106. Основні напрями і методичні прийоми контролю стану власного капіталу.

Послідовність і основні напрями контролю:

1. фактичний контроль стану власного капіталу полягає у підтвердженні С-до аналітичних рах-ків обліку за кожним учасником і здійснюється методом вибіркової інвентаризації зобов’язань під-ва перед учасниками та забезпечень виплат відпусток, гарантійних зобов’язань.

2. перевірка правильності і своєчасності формування статутного капіталу. Для перевірки своєчасності розрахунків з внесків до статутного капіталу порівнюють фактичні внески по датах у розрізі засновників з установленими в док-тах на заснування під-ва

3. перевірка правильності і наявності підстав розрахунків за внесками до статутного капіталу. Варто перевірити обґрунтованість оцінок внесків, здійснюваних у формі матер. цінностей, нематеріальних активів, ЦП та ін. Із застосуванням методів порівняння, нормативно-правової перевірки та техніко-економічних розрахунків перевіряється адекватність методів оцінки таких внесків у статутний капітал

4. у спільних під-вах перевірці підлягає повнота, своєчасність і достовірність внесків іноземних внесків у конвертованій валюті, виходячи із засновницьких документів

5. при перевірці правильності формування статутного капіталу в АТ ревізор звертає увагу на номінальну вартість акцій, що формують статутний капітал АТ, на дотримання умов внесення коштів засновників при створенні АТ на випадки прострочення викупу акціонерами заявленої ними к-ті акцій

6. перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу здійснюється на підставі аналізу даних обліку по К-т рах. 40 та візуального контрою про наявність змін у засновницьких док-тах, док-тів про перереєстрацію розміру статутного капіталу при новому додатковому випуску акцій, підвищенні їх номінальної вартості або зменшенні чи зниженні номінальної вартості акцій

7. при перевірці правильності формування додаткового, резервного, вилученого і неоплаченого капіталу, треба враховувати специф. особливості, встановлені законодавством щодо порядку формування і руху елементів власного капіталу залежно від організаційної форми під-ва (методи порівняння, візуального нормативного і логічного документального контролю)

8. контроль правильності відображення в обліку операцій з формування статутного капіталу, а також методики ведення облікових реєстрів з аналітичного обліку по рах. 40, 46, 67 здійснюється методом аналізу кореспонденції рах. і первинних док-тів, які є підставою для бух. записів у таких реєстрах

107. Контроль розподілу і використання чистого прибутку.

Протягом року розподіл і використання прибутку відображається на субрах. 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

Основні напрями контролю:

1. Контроль обґрунтованості створення резервного капіталу здійснюється методами порівняння і нормативної перевірки сум використання нерозподіленого прибутку по звітних періодах року за даними балансу (рядок 350), звіту про власний капітал (рядок 8 статті 160 і 170) і Відомості 7.2 аналітичних даних рах. 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” та Журналу № 7 за К-том рах. 43 “Резервний капітал”. Особлива увага звертається на використання коштів резервного капіталу.

2. При перевірці АТ, СП і ТОВ важливе значення приділяється контролю правомірності розподілу чистого прибутку між акціонерами, засновниками у вигляді дивідендів. Ревізор перевіряє наявність рішень керівництва товариств про розподіл чистого прибутку, вивчає протоколи загальних зборів акціонерів за результатами року.

3. Здійснюючи перевірку повноти утримання податків з доходів від участі в капіталі ревізованого під-ва, слід враховувати, що податок на прибуток (податок на дивіденди) обов’язково нараховується з одночасним перерахуванням у бюджет при нарахуванні дивідендів засновникам, крім випадків, коли виплата дивідендів проводиться у вигляді акцій.

4. контроль правомірності використання нерозподіленого прибутку на покриття збитків минулих років. Якщо у балансі ревізованого під-ва є збитки мин. років, то методами нормативної візуальної перевірки ревізор встановлює наявність рішень керівника щодо списання таких збитків за рахунок за рахунок нерозподіленого прибутку, а також перевіряє, чи відповідають ці рішення вимогам установчих док-тів і фін. планів щодо розподілу чистого прибутку.

5. контроль правильності відображення в обліку операцій з розподілу і використання чистого прибутку за звітний рік здійснюється методом аналізу кореспонденції рах. по К-ту рах. 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” у Ж. № 7, де проводиться фактичне списання використаного прибутку звітного року та непокритих витрат, джерелом фінансування яких є прибуток. Методи нормативно-правової, зустрічної і арифметичної перевірки.