Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

evrop_integratsiya_09

.pdf
Скачиваний:
62
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.85 Mб
Скачать

Транснаціональна стратегічна мережа аґенції IDA Ireland

складається з двох компонентів: закордонні офіси та відносини з фактичними іноземними інвесторами в Ірландії. Нині закордонні офіси стратегічної мережі розташовані у 13 країнах (у США, Австралії, Гонконгу, Японії, Південній Кореї, Тайвані, Німеччині, Нідерландах, Великій Британії тощо). Головним завданням закордонних офісів є збирання максимально можливої інформації з преси, Інтернету про потенційних інвесторів з конкретних високотехнологічних галузей, проведення зустрічей і переговорів з ними. Досліджувалися тенденції розвитку цільових галузей і секторів; оцінювався інвестиційний потенціал нових галузей, які тільки починали формуватися. Розуміння глобальних тенденцій розвитку високотехнологічних секторів дозволяло аґенціям передбачити необхідні заходи в країні для створення сприятливих умов для цільових ПІІ та розвитку високотехнологічного виробництва за допомогою ініціювання інвестицій у необхідну інфраструктуру, запровадження нових освітніх програм та програм підвищення кваліфікації. Вплив діяльності агенцій був настільки великий, що під потреби глобального бізнесу, спрогнозовані ними, швидко змінювалося податкове законодавство та регуляторна політика уряду.

3. Трансформація стратегії залучення іноземних інвестицій в Ірландії

Базуючись на транснаціональній стратегічній мережі Аґенції промислового розвитку, вдавалося виявляти нетрадиційні галузі промисловості з високим потенціалом зростання. Наприклад, ще 1970 року IDA вирішила сфокусувати зусилля на залучення інвестицій у фармацевтичну та електронну промисловості як сприятливі для розвитку експорту сектори (зважаючи на невеликий розмір внутрішнього ринку Ірландії, ця властивість була ключовою у виборі галузевої орієнтації). У США починалась ера персональних комп’ютерів. Часто спілкуючися з компаніями в цих галузях, фахівці IDA були добре обізнані з тенденціями розвитку даного бізнесу і, діючи як добре кваліфіковані маркетологи, роз’яснювали переваги, які Ірландія могла надати цим компаніям. Першим інвестором з американської електронної промисловості стала компанія Digital, 1979 року було залучено стратегічно важливу інвестицію компанії Apple, яка згодом стала «інвестиційним якорем» та підвищила інвестиційну привабливість Ірландії. Хоча компанія Apple була ще мало відомою у світі, її дуже добре знали у Кремнієвій долині, США. Невдовзі в Ірландії ви-

111

ник кластер високотехнологічної електронної промисловості. Аналогічно, залучення інвестицій компанії Microsoft Corp. стало каталізатором виникнення кластера програмного забезпечення, потягнувши за собою низку інвестицій іноземних компаній у цій галузі. Подальша диверсифікація інвестицій у сфері послуг привела до формування у 1987 році Міжнародного центру фінансових послуг (багато в чому успішність цього проекту була зумовлена незалежним статусом IDA, що дозволило залучати провідних фахівців у сфері фінансових послуг на високооплачувані посади у цьому центрі).

4. Утрата конкурентоспроможності

Протягом 1990-х років IDA Ireland продовжувала залучати інвестиції у виробництво програмного забезпечення та розвиток фінансових послуг. Проте нині IDA зіткнулася з новою проблемою — Ірландія почала втрачати конкурентну перевагу центру низьковитратного виробництва. IDA Ireland стала заручницею власного успіху: поступово зростання іноземних інвестицій сприяло скороченню безробіття, що, в свою чергу, спричинило зростання рівня оплати найманої праці впродовж 1990-х рр. Після 2004 року, коли до ЄС приєдналися 10 нових країн постсоціалістичного простору, у високотехнологічних ТНК з’явилися додаткові можливості вибору низьковитратних країн для розміщення інвестицій. Головними конкурентами у боротьбі за залучення високотехнологічних інвестицій для Ірландії стали Польща, Угорщина та Чехія. Тобто відбулася зміна власне реґіонального контексту конкуренції, що вимагало перегляду тодішньої інвестиційної стратегії Ірландії та, відповідно, залучення всіх ресурсів IDA Ireland, Ireland Enterprise та Forfás, зокрема і транснаціональної стратегічної мережі.

5. Розробка нової економічної стратегії

Аґенції, що відповідають за економічну стратегію Ірландії, відреагували на цю проблему у своєму стилі — швидко, гнучко, ґрунтовно. Під егідою Forfás було розроблено системну модель експертного прогнозування потреб високотехнологічних секторів (біотехнологічного та інформаційно-комунікаційного) — так звану Модель технологічного прогнозування (Technology Foresight Exercise). Сутність цієї експертної моделі полягала у тому, що понад 50 фахівців — представників високотехнологічних компаній, які здійснювали інвестиції в Ірландію за підтримки IDA Ireland і перебували постійно в тісному контакті з цією аґенцією,

112

були скликані у Дубліні 2000 року на семінар. Фахівці розподілялися по групах відповідно до галузі технологій, які вони представляли. Їхнім головним завданням було спрогнозувати тенденції розвитку власних компаній і галузей протягом майбутніх 10—15 років, виявити потенційні проблеми та потреби, а також визначити місце Ірландії у розв’язанні цих проблем та задоволенні відповідних потреб. Результатами командного прогнозування став висновок, якого IDA Ireland та Forfás дійшли самостійно, а саме: для збереження міжнародної конкурентоспроможності Ірландії необхідно продовжувати нарощувати додану вартість національної економіки. Так, зокрема для фармацевтичної промисловості та сфери ІКТ головним завданням є підвищення кваліфікації фахівців, розвиток професійних компетенцій не лише щодо використання складного обладнання, а й набуття вмінь, знань і навичок створення нових технологій. Для інших галузей нарощування доданої вартості та розвиток висококваліфікованих видів економічної діяльності могло б означати, що дочірні структури іноземних ТНК можуть змінювати профіль своєї спеціалізації, виконуючи нові додаткові функції, як, наприклад, маркетинґ, технічна підтримка, «бек-офіс», фінансові операції, що в результаті могло б надати Ірландії статусу реґіональної штаб-квартири у Європі для підрозділів провідних американських ТНК. Новим важливим завданням аґенцій стала необхідність переконання уряду щодо нарощування інвестицій у ділову інфраструктуру, яка є критично необхідним елементом для досягнення певної мети.

Рішення Forfás. Уряд Ірландії достатньо довіряє аґенції Forfás, яка мала великі заслуги у минулому, зробила великий внесок у створення, наукове обґрунтування й імплементацію успішної стратегії розвитку промисловості та залучення іноземного капіталу у високотехнологічні сектори. Тому цій аґенції не довелося довго переконувати уряд проводити системне лобіювання щодо фінансування НДДКР у біотехнологічному секторі та ІКТ. Консенсус між політичними силами Ірландії створює сприятливий клімат для затвердження фінансування нової програми, яка б сприяла подальшому залученню закордонних інвестицій у ці галузі, а також створювала підґрунтя для розвитку компетенцій національних фірм у цій сфері. Виникає питання, чи варто Forfás лобіювати таку програму, адже деякі пропозиції можуть бути доволі дороговартісними для бюджету Ірландії.

Пропозиції Forfás щодо нової економічної стратегії Ірлан-

дії. Головними були дві взаємопов’язані ініціативи, перша з яких полягала у створенні фонду Technology Foresight Fund для фінан-

113

сування та загальної підтримки нових фундаментальних наукових та прикладних технологічних досліджень в Ірландії. Друга ініціатива Enterprise Ireland — створення фонду Millennium Enterpreneur Fund, пріоритетним напрямом діяльності якого є фінансування високотехнологічних бізнес-проектів підприємцівекспатріантів, що повертаються до Ірландії. Для управління фондом запропоновано створити Науковий фонд Ірландії як підрозділ Forfás. Ідея створення такого фонду виникла у результаті дослідження інших аналогічних інституцій в інших країнах (наприклад, національний науковий фонд США), передбачається адаптація успішного досвіду таких інституцій.

Завданням фонду є фінансова підтримка НДДКР та розвитку людського інтелектуального капіталу (передусім у сфері біотехнологій та ІКТ) принаймні протягом 2000—2006 рр. — терміну дії Національного плану розвитку Ірландії. Згідно зі згаданим планом, це лише перша фаза загальної стратегії, бюджет якої дорівнює 600 млн євро. Пріоритетними напрямами фінансування є залучення окремих дослідників та творчих колективів до високотехнологічних галузей Ірландії; розвиток інфраструктури НДДКР; сприяння становленню центрів, інститутів та колективів, здатних допомогти іноземним та національним компаніям у проведенні науково-дослідних розробок у сфері ІКТ та біотехнологій; фінансування досліджень аспірантів. Millennium Enterpreneur Fund, що діє під керівництвом урядової аґенції Enterprise Ireland, створений спеціально у відповідь на нову тенденцію — рееміграцію ірландських фахівців, які, отримавши вищу освіту, шукали можливостей самореалізації за кордоном, але тепер, у період значного поліпшення економічної ситуації в Ірландії, повертаються додому. Саме для таких фахівців фонд надає фінансування у розмірі до 50 % вартості венчурного проекту.

У разі реалізації цих двох ініціатив докорінно має змінитися стратегія взаємодії транснаціональної стратегічної мережі з ТНК: тепер замість спонукати іноземні компанії шукати ресурси для бізнесу в Ірландії (зазвичай дешеві ресурси), мережа допомагатиме знаходити їх за межами країни, наприклад, у Польщі, Чехії, Румунії чи будь-де в ЄС. Але головним завданням мережі в даний час стане збереження реґіональної штаб-квартири ТНК в Ірландії або принаймні частини виробничого процесу (бажано — виробництва з високою доданою вартістю, як-то НДДКР, експериментальний маркетинґ тощо).

114

ДОДАТКИ

Компаративний аналіз стану науково-технічної та інноваційної діяльності в Ірландії та деяких країнах ЄС і світу

Додаток 1

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИТРАТИ НА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКИ У % ДО ВВП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1975

1981

1985

1991

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2005

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Швеція

1,7

2,2

2,7

2,7

3,4

3,5

3,7

4,3

3,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Японія

2,0

2,1

2,5

2,8

2,7

2,8

2,8

2,9

2,9

3,0

3,1

3,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінляндія

0,9

1,2

1,6

2,0

2,3

2,5

2,7

2,9

3,2

3,4

3,4

3,5

115

США

2,3

2,3

2,8

2,7

2,5

2,6

2,6

2,6

2,7

2,7

2,8

2,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Німеччина

2,2

2,4

2,7

2,5

2,3

2,3

2,3

2,3

2,4

2,5

2,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Франція

1,8

1,9

2,2

2,4

2,3

2,3

2,2

2,2

2,2

2,2

2,2

2,1

 

Швейцарія

2,2

2,2

2,8

2,7

2,7

2,6

2,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нідерланди

2,0

1,8

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

2,0

1,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Велика Британія

2,2

2,4

2,2

2,1

2,0

1,9

1,8

1,8

1,9

1,9

1,9

1,8

 

Ісландія

0,6

0,7

1,2

1,6

1,9

2,1

2,4

2,8

3,1

2,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бельгія

1,3

1,6

1,6

1,7

1,8

1,9

1,9

2,0

1,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Норвегія

1,3

1,2

1,5

1,6

1,7

1,8

1,6

1,7

1,6

1,5

 

Ірландія

0,7

0,8

0,9

1,3

1,3

1,3

1,3

1,2

1,2

1,2

1,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Італія

0,9

0,9

1,1

1,2

1,0

1,0

1,0

1,1

1,0

1,1

1,1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЄС

1,7

1,9

1,9

1,8

1,8

1,8

1,8

1,9

1,9

1,9

1,74

 

Усього ОЕСР

2,0

2,3

2,2

2,1

2,1

2,2

2,2

2,2

2,3

2,3

2,3

115

Додаток 2 Структура експорту країн ОЕСР за рівнем технологічності у 2005 р.

 

 

 

 

 

Росія .

 

 

 

 

 

 

 

Норвегія

пром

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ісландія

Середньотехнологічнаобробна

 

 

 

 

 

 

 

Австралія

 

 

 

 

 

 

 

НоваЗеландія

 

промисловістьДобувна

 

 

 

 

 

Індонезія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індія

 

 

 

 

 

 

 

 

Греція

 

 

 

 

 

 

 

 

ПАР

 

 

 

 

 

 

 

 

Туреччина

 

 

 

 

 

 

 

 

Бразилія

 

 

 

 

 

 

 

 

Люксембург

 

 

 

 

 

 

 

 

Португалія

 

 

 

 

 

 

 

 

Канада

 

 

 

 

 

 

 

 

Польща

середнього—технологіїВисокі

.промобробнарівня

господарствоСільське

 

 

 

 

 

Данія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Італія

 

 

 

 

 

 

 

 

Словаччина

 

 

 

 

 

 

 

 

Іспанія

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінляндія

 

 

 

 

 

 

 

 

Китай

 

 

 

 

 

 

 

 

Нідерланди

 

 

 

 

 

 

 

 

Австрія

 

 

 

 

 

 

 

 

Бельгія

 

 

 

 

 

 

 

 

Чехія

 

 

 

 

 

 

 

 

Швеція

 

 

 

 

 

 

 

 

ЄС-19

пром.

 

пром.

 

 

 

 

 

ОЕСР

 

 

 

 

 

 

обробна

 

обробна

 

 

 

 

 

Мексика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Франція

 

 

 

 

 

 

 

 

ВеликаБританія

Високотехнологічна

 

Низькотехнологічна

 

 

 

 

 

Корея

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

США

 

 

 

 

 

 

 

 

Німеччина

 

 

 

 

 

 

 

 

Угорщина

 

 

 

 

 

 

 

 

Швейцарія

 

 

 

 

 

 

 

 

Японія

 

 

 

 

80

60

40

20

Ірландія

 

 

 

100

0

 

 

 

116

116

Додаток 3

Технологічний платіжний баланс країн ОЕСР за 2005 р., % ВВП

Люксембург (2004)

 

 

 

 

 

 

 

 

Швеція

 

 

 

 

 

 

 

 

Велика Британія

 

 

 

 

 

 

 

 

Данія

 

 

 

 

 

 

 

 

Бельгія

 

 

 

 

 

 

 

 

США

 

 

 

 

 

 

 

 

Японія

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінляндія

 

 

 

 

 

 

 

 

Канада

 

 

 

 

 

 

 

 

Нідерланди

 

 

 

 

 

 

 

 

Німеччина

 

 

 

 

 

 

 

 

Франція (2003)

 

 

 

 

 

 

 

 

Норвегія

 

 

 

 

 

 

 

 

Австралія

 

 

 

 

 

 

 

 

Італія

 

 

 

 

 

 

 

 

Мексика (2004)

 

 

 

 

 

 

 

 

Швейцарія

 

 

 

 

 

 

 

 

Словаччина (2001)

 

 

 

 

 

 

 

 

Португалія

 

 

 

 

 

 

 

 

Австрія

 

 

 

 

 

 

 

 

Корея (2003)

 

 

 

 

 

 

 

 

Польща (2002)

 

 

 

 

 

 

 

 

Чехія

 

 

 

 

 

 

 

 

Нова Зеландія

 

 

 

 

 

 

 

 

Угорщина

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірландія

 

 

 

 

 

 

 

 

–0,8

–0,6

–0,4

–0,2

0,0

0,2

0,4

0,6

0,8

 

 

 

 

 

 

 

 

%

117

Додаток 4

Питома вага високотехнологічних та галузей середньої технології високого рівня у валовій доданій вартості

обробної промисловості країн ОЕСР, 2004 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірландія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Корея

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Німечиина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Угорщина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Швейцарія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінляндія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чехія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Швеція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Японія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словаччина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЄС

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Австрія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОЕСР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бельгія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Італія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мексика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Канада

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Данія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

США

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Франція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Велика Британія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Польща

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Іспанія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нідерланди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Португалія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нова Зеландія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Австралія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Норвегія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ісландія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Люксембург

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Греція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

 

10

5

 

 

 

 

0

%

 

 

 

 

 

 

Середні технології високого рівня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Високотехнологічне виробництво

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

118

Додаток 5

Питома вага інноваційноактивних підприємств за секторами економіки, які створюють високі технології,

% від загальної кількості підприємств у середньому протягом 2002—2004 р.

Канада

 

 

 

 

 

 

Ірландія

 

 

 

 

 

 

Бельгія

 

 

 

 

 

 

Австралія

 

 

 

 

 

 

Греція

 

 

 

 

 

 

Данія

 

 

 

 

 

 

Нова Зеландія

 

 

 

 

 

 

Австрія

 

 

 

 

 

 

Люксембург

 

 

 

 

 

 

Іспанія

 

 

 

 

 

 

Франція

 

 

 

 

 

 

Німеччина

 

 

 

 

 

 

Швеція

 

 

 

 

 

 

Португалія

 

 

 

 

 

 

Чехія

 

 

 

 

 

 

Італія

 

 

 

 

 

 

Фінляндія

 

 

 

 

 

 

Польща

 

 

 

 

 

 

Норвегія

 

 

 

 

 

 

Нідерланди

 

 

 

 

 

 

Японія

 

 

 

 

 

 

Словаччина

 

 

 

 

 

 

Корея

 

 

 

 

 

 

Угорщина

 

 

 

 

 

 

0

10

20

30

40

50

60

 

Обробна промисловість

 

Послуги

 

%

 

 

 

 

119

Питання до кейсу

1.Чи варто, на вашу думку, аґенції Forfás наполягати на реалізації двох ініціатив, а саме: (1) створення фонду Technology Foresight Fund для підтримки НДДКР та розвитку людського інтелектуального капіталу, передусім у сфері біотехнологій та ІКТ і

(2)створення фонду Millennium Enterpreneur Fund, пріоритетним напрямом діяльності якого є фінансування високотехнологічних бізнес-проектів підприємців-експатріантів, які повертаються до Ірландії? Обґрунтуйте альтернативну стратегію для Ірландії.

2.Чи варто розраховувати на підтримку Ірландським урядом нової стратегії взаємодії з ТНК? Які інші, менш фінансово витратні шляхи залучення іноземних інвестицій в економіку Ірландії можна запропонувати?

3.Які нові інструменти Європейських Співтовариств (виходячи із фінансової перспективи 2007—2013) Ірландія може залучити для реалізації нової стратегії конкурентоспроможності?

4.Яким, на вашу думку, є для Ірландії співвідношення позитивних і негативних результатів високої питомої ваги іноземного капіталу в структурі національного промислового виробництва та сфери послуг? Чи є іноземний капітал фактором дестабілізації для національної економіки в умовах світової фінансової кризи

2008 року?

5.Чи може України піти шляхом Ірландії? Які сприятливі передумови та перешкоди існують в Україні для залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні сектори економіки?

120

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]