, 2004. P. 116.

105

 

30000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

106

10000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-5000

1985

1986

1987

1988

1989

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

 

 

 

Ряд1

164

-40

89

92

85

622

1362

1458

1078

857

1443

2617

2712

8579

18500

26447

15681

19033

 

 

 

 

 

Рис. 2. Щорічний приплив прямих іноземних інвестицій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в Ірландію, млн дол. США

 

 

 

 

 

 

 

106

У результаті швидкого зростання в Ірландії відбулося стрімке підвищення заробітної плати та інших витрат у високотехнологічних секторах (рис. 3). Такі країни, як Польща, Угорщина та Чехія обрали стратегію створення зони низьковитратного виробництва, сприятливого для розміщення європейського бізнесу, змагаючись за цей статус з Ірландією.

Завдяки виваженій економічній стратегії залучення іноземних інвестицій Ірландія подолала проблеми безробіття, забезпечивши не лише один з найвищих у Європі рівнів зайнятості, а й прогресивну структуру зайнятості з переважанням менеджерів, юристів, фахівців, дослідників та інженерів (рис. 4, 5).

1 6

 

 

 

 

 

 

 

1 4

 

 

 

 

 

 

 

1 2

 

 

 

 

 

 

 

1 0

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

0

1 9 7 5

1 9 8 0

1 9 8 5

1 9 9 0

1 9 9 5

2 0 0 0

2 0 0 1

 

Ряд1

3 ,0 5

6 ,0 3

5 ,9 9

1 1 ,8 1

1 3 ,7 8

1 2 ,5

1 3 ,2 3

 

 

Рис. 3. Середня погодинна заробітна плата

 

 

працівників обробної промисловості Ірландії, дол. США

350

 

 

 

 

 

 

 

 

 

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

250

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

150

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

 

Рис. 4. Кількість зайнятих менеджерів,

 

 

 

юристів, та вищих посадовців, тис. осіб

 

 

107

350

 

 

 

 

 

 

 

 

 

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

250

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

150

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

 

Рис. 5. Кількість зайнятих фахівців, тис. осіб

 

 

100

 

 

 

90

 

 

 

80

 

 

 

70

 

 

 

60

 

 

 

50

 

 

 

40

 

 

86

70

 

 

30

 

 

 

 

48

20

 

41

 

 

10

26

 

 

 

 

9

0

 

 

 

 

 

 

1990

 

2000

Базові галузі Обробна пром. Високотехнологічне виробництво

Рис. 6. Структура експорту Ірландії, % від товарного експорту

Висновок, якого дійшли вчені, автори звіту про технологічне передбачення: причина успіху економічної стратегії Ірландії у збільшенні доданої вартості економіки Ірландії. Замість залиша-

108

тися низьковитратною економікою, сприятливою для розміщення іноземного виробництва, Ірландія створила умови для того, щоб добре освічене населення країни було максимально залучене до наукової та інноваційної діяльності. Для того, щоб підтримувати і надалі темпи економічного розвитку Ірландії, необхідно залучати більше наукоємних інвестицій у передові сектори, такі, як біотехнології та розробка програмного забезпечення. Мета економічної стратегії Ірландії не стільки створення умов для будівництва нових заводів або інфраструктури для надання дешевих фінансових послуг, скільки заохочення розміщення провідними міжнародними корпораціями реґіональних корпоративних штаб-квартир, дизайн-центрів та, особливо, інноваційних виробничих підрозділів, створення яких залежить не від доступності дешевих ресурсів, а від наявності кваліфікованих кадрів (інженерів, технологів, науковців). Звичайно, щоб досягти такої мети, майбутня економічна стратегія Ірландії має базуватися на розширенні інвестицій в інноваційну інфраструктуру, на розвитку інтелектуального капіталу, розширенні міжнародного науково-технічного співробітництва та залученні іноземних науковців.

2. Інституційне забезпечення розробки економічної стратегії

Ключовими інституціями, які розробляють і реалізують державну економічну стратегію в Ірландії, є агентство Forfás (відповідальне за розробку загальної стратегії економічного розвитку країни), Агентство розвитку промисловості Ірландії — IDA Ireland, головним завданням якого є реалізація стратегії залучення іноземних інвестицій, та Enterprise Ireland, інституція, що відповідає за розвиток національної промисловості. Усі три інституції з’явилися 1994 року після реорганізації Агентства про-

мислового розвитку (Industrial Development Authority — IDA),

органу, який був створений у межах Департаменту промисловості і торгівлі Ірландії з метою стимулювання промислового розвитку у широкому сенсі. Невдовзі головним напрямом діяльності Агентства стало залучення іноземних інвестицій, запровадження стимулів, ініціатив та надання грантів перспективним інвесторам із чітко визначених галузей промисловості.

Результатом такої інвестиційної політики Ірландії, як визначено у звіті 1982 року, стала орієнтація іноземних інвестицій на створення робочих місць, проте зазначалося про ненадто ефективне стимулювання розвитку власне національних промислових підприємств. Автори звіту дійшли висновку, що такі ре-

109

зультати є недостатніми, а політика має створити передумови для розвитку економічних зв’язків між національними та іноземними фірмами, а також сприяти розвитку економічних компетенцій місцевих фірм. 1992 року інше дослідження знову привернуло увагу до необхідності надання більшої ваги внутрішній промисловій політиці, а також визначило необхідним реструктурувати IDA у різні агенції, відокремивши та адекватно розподіливши сфери їх повноважень. Саме тому з’явилися дві агенції, одна з яких формувала політику іноземного інвестування (IDA Ireland), а друга опікувалася виключно проблемами національної промисловості (Enterprise Ireland). Відповідно, Forfás належить роль розробника загальноекономічної стратегії. Усі ці інституції нині є складовими Департаменту підприємництва, торгівлі та зайнятості Ірландії.

Ключовим чинником успіху згаданих інституцій у реалізації їх головної мети — залучення нетрадиційних високотехнологічних інвестицій в економіку Ірландії — була висока гнучкість, організаційна адаптивність, здатність до навчання. Персонал IDA Ireland високо інтернаціоналізований, крім того, діє транснаціональна стратегічна мережа — сукупність фізичних і юридичних осіб, бізнес-асоціацій, вищих навчальних закладів, здатних допомогти уряду усвідомити проблеми та потреби перспективних іноземних компаній і потенційні переваги, які ці компанії здатні дати національній економіці. Ця мережа тісно взаємодіяла з головними офісами провідних ТНК світу, які забезпечують переважну частку ПІІ в Ірландії.

Суттєва особливість діяльності аґенцій полягала у специфіч-

ній політиці підбору та управління персоналом. Отримавши ста-

тус незалежного органу, квазідержавного інституту, цим аґенціям вдалося сформувати команду, яка різко відрізнялася від традиційних держслужбовців. Перевага надавалася активним особам з багатим досвідом роботи у промисловості та у сфері зовнішньоекономічних відносин, схильним до сприйняття ризику і які мають велике бажання жити та працювати за кордоном (саме тому зарплатня була не головним фактором, що спонукав людей погоджуватися на ці посади). Важливим чинником успіху агенцій у підборі найкращого персоналу був також і високий рівень безробіття, крім того, IDA була вельми авторитетною організацією, працювати там для ірландця вважалося так само престижно, як і в Білому Домі — для громадянина США. Висока корпоративна культура аґенції також створювала їй відповідний позитивний імідж.

110

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]