Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

evrop_integratsiya_09

.pdf
Скачиваний:
66
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.85 Mб
Скачать

них інструментів, які, на нашу думку, можуть розглядатися як додаткові засоби стимулювання розвитку таксономічних одиниць певного ієрархічного рівня. Найбільш значущими серед них є податкові пільги, дотації на створення нових робочих місць, дотації на перенавчання та земельні трансфери за символічну плату.

Отже, поєднання реґіональних, інвестиційно-інноваційних та інших підходів щодо стимулювання розвитку певних територій створює, з одного боку, таку реґіональну модель, яка досить чітко ідентифікується в Європейському Союзі, з другого — зберігає національну специфіку. Такі підходи до розвитку реґіонів досить добре зарекомендували себе у Португалії, Греції, Ірландії та Іспанії, а відтак у Чехії розраховують, що випереджаючі темпи ліквідації диспропорційності будуть притаманними й вітчизняним реґіонам.

Частина 2. Чеський мінікейс ІІ

Зміна цілей реґіонального розвитку Європейського Союзу привела й до певних відмінностей у фінансуванні багатьох програм. Упродовж 2007—2013 рр. Чеська Республіка отримає загальне фінансування в розмірі 26,7 млрд євро, зокрема 25,9 млрд євро виділятиметься на фінансування здійснення головної мети реґіональної політики ЄС — конверґенції реґіонів, майже 400 млн євро асигну-

ються на здійснення мети — реґіональна конкурентоспроможність та зайнятість та стільки ж на європейську територіальну кооперацію. У відповідності до Національної Стратегічної Рамкової угоди, внесок Чехії визначенийу межах4,6 млрд євро.

Успіхи реґіональних реформ у Чеській Республіці впродовж 2004—2006 років, тобто перших років перебування в ЄС, наочно підтвердили переваги її членства в ньому. Конверґенція реґіонів Чехії з аналогічними таксономічними одиницями NUTS-ІІ в ЄС стала очевидною, проте темпи її зближення суттєво різнилися. З огляду на це впродовж 2007—2013 рр. на 9,07 млн жителів країни (88,5 % загального числа громадян), які мешкають на депресивних територіях, поширюватиметься дія мети 1 «конверґенція», що передбачає, власне кажучи, розширене фінансування. До таких реґіонів належать усі чеські області, за винятком м. Праги, яка стала визнаним лідером ділової активності серед столиць держав Центральної та Східної Європи, а відтак й отримала статус гіперактивної території, яка матиме кошти для здійснення програмних цілей з менш об’ємними обсягами фінансування фондів. Наведені нижче таблиці розподілу коштів на цілі соціально-

41

економічного розвитку досить красномовно ілюструють переваги консолідованого їх розподілу, як за участю національної програми, так і за рахунок «дофінансування» з фондів ЄС (табл. 4 та табл. 5).

Таблиця 4

РОЗПОДІЛ КОШТІВ НА ОПЕРАЦІЙНУ ПРОГРАМУ «ПІДПРИЄМСТВА ТА ІННОВАЦІЇ» ЩО ФІНАНСУЄТЬСЯ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ФОНДОМ РЕҐІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ м. ПРАГИ

 

 

 

Витрати, млн €

 

Пріоритети

 

 

 

 

Разом

Внесок ЄС

Національний

 

 

 

 

 

 

внесок

1.

Представлення фірми

93,0

79,1

14,0

2.

Розвиток фірм

780,0

663,0

117,0

3.

Ефективна енергія

286,2

243,3

42,9

4.

Інновації

800,2

680,2

120,0

5.

Охорона довкілля для підпри-

1266,6

1076,6

190,0

ємств та інновацій

 

 

 

6.

Сервіс розвитку бізнесу

246,5

209,5

37,0

7.

Технічна допомога

105,4

89,6

15,8

 

 

 

 

Разом

3578,0

3041,3

536,7

Джерело:

Europa.Rapid:http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction/do?reference=MEMO/07/566Iformat=HT

Таблиця 5

РОЗПОДІЛ КОШТІВ НА ОПЕРАЦІЙНУ ПРОГРАМУ «МОРАВІЯ-СИЛЕЗІЯ, млн €

 

 

Внесок

Національні

Разом

Відсоток

 

Пріоритети

e=a/d співфі-

 

ЄС (а)

ресурси (b)

d=a+b+c

нансування

 

 

 

 

 

 

 

ЄС, %

 

 

 

 

 

 

1.

Реґіональна інфраструк-

289,3

51,1

340,4

85

тура

 

 

 

 

2.

Підтримкадобробутукраїв

182,2

32,1

214,4

85

3.

Міський розвиток

170,1

30,0

200,0

85

4.

Сільський розвиток

50,1

8,8

58,9

85

5. Технічна допомога

24,3

4,3

28,6

85

Разом

716,1

126,4

842,4

85

 

 

 

 

 

 

Примітка: с — додаткові джерела, вони не передбачені для реґіонів ЧР

Джерела: Europa.Rapid:http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction/do?reference=MEMO/07/ 567Iformat=HT

42

Частина 3.

Як долають нерівномірність розвитку

вУгорщині (угорський мінікейс)?

Убагатьох підручниках з реґіональної економіки Угорщина завжди наводилася як приклад країни з доволі високим рівнем диспропорцій між столицею Будапештом, де проживало майже 30 % населення, та рештою території країни. У соціалістичні часи тут проводилася політика нівеліювання, яка мало чим відрізнялася від радянської моделі. З переходом до ринку її змінила модель градуалізму, ідейним наставником якої був угорський та водночас американський професор Янош Корнаї. Проте навіть йому не вдалося обійти складну проблему посилення реґіональних суперечностей у цій країні у 90-ті роки ХХ ст.

Економічне зростання в Угорщині розпочалося в середині 1990-х рр., коли найбільш популярною серед науковців та урядовців стала ідея «нового реґіоналізму». На озброєння була взята принципово нова за M. Keating (1998) парадигма реструктуризації простору. Стартовими умовами її реалізації були такі константи: простір виступає як політичний чинник, реґіон розуміють як відкриту політичну систему, реґіон не може підміняти собою державу, він має соціальну конструкцію та конкретні кордони. Усе це вже було на той час в Угорщині. Значно складнішим видавалося запровадження принципів територіальної солідарності, територіально-маршрутного планування та реалізації цілої низки інших дій, які пред’являлися до Угорщини як до кандидата на вступ до Європейського Союзу. Це стосувалося насамперед децентралізації управління, обстоювання реґіональних інтересів, адміністративно-територіальної реформи тощо.

Незважаючи на всю завзятість постсоціалістичних урядів країни у реалізації реґіональних реформ, результати виявилися доволі скромними. Основне інвестування, як і раніше (табл. 6), здійснювалося до столиці, на яку 1998 року припадало 60,7 % кумулятивних ПІІ. Щоправда, до 2002 року їх питома вага зменшилася майже на 10 %, проте однаково столиця продовжувала домінувати. Центральна Угорщина (NUTS-ІІ) разом зі столицею

удва рази випереджала за обсягами інвестиції всю іншу територію країни. Не має необхідності говорити про те, що така відмінність чітко позначалася на рівнях ВРП та інших макроекономічних показниках.

43

 

 

 

 

 

Таблиця 6

ЗМІНИ У ПРОСТОРОВОМУ РОЗМІЩЕННІ ПІІ

 

 

МІЖ 1995 ТА 2002 рр. (%) ЗА G.BARTA (2005)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реґіон

 

 

Роки

 

 

 

 

 

 

 

 

1995

1998

 

2000

2002

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

 

4

5

 

 

 

 

 

 

 

 

Провідні краї та Будапешт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Budapest

57,3

60,7

 

58,0

51,8

 

 

 

 

 

 

 

 

Pest country

6,6

7,3

 

9,4

11,4

 

 

 

 

 

 

 

 

Fejer country

2,3

4,4

 

3,6

2,7

 

 

 

 

 

 

 

 

Komárom-Esztergom country

2,1

1,6

 

2,1

4,1

 

 

 

 

 

 

 

 

Györ-Moson-Sopron country

5,7

5,4

 

7,2

8,4

 

 

 

 

 

 

 

 

Vas country

4,5

3,0

 

3,0

2,9

 

 

 

 

 

 

 

 

Borsod-Abaúj-Zemplén country

2,6

2,9

 

2,9

3,0

 

 

 

 

 

 

 

 

Hajdú-Bihar country

3,2

2,4

 

1,9

2,8

 

 

 

 

 

 

 

 

Реґіони (NUTS-ІІ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Центральна Угорщина

64,0

68,0

 

67,4

63,2

 

 

 

 

 

 

 

 

Центральна Трансдунавія

5,6

7,0

 

7,0

8,3

 

 

 

 

 

 

 

 

Західна Трансдунавія

12,0

9,1

 

10,8

11,8

 

 

 

 

 

 

 

 

Південна Трансдунавія

3,8

2,3

 

2,0

2,2

 

 

 

 

 

 

 

 

Північна Угорщина

4,8

4,7

 

4,6

4,7

 

 

 

 

 

 

 

 

Північна Велика Рівнина

4,7

4,0

 

3,7

5,3

 

 

 

 

 

 

 

 

Південна Велика Рівнина

5,0

3,8

 

3,3

3,0

 

 

 

 

 

 

 

 

Разом

100,0

100,0

 

100,0

100,0

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело: Barta G. The Role of Foreign Direct Investment in the Spatial Restructuring of Hungarian Industry / Hungarian Spaces and Places Patterns of Transition. — Pecs, Centre for Regional Studies, 2005. — P. 154.

Проведений директором Центрального та Північного Угорського Дослідницького Інституту (м. Будапешт) Barta Györgui (2005) реґіональний аналіз виявив, що між ПІІ та промисловим ВВП країни існує тісний кореляційний зв’язок, який 1995 року стано-

вив r = 0,77, а вже у 2000-му зріс до r = 0,80.

44

З територіальною диференціацією в Угорщині було вирішено боротися за допомогою інституалізації реґіонального розвитку та посилення територіального планування (табл. 7), про яке вже почали забувати, проте вимушені були повернутися до нього через імплементацію Реґіонального пакета «Спільного доробку».

Таблиця 7

ТИПОЛОГІЯ РЕҐІОНАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА ЇХ ЛЕҐАЛЬНИЙ СТАТУС ЗА ТЕРИТОРІАЛЬНИМИ РІВНЯМИ УГОРЩИНИ, ЗА P. SOMKUÓDYNÉ (2005)

Інституції з

 

 

 

 

 

 

Адміністративно-

Стратегії

Програми

регуляторне пла-

компетенція-

реґіонального

реґіонального

нування для тери-

ми у плану-

розвитку

 

розвитку

торіальних оди-

ванні

 

 

 

 

 

 

 

ниць чи поселень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

3

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

Парламент

Національна

кон-

 

 

 

Національний

 

цепція

реґіональ-

 

 

 

мастер-план для

 

ного розвитку (пар-

 

 

 

територіального,

 

ламентський

дек-

 

 

 

фізичного плану-

 

рет)

 

 

 

 

вання (парламен-

 

 

 

 

 

 

тський декрет)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мастер-план

 

 

 

 

 

 

 

для реґіонів

зі

 

 

 

 

 

 

 

спеціальним

ста-

 

 

 

 

 

 

 

тусом

 

Уряд

Концепція

реґіо-

Національний

 

 

 

нального

розвитку

план

розвитку

 

 

 

для реґіонів із спе-

(уря-довий декрет)

 

 

 

ціальним

статусом

Реґіональна про-

 

 

(урядовий декрет)

грама розвитку для

 

 

 

 

 

 

 

 

країв із спецстату-

 

 

 

 

 

 

сом (урядовий де-

 

 

 

 

 

 

крет)

 

 

 

 

Рада з реґіо-

Концепція

реґіо-

Програми

реґіо-

 

нального роз-

нального

розвитку

нального розвитку

 

витку

(декрет)

 

 

(декрет)

 

 

 

Реґіональний

Концепція

сільсь-

Програми

сільсь-

 

розвиток села

кого розвитку (де-

кого розвитку (де-

 

 

крет)

 

 

крет)

 

 

 

 

Рада місцевих

 

 

 

 

 

 

Мастер-план те-

органів влади

 

 

 

 

риторіально-адмі-

(сільських)

 

 

 

 

ністративного

 

 

 

 

 

 

 

регулювання (ло-

 

 

 

 

 

 

 

кальний декрет)

45

 

 

Закінчення табл. 7

 

 

 

 

Інституції з

Стратегії

Програми

Адміністративно-

регуляторне пла-

компетенція-

реґіонального

реґіонального

нування для тери-

ми у плану-

розвитку

розвитку

торіальних оди-

ванні

 

 

ниць чи поселень

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

 

 

 

 

Асоціації

Концепції мікроре-

Програми мікро-

 

розвитку ло-

ґіонального розвит-

реґіонального роз-

кальних ор-

ку (декрет)

витку (декрет)

 

ганів влади

 

 

 

 

 

 

 

Місцеве

Концепція розвит-

 

Структурний

управління

ку поселень

 

план управління

поселення

 

селищами

 

 

Локальна конс-

 

 

 

 

 

 

трукція регулю-

 

 

 

вання (декрет)

 

 

 

 

Джерело: Somkuódyné P. Balancing Between Transition and Modernity: Principles and Institutions of Regional Planning in Hungary / Hungarian Spaces and Place Patterns of Transition. — Pecs, Centre for Regional Studies, 2005. — P. 113.

Судячи з усього, в основу просторового планування в Угорщині було покладено все-таки голландську модель з урахуванням національної специфіки, проте основним інструментом реґіональної конверґенції в країні протягом 2007—2013 років виступатимуть усе-таки інновації.

Упродовж поточного періоду на програмні цілі розвитку ЄС витрачатиме 25,3 млрд євро. Угорський внесок становитиме 4,4 млрд євро. Подібно до Праги столичний реґіон Центральна Угорщина (включає Будапешт) не підпадатиме під дію мети 1, натомість частково отримуватиме фінансування за метою «Реґіональна конкурентоспроможність та зайнятість».

Основними цілями Національної Рамкової Стратегії стали:

підвищення конкурентоспроможності, зокрема галузі економіки знань;

розширення економічної бази;

розвиток бізнес-середовища;

зростання зайнятості:

9зростання пропозиції на працю, активізація ринку праці;

9зростання попиту на робочу силу; створення нових робочих місць.

46

Рекомендована методика роботи з кейсом (варіант 1)

Обладнання: фліп-чарт, прозірки (слайди завдань) та слайд 1, папір, фломастери, ксерокопія статті «Чеська модель реґіонального розвитку» (одна на кожного учасника. Видається наприкінці), ножиці.

Заняття розраховане на 1 годину 30 хвилин (одну пару) роботи.

Аудиторія — студенти-міжнародники, державні службовці, слухачі європейських студій.

Рівень сформованих (базових) знань. Передбачається, що учасники тренінґу володіють щонайменше початковими знаннями з євроінтеґрації (інституції ЄС, структурні фонди ЄС, Фонд Згуртування, основні поняття про механізми та інструменти конверґенції).

Методами роботи є заняття в малих групах, динамічних групах та «мозковий штурм», метод «виведення плям» (селектування матеріалу).

 

Розподіл часу

 

1.

Вступне слово. Мета. Завдання. Методи

5'

2.

Основні проблеми реґіональних реформ

15"

у країнах ЦСЄ (пояснення, коментарі)

10''

3.

Робота в малих групах

4.

Презентація проектів 5’’ х 4 групи

20''

5.

Постановка завдання для експертних груп

5''

6.

Робота в експертних групах

10''

7.

Презентація проектів 5’’ х 2

10''

8.

Підбиття підсумків

10''

9.

Відповідь на запитання (резерв часу)

5''

Разом

90'' = 1'30''

Порядок проведення заняття

1.Вступне слово (5'). Мета. Завдання. Методи.

2.Основні проблеми реґіональних реформ.

Слайд 1 «Першочергові заходи реґіональних реформ у країнах ЦСЄ»

Дається стислий коментар щодо всіх дванадцяти пунктів реґіональних реформ у країнах ЦСЄ. Це робиться з метою гомогені-

47

зації аудиторії, з якою доведеться працювати, адже рівень загальної підготовки може бути різним, що ускладнить роботу в малих групах. Наприкінці пояснень лектора слухачам пропонується доповнити цей список. При цьому слід бути досить уважним, адже пункти «Заходів» не повинні дублюватися.

3. Робота в малих групах. Аудиторія поділяється на чотири мікрогрупи (в одній не менше 3-х учасників). Кожній видається пакет «Чеський кейс-стаді», в якому є таблиця чи певний опис ситуації, що склалася в Чеській Республіці під час реалізації реґіональної реформи. Далі пропонується підтвердити чи спростувати вміщені в пакеті три вирази. За допомогою застосування методу «виведення плям» (селектування аналітичних висновків) залишається тільки те, що дістало підтвердження в ході «мозковогоштурму».

Група 1

Таблиця 1

ВАЛОВИЙ РЕҐІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ НА ОДНУ ОСОБУ (ЗА ПАРИТЕТОМ КУПІВЕЛЬНОГО СТАНДАРТУ) НА РІВНІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇВ NUTS-ІІ (ЄС-15 = 100%), У %

 

Назва реґіонів

 

 

 

Роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Прага

114,1

116,0

119,7

122,9

124,3

127,4

132,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Центральна Богемія

48,3

50,3

49,5

48,5

48,5

49,4

50,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

Південний Захід

59,0

62,5

60,1

56,0

54,3

55,2

55,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Північний Захід

58,2

60,6

55,7

51,2

49,0

48,2

47,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

Північний Схід

54,1

55,9

55,3

51,3

49,8

50,6

51,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.

Південний Схід

55,4

58,2

55,9

52,8

51,0

51,5

53,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.

Центральна

52,8

54,8

53,9

49,3

47,3

47,4

48,4

Моравія

 

 

 

 

 

 

 

8.

Моравія-Силезія

58,7

63,6

59,4

53,5

50,4

49,1

50,5

 

 

 

 

 

 

 

 

Чеська Республіка у

62,2

64,8

63,2

60,1

58,4

59,2

60,4

цілому

 

 

 

 

 

 

 

Джерело: фондові матеріали Міністерства реґіонального розвитку Чеської Респуб-

ліки (2003)

Пітвердьте чи спростуйте (але обов’язково обґрунтуйте) такі вирази:

упродовж 1995—2001 рр. відбувалася конверґенція (зближення) чеських регіонів;

48

столиця стрімко віддалялася від реґіонів, таким чином відбувалася концентрація всієї ділової активності країни в головному меґаполісі;

чеські реґіони стрімко наближалися до реґіонів рівня NUTS-ІІ

вЄС-15.

Група 2

Таблиця 2

ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ЧЕСЬКИХ РЕҐІОНІВ У 2002 РОЦІ (ЗА НАЦІОНАЛЬНИМ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИМ УСТРОЄМ)

 

 

Назва реґіону

ВВП* на ду-

ПІІ на душу

Рівень без-

Середня

 

 

шу населен-

населення, $,

робіття, %,

зарплата,

 

 

 

ня, $, 2001

1990—2001

2002

2002, $

 

 

 

 

 

 

1.

Прага

12 197

11 522

3,7

655

 

 

 

 

 

 

2.

Пльзень

5388

1963

7,1

500

 

 

 

 

 

 

3.

Південна Моравія

5053

1435

11,2

 

 

 

 

 

 

4.

Південна Богемія

4885

1555

6,7

 

 

 

 

 

 

5.

Градец Кралове

4834

993

7,3

422

 

 

 

 

 

 

6.

Височина

4658

1297

8,3

 

 

 

 

 

 

7.

Пардубіце

4651

1511

8,7

438

 

 

 

 

 

 

8.

Моравія-Силезія

4651

851

15,9

 

 

 

 

 

 

9.

Ліберег

4649

1146

8,7

486

 

 

 

 

 

 

10.

Злін

4628

1227

10,2

496

 

 

 

 

 

 

11.

Центральна Бо-

4602

2561

7,2

гемія

 

 

 

 

12.

Усті над Лабем

4418

2332

17,1

497

 

 

 

 

 

 

13.

Карлови Вари

4359

1008

10,1

450

 

 

 

 

 

 

14.

Оломоуч

4298

1052

12,2

436

 

 

 

 

 

Середній по Чеській

5564

2654

9,8

республіці

 

 

 

 

*Перераховано автором у долари з чеських крон

Джерело: Prague Business Journal. City Invest Czech. 2003—2004. — p. 23—25.

Підтвердьте чи спростуйте (але обов’язково обґрунтуйте) такі твердження:

за показником ВВП на душу населення Прага стрімко віддалялася від інших реґіонів Чехії;

49

чехи, а також численні іноземці будуть намагатися потрапити на роботу до столиці;

не зважаючи на подвійну різницю у ВВП на душу населення та майже чотириразову у ПІІ, заробітна плата між активними та депресивними реґіонами відрізняється лише на 20—30 %.

Слайд 1

Першочергові заходи реґіональних реформ у країнах ЦСЄ

1.Модернізація реґіональної статистики. Введення показників «GDP of region» (ВВП реґіону чи валового реґіонального продукту) замість GVA (валова додана вартість).

2.Зміна територіального устрою відповідно до прийнято-

го в ЄС (NUTS-І, NUTS-ІІ, NUTS-ІІІ).

3.Покладання відповідальності за реґіональний розвиток на конкретне Міністерство (відомство).

4.Гармонізація реґіонального законодавства.

5.Залучення коштів ЄС для здійснення реґіональної реформи.

6.Виявлення мети, завдання, механізмів та інструментів реалізації реформи.

7.Залучення громадськості до обговорення реформи.

8.Розробка концепції реґіональної політики.

9.Розробка стратегії реґіональної політики.

10.Виявлення активних та депресивних реґіонів.

11.Розподіл коштів структурних фондів ЄС та Фонду Згуртування.

12.Розвиток єврореґіонального співробітництва.

Група 3. Виявлення активних та депресивних реґіонів

Прочитайте наведений текст і підтвердьте чи спростуйте (але обов’язково обґрунтуйте) наведені після нього вирази:

«Розрахунки індикативних рівнів розвитку чеських реґіонів дозволили уряду цієї країни структуризувати їх та визначити шляхи та напрямки системної допомоги, що надаватиметься депресивним реґіонам. Отже, у відповідності із законом «Про державну підтримку реґіонального розвитку» пріоритетними для Чеської республіки є такі території:

1. Реґіони з посиленою державною допомогою, що характе-

ризуються низьким рівнем розвитку, зокрема:

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]