72. Особливості контролю розрахунків з оплати праці в умовах автоматизації обліку.

Облік розрахунків по оплаті праці на більшості підприємств здійснюється за допомогою ПЕОМ, що значно полегшує контроль таких розрахунків. Ревізор повинен ознайомитися з особливостя­ми організації і технологією облікового процесу на підприємстві при застосуванні комп'ютерної техніки (ведення архівної інфор­мації, нормативної бази, внесення змін, коригування інформації за минулі звітні періоди). Основна увага при виборі інформації для контролю приділяється обґрунтованості внесення змін і до­повнень до нормативної бази даних класифікаторів по персоналу підприємства з точки зору документальної обґрунтованості змін у чисельності працюючих, місячних ставок заробітної плати, ви­дів та обсягів утримань із заробітної плати, надання пільг при оподаткуванні прибутковим податком, звільненні з роботи.

73. Методика перевірки утримань із зп працівників.

Для перевірки правильності утримань із заробітної плати використовують особові рахунки, виконавчі листи, накази і розпорядження керівництва підприємства, податкового законодавства.

Перевіряючи правильність утримань із сум заробітної плати, ревізор повинен знати і перевірити:

1. прибутковий податок згідно із встановленою шкалою з урахуванням пільг;

2. збір на обов’язкове пенсійне страхування згідно встановлених процентів від нарахованої заробітної плати;

3. збір до фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням згідно встановлених процентів від нарахованої заробітної плати;

4. збір до фонду соціального страхування, на випадок безробіття згідно встановлених процентів від нарахованої заробітної плати;

5. аліменти (згідно з виконавчим листом);

6. сума отриманого авансу;

7. надлишково виплачені суми за попередній період;

8. своєчасно неповернені підзвітні суми;

9. штрафи (згідно з протоколами чи актами).

74. Основні методичні прийоми і способи контролю розрахунків з оп.

75. Перевірка розрахунків з банками по короткострокових і довгострокових кредитах.

Основні напрями перевірки кредитних операцій:

1. ознайомлення з наявністю отриманих під-вом кредитів за даними балансу, Гол. книги, Ж. № 2 та виписок банків;

2. отримання від установ банків підтверджень стосовно рах. з обліку довгострокових і короткострокових позикв їх аналітичному розрізі;

3. аналіз дотримання співвідношення власних і позикових засобів ревізованого під-ва;

4. оцінка можливостей під-ва погасити кредити і позики в установлені терміни;

5. перевірка віднесення отриманих кредитів від довгострокових;

6. перевірка правильності і достовірності даних, які надаються під-вом установі банку для отримання кредиту та док-тів, що гарантують його повернення в разі зміни передбачуваної проектом обставин;

7. перевірка доцільності отримання кредитів;

8. перевірка дотримання ревізованим під-вом цільового використання отриманих кредитних коштів за призначенням;

9. перевірка випадків перегляду умов кред. договорів у зв’язку з повним чи частковим їх скасуванням банком;

10. перевірка достовірності даних виписок банків та додатків до них;

11. перевірка рівномірності і своєчасності погашення кредиту на предмет виявлення випадків порушення термінів повернення кредитів, причин, винних осіб та розмірів додаткових витрат у вигляді штрафів, пені;

12. перевірка правильності обчислення і сплати % за кредит та віднесення їх на витрати під-ва;

13. перевірка правильності відображення кредитних операцій у БО.